Через заблоковані війною пасажирські авіаперевезення та довготривалу процедуру перетину державного кордону автомобільним шляхом більшість українців подорожують нині в інші країни залізницею. Потяг став чи не єдиним транспортом, завдяки якому можна швидко виїхати до Молдови чи в країни ЄС, що межують з Україною та вчасно прибути на стиковочні рейси, аби можна було далі подорожувати світом. Це спровокувало неабиякий попит на залізничні перевезення, особливо в літній період, коли українці виїжджали на відпочинок за кордон, українські біженці поверталися в Україну або їхали в зворотному напрямку.
В акціонерному товаристві “Укрзалізниця” звітують, що вже збільшили кількість маршрутів у європейському напрямку, зазначає DW. Якщо в кінці 2021 року – перед повномасштабним вторгненням РФ в Україні – курсувало 15 пасажирських потягів до та з країн ЄС, то зараз – 28. Там наголошують, що за вісім місяців 2023 року “Укрзалізниця” через міжнародне сполучення з Євросоюзом перевезла 1,35 мільйона пасажирів.
Пасажири обурені відсутністю квитків на поїзди
Багатьом пасажирам довелося стикнутися з труднощами, аби потрапити на обраний рейс “Укрзалізниці”. Адже попри збільшення кількості потягів міжнародного сполучення купити залізничний квиток для виїзду за кордон чи для повернення майже нереально, зауважують пасажири, з якими DW вдалося поспілкуватися.
“Я намагалася місяць купити квитки на потяг, але жодного квитка з України до польського Перемишля так не змогла знайти. Їхати автобусами з дітьми, знаючи, що вони стоять по вісім годин на кордоні, я не ризикнула. Пощастило, що друзі їхали автобусом і забрали нас зі Львова до Польщі”, – ділиться своїм досвідом з пошуку квитків на потяги “Укрзалізниці” українська біженка з трьома дітьми Ольга.
Пасажири скаржаться на те, що навіть цілодобове полювання на залізничні квитки не приносить результату. Тетяна працює у Європі, а її родина залишилася в Україні. Свою відпустку жінка ділить двічі на рік, аби частіше бачитися з сім’єю та змушена по кілька діб проводити в дорозі додому з численними пересадками, оскільки жодного разу не змогла купити квитки на потяг прямого сполучення Відень-Київ чи Варшава-Київ.
“Спочатку, коли квитки продавали через касу, ми з самого ранку чергували біля каси, аби купити. Коли квитки стали продавати у застосунку “Укрзалізниці”, я майже цілодобово його оновлювала, очікуючи побачити доступні квитки хоч на якусь дату. У мене не вийшло”, – констатує пасажирка.
Тетяна обурюється тим, що, маючи шалений попит на послуги з перевезення, “Укрзалізниця” не може його задовольнити. “Такої ситуації з перепонами на пересування не зустрічала в жодній цивілізованій країні. То ми рухаємося в Європу чи навпаки?” – задається питанням жінка.
“Чорний ринок” залізничних квитків в Україні процвітає
Усі, кому не вдалося легально купити квитки на потяги міжнародного слідування, зізнаються, що через безвихідь вдавалися до послуг перекупників з “чорного ринку”. “Поки діти були в літньому таборі мені потрібно було поїхати в Україну з Німеччини оформити деякі документи. Повернення назад було проблематичним, оскільки мені вже час повертатися, бо діти поверталися, а купити квитки на потяг я не могла. Тож купила у перекупників”, – розповідає одна з пасажирок, яка не захотіла називати себе. За її словами, телефони перекупників квитків вона знайшла у спеціалізованих групах у соцмережах.
DW спробувала поговорити з тими, чиїми номерами телефонів діляться люди у цих групах. “На яку вам дату, скільки квитків та прізвище того, на кого оформлювати – все це напишіть у вайбер. Квиток надішлю вам туди ж в електронному вигляді. Ціна квитка з Києва до Польщі – 2 тисячі 900 гривень”, – відповів на одному з телефонів чоловік, якого у соцмережах пасажири називають Владиславом.
За іншим телефоном чоловік, якого в пасажирських групах з пошуку квитків називали Вадим, підтвердив, що може “організувати” квиток на прямий потяг до Варшави, та, знову ж таки, порадив звернутися до Владислава й запевнив, що квитки, які вони продають, є справжніми і пасажиру залишається лише довіряти їм або нікуди не їхати. “Ми цим давно займаємося. Нам цікаво заробляти кожен день, а не раз і змитись кудись. Тому квиток дійсний. Пишіть Владиславу на вайбер, він вам скине номер карти, ви оплатите і отримаєте свій квиток”, – сказав чоловік і поклав слухавку.
За іншим номером жінка, яка представляється Ольгою, недовірливо попросила назвати прізвище людини, яка рекомендувала звернутися до неї за придбанням квитка на потяг і тільки після цього пообіцяла допомогти з замовленням.
“Легендарний потяг Київ-Варшава. Я не знайшла жодної людини, яка б змогла купити квитки через додаток. Проте легко знайшла баригу, у якого можна купити квиток з доплатою в приблизно 500 гривень”, – написала у Facebook користувачка Ольга Курна, адресуючи запитання до “Укрзалізниці”: “Як таке можливо?”. Її допис користувачі соцмережі “репостнули” більше 700 разів і активно коментували, пишучи про наявність проблеми.
Чому багаторівневий захист системи з продажу квитків не спрацьовує?
