Site icon УКРАЇНА КРИМІНАЛЬНА

Як працює корупція у податкових органах: у підприємців-порушників вимагають хабарі за “закриті очі”

Колаж на основі фото «Четвертої влади», з фейсбук-сторінок і зображення з istockphoto.com
Колаж на основі фото «Четвертої влади», з фейсбук-сторінок і зображення з istockphoto.com
Недобросовісне ведення бізнесу і бажання податківців заробляти на нечесних підприємцях довели учасників схеми до суду. У цій історії відправною точкою стала діяльність караоке-холу «Моцарт» на вулиці Набережній, 1 у Рівному. Заклад уже нібито не працює, а кримінальну справу продовжують розглядати

На прикладі цієї справи можна приблизно уявити, як працює корупція у податкових органах, зазначає видання “Четверта влада”. Є підприємці, які порушують, і є податківці, які готові співпрацювати з цими підприємцями. А потім щось іде не так (з різних причин) – і когось ловлять з хабарем.

І той хтось, як правило, – виконавець, який, звісно, не готовий здавати весь корупційний ланцюжок. Його довго судять і, у більшості відомих нам випадків, не дають реального строку.

Ця історія триває з 2019-го року і ще не завершена. Окрім пійманої з п’ятистами доларів податковиці, в ній також фігурують підприємці з кальян-бару, які насправді не підприємці, зокрема «Вадік Контрабас». 

Як затримали із хабарем

8 травня 2019 року на той час заступницю начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління Державної фіскальної служби (нині це Державна податкова служба) у Рівненській області Руслану Мичкузатримали за підозрою у вимаганні й отриманні п’ятисот доларів хабаря.

На момент затримання Руслана Мичка також керувала відділом контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Момент затримання. Фото з фейсбук-сторінки Управління захисту економіки в Рівненській області
Момент затримання, зафіксований журналістами «Суспільне. Рівне». Фото з сайту видання

Руслану Мичку затримали оперативники Управління захисту економіки Нацполіції (УЗЕ), слідчі Державного бюро розслідувань (ДБР) і прокурор військової прокуратури.

Під час огляду особистих речей Руслани Мички правоохоронці вилучили зокрема її службове посвідчення, два телефони: «Нокіа» та «Айфон 10», п’ятсот доларів США і п’ять тисяч гривень.

Вилучені у Руслани Мички долари. Фото з фейсбук-сторінки Управління захисту економіки в Рівненській області

Руслані Мичці оголосили підозру в одержанні неправомірної вигоди поєднаної з вимаганням (ч.3 ст. 368 Кримінального кодексу України). Таке правопорушення карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років і з конфіскацією майна.

За що затримали

Територіальний підрозділ Державного бюро розслідувань (ДБР), під юрисдикцію якого підпадає Рівненська область, знаходиться у Хмельницькому. Ми відтворили розвиток історії за ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 10 травня 2019 року, яка нині в судовому реєстрі недоступна для перегляду.

Усе почалося у березні 2019-го. Ревізори відділу, який очолювала Руслана Мичка, перевірили рівненське кафе «Моцарт» на вулиці Набережній, 1 і виявили, що там без ліцензії продають тютюнові вироби для кальяну. А ще там не видавали чеків і не мали документів на тютюнові суміші.

Кафе «Моцарт» на вулиці Набережній, 1 у Рівному. Станом на вечір 19 січня 2023 року, один із його телефонних номерів поза зоною, інший – узагалі не існує. Фото від 9 листопада 2022 року

Відповідають за незаконний продаж двоє чоловіків. Одного з них, нібито підприємця, Вадима Зензелюка, викликали на бесіду до Руслани Мички. У сюжеті телеканалу «Рівне 1» його називають власником кафе. Прізвище другого чоловіка прозвучало на одному із судових засідань. Це Валентин Нагорнюк. Саме на його ім’я аудитори склали протокол про порушення.

За досудовим розслідуванням, Руслана Мичка повідомила Зензелюку, що за безліцензійну торгівлю треба платити 17 тисяч гривень штрафу і що за кілька днів треба знову зустрітися «для узгодження деяких питань». Пізніше Руслана Мичка повідомила Зензелюку, що знає і про його незаконну торгівлю алкоголем у магазині на вулиці Марка Вовчка, 21б.

