2018 рік був для України багатим на резонансні та навіть шокуючі події. Варто відзначити, що, в основному, вони стосувалися питань війни з Росією, криміналу та неадекватних дій політиків різного рангу.
ВВС News Україна нагадує про найпомітніші з них, а також досліджує, чим вони закінчилися.
“Вбивство” Бабченка і список 47
Фото: GETTY IMAGES
Найгучнішим і приголомшливим стало інсценування замовного “вбивства” російського журналіста Аркадія Бабченка, який працює в Україні.
Спецслужби твердили, що пішли на інсценування вбивства задля того, щоб зберегти життя журналіста. Силовики заявляли, що за попередньою версією, замовником є російські спецслужби, які планували вбивства ще кількох десятків людей.
Справа остаточно не завершена. Київського підприємця Бориса Германа, якого звинуватили у вбивстві, засудили до 4,5 років ув’язнення. Спецслужби твердили, що він зізнався у скоєному. СБУ обіцяла, що на суді усі зможуть почути докази про російський слід у цій справі. Але Голосіївський суд Києва розглядав справу у закритому режимі.
Наприкінці грудня мав розпочатися, але не розпочався через відсутність судді суд над В’ячеславом Пивоварником, якого звинувачують у фінансуванні та організації замаху на журналіста. Пивоварник переховується за межами України, суд буде заочним.
Стосовно інших фігурантів справи, у тому числі громадянина “Т”, що був затриманий більше ніж півроку тому за підозрами у керівництві однією із терористичних груп, нічого не відомо.
Аркадій Бабченко, який після гучного інсценування “вбивства” обмежив спілкування і появу у громадських місцях, зараз працює одним із ведучих на радіо “НВ”.
СБУ після оприлюднення доказів про замах на журналіста повідомила про існування списку людей, вбивство яких також начебто планували. Спецслужби порушили кримінальну справу за фактом “зливу” у ЗМІ того списку. Якою є перспектива цієї справи – не зрозуміло. Багато хто із фігурантів скептично відгукувалися про список, оскільки ніяких доказів його правдивості не мали. Інші ж погодилися на державну охорону.
Вбивство правозахисниці Ноздровської
Ірину Ноздровську знайшли мертвою 1 січня у Вишгородському районі, поблизу села Демидів, де вона жила. 8 січня поліція затримала Юрія Россошанського – батька Дмитра Россошанського, який на смерть збив її рідну сестру і чийого засудження вимагала Ірина.
За повідомленням поліції, чоловік зізнався у скоєнні злочину, хоча його рідні твердили, що він взяв на себе вину за вбивство, аби убезпечити сім’ю.
Справа остаточно не завершена. Вироку у справі Юрія Россошанського немає. 15 січня 2019 року має розпочатися суд присяжних.
Тим часом у жовтні суд засудив до семи років ув’язнення Дмитра Россошанського, як того домагалася загибла Ірина Ноздровська ще із 2015 року. Його визнали винним у скоєнні ДТП, в якій загинула її сестра, Світлана Сапатинська.
Смерть громадської активістки Гандзюк
На початку листопада померла громадська активістка, керуюча справами Херсонської міськради Катерина Гандзюк. Це сталося після тривалого лікування. Наприкінці липня зловмисник облив її концентрованою сірчаною кислотою.
У ГПУ кажуть, що основною версією замаху була активність Гандзюк проти однієї з великих корупційних схем Херсонської місцевої влади.
Справа не завершена. За підозрою в організації й вчиненні злочину арештовано шестеро людей. Усі вони – колишні учасники АТО.
Стосовно замовників, то генпрокурор Юрій Луценко твердив: “замовника назвати – не проблема”, головне – мати на це всі юридичні аргументи.
Але він також визнавав, що “ключова особа” у цій справі вже не в Україні.
Імовірним посередником між замовником і виконавцем злочину слідство вважає колишнього помічника одного з депутатів парламенту і одного з керівників громадського формування, до складу якого входять колишні бійці добровольчих батальйонів.
