Після невдалих спроб притягнути Петра Порошенка до кримінальної відповідальності у 2020 році, правоохоронці знову намагаються покарати головного політичного супротивника Володимира Зеленського.
Те, що так довго пророкували представники команди Зеленського, правоохоронці та експерти, сталось – Петра Порошенка намагаються посадити у справі про купівлю вугілля в “ДНР” та “ЛНР” протягом 2014-2015 років. Раніше по цій же справі під домашнім арештом опинився один з лідерів ОПЗЖ Віктор Медведчук (вину заперечує), а місяць тому під удар потрапив енергетичний міністр тих часів Володимир Демчишин, зазначає BBC News Україна.
Коло навколо Порошенка звужувалось, і врешті ДБР 20 грудня заявило, що вручило йому підозру у державній зраді поштою. Сам він ще 17 грудня поїхав у справах за кордон і повертатись збирається тільки після новорічних свят.
Усі звинувачення Порошенко відкидає і каже про політичний характер справи.
У 2020 році правоохоронці вже намагались притягнути Порошенка до відповідальності й відкривали проти нього низку справ, проте врешті суд відмовився його арештовувати.
Нинішні звинувачення надзвичайно серйозні, фактично, Порошенка звинуватили у змові з Росією та бойовиками “ДНР” і “ЛНР” просто під час бойових дій 2014-2015 років.
Фабула звинувачення – змова заради рейтингу?
Низка українських ЗМІ оприлюднили документ про підозру Порошенку, автентичність якої підтверджують співрозмовники у команді експрезидента.
Петра Порошенка звинуватили за двома статтями кримінального кодексу: “державна зрада” та “сприяння діяльності терористичних організацій”.
За версією слідства, низка високопоставлених громадян України змовились для сприяння “терористичним організаціям”, щоб нашкодити територіальній цілісності, недоторканності та обороноздатності України.
Цими змовниками були Віктор Медведчук, Петро Порошенко, тодішній енергетичний міністр Володимир Демчишин та “комунікатор” з бойовиками Сергій Кузяра.
З самого початку, у жовтні 2014 року, російське керівництво нібито вирішило залучити до підривної діяльності проти України Віктора Медведчука.
Медведчук тоді був одним з ключових перемовників з Росією щодо конфлікту на Донбасі.
Той, “оцінивши складність поставлених РФ завдань”, за “невстановлених обставин” залучив на свій бік президента України Петра Порошенка.
Головний умисел Порошенка, за версією слідства, полягав у “задоволенні власних політичних інтересів, недопущення падіння політичних рейтингів та рівня довіри в результаті можливого подальшого загострення відносин з країною агресором – Російською Федерацією”.
Інших пояснень щодо можливих корисливих мотивів Порошенка чи особистої фінансової вигоди у підозрі знайти складно.
Головний предмет державної зради – закупівля вугілля, яке видобували у непідконтрольних районах Донбасу.
Україна критично залежала від енергетичного вугілля з Донбасу, і його втрата загрожувала величезними проблемами для енергетики.
Для уникнення кризи уряд, як вказали слідчі, ще в серпні вирішив налагодити постачання енергетичного вугілля з ПАР. І для цього уклали контракт на постачання мільйона тонн вугілля, щоб не купувати його в Росії.
У жовтні та листопаді перші партії прибули до України й їх відвантажили на енергетичні підприємства “Центренерго”. Медведчук та РФ нібито бачили такий розвиток подій та вирішили втілити план, як поставити Україну у залежність від вугілля з “ДНР” та “ЛНР” – створити дефіцит в Україні та припинити поставки з ПАР.
Для цього Медведчук, як ідеться, залучив Порошенка, який мав координувати усі рішення “в умовах конспірації”.
Медведчук та Порошенко разом нібито мали зірвати поставки з ПАР, домовитись з підприємствами на території “ДНР” та “ЛНР” і звільнити з посад усіх противників схеми.
Для цього Порошенко нібито скликав 4 листопада засідання РНБО, на якому розкритикував якість африканського вугілля. І дав доручення силовикам перевірити ці поставки, а також розірвати контракти з ПАР.