Продуктовий магазин у новобудові на Марка Вовчка, 21б розташувався в її підвалі збоку і малопомітний з вулиці. Фото від 17 листопада 2022 року

Нібито саме під час другої розмови із Вадимом Зензелюком Руслана Мичка «поставила категоричну вимогу» про передачу їй п’ятисот доларів, щоб податківці не ходили в «Моцарт» і в магазин з перевірками.

Ми поговорили з Вадимом Зензелюком. Чоловік каже, що пробував домовитися із Русланою Мичкою. Про свій бізнес говорить, як про «схему».

– Я запитав, чи є можливі варіанти вирішити проблему шляхом… Ну, вона мені пояснила, який може бути нормальний шлях. Нормальний шлях – я мав на увазі, щоб обійтися мінімальними штрафами і щоб схема могла працювати і надалі якимось офіційним шляхом. А в подальшому платити лівандосом по п’ятсот доларів? Ну, я не знаю… Тоді простіше зробити якось нормально, офіційно. Це ж немалі гроші, – розповідає Вадим Зензелюк.

З його слів, він «на той момент порахував, що це нерентабельно і залучатися надалі в таких схемах не виникало бажання».

Тож Зензелюк наче погодився на вимогу Руслани Мички, бо інакше, як ідеться в судовій справі, «не зможе повною мірою реалізувати свою підприємницьку діяльність». Але чоловік «усвідомив незаконність вимог» посадовиці, 25 квітня 2019 року написав на неї заяву у військову прокуратуру і почав діяти уже під керівництвом правоохоронців. У справі він значиться свідком.

7 травня 2019 року, як йдеться в ухвалі, Вадим Зензелюк прийшов до Руслани Мички в кабінет і там почув нову вимогу: триста доларів щомісяця (по сто п’ятдесят за кожен заклад) за непроведення перевірок щодо торгівлі алкоголем і тютюновими виробами. І перший «внесок» треба було принести вже наступного дня.

При цьому Руслана Мичка додала до списку закладів із незаконною торгівлею кафе «РЕД», яке працювало на Драгоманова, 1 і вже закрилося. Щоб і його не перевіряли, треба було заплатити 200 доларів. Тобто разом Вадим Зензелюк мав принести все ті ж п’ятсот доларів, але вже за три точки незаконної торгівлі.

Наступного дня, 8 травня 2019 року, Руслана Мичка і Вадим Зензелюк зустрілися біля очолюваного нею управління, він передав їй гроші. А затримали посадовицю уже з грошима біля Головного управління фіскальної служби на Відінській, 12.

З-під варти вийшла під заставу

10 травня 2019 року Хмельницький міськрайонний суд ухвалив узяти Руслану Мичку під варту до 4 липня із альтернативою застави у 96 тисяч 50 гривень. Того ж дня її дочка внесла заставу – і 11 травня податковиця вийшла з ізолятора на волю.

Руслану Мичку зобов’язали не відлучатися із населеного пункту свого проживання без дозволу правоохоронців чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками і здати свій закордонний паспорт досудовому слідчому.

Руслана Мичка не порушувала цих процесуальних вимог. Строки застави як запобіжного заходу вичерпалися (про це читайте далі). Тому 30 березня 2021 року рівненський суддя Євген Сидорук дозволив повернути гроші заставодавиці.

Про статки Руслани Мички станом на кінець 2018 року ми писали в публікації «Чим багата працівниця фіскальної служби Рівненщини, яку звинувачують в хабарі від кальян-бару».

Хотіла відсудити зарплату за вимушений прогул

Того ж засідання у Хмельницькому 10 травня 2019 року Руслану Мичку відсторонили від займаної посади.

Згідно зі змістом постанови Восьмого апеляційного суду у Львові, у податковій вирішили з 10 травня по 10 липня провести службове розслідування, на час якого жінку відсторонили від роботи. Потім продовжили строк відсторонення до 30 серпня. Зрештою прийшли до висновку, що службове розслідування неможливо завершити через відсутність судового вироку.

Руслана Мичка повернулася на роботу з вересня 2019 року на свою ж посаду. Будучи під слідством за підозрою у злочині на цій посаді.