Усім підозрюваним продовжили арешт до кінця січня 2019 року.
Справа про теракт Рубана і Савченко
Керівника Центру звільнення полонених “Офіцерський корпус” Володимира Рубана та депутата парламенту Надію Савченко Служба безпеки України підозрює у намірах здійснити терористичний акт, збройні замахи на державних діячів та політичних лідерів.
За словами голови СБУ Василя Грицака, “з мінометів мали розстріляти центральну частину Києва… мало бути якомога більше трупів, якомога більше крові, ішлося б про тисячі загиблих”.
Володимир Рубан, який тривалий час займався обміном полонених на Донбасі українських військових, а також Надія Савченко, що тривалий час провела за ґратами у Росії, звинувачення відкидають.
Але спецслужби кажуть про докази: спроби ввести із окупованої території зброю та боєприпаси, “протиправну діяльність проти суверенітету України”. Згоду на арешт Надії Савченко дав парламент після того, як ГПУ надала документи, які, як там твердять, свідчать про причетність Надії Савченко до намірів здійснити терористичний акт. Сама Надія заявляла, що “військовий переворот був би правильною подією” в Україні.
Розслідування справи завершене, але суд не почався. Юрій Луценко заявляв, що розгляд справи у суді має розпочатись до кінця 2018 року. Прокурори звинувачують підозрюваних і їхніх захисників у затягуванні вивчення матеріалів справи, однак ті це заперечують.
Шпигун-перекладач Гройсмана
Перед самим новим 2018 роком СБУ затримала особистого перекладача прем’єр-міністра України Станіслава Єжова, висунувши йому підозру у шпигунстві на користь Росії і державній зраді.
Він працював на зустрічах Володимира Гройсмана з провідними світовими лідерами. СБУ повідомляла, що Єжов був завербований російськими спецслужбами під час роботи в одному із посольств України.
Прокурори твердили, що мають докази вини Єжова, зокрема, відправлені на спеціальну електронну адресу аудіозаписи та стенограми із зустрічей прем’єр-міністра із високопосадовими особами Держдепартаменту США, НАТО, ЄС. Окрім того, сторона обвинувачення заявляла про наявні докази спілкування обвинуваченого зі співробітником російської розвідки.
Сам Станіслав Єжов вважає, що державні обвинувачі не надали достатніх доказів його вини.
Справа не завершена, слідство триває. Цими днями минає рік, як Станіслав Єжов перебуває у СІЗО, востаннє йому продовжили арешт до 27 грудня.
Міхеїл Саакашвілі: депортація і Курченко
У лютому екс-президента Грузії примусово повернули до Польщі. Це була поки що остання крапка у протистоянні Міхеїла Саакашвілі із українською владою.
В Україні його звинуватили у поданні неправдивої інформації під час отримання українського громадянства і анулювали паспорт України. Це сталося тоді, коли екс-президент перебував у США, тому, як наполягали правоохоронні органи, він втратив легальні підстави в’їхати в Україну.
В Україну він все ж потрапив через польсько-український кордон за підтримки своїх прихильників та лідерів опозиційних партій, зокрема, Юлії Тимошенко. Але пробув в Україні недовго – три місяці.
ГПУ також висунула підозри Саакашвілі в отриманні півмільйона доларів від Сергія Курченка на проведення антивладних акцій протесту. Прокурори оприлюднили записи телефонних розмов між нібито Саакашвілі і нібито Курченком. Пан Саакашвілі називав їх монтажем.
Депортація екс-президента Грузії загальмувала розслідування, а також дала підстави для підозр у тому, що у такий спосіб влада усуває своїх опонентів за рік до президентських виборів.
У березні ГПУ звернулася до правоохоронних органів Нідерландів, де зараз мешкає екс-президент, із проханням взяти зразки його голосу для експертизи, які той буцімто відмовився надати в Україні.
