Site icon УКРАЇНА КРИМІНАЛЬНА

ЧМ-2022 в Катарі – свято корупції

ЧМ-2022 в Катарі - свято корупції
ЧМ-2022 в Катарі - свято корупції

20 листопада стартує одна з головних подій у футболі – Чемпіонат світу, який на цей раз приймає Катар. Процес відбору країни-господаря світового форуму, підготовки і витрачених на неї коштів, формування статуту і календаря турніру можна об’єднати словом “вперше”.

Вперше турнір такого рівня проходить у країні Близького Сходу. Через спеку в Катарі матчі вперше пройдуть наприкінці року, а не влітку, як зазвичай. Це вплинуло на весь клубний футбол: команди були змушені цього сезону грати по 8-9 матчів за місяць, що призвело до травм провідних виконавців прямо перед ЧС, а у збірних фактично не було часу на повноцінну підготовку, оскільки останні клубні матчі завершились лише за 2 тижні до старту турніру, зазначає Економічна правда.

Крім цього, вперше країна-господар витрачає на підготовку величезні суми, будуючи майже всі стадіони з нуля, а увесь процес навколо ЧС став причиною величезної кількості скандалів.

Критерії, якими керувалась ФІФА при затвердженні Катару як господаря турніру, викликали серйозні питання: про корупцію у “футбольних кабінетах” вперше заговорили так серйозно – дійшло навіть до кримінальних справ проти тодішніх очільників ФІФА й УЄФА.

Як Катар виборов право на ЧС-2022 і для чого це близькосхідній країні? Чому навіть ексглава ФІФА Йозеф Блаттер, який всіляко розхвалював країну раніше, тепер каже, що “мундіаль” в Катарі – помилка?

Підкупи та підтримка Саркозі: як катарські шейхи отримали право на ЧС

Катар вперше у своїй історії організовує заходи такого масштабу. Крім цього, це перший Чемпіонат світу, який коли-небудь проводився в арабській країні, і перший у державі з мусульманською більшістю. Організатора ЧС-2022 назвали у швейцарському Цюриху 2 грудня 2010 року. В той же день, до речі, РФ отримала право провести ЧС-2018, тобто вперше ФІФА одночасно назвала двох господарів турнірів.

Те, як обирались Росія і Катар, пізніше спровокує корупційний скандал із кримінальними справами проти тодішніх керівників ФІФА Йозефа Блаттера та УЄФА Мішеля Платіні, але головна футбольна організація навіть під міжнародним тиском від планів провести змагання у РФ і Катарі не відмовилась.

Кандидатами на проведення чемпіонату 2022 року крім Катару були Австралія, США, Південна Корея і Японія. У першому турі голосування з перегонів вибула Австралія, у другому – Японія, у третьому – Республіка Корея. Боротьба у вирішальному турі розгорнулася між американською і катарською заявками, і остання набрала 14 голосів, а перша – 8.

Офіційний годинник ФІФА із зворотним відліком до старту турніру. ФОТО AP

“Арабський світ заслуговує на проведення Чемпіонату світу з футболу. Уперше я відвідав Катар 15 років тому, і там проживало 400 тисяч осіб. Зараз там 1,6 мільйона, інфраструктура вдосконалюється неймовірними темпами. Це країна величезних, необмежених можливостей. Абсолютно впевнений, що Катар зможе успішно провести чемпіонат”, – говорив Блаттер у квітні 2010-го.

Вибір Катару у фіналі голосування тоді став несподіванкою, адже майже всі, навіть сам Блаттер, були впевнені, що переможуть Сполучені Штати.

Як виявиться згодом, просуванням Катару займались катарський адвокат Хасан аль Таваді й тодішній президент Азійської футбольної конфедерації Мохаммед бін Хаммам. Журналісти The Sunday Times з’ясували, що Бін Хаммам не входив до офіційної делегації, але саме він відігравав найважливішу роль у перемозі держави з Перської затоки.