Жінка судилася із податковою, щоб їй виплатили 63 тисячі 884 гривні зарплати за травень – серпень 2019 року, за час вимушеного прогулу. Але і в Рівненському окружному адмінсуді, і у апеляційному у Львові їй відмовили.

Зі згаданої судової постанови відомо, що Руслану Мичку через реорганізацію фіскальної служби у митну й податкову мали звільнити з посади і припинити державну службу з 15 січня 2020 року.

Водночас в ухвалі Рівненського міського суду від 18 січня 2021 року написано, що Руслана Мичка «офіційно працевлаштована та займає посаду заступника начальника управління-начальника відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС в Рівненській області».

Також відомо, що пізніше її перевели в межах установи на посаду завідувачки сектору матеріально-технічного забезпечення, звідки вона і звільнилася чи її звільнили у 2021 році. Ймовірно, у зв’язку з остаточною ліквідацією фіскальної служби (перетворенням її на податкову).

Ми перепитали в Державній податковій службі, чи Руслана Мичка лишилася там працювати після реорганізації фіскальної. Там відписали: «Мичка Руслана не працювала і не працює в Головному управлінні ДПС у Рівненській області». Пояснили, що після реорганізації особовi справи працiвникiв ГУ ДФС у Рівненській областi податковій не передавалися.

Як розглядали справу у Рівному упродовж трьох років

30 серпня 2019 року прокуратура передала до Рівненського міського суду обвинувальний акт щодо Руслани Мички. Із 4 вересня справу почали розглядати. Учасники засідань: суддя Євген Сидорук, прокурор з Військової прокуратури Рівненського гарнізону Костянтин Медиченко, захисниця Ірина Пашкевич.

У судовому реєстрі, станом на початок листопада 2022 року, були доступні 15 ухвал у справі. У аналітичній системі YouControl ми знайшли 16-ту. Подекуди з одного засідання дві-три ухвали суду.

Спочатку призначили підготовче засідання на 20 вересня – воно відбулося 28 жовтня 2019 року: тоді вирішили проводити відкритий процес.

9 грудня 2019 року прокурор просив відсторонити Руслану Мичку від займаної посади – суддя відмовив з кількох причин.

Прокурор не зміг аргументовано довести, що податковиця, працюючи, зашкодить судовому розгляду. Також в обвинуваченої на той момент були на утриманні двоє дітей та двоє пенсіонерів. Відсторонення порушувало її право на працю та «забезпечення існування її сім’ї».

2 травня 2019 року, за кілька днів до затримання, Руслану Мичку перевели на посаду, яка більше не включала в себе контроль за обслуговуванням акцизних складів та податкових постів. Прокурор цього чомусь не знав, у клопотанні цього не врахував, тож і відсторонювати ніби не було від чого.

2 грудня 2020 року, майже через рік, у судовому реєстрі з’явилася ухвала, за якою адвокатка Ірина Пашкевич отримала тимчасовий доступ до інформації від телефонних операторів про спілкування потерпілого Вадима Зензелюка.

18 січня 2021 року Євген Сидорук задовольняє клопотання Руслани Мички і змінює їй запобіжний захід із застави на особисте зобов’язання. Бо вона раніше несудима, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувалася, має стійкі соціальні зв’язки, одружена, має повнолітніх дітей, має хвору матір-пенсіонерку, хворого на професійні хвороби чоловіка-пенсіонера (колишнього міліціонера), офіційно працевлаштована.

У Руслани Мички є спеціальне звання радника податкової та митної справи І рангу і позитивні характеристики з місць проживання й роботи. Також в ухвалі зазначено, що Руслана Мичка має кредит. 14 грудня 2017 року вона отримала під три відсотки річних п’ятдесят тисяч гривень від Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі. Гроші вона має виплатити до 30 листопада 2027 року, тож має їх заробляти.

Із 18 січня 2021 року Руслана Мичка була вже вільна в пересуванні, але зобов’язана приходити на засідання, повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання чи роботи й утримуватися від контактів зі свідками.

На тому ж засіданні захисниця Ірина Пашкевич просила повернути Руслані Мичці вилучені в неї телефони й службове посвідчення. Суддя дозволив повернути лише посвідчення. Бо телефони – це речові докази.