Кримінальне провадження було тимчасово зупинене до результатів експертизи. Міхеїл Саакашвілі каже, що готовий повернутися до України і пройти всі необхідні слідчі дії.
Його “Рух нових сил“ не виявляє ніякої активності у політичному житті країни. Один із його найближчих соратників, Юрій Дерев’янко, днями повідомив, що близько 90% депутатів місцевих рад вирішили вийти із партії “Рух нових сил” і продовжити свою дільність у партії “Воля”.
“Жучок” в акваріумі. Конфлікт НАБУ і САП
Навесні набув розголосу конфлікт між керівниками Національного антикорупційного бюро України і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Генпрокурор Юрій Луценко звинуватив керівника САП Назара Холодницького у дисциплінарних порушеннях і пообіцяв домогтися його звільнення з посади.
Як виявив сам Холодницький, його підслуховували в робочому кабінеті, встановивши “жучок” в акваріумі.
Керівник НАБУ Артем Ситник також публічно висунув претензії до керівника спеціалізованої прокуратури. Зокрема, він звинуватив його у “зливі” інформації підозрюваним у справі про зловживання в міськраді Одеси, в якій фігурує мер Геннадій Труханов.
Назар Холодницький усі звинувачення відкидав.
Скандал стих, він втримався на посаді,але, як виглядає, конфлікт до кінця не вичерпаний. У липні Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, розглянувши усі претензії ГПУ, лише оголосила Холодницькому догану. А у листопаді очолювана ним САП зареєструвала кримінальне провадження у зв’язку із можливими неправдивими відомостями у декларації про доходи директора НАБУ Артема Ситника.
Сергій Семочко із зовнішньої розвідки
Восени ЗМІ оприлюднили кілька розслідувань стосовно першого заступника керівника Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка і висунули підозри у протиправній дільності на фармакологічному ринку України, внаслідок чого пацієнти нібито вчасно не отримували життєво необхідних ліків. Журналісти також твердили, що представник спецслужб через близьких родичів володіє дорогою нерухомістю під Києвом.
Ще одне розслідування встановило, що нібито цивільна дружина і донька Сергія Семочка є громадянами Росії. Цю інформацію згодом підтвердили у СБУ.
У жовтні НАБУ відкрило справу про можливе незаконне збагачення розвідника.
Сам Сергій Семочко заперечує наведені журналістами факти. Він твердив про замовний характер розслідувань.
Скандал лише на самому початку і чим він закінчиться, поки не відомо.
Дипломатичний конфлікт через угорські паспорти українцям
У вересні у соцмережах з’явилося відео урочистого вручення угорських паспортів українцям в консульстві Угорщини на Закарпатті.
На відео, яке оприлюднив “Укрінформ”, люди приймають присягу на вірність Угорщині.
Українське МЗС одразу ж заявило, що консул цієї країни буде висланий з України, що вкрай обурило Будапешт. Міністр закордонних справ Угорщини Пітер Сіярто назвав “особливо недружнім” кроком факт появи відео у соцмережах і коментарі офіційного Києва. Будапешт також заявляв, що подвійне громадянство є звичайною практикою в Євросоюзі, куди прагне Україна.
Дипломатичний конфлікт триває. Унаслідок скандалу Київ оголосив персоною нон-ґрата угорського консула у Береговому. У відповідь Угорщина вислала українського дипломата. Будапешт продовжує звинувачувати українську владу у недостатніх кроках на захист угорської меншини і попереджає Київ, що гальмуватиме євроінтеграцію України.
Порошенко і Мальдіви
На початку 2018 року журналісти-розслідувачі встановили, що президент Петро Порошенко з усією родиною відпочивав на Мальдівах. Обурення викликало те, що глава держави дозволив собі залишити країну у час війни, а також розмір витрат на відпочинок – не менше ніж півмільйона доларів за тиждень. Було також встановлено, що президент і його родина літали на відпочинок чартером під вигаданими іменами.
Скандал поступово затих. Президентська адміністрація довела, що державні кошти на відпочинок Петро Порошенко не витрачав.