Наразі офіційно купити квитки на потяги міжнародного слідування можна в касах, на сайті чи у мобільному застосунку “Укрзалізниці” або через сайти партнерів “Укрзалізниці”. Всі квитки іменні, без введення прізвища та ім’я пасажира здійснити оплату за квиток неможливо. При посадці у вагон провідник звіряє ім’я в квитку та паспорті, який зобов’язаний пред’явити пасажир.
“Як перекупникам вдається перепродувати залізничні квитки, це питання. Адже система продажу квитків має вже стільки рівнів захисту, але перекупники це обходять, і проблема продовжує існувати”, – констатує директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк. Він припускає, що “чорний ринок” залізничних квитків продовжує існувати через недосконалість інформаційних технологій, які застосовує “Укрзалізниця” для продажу квитків. “Людина, яка заходить у систему, аби купити квиток, не може цього зробити, бо система висне. А очевидно в когось це виходить, і ця людина може цей квиток перепродати”, – каже Вовк.
Дехто з пасажирів скаржиться на те, що був свідком того, що куплений у перекупників квиток виявився недійсним через шахрайські дії: на паперовому квитку було написано ім’я пасажира, який купив такий квиток у перекупника, а через сканування qr-коду висвічувалося зовсім інше ім’я. А втім, здебільшого з купленим у перекупників квитком пасажирам вдається сісти на потяг. “Чому це бачать пасажири, журналісти, а не помічає служба безпеки “Укрзалізниці” або робить вигляд, що не помічає?” – запитує директор Центру транспортних стратегій.
“Укрзалізниця” намагається боротися з перекупом квитків
В “Укрзалізниці” запевняють, що намагаються боротися з перекупниками, перевівши продаж найбільш ажіотажних напрямків у мобільний застосунок, відкриваючи продаж у чітко зазначений час і обмежуючи повернення квитків онлайн, яким масово зловживали перекупники.
“За два тижні ретельного контролю посадки до рейсів не було допущено близько двох десятків пасажирів з квитками на імена, які не співпадали з документами, що посвідчують особу. Це, як правило, імена спекулянтів, під якими ті завчасно викуповують квитки, а потім перепродають їх зі зміненим у фоторедакторі ім’ям або навіть без змін. За серпень заблоковано понад 600 акаунтів, які використовували спекулянти для масового викупу квитків”, – йдеться у відповіді пресслужби “Укрзалізниці” на запит DW.
Залізнична компанія та один з найбільших сервісів з розміщення безкоштовних оголошень нещодавно домовилися про блокування всіх повідомлень про продаж квитків на поїзди. “Усі оголошення про продаж залізничних квитків на сервісі OLX вже видалені, а нові просто буде неможливо розмістити”, – розповів голова правління “Укрзалізниці” Євген Лященко, слова якого цитує пресслужба компанії.
Там пояснюють, що для протидії зловживанням компанія переглянула процедуру повернення: квитки на рейси далекого сполучення польського напрямку повертають виключно претензійним порядком через каси. Таким чином “Укрзалізниця” хоче унеможливити зловживання із покупкою, поверненням та перепродажем квитків.
Окрім цього, “Укрзалізниця” нині працює над інтеграцією з додатком “Дія”, щоб унеможливити діяльність перекупів на міжнародні рейси. Про це повідомив керівник пасажирського напрямку “Укрзалізниці” Олександр Перцовський в ефірі національного телемарафону “Єдині новини”.
“Відтак, якщо якась аномальна активність, людина починає масово скуповувати квитки, то можна її заблокувати. І вже не буде можливості з нової сім-карти, нового номеру телефона продовжувати ці активності”, – сказав Перцовський.
Збільшення пропускної спроможності залізниці може вирішити проблему
Однак експерти вказують на те, що ажіотаж навколо залізничних квитків на міжнародні рейси зникне, якщо “Укрзалізниця” збільшить кількість потягів на цих рейсах. Якщо попит перевищує пропозицію, то просто треба збільшити кількість вагонів чи потягів у цьому напрямку. Але таких вагонів не вистачає”, – зауважує голова ради “Всеукраїнського центру реформ транспортної інфраструктури” Володимир Наумов.
До того ж, найбільшою проблемою є різниця у ширині колії між залізничною мережею України та країн-членів ЄС, наголошує Сергій Вовк. Це накладає значні обмеження на розвиток прямих міжнародних сполучень. За словами Вовка, варшавські та віденські поїзди використовують виключно вагони класу RIC з можливістю заміни візків на кордоні. Це дефіцитні вагони з великим відсотком зношеності.
“Компанія вирішує завдання збільшення пропозиції за рахунок хабової моделі: призначає максимум поїздів до станцій, де наявна інфраструктура дозволяє пасажирам здійснити зручну пересадку між поїздами колії 1435 мм та 1520 мм”, – пояснюють у пресслужбі “Укрзалізниці”. Такими “хабовими” станціями є Перемишль (Пшемисль) і Холм (Хелм) у сполученні з Польщею та Чоп у сполученні зі Словаччиною та Угорщиною.
Як приклад в “Укрзалізниці” наводять те, що з вересня почав курсування новий потяг “Київ – Холм”, що стане вже третім щоденним поїздом до цього польського міста. Паралельно, проводиться робота над розвитком нових прикордонних переходів для пересадкового сполучення. Вже цієї осені планується запустити сполучення Львів – Варшава з пересадкою між двома узгодженими потягами у Раві-Руській, де транскордонне пасажирське сполучення відсутнє вже понад 15 років.
Автор: Лілія Ржеутська
Джерело: DW