Мохаммед бін Хаммам, який корупційними методами посприяв перемозі Катару в боротьбі за ЧС-2022. ФОТО GETTY IMAGES

Журналісти виявили, що просування мало елементи корупції. Бін Хаммам запросив у п’ятизірковий готель у малазійському Куала-Лумпурі 25 лідерів африканських футбольних асоціацій і взяв усі витрати на себе: 200 тис дол. Згодом сума зросла, коли деякі гості попросили додаткові кошти під час поїздки.

Пізніше у той самий готель запросили ще 40 африканських гостей, які отримали дорогі подарунки. Як результат – усі делегати підтримали саме заявку Катара. До речі, Бін Хаммам, за даними журналістів, використовував такі ж методи, коли й сам боровся за пост глави ФІФА з Блаттером у 1998 і 2002 роках.

Звісно, Кодекс ФІФА забороняє будь-які грошові подарунки або форми особистої вигоди, які можуть вплинути на учасників голосування. Проте катарський функціонер не був офіційною особою заявки, тому нібито не мав жодного стосунку до роботи оргкомітету. Головний козир катарці дістали за кілька днів до голосування. В Єлисейському палаці тодішній президент Франції зустрівся з еміром Катару Тамімом бен Хамадом Аль Танні та вже екскерівником УЄФА.

Як з’ясують ЗМІ, Саркозі попросив Платіні підтримати заявку Катару, а натомість Суверенний фонд цієї країни у 2011-му придбав футбольний клуб “ПСЖ” інвестувавши у нього 2 млрд дол. Також фонд отримав право запустити у Франції телеканал BeIN Sports (філія Al Jazeera).

Автори проєкту Football Leaks з’ясували, що за трансляцію французької “Ліги 1” з 2012-го по 2016-й телеканал заплатив 607 млн євро. У 2016-2020 роках сума зросла до 726 млн євро. Зараз у BeIN Sports є права на трансляцію матчів Ліги чемпіонів, іспанської “Ла Ліги”, німецької “Бундесліги”, італійської “Серія А” і, власне, Чемпіонату світу.

За кілька тижнів до старту турніру, на тлі нищівної критики Катару, Блаттер фактично підтвердив усе сказане, намагаючись зняти вину з себе. За його словами, спочатку змагання планували провести у США, але за тиждень до вирішального конгресу Саркозі попросив Платіні віддати свій голос на користь Катару.

“Катар – це дуже маленька країна. Футбол і чемпіонат світу занадто масштабні для цієї держави. Вибір Катару був помилкою. Ми домовилися у виконкомі, що Росія проводитиме чемпіонат світу з футболу 2018 року, а США – 2022 року. Це було б жестом миру, якби два давні політичні супротивники по черзі організували “мундіалі”, – сказав Блаттер.

“Зрозуміло, йшлося і про гроші. Через пів року Катар купив у Франції винищувачі на 14,6 мільярдів доларів”, – наводить слова Блаттера видання Voetbal International. Імовірно, він говорив про літаки A320 – у 2017 році газета Le Figaro писала, що Qatar Airways придбав 50 літаків на базі Airbus. Угода принесла французькій економіці 18,75 млрд дол. На тлі журналістських розслідувань про корупцію у найвищих футбольних кабінетах, у грудні 2015 року комітет ФІФА з етики відсторонив Блаттера і Платіні від роботи у футболі на вісім років.

Загалом за даними ФБР США, за останні 20 років у ФІФА посадовці отримали хабарів на загальну суму приблизно 150 млн дол та вплинули на вибір країн-організаторів ЧС з футболу в Росії та Катарі.

Чому “мундіаль” у Катарі  помилка?

Перший аргумент – корупція. Про те, що вибір на користь Катару був неправильним, говорить і легендарний у минулому футболіст, а нині – директор організаційного штабу Євро-2024 Філіпп Лам.

“Надання Катару права проведення чемпіонату світу було помилкою. ЧС не належить цій країні. Розклад матчів у Катарі довелося перенести з літа на зиму. Спека в пустелі спочатку не розглядалася, хоча внутрішній звіт ФІФА застерігав від цього, а також вказував на інші недоліки заявки”, – наголошує Лам.

