“Вдягайте каску. Скільки ви важите? Проблем зі спиною немає? Під час польоту іноді розкидайте руки-ноги, щоб трошечки себе загальмувати”. Це стандартні фрази, які чули відвідувачі 500-метрового тролея від Арки свободи українського народу (раніше – Арка дружби народів) до Труханового острова.
Імовірно, це були й останні слова, почуті 20-річним хлопцем, який наважився на спуск на атракціоні. Подолавши близько третини шляху, через обрив троса він упав у Дніпро. Спорядження потягнуло його на дно річки. Тіло водолази шукали майже добу.
Це не єдиний інцидент за 12-річну історію київського тролея, але перший – зі смертельним наслідком. Трагедія, що нажахала суспільство, поставила під сумнів існування індустрії атракціонів в Україні, а також актуалізувала питання державного нагляду за екстремальним бізнесом.
У виданні Економічна правда відтворили історію атракціону, аби розібратися, як влаштований цей бізнес та чому могла статися трагедія.
Довідка. Тролей або зиплайн (ця назва використовується за кордоном) – це екстремальний атракціон підвищеної небезпеки у вигляді натягнутого троса від вищої точки до нижчої. Рух людини на такому атракціоні відбувається під дією сили тяжіння.
Ідея використовувати тролей як атракціон прийшла з альпінізму. Найдовший у світі зиплайн розташований в Об’єднаних Арабських Еміратах. Його довжина становить майже 3 км, максимальна швидкість спуску – 160 км/год.
В Україні налічується не більше десяти великих тролеїв. Зазвичай вони розташовані у великих містах або курортних містечках. У 2013 році тимчасовий атракціон в Судаку став найдовшим тролеєм Європи – 2 км. Наразі найдовший зиплайн України розташований у Буковелі, його довжина – 1,13 км.
Атракціон біля Пішохідного мосту в Києві
Тролей від Арки дружби народів до Труханового острова у 2012 році встановила компанія SkyPark. Атракціон з перервами працював у теплий сезон – з травня по жовтень. Інвестиційний конкурс на встановлення обладнання не проводили. SkyPark змонтувала його за спрощеною процедурою після звернення до влади Києва.
Тоді компанія отримала дозвіл на експлуатацію тролея біля Пішохідного мосту на пʼять років – до 2017-го. Однак, за словами засновника SkyPark Миколи Поплавка, йому не дали допрацювати цей термін і “рейдернули точку”.
“4 березня 2017 року о четвертій ранку люди в масках перерізали трос на верхньому майданчику, поки охоронець протирав очі. Потім люди в масках перемістилися на фінішну локацію. Там охорона почала відбиватися, пів дня тривав “мордобій”. У цей час представники КП “Благоустрій” кусали трос, відкручували болти, так і завалили конструкцію. Поліція сказала, що все в рамках закону”, – розповів ЕП Поплавко.
Тодішній голова Дніпровського району Києва Петро Онофрійчук підтвердив, що тролей демонтували комунальники. Як пояснював радник міського голови з питань благоустрою Дмитро Білоцерковець, атракціон був незаконним.
“Договір був чинним з травня по жовтень. По завершенні дії договору (у жовтні 2016 року) конструкція автоматично стала незаконною. Її в кінці сезону повинні були демонтувати власники або укласти цілорічний договір”, – сказав він.
За словами власника однієї з компаній, що працює на цьому ринку, Поплавко “мав певні фінансові зобов’язання за право працювати, але не виплатив гроші, і той, кому він заборгував, “попер” його”. Сам Поплавко це заперечує.У травні 2017 року Київська міська державна адміністрація (КМДА) оголосила перший інвестиційний конкурс на експлуатацію атракціону біля Пішохідного мосту, у якому перемогла компанія “Арена амьюзмент парк”.
За словами Поплавка, з 2012 року по 2017 рік SkyPark не сплачувала фіксовану суму за оренду, але розраховувалася за окремими договорами із структурами КМДА (про спільну діяльність, вивезення сміття, електрику). За даними одного з учасників ринку екстремальних розваг, SkyPark щомісяця переказувала до бюджету міста 10-12 тис грн.
Після оголошення першого інвестиційного конкурсу у 2017 році місто почало отримувати фіксовану орендну плату. Білоцерковець заявляв, що “Арена амьюзмент парк” переказувала 50 тис грн на місяць.
У травні 2018 року, коли експлуатантом тролея була “Арена амьюзмент парк”, з нижньої платформи атракціону людина впала на пісок з великої висоти. Після інциденту Білоцерковець зазначив, що експлуатант порушив умови інвестиційного договору. Згідно з ним, він мав працювати тільки один сезон – у 2017 році.
