Взимку 2014-го Дзюба, як суддя Дніпровського райсуду столиці, відправив під варту двох побитих міліцією протестувальників, на яких сама ж міліція і завела справу за нібито масові заворушення. Щодо ще одного активіста він приймав рішення про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, зазначає видання Watchers.
Після перемоги Майдану ці троє чоловіків отримали статус потерпілих у справах Майдану – адже побиття і арешти були не наслідком реально вчинених злочинів, а переслідуванням за участь у протестах проти чинної на той момент влади. У 2023-му один з майданівців – Олег Струбіцький – загинув на війні, захищаючи Україну від окупантів.
Спершу Дзюбу звинувачували у винесенні неправосудних рішень та у перешкоджанні проведенню мирних зібрань. Але у червні 2020-го року Конституційний суд вирішив, що не можна карати суддів за ухвалення неправосудних рішень (йдеться про статтю 375 Кримінального кодексу України).
Після цього прокуратура висунула Дзюбі обвинувачення у незаконних затриманнях, приводах, домашніх арештах або триманнях під вартою (ст. 371 ККУ). Про вирок саме у цій справі і йдеться у нашому матеріалі.
Прокуратура надавала шаблони підозр для затриманих активістів
У лютому 2014-го в центрі столиці тривали протестні акції. За даними слідства, 18-го лютого «Беркут» безпідставно затримав кількох осіб, яких зробили підозрюваними у нібито масових заворушеннях на вулицях Грушевського та Інститутській в центрі Києва.
Близько 22:00 того ж дня їх доставили до відділку міліції. Вже на місці – склали протоколи щодо вчинення ними нібито масових заворушень.
Слідство переконано, що у підозрах були вигадані відомості відповідно до шаблону, який надав їм прокурор міста Києва. У текстах було вказано, що нібито затримані особи брали участь у «масових заворушеннях» із застосуванням насильства, знищенням майна та опором представникам влади.
Уже 19-го лютого 2014-го року прокурори передали до суду клопотання про обрання затриманим запобіжних заходів – безальтернативного тримання під вартою.
Мотив – просування по карʼєрі
У цій справі потерпілими визнано трьох осіб: протестувальників Олега Струбіцького, Євгена Щульгу та Олександра Цушка. Суддя Дзюба відправив під варту на 60 днів з можливим продовженням двох з них, відмовивши в клопотанні народних депутатів України про особисту поруку майданівців. Вони пробули під вартою з 19.02.2014 по 22.02.2014 і змогли потрапити на волю лише внаслідок втечі Януковича і процесів з припинення репресій, які після цього почались.
Олександр Дзюба (ліворуч) під час одного із засідань Бориспільського суду/фото: Watchers
Щодо третього потерпілого Дзюба розглядав клопотання тодішнього слідства про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
За версією слідства, Дзюбі заздалегідь видали підготовлені проєкти ухвал щодо арешту двох затриманих мітингарів.
Обвинувачення вважає, що він погодився ухвалити ці рішення аби задовольнити почуття власної значущості та проявити свою лояльність до тодішньої влади задля вигідної для себе адміністративної посади в судовій системі.
Доказами проти майданівців слугували рапорти правоохоронців
В суді свідчив тодішній адвокат одного з протестувальників.
19-го лютого 2014-го року, за його словами, у судах розглядали багато клопотань щодо запобіжних заходів затриманим на Майдані. Додатками до клопотань (фактично доказами) про арешт були рапорти працівників «Беркуту» та протоколи огляду одягу активістів.
Ухвалу Дзюби про арешт його підзахисного, а нині – потерпілого у справі, свідок не встиг оскаржити. Оскільки через декілька днів після зміни політичної обстановки у країні, слідчий скерував нове клопотання – вже про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Суддя свою вину не визнає
Олександр Дзюба під час допиту в суді не визнав себе винуватим. Він заявив, що ухвалені ним тоді рішення не було оскаржено, відтак вони набрали законної сили.
Він з гордістю стверджував, що має 20 років судового стажу, 25 років юридичного та 30 років загального стажу.
Дзюба запевняв, що не розуміє кому і що він зробив незаконно.
Вислухав лише прокурорів і призначив арешт
Під час судового слідства допитали і трьох потерпілих протестувальників. Перший з них зауважував, що був на акції протесту з 17-го по 18-те лютого. 18-го його затримали міліціонери та привезли до відділку. А потім, майже одразу, повезли в суд для обрання запобіжного заходу. Спершу його відправили під варту, а потім – відпустили під домашній арешт.
Під час слухання, у 2014-му, він не розумів, що відбувається. Однак, після одного із судових засідань, у камері СІЗО, йому надали пакет документів та відпустили додому.