Він звертає увагу на те, що згодом майже усіх 24-х обраних офіційних осіб ФІФА, які дали право РФ і Катару на ЧС, пізніше дискваліфікували, покарали або притягнули до юридичної відповідальності. “З Катаром ФІФА завдала шкоди футболу, включно з його авторитетом як західної організації та міжнародної інституції”, – обурюється Лам.

Логотип ЧС-2022 на тлі амфітеатру в Досі. ФОТО REUTERS

Про те, що із заявкою Катару не все так добре, стало відомо ще до фінального голосування у грудні 2010-го. За три місяці до того інспекція ФІФА ознайомилась лише з віртуальними стадіонами до ЧС-22. На той момент фізично готовим був лише один, але й він тоді ще не відповідав вимогам організації.

На перегляд п’яти віртуальних проєктів пішло чотири дні. А у листопаді 2010-го Бразилія та Аргентина зіграли товариський матч на стадіоні в Досі, який тоді був лише косметично готовий. Крім цього, футболісти скаржились на спеку та важкі умови. За кілька днів до матчу-відкриття (Катар та Еквадор зіграють 20 листопада) регіональний керівник Британського центру близькосхідних досліджень Амджад Таха заявив, що Катар начебто дав хабаря гравцям збірної Еквадору, тому господарі мають виграти матч.

“Катар дав хабаря 8 гравцям збірної Еквадору у розмірі 7,4 млн дол, щоб вони програли матч-відкриття (1:0, гол у другому таймі). 5 катарських та еквадорських джерел підтвердили це. Сподіваємось, що це неправда. Сподіваємось, що поширення цієї інформації вплине на підсумок. Світ має чинити опір корупції ФІФА”, – написав Таха у Twitter.

Друга причина – загибель робітників і жахлива ситуація з правами людей. За кілька тижнів до старту турніру журнал Time випустив великий матеріал про те, що Катар за 12 років побудував 7 стадіонів, новий аеропорт, систему метро, дороги та близько сотні готелів. Навколо арени, яка прийме матч-відкриття і фінал, фактично побудували ціле нове місто – Лусаїл.

Але всі ці надшвидкі інфраструктурні проєкти реалізувались руками 2 мільйонів трудових мігрантів, тисячі з яких загинули від рекордної спеки.

Стадіон у Лусаїлі на 80 тис глядачів, де пройде фінал “мундіалю”. ФОТО TIME

Цьогоріч ЧС розпочинається 20 листопада, на п’ять місяців пізніше, ніж зазвичай, через спеку. “Але підготовка до турніру – будівельний бум в одному з найспекотніших місць на планеті – зайняла більше десяти років. Для цього Катар покладався на робітників, готових працювати за будь-яких умов.

2-мільйонна іноземна робоча сила – це, переважно, трудові мігранти з Непалу, Індії і Бангладешу. Тисячі цих робітників загинули за останнє десятиріччя, багато з них через погані умови праці, які стали ще більш небезпечними через надмірну спеку”, – пише Time.

Літо в Катарі не просто спекотне, а ще й вологе. Це дуже небезпечне поєднання. “Єдиний спосіб, яким людський організм може впоратися зі спекою, – це виділення поту, який охолоджується при випаровуванні. Чим вища вологість, тим менше випаровування, що призводить до підвищення температури тіла і, зрештою, до відмови органів”, – пояснили лікарі журналістам Time.

Видання відзначає, що у 2007 році Катар заборонив роботу влітку на відкритому повітрі з 11:30 до 15:00, тому будівельні компанії розділили роботу на ранкові та пізні денні зміни.

Проте на практиці все зовсім не так: робітники, які працювали у ранкову зміну, були змушені починати робочий день о 4-й ранку, щоб доїхати до будівельного майданчика з гуртожитків, де мешкали до 70 000 працівників.

Перед цим звіт Міжнародної організації праці показав, що лише за 2020 рік у Катарі на роботі загинуло 50 будівельників, 500 – серйозно травмовані, а 37600 отримали дрібні або середні пошкодження.

