ЗАМАХ НА ГЕНЕРАЛА: АКЦІЯ ЗАЛЯКУВАННЯ?
У п”ятницю ввечері, близько 19.30 у Львові на вулиці Карманського, 4А двоє невідомих вчинили напад на колишнього начальника УМВСУ у Львівській області генерал-майора Василя Рябошапка, побили його до стану непритомності і, нічого не взявши, зникли в сутінках. Генерал Василь Рябошапко вважає, що напад на нього замовили.
Як спершу повідомили інформагентства, екс-начальника УМВС було госпіталізовано в реанімаційне відділення однєї з львівських лікарень. Нападники били генерала трубою і кастетом. До Львова відразу ж зателефонував міністр внутрішніх справ Микола Білоконь, якого цікавили подробиці надзвичайної події.
Заступник начальника УМВС у Львівській області полковник Дмитро Загарія в телефонній розмові з кореспондентом львівської “Газети” підтвердив факт нападу на генерала Рябошапка, але від будь-яких коментарів відмовився.
Нині Василь Рябошапко перебуває в хірургічному відділенні медичного центру “Богдан” у селищі Бірки, під Львовом. У неділю, після низки медпроцедур, він зустрівся з репортером “Газети” і розповів подробиці нападу.
– Василю Івановичу, прийміть наші співчуття. Коротко розкажіть про обставини нападу.
– Увечері після тренувань із футболу разом із 14-річним сином я повернувся автомобілем додому. Я пішов відкривати ключем брамку, і у цей момент із сусіднього подвір”я вийшли дві особи, але пішли не до мене, а в бік Стрийського парку. Оскільки у сусіда (по сусідству живе полковник Володимир Добровольський, начальник податкової міліції; міста Львова – “Газета”) триває ремонт, то я подумав, що це робітники, і почав розглядати в”язку ключів, шукаючи потрібного. Раптом у голові у мене потемніло і до свідомості я вже прийшов лежачи на землі, весь у потоках крові.
Згодом син розповів, що двоє нападників років по 20-25, були одягнутими у спортивні костюми та болоньові куртки. Вони напали на мене ззаду і відразу почали бити по голові. Я впав. Син зорієнтувався в ситуаці і миттіво зателефонував на мобільний до мого зятя. Коли зять вибіг із квартири, тримаючи в руках пістолет для стрільби гумовими кулями, нападників поблизу вже не було.
Думаю, вони сіли в авто.
Оскільки я стікав кров”ю, то мене повели в помешкання, щоб зупинити крововилив. Відразу викликали медиків із “Богдана” та міліцію. Лікарі приїхали швидко, а міліцейська група хвилин за 50.
– У вас щось забрали?
– Нічого. Якщо б це був напад із метою пограбування, то принаймні забрали б годинник, золотий ланцюжок, документи, гроші, ключі. Не забувайте, що поряд стояла і моя відчинена машина з увімкненим двигуном. Думаю, що це був звичайний напад з метою мого залякування. Якщо, звичайно, не щось гірше.
– Що ви маєте на увазі?
– Коли оперативники шукали на вулиці ключі, що в мене випали, то поряд із ними міліцейський експерт підняв із землі патрон (з місця злочину вилучено набій калібру 7,62 мм від зброї іноземного виробництва – “Газета”) та накладку з рукоятки пістолета. Експерт сказав, що бойок просто не попав по капсулю. Думаю, що це був акт помсти й акт попередження одночасно. Не виключаю і невдалий замах.
– Попередньо були якісь погрози?
– Жодних. Як бачите, погрожують іншим, а мене наразі лише б”ють.
– Наскільки серйозні завдані вам травми?
– Ви можете самі переконатися, що в мене заклеєне око. Того, що під пов”язкою вам краще не бачити (на оці генерала встановлено відвідний катетер, через який витікає гній – “Газета”). Кілька рваних ран на голові (думаю, що це від рукоятки з “ТТ”), струс мозку, накладено сім швів (зшита навіть повіка – “Газета”), серйозно пошкоджено сльозовий канал, була сильна кровотеча. Розбиті губи вже мають пристойний вигляд, а були, як в Маші Распутіної. До цих усіх бід, у мене ще добре не зажила зламана рука, та це не має до цієї історії жодного стосунку.
– Напади на міліцейських генералів на Львівщині мають прецеденти?
– Починаючи з 1939 року на міліцейських генералів на Львівщині не нападали жодного разу. Я вважаю цей випадок безпрецедентним і сподіваюся, що міліцейське керівництво в Києві не спустить цю справу на гальмах.
– З чим ви пов”язуєте цей напад?
– Я можу лише здогадуватися, хто за цим стоїть і, думаю, що ці особи зробили такий агресивний крок даремно. Залякати вони мене не залякали, а от свій власний страх показали всім.
– Тепер маіте намір ходити з охороною?
– У мене велика сім”я й усіх охороною не забезпечиш. А от зброю, звичайно, носитиму.
– Ми можемо зробити фото для газети?
– Я б не хотів з”являтися на шпальтах вашого видання у такому нещасному вигляді. Та найближчим часом маю намір дати прес-конференцію, на якій розставлю всі акценти. Тоді і нафотографуєтеся, і назнімаєтеся. Щоправда, пов”язку я вже з ока зніму.
– Пане генерале, новий начальник УМВС полковник Адамчук вже приїжджав до вас із візитом вічливості?
– Він навіть мені не зателефонував.
МИКОЛА САВЕЛЬЄВ
Євген БЛАЖІВСЬКИЙ, прокурор Львівської області
За фактом нападу на Василя Рябошапка прокуратура області вже порушила кримінальну справу. Випереджуючи ваше питання, скажу, що оскільки генералу завдано важких тілесних ушкоджень, то справа порушена не тільки за статтею за хуліганство.