З ухвали від 18 травня 2022 року ми дізнаємося, що телефони й інформацію з них як речові докази ще не починали досліджувати. Тому суддя відмовив захисниці Ірині Пашкевич, яка знову клопотала про їх повернення Руслані Мичці.

Більше у публічному доступі в судовому реєстрі документів про справу Руслани Мички немає. Наразі в суді триває дослідження речових доказів.

Сторона захисту має зауваження до письмових доказів

Ми побували на засіданнях 9-го і 14 листопада 2022 року та на засіданні 24 січня 2023 року. Розглядали письмові речові докази у справі, тобто текстові документи. Усього їх три томи.

На столі судді Євгена Сидорука – томи судової справи Руслани Мички. Фото з засідання 9 листопада 2022 року

Прокурор Костянтин Медиченко зачитував, які це документи та їхній короткий зміст.

Прокурор Військової прокуратури Рівненського гарнізону Костянтин Медиченко під час засідання 9 листопада 2022 року

Обвинувачена й адвокатка звертали увагу судді на неточності й розбіжності в документах і робили свої зауваження. Суддя їх нотував. Наприклад, звернули увагу на те, що прокурор, який 25 квітня 2019 року прийняв заяву потерпілого, нібито знаходився у Львові. Тоді як з досліджених адвокаткою дзвінків Зензелюка виходить, що Зензелюк того дня був у Рівному.

Прокурор відповів, що «сторона захисту свідомо вводить суд в оману, бо на заяві ніде не написано, де вона складена». Між сторонами зав’язалася суперечка. Тож адвокатка попросила прокурора пояснити, як заява потрапила до прокурора, який її прийняв. Костянтин Медиченко після паузи ухилився від прямої відповіді і сказав, що на цьому етапі судового розгляду адвокатка не має права ставити йому запитання.

Адвокатка Ірина Пашкевич (ліворуч на фото) та обвинувачена Руслана Мичка під час засідання 9 листопада 2022 року

На засіданні з-поміж іншого було згадано, що до справи залучено семеро свідків, яких іще не допитували.

Прокурор сказав, що під час обшуку робочого кабінету Руслани Мички правоохоронці вилучили коричневий блокнот із чорновими записами і аркуш формату А4, яким надали статус речових доказів.

На аркуші було написано адресу магазину на Марка Вовчка і закреслену олівцем суму у триста доларів. Як озвучив прокурор, почеркознавча експертиза підтвердила, що записку писала Руслана Мичка.

Руслана Мичка, хоч і не заперечує результату експертизи, вважає записку недопустимим у справі доказом: і упакована вона як доказ була неналежно, і транспортована не зрозуміло як, і написано там не «Марка Вовчка, 21б», а «Вовчка, 21 підвал».

Також під час засідання було згадано відеозаписи з внутрішніх камер спостереження від 8 травня 2019 року магазину «Європейські товари» на Марка Вовчка, 21б. Камери зафіксували там Руслану Мичку й Вадима Зензелюка, які за кілька хвилин разом виходять із магазину. Руслана Мичка підтвердила, що це вона на записі.

Також Руслана Мичка вважає і озвучила це на засіданні, що протокол слідчого експерименту, коли Вадим Зензелюк показував слідчим, як усе відбувалося, насправді заздалегідь «був виготовлений по напрацьованих текстах» ще у кабінеті слідчого, до проведення експерименту. Тому, на думку обвинуваченої, протокол – теж недопустимий доказ.

Руслана Мичка нарікає на поліцію

Після одного засідання журналістка підійшла до Руслани Мички поговорити про справу. Жінка відмовилася коментувати. Лише зауважила, що Вадим Зензелюк написав на неї заяву після того, як «Моцарт» оштрафували. І додала, що вона більше не державний службовець і що вимагання грошей не було.

Також під час судового засідання 14 листопада Руслана Мичка звернула увагу судді на те, що неліцензований товар із «Моцарта» вилучили працівники Управління по боротьбі з економічною злочинністю. Суддя запитав, як це впливає на її справу.