Тоді атракціон вдруге демонтували, пообіцявши оголосити інвестиційний конкурс на будівництво канатної дороги, яка зʼєднає Арку дружби народів, Труханів острів та Русанівський масив.
“У 2018 році місто демонтувало тролей, тому що він був без жодних дозвільних документів, без погоджень державних служб стосовно технологій використання”, – повідомив ЕП Білоцерковець.
Однак від ідеї будівництва канатної дороги відмовилися ще на етапі проєктування: виникли проблеми з дозвільною документацією та ЮНЕСКО. Хоча багато компаній зацікавилися відновленням тролея.
“У 2019 році до нас звернулася низка компаній, які хотіли офіційно поставити атракціон у цьому місці. Ми опрацювали інвестиційну ідею, розіслали запити до профільних структурних підрозділів КМДА і винесли цю концепцію на розгляд інвестиційної комісії”, – розповідає співрозмовник ЕП в Київському інвестиційному агентстві.
У 2020 році КМДА оголосила другий інвестиційний конкурс на встановлення тролея через Дніпро, у якому перемогла компанія “Активна країна”. Загальна сума інвестицій мала становити 3,6 млн грн. Строк договору – 15 років.
Один з учасників того конкурсу заявив ЕП, що три компанії на ньому були пов’язані з бенефіціарами “Активної країни” Денисом Куртою та Олександром Палажченком. Утім, співрозмовники видання в КМДА назвали ті торги чесними. ЕП звернулася до “Активної країни” із питанням, чи висувала вона фіктивні компанії на інвестиційний конкурс, але на момент публікації матеріалу відповіді не отримала.
У 2021 році Київська міська прокуратура намагалася визнати інвестдоговір щодо канатної переправи недійсним, але Верховний Суд став на бік “Активної країни”. Прокурор наголошував на відсутності в переможця конкурсу досвіду реалізації та експлуатації атракціонів підвищеної небезпеки, що створює “загрозу для життя та здоров`я людей”.
Співрозмовник ЕП в Київському інвестиційному агентстві не зміг згадати суму щомісячного платежу “Активної країни” до міського бюджету, але зазначив, що вона “зросла у три-чотири рази”.
У 2024 році стало відомо, що “Активна країна” під брендом FlyLine була одним з меценатів будівництва мосту на Оболонський острів. Перший заступник міського голови Микола Поворозник у розмові з ЕП відкинув припущення про наближеність власників “Активної країни” до міської влади або до Віталія Кличка чи про “купівлю індульгенції” на право працювати.
За словами співрозмовника ЕП на ринку, чиновники можуть “пропонувати” бізнесменам вносити “добровільні платежі” на розвиток інфраструктури чи інші потреби міста.
Хто має перевіряти атракціони
Для встановлення атракціону необхідно отримати два дозволи: на використання ділянки землі від місцевої влади і погодження на експлуатацію від центрального органу влади, що здійснює нагляд.
Раніше роботу атракціонів моніторила Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки. У 2015 році цю структуру ліквідували, передавши її повноваження новоствореній Державній службі з питань праці.
Дозвіл на експлуатацію атракціону Держпраці видає на підставі заяви та висновку технічного огляду, який проводять експертні організації, найняті компанією-експлуатантом. Якщо заява заповнена правильно, а висновок дозволяє експлуатацію, Держпраці не може відмовити у видачі дозволу.
Процедура сертифікації атракціону полягає в його тестуванні вдвічі важчим вантажем від заявлених характеристик. Потім перед початком кожного нового сезону експертна організація має проводити щорічну перевірку.
Відомство уповноважене перевіряти атракціони на планових або позапланових інспекціях. Однак з 2020 року в Україні діє мораторій на проведення планових перевірок: спочатку – через карантин, пізніше – через воєнний стан.
Таким чином, з 2020 року планові державні перевірки не здійснюються, а позапланові можна провести на підставі звернення Кабінету міністрів, працівника підприємства, повідомлення про аварію або нещасний випадок, на виконання приписів, які видавалися за результатами планових перевірок. Виконати ці умови вкрай важко.
За інформацією, яку повідомили ЕП в Держпраці, тролей біля Пішохідного мосту в Києві отримав дозвіл на діяльність, але жодної планової або позапланової перевірок атракціону не проводили.
Навіть у разі аварії або нещасного випадку Держпраці розглядає лише випадки з травмування працівників, а не відвідувачів, пояснили ЕП в регуляторі.
Навіть після смертельного інциденту 21 липня регулятор не провів позапланову перевірку, оскільки “Активна країна” не надала інформацію про цей випадок. У держоргані зазначили, що звернулися до Національної поліції за інформацією про власників тролея. Тільки після її отримання Державна служба з питань праці зможе провести позапланову перевірку та почати процес притягнення до відповідальності.