Окрім того, “змовники” вирішили прибрати з посади енергетичного міністра Юрія Продана, який був проти купівлі вугілля в бойовиків.
У той час дійсно виникли сумніви у якості вугілля, правоохоронці перевірили африканський контракт, а Продана викликали на допит. Врешті представники ПАР відмовились від контракту з Україною, а Юрія Продана замінили на посаді після формування нового уряду.
Як вважають слідчі, всі ці дії Порошенко та Медведчук робили спеціально, щоб купувати вугілля з непідконтрольних територій.
Якщо коротко, то задля цього на посаду міністра призначили Володимира Демчишина, який погодився на купівлю. На непідконтрольних територіях знайшли потрібні шахти, офіційно зареєстрували їх в Києві, уклали контракти і почали закупівлю енергетичного вугілля.
Усіма технічними деталями домовленостей з бойовиками на місці займався Сергій Кузяра, який тісно співпрацював з Медведчуком.
Підозра повна формулювань у “невстановлений час та у невстановлений спосіб”, які характеризують більшість дій, що закидають нібито злочинному угрупуванню на чолі з Порошенком та Медведчуком.
Віктор Медведчук за підозрою у цій історії перебуває під домашнім арештом ще з весни, Сергій Кузяра – у СІЗО з вересня, а Володимиру Демчишину оголосили підозру у листопаді, але він перебуває за кордоном.
Важка осінь 2014
Осінь 2014 року й наступний опалювальний сезон були складними для української енергетики. Українські ТЕС, які працюють на вугіллі, забезпечують значну частку виробництва електроенергії в Україні – до 40%.Після важких боїв на Донбасі Україна втратила фактичний контроль над регіоном, де видобували значну частину такого цінного енергетичного вугілля.
Без нього пройти зиму без відключень електроенергії дуже складно. Власне, якраз тієї зими українці вперше з 90-х років загадали, як це сидіти ввечері без світла.Уряд тоді заявив про наміри імпортувати вугілля з Південної Африки. Контракт уклали і перші партії почали надходити до України.
Проте згодом виникли скандали через можливі непрозорі схеми закупівлі вугілля та його якості. Експерти в галузі тоді казали, що головна критика схеми закупівлі лунала з адміністрації президента Порошенка. Ще в 2014 році ВВС писало, що ініціатором перегляду африканського контракту міг бути президент і це могло статись після засідання РНБО 4 листопада 2014 року.
Врешті перевірки встановили нібито неналежну якість вугілля з ПАР, а міністр Продан неодноразово ходив на допити до прокуратури. Після парламентських виборів та формування нового уряду Арсенія Яценюка крісло енергетичного міністра зайняв Володимир Демчишин.
Африканські партнери згодом відмовились від контрактів, а Київ дійсно уклав угоди на постачання енергетичного вугілля з шахт Донбасу, які юридично були підконтрольні українським компаніям.
Таку схему ніхто не приховував й вона діяла навіть в умовах жорстких боїв на Донбасі січня-лютого 2015 року, а також надважких перемовин Петра Порошенка з лідерами Росії, Франції та Німеччини у Мінську й вимушеного укладання угод для уникнення знищення української групи військ у Дебальцевському котлі.
Фактично ж закупівля енергетичного вугілля у формально підконтрольних Україні підприємствах на території “ДНР” та “ЛНР” тривала до лютого 2017 року. Тоді активісти кілька місяців блокували залізничні шляхи, якими постачали вугілля.
Врешті все закінчилось сутичками з поліцією, бойовики оголосили націоналізацію усіх добувних підприємств, а президент Порошенко після рішення РНБО оголосив про припинення торгівлі і вантажних перевезень. Тоді президент твердив, що блокада з подальшою націоналізацією енергетичних підприємств бойовиками суттєво зашкодили національній безпеці України.
З того часу забезпечення України енергетичним вугіллям на зиму щороку було дуже болючим питанням, а цього сезону його запаси настільки малі, що експерти остерігаються повторення віялових відключень електроенергії.