Потерпілий переконаний, що на суддю Дзюбу в ті часи тиснули міліція та прокурори.
Другий потерпілий пригадав, що тоді, під час суду над ним, Дзюба вислухав лише сторону обвинувачення, не надавши слова йому.
Потерпілий: прийшов до тями в «автозаку»
Третій потерпілий розповів, що 18-го лютого був на Майдані Незалежності. У столиці знаходився по робочих справах. Під час акції протесту на ньому була «балаклава», однак будь-яких заборонених предметів при собі він не мав.
Під час наступу працівників «Беркуту» на протестувальників він тікав. Але його тоді жорстоко затримали правоохоронці, настільки, що до тями він прийшов лише в «автозаку». Вже у відділку міліція вилучила його одяг та особисті речі (гаманець, гроші та кредитні картки). Причин цього йому не пояснили.
Щодо подій суду над ним він пригадав лише те, що головуючий Дзюба надавав йому право слова на свій захист. Разом з тим, свідків прокуратури чи депутатів, які хотіли взяти його на поруки, у судовому засіданні не було.
Один з потерпілих загинув на війні
Один із потерпілих у цій справі – Олег Струбіцький – загинув на війні, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це стало відомо у 2023-му році.
Олег Струбіцький/ фото: з відкритих джерел
Він був розвідником-сапером розвідувального взводу загону підтримки спеціальних операцій. Олег загинув, виконуючи завдання на Запорізькому напрямку.
Деякі свідки майже все забули
Допитаний як свідок працівник конвойної служби не пригадав в суді майже нічого. Він лише підтвердив, що у 2014-му брав участь у доставці затриманих осіб до відділку.
Розповів, що був водієм і участі в затриманні не брав, прізвищ не записував, а лише кермував автівкою. За його словами, він начебто не бачив обличчя правоохоронців, які «пакували» мітингувальників.
В суді допитали ще одного колишнього працівника конвою, який нині працює судовим охоронцем. Чоловік розповів, що 18-го лютого охороняв громадський порядок у Києві. У наряді, окрім нього, був ще один конвоїр, начальник та водій спецтранспорту. Він сказав, що сам нікого не затримував, а лише перевозив.
Чоловік, якого залучали у якості понятого у приміщенні Дніпровського відділку міліції у 2014-му засвідчив, що брав участь при огляді затриманих. Він пригадав, що повертався з роботи того дня і зустрів знайомого міліціонера. Останній і попросив його бути понятим.
Рішення суду: не винуватий, його оскаржують
Суддя Юрій Кабанячий написав у рішенні, що прокуратура не довела вину Дзюби. Суд не встановив доказів на підтвердження його вини.
Одне із засідань Бориспільського суду у справі Олександра Дзюби ще в часи карантину/фото: Watchers
«Жоден із доказів сторони обвинувачення також не підтверджує того, у чому саме полягає незаконність дій судді під час ухвалення ним рішень відносно потерпілих у даному кримінальному провадженні. У чому виражається неправосудність судових рішень прийнятих ним, та того, що суддя діяв з кар`єристських мотивів та інших особистих інтересів», – йдеться у вироку.
Суд дійшов висновку, що прокуратура не довела обвинувачення в частині кар`єристських мотивів Дзюби та не конкретизувала корисливі мотиви.
«Як слідчий суддя Дзюба розглядав клопотання органу досудового розслідування щодо потерпілих, які на час розгляду клопотань про обрання запобіжних заходів, мали статус підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень. До клопотань були додані письмові докази, повідомлення про підозру, протоколи затримання, інші докази. Право на захист підозрюваним були забезпечені участю захисників. За даних обставин, Дзюба, як слідчий суддя, зобов`язаний був розглянути вказані клопотання та постановити ухвали. Законність та обґрунтованість постановлених ухвал має право перевіряти лише суд вищої інстанції», – ухвалив Кабанячий.
Таким чином, Дзюбу визнано невинуватим та виправдано у зв`язку з недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Офіс генерального прокурора подав скаргу до апеляції Києва на цей вирок.
Далі працює суддею
У 2018-му Вища рада Правосуддя ухвалила рішення про звільнення з посади судді Дніпровського районного суду Києва Олександра Дзюбу.
Проте він подав скаргу до Великої палати Верховного Суду. І суд вирішив, що підстав для застосування крайньої міри відповідальності для Дзюби немає. Тоді Вища рада правосуддя скасувала рішення про дисциплінарну відповідальність для нього.
Дзюба станом на 2024-ий рік продовжує працювати суддею у Дніпровському райсуді Києва. Його прізвище можна побачити у списку суддів на сайті установи.
Авторка: Аліна Кондратенко
Джерело: WATCHERS