В Україні діє Закон Украіни „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, який є основним нормативним документом в питань оцінки. Цей Закон визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб’єктом оціночної діяльності – суб’єктом господарювання. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Звертаю увагу, що в разі проведення незалежної оцінки повенен складатися Звіт про оцінку.
Хто може проводити оцінку?
Суб’єктами оціночної діяльності є:
– суб’єкти господарювання – зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності;
– органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
Оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача. Оцінювачі зобов’язані не рідше одного разу в два роки підвищувати кваліфікацію за програмою підвищення кваліфікації. Невиконання цієї вимоги є підставою для зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.
Перед тим як заказати незалежну оцінку нанесених автомобілю збитків необхідно з’ясувати:
– чи є у оцінювача кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, виданого Фондом Державного майна України;
– чи є у юридичні особи сертифікат суб’єкта оціночної діяльності, виданого Фондом Державного майна України;
Сертифікат суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання (далі – сертифікат) є документом, що засвідчує право суб’єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб’єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб’єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені. Сертифікат видається строком на три роки. Оцінка майна, яка проведена суб’єктом оціночної діяльності – суб’єктом господарювання без чинного сертифіката, є недійсною.
Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб’єктом оціночної діяльності – суб’єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.
Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності – суб’єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб’єкта оціночної діяльності.
У разі виникнення необхідності у визначенні розміру ймовірного страхового відшкодування оцінка застрахованого майна проводиться з урахуванням умов страхування та дотриманням принципів корисності і заміщення.
Для застрахованого майна, подібного до майна, що продається (купується) на ринку, оцінка розміру ймовірного страхового відшкодування проводиться виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків до настання страхового випадку шляхом розрахунку прямих збитків.
У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого об’єкта, ймовірний розмір страхового відшкодування оцінюється як відповідна частка оцінених прямих збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.
Міністерством юстиції України та Фондом Державного майна України видано наказ від 24.11.2003 N 142/5/2092,( Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за N 1074/8395.) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів»
Методика товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів (далі – Методика) розроблена згідно ізЗаконом України “Про судову експертизу” , Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” , Кримінально-процесуальним, Цивільним процесуальним та Господарським процесуальним кодексами України, а також Національним стандартом N 1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав” та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи й оцінки майна.
Методика застосовується з метою:
а) визначення року виготовлення ДТЗ і його складових;
б) визначення комплектності та укомплектованості ДТЗ відповідно до нормативно-технічної документації його виробника;
в) визначення типу, моделі, версії ДТЗ;
г) установлення типу, потужності та робочого об’єму двигуна, типу кузова, інших технічних показників ДТЗ;
ґ) класифікації транспортного засобу (його складових) за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності;
д) визначення ринкової вартості ДТЗ, їх складових у разі відчуження;
е) визначення стартової ціни ДТЗ для їх продажу з аукціону чи за конкурсом;
є) визначення вартості ДТЗ як об’єкта застави;
ж) визначення вартості ДТЗ у складі майна фізичних осіб для його декларування;
з) визначення вартості ДТЗ для страхування фізичними та юридичними особами;
и) визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі
пошкодження ДТЗ;
і) визначення вартості відновлювального ремонту ДТЗ;
ї) визначення вартості ДТЗ для розв’язання майнових суперечок;
й) визначення вартості арештованих, конфіскованих ДТЗ, їх складових у разі вимушеного їх продажу;
к) визначення вартості ДТЗ, його складових, що ввозяться на митну територію України;
л) в інших випадках, у разі визначення вартості відокремленого ДТЗ для встановлення розміру обов’язкових платежів до бюджету.
Оцінка транспортних засобів проводиться по етапах
1.Технічний огляд дорожнього транспортного засобу
Технічний огляд ДТЗ оцінювачем, експертом є початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані ДТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром і інші показники, необхідні для оцінки майна.
У разі потреби виклик зацікавлених осіб на технічний огляд із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду ДТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження врученням відповідного виклику під розписку особи, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.
У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку.
Замовник повинен забезпечити належні безпечні умови огляду (освітлення, вільний доступ, можливість огляду ДТЗ з різних сторін тощо).