– А так, що працівники УЗЕ (Управління захисту економіки Національної поліції, – ред.) в подальшому зробили мені справу. Працівники УЗЕ, які не взяли якогось іншого магазину, а взяли чогось саме «Моцарта», який працює у Рівному, не маючи документів, не маючи землі і не маючи взагалі ліцензії. Нагорнюк, який там працює… без документів, – зауважила Руслана Мичка.

Зі змісту доказів виходить, що накази про перевірки й потім застосування штрафних санкцій підписував тодішній перший заступник начальника ГУ ДФС у Рівненській області Анатолій Клячук, а не Руслана Мичка.

Про Анатолія Клячука відомо, що у жовтні 2015 року його люстрували і звільнили з посади першого заступника начальника. 18 січня 2016 року Рівненський окружний адміністративний суд поновив його із компенсацією зарплати. А в кінці 2019-го Клячук звільнився з посади у фіскальній службі.

Ми шукали Анатолія Клячука по різних установах податкової та митної служб, щоб поспілкуватися з ним про цю справу. З Державної податкової служби і з Державної митної служби у Рівненській області відповіли, що Анатолій Клячук ні там, ні там не працював і не працює. Нині його немає на вищих керівних посадах і в відповідних службах інших регіонів України.

Анатолій Клячук. Фото від 27 листопада 2020 року з його фейсбук-сторінки

Ми писали про Анатолія Клячука у розслідуванні 2015 року «Сусіди мера Рівного: хто живе в мажорному кварталі». Тоді журналісти виявили у нього незареєстрований будинок і дійшли до висновку, що доходи сім’ї Клячуків не співвідносяться із наявним майном.

Також Руслана Мичка під час засідання зауважила, що рішення про застосування штрафу Клячук підписав 2 квітня 2019 року. Цього ж дня підприємцем реєструється третій чоловік, чиє прізвище озвучив прокурор. Це Бондарчук М.О. Так він записаний у документах справи.

Руслана Мичка наголошує: цей чоловік «узагалі ніякого відношення до “Моцарта” не мав». Водночас, говорячи про сторону обвинувачення, Руслана Мичка об’єднує Вадима Зензелюка, Валентина Нагорнюка й Бондарчука М.О. в одну групу. Суддя запитав Мичку, яке відношення до того має вона. «Ніякого», – відповіла жінка.

«Вадік Контрабас» і його партнери

Ми пошукали у відкритому доступі інформацію про чоловіків, яких згадують на засіданнях у статусі підприємців, пов’язаних із оштрафованими закладами. Також скористалися аналітичними системами YouControl і Clarity Project.

33-річний Вадим Зензелюк, що написав заяву в прокуратуру і приніс хабар, – офіційно не підприємець. Він був ним із жовтня 2011-го до січня 2013-го. Займався «іншими видами роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах» і роздрібною торгівлею з лотків і на ринках «іншими товарами». Зареєстрований як мешканець села Оженин Острозької громади.

Він із двома односельцями і дружиною Іриною у березні 2017 року заснували в Оженині для дітей і підлітків спортивно-патріотичний клуб «Серце воїна». Там навчають боксу, дзюдо і стрільбі. Принаймні до осені 2018-го Вадим Зензелюк був там тренером із боксу. Потім припинив. Водночас Вадим Зензелюк частий учасник усіляких забігів, велозабігів і марафонів. «Вадім Борода Праджат» – так хтось підписав його у своєму телефоні.

Вадим Зензелюк. Фото 2018 року з його фейсбук-сторінки

Нині Вадим Зензелюк, схоже, продовжує торгувати, але нелегально. «Хочете допомогти мені іти до поставлених цілей? Тоді таримся тут», – так Вадим Зензелюк в інстаграмі запрошує відвідати сторінки його бізнесу. Він має онлайн-склад euro_stuff_ і склади на вулицях Дворецька і Нижньодворецька у Рівному.

Можливо, магазин «Європейські товари» із відеодоказів теж міг належати йому. «Оптова та роздрібна торгівля товарами з Європи і не тільки! Можливий самовивіз», – пропонує Вадим Зензелюк.