Форма вручення підозри
Одразу після пред’явлення звинувачення Медведчуку у державній зраді, яке він заперечує, експерти передбачали, що рано чи пізно у цій справі почне фігурувати і Петро Порошенко. Усі роки його президентства Медведчук грав важливу роль у перемовинах з Росією щодо миру та обміну полоненими.
Сам Порошенко не раз повторював, що така роль Медведчука була викликана позицією Москви. Медведчук є кумом Володимира Путіна і саме з ним очільник Кремля готовий був говорити про українське питання.
Керівники силових органів кілька разів натякали на майбутню появу Порошенка у справі Медведчука. Ще у жовтні генпрокурорка Ірина Венедіктова та голова СБУ Іван Баканов анонсували, що перевіряють роль експрезидента у цій справі.
Після підозри Демчишину майбутні кроки щодо Порошенка здавались неминучими. Розв’язка настала 17 грудня після засідання Верховної Ради. Тоді депутати пішли на різдвяні канікули аж до середини січня. Коли Петро Порошенко сідав до машини біля Ради, працівники ДБР намагались вручити йому повістку на допит.
Порошенко нервово стрибнув до машини і не взяв документ. У ДБР заявили, що експрезидент проігнорував слідчих і зник у невідомому напрямку. Політичні опоненти почали розганяти тезу, що Порошенко втік від слідства за кордон. У мережі поширювали відео, на якому Порошенко нервово і з нецензурною лайкою наказує водієві швидко їхати від Ради.
Вже 18 грудня Петро Порошенко був у Стамбулі, де зустрівся з Вселенським патріархом Варфоломієм. Про цю зустріч вони домовились заздалегідь. А вже 20-23 грудня він бере участь у безпековому форумі в Польщі.
У понеділок, 20 грудня, ДБР заявило, що підозра Порошенку підписана, її відправили поштою. А самого політика викликають на допит на 23 грудня.
Натомість захисники Петра Порошенка назвали усі закиди вигадкою, а також заперечили вручення підозри належним чином.
Соратники п’ятого президента назвали все це політичним переслідуванням, а сам він записав відео, в якому анонсував повернення в Україну й відповідь на всі претензії після відпочинку – у першій половині січня.
За даними співрозмовників ВВС в оточенні Порошенка, він планує повертатись не раніше Різдва. Головна інтрига зараз – чи будуть правоохоронці оголошувати Порошенка у розшук після того, як він не прийде на допит 23 грудня.
Підпис підозри
Показовим є те, хто саме підписав підозру Петру Порошенку. І на цей факт звертають увагу його прихильники.
Підписувати підозру народному депутату має генеральний прокурор. Проте Ірина Венедіктова не зробила цього і пішла у відпустку, тож свій підпис під цим надзвичайно важливим з політичної точки зору документом поставив не надто відомий заступник Олексій Симоненко. Він за її відсутності тимчасово виконував обов’язки генпрокурора.
Сама Ірина Венедіктова у фейсбуці цього дня фактично коментувала справу Порошенка.
Попередні справи
Щодо Петра Порошенка розслідували десятки справ щодо Порошенка – від отримання томосу ПЦУ, до завезення в Україну колекції картин. Частину з них відкривали за першого генпрокурора часів президента Зеленського Руслана Рябошапки, а частину вже за Ірини Венедіктової.
До суду поки що доходила тільки справа щодо призначення Порошенком першого заступника голови служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка.
Ця справа була єдиною, за якою генпрокурорка Ірина Венедіктова підписала підозру п’ятому президенту. Йому закидали, що він схиляв голову служби зовнішньої розвідки України Єгора Божка до перевищення влади та службових повноважень під час призначення заступником керівника цієї структури Сергія Семочка.
Порошенко начебто переслідував “власні інтереси” задля зосередження в своїх руках державної влади і призначення підконтрольних осіб. Розгляд судом запобіжного заходу Порошенку влітку 2020 року супроводжували мітинги його прихильників. Порошенко всі звинувачення відкинув.
Врешті у липні 2020 року суд не обрав жодного запобіжного заходу і про ту справу майже не згадували.
Автор: Віталій Червоненко; BBC News Україна