Акція виробника пива Brewdog, який назвав себе “антиспонсором ЧС”. ФОТО BREWDOG

Катар всі звинувачення відкидає і заявляє, що з 2014-го по 2020-й загинуло лише 37 осіб, і що, нібито, лише 3 смерті пов’язані з роботою, а не природними причинами. Натомість у звіті Amnesty International йдеться, що робітники масово не отримували зарплатню, багато хто працював під примусом, а деякі “несподівано” помирали на роботі.

Напередодні старту ЧС Reuters повідомило, що кілька тисяч робітників-мігрантів були примусово виселені з багатоквартирних будинків у центрі Дохи. Видання називає це “навмисною геттоїзацією”.

Влада Катару пояснила, що у країні діє закон, за яким заборонено облаштовувати “робочі табори” поряд із “сімейними житловими районами”.

В уряді країни запевнили, що масове виселення не пов’язане з турніром, а є частиною “довгострокових планів щодо реорганізації районів Дохи”. Насправді ж, за даними Reuters, це пов’язано з тим, що більшість будинків, у яких жили мігранти, знаходяться в районах столиці, де селитимуться уболівальники.

Перед цим Sky Sports з’ясував, що Катар запустив програму “фан-лідерів”, в рамках якої організатори ЧС забезпечують фанатам безкоштовне відвідування турніру в обмін на схвальні відгуки про досвід у Катарі. У Досі це, звісно, заперечують. У зв’язку з цими фактами десять європейських футбольних асоціацій офіційно звернулися до ФІФА із вимогою надати “конкретні відповіді” щодо ситуації з порушенням прав робітників-мігрантів у Катарі.

“Ми визнаємо, що кожна країна має проблеми та виклики, і ми згодні з ФІФА, що різноманітність – це сила. Однак, прийняття різноманітності та толерантності також означає підтримку прав людини. Права людини є універсальними і застосовуються скрізь”, – йдеться у їх заяві.

Цьому передував неоднозначний коментар президента ФІФА Джанні Інфантіно, який відреагував на критику турніру в Катарі тим, що закликав “зосередитися на футболі, а не на ідеологічній чи політичній боротьбі”.

Заклик Інфантіно “не змішувати футбол з політикою” викликав обурення у світі. ФОТО GETTY IMAGES

Ще більше обурення викликав виступ Інфантіно на саміті G20, де він у відверто проросійському стилі закликав “до припинення вогню в Україні під час Чемпіонату світу”. Окрім дискримінації трудових мігрантів, у Катарі поширені й інші випадки порушення прав людини. Зокрема, у розслідуванні The Athletic зазначається, що жінку, яка зазнала сексуального насильства, можуть притягнути до відповідальності за позашлюбні статеві стосунки.

Як наголошують правозахисники, права жінок у Катарі систематично порушуються – вони не рівні з чоловіками, хоча конституція країни стверджує зворотне. Ще один приклад порушення прав – позиція щодо ЛГБТ-спільноти. Так, недавно посол чемпіонату світу та ексгравець збірної Катару з футболу Халід Салман заявив, що гомосексуальність, яка законодавчо заборонена в консервативній мусульманській країні, – це “пошкодження свідомості”.

Країна очікує понад мільйон відвідувачів. “Вони повинні прийняти наші правила. Гомосексуальність – це харам (заборона). Я не є суворим мусульманином, але чому це заборонено? Тому що це шкода для розуму”, – заявляв Салман. При цьому організатори не раз заявляли, що під час “мундіалю” Катарі будуть раді бачити всіх охочих.

“Очевидно ці коментарі жахливі”, – відреагувала міністр внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер. Після таких заяв Салмана у Цюріху біля Музею ФІФА пройшла акція протесту з вимогою дотримання прав ЛГБТ-спільноти в Катарі та бойкоту турніру.

А випадки бойкоту, насправді, є: зокрема, відомий британський виробник крафтового пива Brewdog запустив кампанію на знак протесту проти проведення “мундіалю” в Катарі. Компанія оголосила себе “гордим антиспонсором ЧС”, а турнір за допомогою гри слів назвала “World F*cup”.