Серед товарів, які пропонував покупцям Вадим Зензелюк, є навіть жарознижуючі сиропи двох видів (для торгівлі ліками потрібна ліцензія). Скрин із його інстаграм-сторінки euro_stuff_
Влітку 2022 року Вадим Зензелюк почав продавати китайський ваговий чай на інстаграм-сторінц chaynamafia.rv. На цьому скрині – одна з пропозицій: чай Пуер

У одному із застосунків, які показують як абоненти записують людей у себе в смартфоні, Вадим Зензелюк підписаний так:

«Вадим польські товари», «Вадим імпорт», «Вадим Італія Острог», «Вадім Тачки Ікра», «Побутова техніка», «Вадік Контрабас», «Серце воїна база польські продукти», «Вадим вино Італія», «Склад по європейських товарах», «Вадим Ровно контрабас», «Моцарт Вадим Зензилюк», «Вадім рибка Італія», «Вадім склад шанік», «Вадім кава Польща», «Вадим опт євротовари Рівне Відінська».

Ми запитали у Вадима Зензелюка щодо його нині нелегального бізнесу і чи бачить він зв’язок між цією нелегальністю та вимаганням хабарів із боку податкової. Відповідаючи, чоловік уникає слова «нелегальний», причинно-наслідкового зв’язку не бачить і каже, що допомагає своїм друзям, які надають йому «можливість нестабільного підробітку».

– Ну, я б не сказав, що я там продовжую (підприємницьку діяльність – авт.)… Я допомагаю, так як не маю постійної роботи… У мене є друг, який офіційно нормально займається цим, то я біля нього кручуся, щоб якось жить, – пояснює Вадим Зензелюк.

Але на прохання назвати друга, який торгує офіційно, – не називає.

З його слів, з караоке-холом «Моцарт» він більше не працює.

– Я там підтримую, як сказать, певні справи, але вже не так, як раніше. Раніше я там більше обов’язків виконував, а зараз в мене інші справи, – каже Вадим Зензелюк.

Історія з вимаганням хабаря – для Вадима Зензелюка «неприємна ситуація», і він каже, що «не хотів би до цього вертатися». Він вважає, що, написавши в прокуратуру заяву, вчинив «згідно із законом», що Руслану Мичку вже притягнули до відповідальності. Хоча суд іще нічого не вирішив.

– Хай собі рішають (у суді – авт.). Моя задача… Коротше, я зробив свій вибір. Думаю, так і мало бути, якщо враховувати нормального громадянина цієї держави. Якщо в нього хтось хоче гроші і це не є чесним шляхом, то я мав право звернутися до органів із таким питанням, – каже Вадим Зензелюк.

36-річний Валентин Нагорнюк – це рівнянин, на ім’я якого аудитори виписали протокол про неліцензійну діяльність. Як і Зензелюк, він колишній підприємець: був ним з 2005-го по 2018 рік. Основний вид діяльності – «роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах». Ще міг продавати в роздріб «хлібобулочні вироби, борошняні та цукрові кондитерські вироби», газети й канцелярські товари у спеціалізованих магазинах.

У 2011 році Валентин Нагорнюк узяв у Приватбанку більше 120 тисяч гривень кредиту і не повернув. У 2014 році він боргував уже більше 152 тисяч гривень. Приватбанк подав позов і через суд відібрав у Нагорнюка його Мерседес 2005 року випуску.

У квітні 2019 року суддя Сергій Наумов у Рівненському міському суді розглянув матеріали фіскалів на Нагорнюка. З приводу торгівлі без надання чеків і без документів на тютюнові вироби для кальяну. Суддя вирішив обмежитися лише усним зауваженням Нагорнюку. Бо порушення вже незареєстрованого підприємця, хоч і доведене як слід, але ніякої шкоди державі не принесло, потерпілих теж немає і взагалі воно малозначне.

Валентин Нагорнюк – частий фігурант протоколів і судових рішень. Переважно вони стосуються порушення карантинних правил. Порушення фіксували у «Моцарті» і в розважальному комплексі «Папараці» на Грушевського, 2а (нині він не працює, і колись там був ресторан «Баржа»).

В одних документах його називають керуючим обох закладів, в інших – власником. Але правоохоронці не можуть довести, що Валентин Нагорнюк дійсно є власником цих закладів.

