Первые реформаторские шаги нового министра транспорта Кирпы в сфере авиаперевозок (двухкратное снижение стоимости билетов на внутренних рейсах) поставило на грань разорения многие авиакомпании. А вот деятельность возглавляемого им ведомства на водных просторах грозит обернуться экологической катастрофой. Угроза нависла над Дунайским биосферным заповедником, «украинской Венецией» – селом Вилково на Дунае. Сооружение Минтрансом канала «Дунай – Черное море” будет стоить жизни десяткам видов флоры и фауны, занесенных в Красную книгу. Также специалисты прогнозируют обострение социально-экономической обстановки в регионе (а разве есть куда обостряться дальше?)
Экологи и ученые отправили несколько десятков обращений на имя президента страны и премьер-министра, провели сбор подписей против реализации проекта – все безрезультатно. Тогда они решили нажаловаться в Юнеско. Запад нам поможет и научит Кучму, Кинаха, Кирпу любить родные украинские просторы? 10 вересня 2002 року Київський еколого-культурний центр, Одеське відділення Міжнародного Соціально-Екологічного союзу та Екологічна група “Печеніги” звернулися до Генерального директора ЮНЕСКО і європейського координатора Рамсарської конвенції з проханням не допустити спорудження в абсолютно заповідній зоні Дунайського біосферного заповідника судноплавного каналу “Дунай – Чорне море”.
Задачі Дунайського заповідника – збереження природних комплексів дельти Дунаю, розвиток традиційного землекористування й рекреації. Його флора нараховує понад 1500 видів, фауна – 3600. З них 16 видів занесені до Європейського Червоного списку, а понад 70 – до Червоної книги України. Ця територія входить до 200 найбільш цінних водно-болотних угідь світу. Рішенням ЮНЕСКО від 02. 02. 1999 року Дунайський біосферний заповідник одержав міжнародний сертифікат біосферного резервату.
З грудня 2001 року Міністерство транспорту України лобіює спорудження в його абсолютно заповідній зоні, через гирло Бистре, судноплавного каналу. На сьогодні вже підготовлений проект Указу Президента України про вилучення гирла Бистре з Дунайського біосферного заповідника.
Згідно з висновками українських експертів, спорудження каналу через Бистре приведе до таких наслідків:
1. Зміни гідрологічного балансу дельти, негативного як для природних комплексів, так і для водоспоживання м. Вилкове.
2. Забруднення Бистрого нафтопродуктами.
3. Скорочення уловів промислових риб.
4. Загибель молоді риб, занесених до Червоної книги України, зокрема, осетрів, смугастого йоржа, великого й малого чопів.
5. Утраті місць мешкання птахів, у тому числі, занесених до Червоної книги України.
6. Порушення рослинного покриву дельти.
Економіка низов”їв Дунаю багато в чому залежить від рибальства. Розпочатий проект загрожує підірвати цю галузь, зруйнувати сформовану систему господарювання в регіоні. Тому проти каналу через Бистре виступають не тільки наукові й екологічні організації, але і місцеві жителі та місцеві органи влади.
На думку громадських організацій, спорудження судноплавного каналу “Дунай – Чорне море” через гирло Бистре зруйнує традиційні форми господарювання в цьому регіоні і може привести до загострення соціально-економічної обстановки. В цілому ж цей проект ставить під загрозу існування Дунайського біосферного заповідника. Він суперечить як законодавству України, так і її міжнародним зобов”язанням. Кампанію проти “розрізання” Дунайського заповідника наукові і громадські організації України ведуть з кінця 2001 року. З цього приводу Президенту і Прем”єр-міністру України було відправлено близько 30 звернень, зібрано близько 1000 підписів у захист заповідника, проведені прес-конференції й пікети. Проти такого варіанта каналу виступає Національна Академія наук України і місцева влада – Вилківська міська рада. Громадська думка й позиція місцевої влади владою України ігнорується. Тому громадські організації і побоюються, що загрозу Дунайському біосферному заповіднику можна відвести лише при втручанні міжнародних організацій…
Екологічна група “Печеніги”, pecheneg@ic.kharkov.ua