Крім того, BrewDog опублікував на сайті постери з лозунгами, присвяченими цій акції: “Їж, спи, корумпуй футбол” і “Спочатку Росія, потім Катар. Не можемо дочекатися Північної Кореї”.

Лозунг Brewdog з критикою ФІФА: “Їж, спи, корумпуй футбол”. ФОТО GETTY IMAGES

Лозунг Brewdog з критикою ФІФА: “Спочатку Росія, потім Катар. Не можемо дочекатися Північної Кореї”. ФОТО GETTY IMAGES

Деякі футболісти із різних збірних відкрито висловили занепокоєння щодо прав вболівальників, які приїжджають на ЧС, особливо ЛГБТ+ осіб та жінок, яких дискримінують катарські закони.

Скільки витратив Катар і скільки заробить ФІФА

Як і для Китаю з Олімпійськими іграми, для Катару ЧС-2022, у першу чергу, – задоволення власних політичних амбіцій та створення позитивного іміджу на тлі постійної критики щодо порушення прав людини. Тому, як і Пекін з Олімпійськими іграми, Доха не пошкодувала на це коштів, при цьому будуючи інфраструктуру для форуму, фактично з нуля.

Як зазначає DW, встановити реальну точну вартість ЧС у Катарі поки неможливо, але вже зараз аналітики з упевненістю заявляють, що він є найдорожчим з усіх “мундіалів”. За деякими оцінками, його вартість може бути навіть більшою, ніж усіх попередніх 21 разом узятих.

За оцінками різних експертів і звітів, витрати перевищать 200 млрд дол та можуть бути ще більшими. Раніше найдорожчими чемпіонатами світу вважалися турнір 2014 року в Бразилії та 2018 року в Росії, кожен з яких офіційно коштував менше 15 млрд дол.

Викладач спортивних фінансів в Університеті Шеффілд Халлам Ден Пламлі розповів, що ще коли Катар був обраний господарем ЧС-2022 у 2010 році, попередні оцінки вказували на потенційну вартість у 65 млрд дол.

“Деякі нещодавні оцінки говорять, що потенційно він може перевищити 200 мільярдів доларів. Це буде найдорожчий “мундіаль”, хоча ми ще не знаємо, на скільки саме”, – сказав він в інтерв’ю DW.

Катар витратив на “мундіаль” та інфраструктуру понад 200 млрд дол
ФОТО ULMER

Американська консалтингова компанія Front Office Sports, яка спеціалізується на спортивному фінансуванні, оцінила витрати у 220 млрд дол. Представник катарського оргкомітету Хасан Аль Таваді стверджує, що витрати на інфраструктуру з моменту, коли країна отримала право на проведення турніру, перевищують 200 млрд дол.

“Причиною невизначеності щодо суми є те, що переважна більшість мільярдів, які витратив катарський уряд, пішла на нефутбольну інфраструктуру, таку як система метро, міжнародний аеропорт, дороги, близько 100 готелів і об’єктів дозвілля.

Значна частина цих інвестицій є частиною ширшого державного інвестиційного проєкту, відомого як “Катарське національне бачення 2030”, – пише DW. “Чемпіонат світу з футболу став поштовхом для катарського уряду, який хотів вирішити проблеми, пов’язані з інфраструктурою країни. У порівнянні з іншими чемпіонатами світу, це набагато дорожче”, – вважає фахівець з футбольних фінансів з Ліверпульського університету Кіран Магуайр.

За словами Пламлі, це величезна “ставка на м’яку силу”, яка насправді виявиться збитковою в комерційному плані, що мало турбує Доху, враховуючи величезні енергетичні багатства півострова. Експерти погоджуються, що вигода, яку прагне отримати Катар, є некомерційною. “Міжнародні відносини є ключовою мотивацією для проведення турніру, а також йдеться про “м’яку силу” як стратегію оборони та безпеки. Гроші для Катару, безумовно, не є проблемою.

Країна явно може дозволити собі провести чемпіонат світу і готова покрити пов’язані з цим збитки. Багато в чому чемпіонат світу 2022 року є фінансовою аномалією”, – заявив Палмлі.