Попри таку заковику суддя Рівненського окружного адмінсуду Наталія Друзенко 24 жовтня 2019 року залишила в силі виписані фіскалами штрафи на торгівлю в «Моцарті», хоча Нагорнюк просив визнати їх неправомірними і скасувати. Його доводи на кшталт «і я не я, і хата не моя» «суд оцінює критично та до уваги не бере як такі, що спростовуються наявними матеріалами справи».

Тож, станом на 23 лютого 2022 року, за Валентином Нагорнюком були податкові борги: 17 тисяч гривень у місцевий бюджет і 701 гривня – у державний. Схоже, це суми штрафів, виписаних фіскалами. Схоже, що платити він їх не буде: у вересні 2022 року Господарський суд Рівненської області визнав Валентина Нагорнюка банкрутом.

Поговорити із Валентином Нагорнюком нам не вдалося: номером телефону, який вказаний у реєстрах як його, користується його батько Микола, а на прохання журналістки про розмову Валентин не відгукнувся.

33-річний Микола Бондарчук як чинний підприємець зареєстрований в кімнаті одного із рівненських гуртожитків. Дата реєстрації підприємцем – 2 квітня 2019 року. Як і було сказано на засіданні.

Основна сфера Бондарчука – діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Ще він може продавати в роздріб напої і тютюнові вироби, займатися медійною діяльністю (виробляти фільми й телепрограми, звукозаписи, радіомовлення, робота з фотографіями) і продавати оптом деревину, будматеріали й сантехніку.

Із 16 травня чоловік за адресою «Моцарта» має реєстратор розрахункових операцій (РРО). Тобто одне із виявлених у закладі порушень виправили.

Микола Бондарчук – рівненський музикант із гуртів Мan-gust (оформлені як ГО «Ман-густ») і Koledgio Way. Із караоке-холом «Моцарт» співпрацює з грудня 2018 року – про це пише на своїй фейсбук-сторінці.

Микола Бондарчук у «Моцарті». Фото з його фейсбук-сторінки від 7 вересня 2019 року

Зі слів Миколи Бондарчука, у караоке-холі він працював вокалістом і налаштовував апаратуру. Микола Бондарчук каже: зареєструвався підприємцем через пропозицію когось із закладу (кого саме – не називає), до ведення підприємницьких звітів відношення не мав і не має, бо зовсім не знається на цьому і не мав такого попереднього досвіду. Навіть не знає, «чи є там якісь податки».

– Як я зрозумів із тої розмови, що так роблять: реєструють на якихось підприємствах людей. Я знаю не одного свого колегу,.. що їм казали реєструвати підприємця. Не знаю, чого так. Чи це їм так вигідно… І їхній бухгалтер тим усім займався. Отими усіма розрахунками, – розповідає Микола Бондарчук.

Чоловік на питання журналістки підтвердив, що в «Моцарті» є свій бухгалтер. Але додає: «Не знаю, як у даний момент. Ви кажете, я чотири роки зареєстрований (як підприємець – авт.). Але я там працював всього лиш рік. Я там довго не працював».

Микола Бондарчук каже, що караоке-хол «Моцарт» зараз не працює. А він сам планує «у найближчому майбутньому “закрити” підприємця, щоб не було цих нюансів» і вже «веде з цього приводу переговори».

– А щодо хабаря, я взагалі не знаю, що там відбулося і за що він, – підсумовує він розмову.

Справа може тривати довго

Речниця Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (місто Львів) Юлія Шевченко повідомила, що за три роки від початку судового розгляду призначалося 45 судових засідань, з яких більшість перенесена адвокатом або обвинуваченою.

– На даний час в судовому засіданні завершується дослідження письмових доказів сторони обвинувачення, після чого будуть допитані свідки у кримінальному провадженні. Строки притягнення до кримінальної відповідальності спливають у 2029 році, – розповіла Юлія Шевченко.

Для тих, кому цікаво, чому державне обвинувачення представляє військова прокуратура: бо в часи ще президенства Петра Порошенка цій прокуратурі дали право боротися з корупцією в широкому розумінні цього слова, а не лише в армії.

Часто військова прокуратура співпрацювала у таких справах із Департаментом захисту економіки Національної поліції. Колишня його назва – Управління боротьби з організованою злочинністю (УБОЗ). Нинішня – Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції.

Наступне засідання суду заплановане на 7 лютого.

Exit mobile version