Кількість бюджетних місць до аспірантури майже не змінювалася із року в рік, тож ріст кількості охочих вступити до неї став неочікуваним. У 2021 році до аспірантури вступило у 1,4 раза більше вступників, ніж виділено бюджетних місць, у 2023 році — у 4,5 раза, зазначає видання Texty.org.ua.
Таку тенденцію описує освітній портал Education.ua.
Деякі університети в гонитві за здобувачами перевищили власні ліцензійні обсяги: наприклад, Європейський університет ще у 2022 році перевищив свій ліміт на 286 %.
Свавілля вишів в решті решт призвело до рішення про обмеження набору до аспірантури та допису Оксена Лісового, у якому він назвав вищу освіту «дірою» для ухилянства.
Жінкам знову немає місця в науці
В останні роки зросла кількість вступників до аспірантури чоловічої статі. Якщо у 2021 році серед чоловіків було 41,5 % від усієї кількості нових аспірантів, то вже у 2022 році — 83,3 %, а у 2023 році — 88,9 %. За даними міністра освіти Оксена Лісового, у 2024 році для складання ЄВІ (іспиту, необхідного для вступу до аспірантури) всього зареєструвалися 246 189 осіб. 79% з них — це чоловіки, серед яких майже половина претендує на вступ до аспірантури.
Зазначається, що зростання кількості вступників до аспірантури чоловічої статі, якому потурають заклади освіти, призвело до разючого гендерного дисбалансу серед молодих науковців. А також до поступового зменшення кількості жінок в аспірантурі — у 2023 році до аспірантури зараховано на 43 % менше жінок, ніж у 2021 році. Що також можна вважати порушенням 4 статті Закону України «Про вищу освіту». А також прикладом непрямої дискримінації згідно з Законом про «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».
Дослідження Education.ua списків вступників до аспірантури у 2023 році до найкращих університетів України за версією рейтингу «Топ-200 Україна» демонструє, що гендерний дисбаланс спостерігається у кожному закладі вищої освіти першої десятки.
Серед вступників денної бюджетної та контрактної форм навчання до аспірантури НТУУ «Київський політехнічний інститут імені І. Сікорського» є 17 жінок серед 266 осіб, розподілених за навчальними групами у 2023 році.
Приблизно 85 жінок серед 343 вступників до аспірантури Київського національного університету імені Т. Шевченка. Підрахунок зроблений за допомогою порівняльного аналізу складу груп для вивчення дисциплін вибіркового блоку аспірантами, зарахованими на навчання у 2023 році, адже знайти списки зарахованих до КНУ неможливо.
17 жінок з 676 вступників, зарахованих до аспірантури НУ «Львівська політехніка» на бюджет та контракт у дві хвилі набору 2023 року.
У Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна зі 108 осіб, зарахованих до аспірантури на 1 курс очної форми коштом бюджету та фізичних осіб, 25 жінок.
У списках аспірантів денної форми навчання, зарахованих до Сумського державного університету, 19 жінок серед 204 вступників.
“Мотивація набору аспірантів саме чоловічої статті точно не відома. Але цікавим є факт заробітку університетів на вступниках до аспірантури.
Заборона приймати на навчання на денну форму аспірантів мобілізаційного віку фактично скасувала вступ до аспірантури до приватних закладів освіти. Адже обіцяне збільшення кількості місць на бюджетній аспірантурі з 3 200 до 7 000 не вплине на приватні виші, у яких не передбачено державного фінансування здобувачів третього освітньо-наукового рівня доктора філософії. Попередній підрахунок показує, що приватні виші позбавили вагомого джерела прибутків.
Наприклад, за результатами аналізу кількості вступників до аспірантури та цін на навчання у 2023 / 2024 роках бачимо, що у 2024 році Львівський торговельно-економічний університет міг заробити на аспірантах близько 580 тис. гривень. А Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова втратив дохід в 700 тис. гривень.
Найважче, певно, керівництву Міжрегіональної академії управління персоналом — за підрахунками у 2024 році університет міг заробити щонайменше 13,6 млн гривень (враховуючи кількість зарахованих аспірантів під час одного потоку набору до аспірантури у 2023 році та цін на навчання)”, — йдеться у дослідженні освітнього порталу.
В Education.ua зазначають, що вступ до аспірантури настільки вийшов з-під контролю, що МОН починає позбавляти деякі університети ліцензій на навчання в аспірантурі. Першою ластівкою стало скасування ліцензії Класичного приватного університету, у якому значно перевищили ліцензійні обсяги при наборі аспірантів. Згідно з даними МОН, КПУ за останні два роки набрав до аспірантури мінімум у 11 разів більше аспірантів, ніж це дозволено МОНом.
“Виникають підозри, що політика закладів вищої освіти щодо розподілу місць в аспірантурі є корупційною. А політика щодо потенційних аспіранток, поза будь-яким сумнівом, — дискримінаційною”, — підсумовують освітні експерти.
Джерело: ТЕКСТИ.org.ua