З вісьмох стадіонів сім катарці збудували з нуля для ЧС. Уряд заявляє, що вартість їх будівництва – 6,5 млрд дол. Після завершення “мундіалю” країна з населенням всього 2,8 мільйона осіб не матиме потреби в такій кількості великих об’єктів.

В уряді Катару розповіли, що три стадіони продовжать приймати матчі, але інші п’ять будуть або демонтовані, або переобладнані для альтернативних цілей, або їх місткість буде значно зменшена. Магуайр вважає, що Катар буде використовувати нову інфраструктуру для того, щоб подавати заявки на проведення фіналів великих європейських турнірів у майбутньому, таких як Ліга Європи або Ліга чемпіонів.

Американський фахівець у галузі економіки спорту, викладач у Smith College (Массачусетс, США) Ендрю Цимбаліст порахував, що Катар також взяв на себе значну частку витрат на безпеку (1 млрд дол), а також різноманітні операційні витрати. За даними Цимбаліста, менше 10 млрд дол із загальних витрат припадає на сім стадіонів, які Катар побудував для матчів, і один, який реконструювали. Решту витратили на транспортну, готельну, телекомунікаційну та безпекову інфраструктуру, у тому числі 36 млрд дол на метро у Досі.

“ВВП Катару у 2022 році становитиме приблизно 180 мільярдів доларів. Вони отримали право на проведення ЧС ще у 2010 році, тому в середньому витрачають 18,3 мільярда на рік, або понад 10% свого ВВП. Це було б еквівалентно тому, якби США витрачали 2,3 трильйона доларів на рік протягом 12 років.

Хоча інвестиції у розмірі 220 мільярдів доларів пов’язані з проведенням ЧС, деякі з них є довгостроковим внеском у розвиток Катару, а деякі або не пов’язані з цим розвитком, або мають дуже низький пріоритет. Наприклад, метро або автомагістраль, що з’єднує два стадіони по обидва боки Дохи, можуть зробити дуже важливий внесок у зручність транзиту під час матчів, але практично не впливає на економіку країни”, – вважає економіст. Що ж до доходів для Катару, то в Досі очікують 1,3 млн відвідувачів.

“Припустимо, що в середньому кожен відвідувач перебуває чотири дні і витрачає 300 доларів на день. Припустимо також, що звичайні туристичні та ділові поїздки не зазнають негативного впливу від очікуваних заторів, підвищення цін і проблем з безпекою. За таких припущень Катар отримає 1,56 мільярда доларів доходу”, – порахував Цимбаліст.

Звісно, Катар сподівається і на інші вигоди. За словами вченого, існує твердження, що за цією мега-подією спостерігатимуть мільярди людей по всьому світу, і вона підвищить популярність Катару на карті світу, стимулюючи туризм, зовнішню торгівлю та інвестиції.

“Перебування на світовій арені – це вулиця з двостороннім рухом. Катар отримує багато реклами, але більшість з неї не є позитивною”, – підкреслює експерт.

Водночас згідно з бюджетом ФІФА, найбільшою статтею витрат організації є 440 млн дол призових 32 збірним-учасницям змагань. 42 млн дол отримає команда-переможець, а всі, які не вийдуть з групового етапу, гарантовано отримають по 9 млн дол. Інші основні статті операційних витрат включають 247 млн дол на забезпечення телетрансляцій та 207 млн дол на управління кадрами. Загальні операційні витрати структури передбачені в бюджеті на рівні 1,7 млрд дол, які покриває ФІФА.

Проте ФІФА не називає очікувану суму доходів від продажу телеправ, квитків та спонсорства. Прогнозується, що ці доходи сягнуть 4,7 млрд дол. Таким чином чистий прибуток організації становитиме 3 млрд дол.

Приблизно 10% від цієї суми ФІФА візьме на свою діяльність, а решту розподілить між більш ніж 200 національними футбольними асоціаціями по всьому світу для сприяння розвитку футболу.

Автор: Олексій Павлиш; Економічна правда

Exit mobile version