До початку технічного огляду оцінювач, експерт ознайомлюється з наданими документами і фіксує такі дані (якщовони необхідні для складання висновку):
а) прізвище, ім’я та по батькові власника ДТЗ (довіреної особи) або найменування власника, юридичної особи;
б) адресу власника: поштову – фізичної особи або юридичну – юридичної особи;
в) дані з технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію ДТЗ):
серія, номер, ким і коли виданий, з яких підстав;
г) ідентифікаційні дані ДТЗ згідно з наданими документами:
тип, марка, модель (модифікація), виробник, країна-імпортер (для ДТЗ іноземного виробництва, що ввозиться на митну територію України), колір кузова (кабіни – для вантажних автомобілів, платформи – для причепів, рами, паливного бака та оперення – для мототехніки), рік виготовлення, номери двигуна, кузова, шасі (рами), ідентифікаційний номер транспортного засобу, державний номерний знак; також – відмітки (дати) про заміну номерних складових.
Під час технічного огляду ДТЗ оцінювач, експерт повинен:
а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних ДТЗ записам у наданих документах;
б) перевірити укомплектованість ДТЗ, установитикомплектність, наявність додаткового обладнання;
в) установити пробіг за одометром;
г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту ДТЗ;
ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан ДТЗ, з обов’язковою їх фіксацією за допомогою фотографування.
Після закінчення дослідження ДТЗ оцінювач, експерт, у разі потреби, ознайомлює зацікавлених осіб з результатами технічного огляду.
2. Визначення вартості дорожніх транспортних засобів
Оцінка ДТЗ здійснюється переважно із застосуванням бази оцінки, яка відповідає ринковій вартості.
Ринкова вартість ДТЗ ураховує його комплектність,укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації,величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон’юнктури ринку регіону.
Згідно з принципами зміни вартості, попиту та пропозиції значення ринкової вартості є змінною за фактором часу величиною,яка залежить від коливань ринкових цін на ДТЗ та його складові.
Коригування ринкової вартості ДТЗ здійснюється з урахуванням:
– проценту додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості ДТЗ, що залежить від умов його догляду, зберігання,використання тощо, (%).
– додаткове збільшення (зменшення) ринкової вартості ДТЗ, виходячи з його комплектності, укомплектованості, пошкоджень, відновлення і оновлення складових, (грн);
– коефіцієнт коригування ринкової вартості ДТЗ за величиною пробігу,(%).
Ціна та строк експлуатації додатково встановленого обладнання повинні бути підтверджені відповідним документом (прогарантійні зобов’язання – довідкою-рахунком тощо).
У разі відсутності документів, що підтверджують строки експлуатації додатково встановленого обладнання, його вартість включається в розрахунок з урахуванням строку експлуатації оцінюваного ДТЗ.
Підставою для збільшення (зменшення) вартості ДТЗ унаслідок зміни його технічного стану є відповідне документальне підтвердження факту його відновлювального ремонту, заміни складових або інструментальне дослідження фахівцем, яке проводиться з метою встановлення факту відновлювальних втручань (ремонту).
3. Визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику дорожнього транспортного засобу
Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику ДТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту (дивись окремо).
До вартості матеріального збитку, який визначається під час оцінки, не включаються витрати власника ДТЗ, пов’язані з транспортуванням, зберіганням ДТЗ, оплатою за експертні дослідження, поштовими витратами, пов’язаними з викликом сторін для технічного огляду ДТЗ, та іншими організаційними витратами.
4. Складання калькуляції вартості відновлювального ремонту
Калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду ДТЗ.
Якщо ДТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження.
Калькуляція відновлювального ремонту може складатися без огляду ДТЗ тільки за погодження із замовником оцінки в разі надання ним офіційних документів (завірених копій), у яких визначені обсяги ремонтних робіт з відновлення ДТЗ або характер його пошкоджень.
Вартість відновлювального ремонту визначається за формулою (дивись окремо):
Ігор Грушка, Генеральний директор Асистантської компанії «Реверс»