Один з учасників ринку повідомив ЕП, що після трагедії Національна поліція почала перевіряти документацію на екстремальних атракціонах по всій країні.
Хто несе відповідальність
Інвестиційний договір на встановлення тролея тристоронній. Його підписали представники департаменту економіки КМДА, замовник (КП “Плесо”, якому належить ділянка на Трухановому острові) та переможець інвестконкурсу. Співрозмовник ЕП в Київському інвестиційному агентстві зазначив, що місто не контролює технічну складову проєкту, а займається лише організаційно-адміністративними питаннями.
За умови відсутності державного нагляду за тролеєм відповідальність за його експлуатацію несе “Активна країна”. Згідно з правилами безпечної експлуатації атракціонної техніки, компанія, що експлуатує атракціон, має щонайменше раз на рік виконувати повний технічний огляд обладнання.
Власник однієї з компаній-підрядників “Активної країни” розповів ЕП, що експлуатант частково або повністю замінював деякі деталі в тролеї, після чого експертна організація мала би провести повний технічний огляд об’єкта і вписати відповідні зміни в його паспорт.
ЕП запитала в “Активної країни”, які компанії виготовляли і монтували обладнання тролея після її перемоги в конкурсі 2020 року, але на момент виходу матеріалу відповіді не отримала. Проєктуванням атракціону та розробкою документації займалася компанія Rope Park.
“Ми виконали архітектурні рішення, пояснювальну записку, генеральний план, проєктно-кошторисну документацію для інвестиційного конкурсу, конструкцію металевих деталей для виробництва, розрахунок зусиль у тросі. Це все конструктивна частина. За будівництво ми взагалі не відповідали. Пізніше ми проводили маніпуляцію з регулюванням натягів троса на прохання “Активної країни”, – розповів ЕП засновник Rope Park Павло Тетера.
Чому сталася трагедія: версії
Правоохоронні органи проводять слідство щодо смерті на київському тролеї. ЕП зібрала думки компаній, що були долучені до діяльності атракціону, та органів влади щодо причини інциденту.
Співрозмовник ЕП в Київському інвестагентстві шокований трагедією, адже “Активна країна” вклала капітальні інвестиції в обладнання. “Ми не розуміємо, як таке взагалі могло трапитися. Трос достатньо товстий”, – сказав він.
Один з підрядників будівництва тролея “Активної країни” зазначив, що розрив троса є абсолютно малоймовірним випадком, однак підтвердив, що у 2023 році на атракціоні змінювали ролик, який не відповідав параметрам троса. Причиною трагедії він називає недбале ставлення до експлуатації атракціону.
На думку представника київської влади, причиною обриву троса був нефаховий догляд за атракціоном.
“Те, що було зафіксовано управлінням з надзвичайних ситуацій і рятівниками, – обірвався або відстібнувся трос. Наскільки мені відомо, директор цієї споруди (Денис Курта – ЕП) мобілізований, він на фронті. Припускаю, що коли він поїхав, то залишив відповідальними людей, які не були достатньо компетентними і, скоріше за все, не використовували журнали при техогляді – що потрібно підкрутити, оглянути, подивитися”, – додав співрозмовник ЕП.
Один з учасників ринку вважає, що трос після введення в експлуатацію “Активною країною” не був призначений для використання на атракціоні: “Компанія самовільно його замінила, але не замінила точки кріплення. Нехлюйство”.
Співрозмовник додав, що існувала проблема “з одним з елементів” тролея, яку щомісяця усували працівники “Активної країни”. “Вони неякісно зробили один елемент і раз на місяць виправляли цю проблему. Цього разу не встигли”, – припустив він. ЕП не вдалося перевірити цю інформацію.
Усі думки осіб, з якими поговорили журналісти ЕП, зводяться до єдиного висновку: до трагедії призвела недбала експлуатація атракціону “Активною країною”. У самій компанії на жодне з питань ЕП не відповіли. Чи сталася би трагедія, якби відбувався якісний нагляд з боку державних органів – питання відкрите.
Поплавко припускає, що смерть на тролеї може поставити під питання майбутнє індустрії атракціонів. “Після трагедії державі простіше заборонити такі атракціони. Зараз на обʼєктах проходять перевірки, власники йдуть на випередження і самі закривають атракціони”, – каже він.
Інший співрозмовник на ринку не такий категоричний: “Пройде час, скандал затихне, усі забудуть про трагедію і всякі стрибки з мотузками повернуться”.
Автори: Володимир Тунік-Фриз, Олександр Колесніченко
Джерело: ЕП