Байдужість світу, розмови про «неприпустимість ескалації» та раптовий параліч міжнародних інституцій — це не винахід сучасної війни Росії проти України, варто озирнутися рівно на сімдесят років назад. У жовтні 1956-го Москва так само кидала важку броню на мирні квартали, клеймила повсталий народ «фашистськими заколотниками» і підступно страчувала лідерів опору після лицемірних обіцянок миру.
Метою операції було не лише “очищення” територій від так званого “націоналістичного елементу”, але й злам опору місцевого населення через демонстративне покарання невинних, переважно найбільш вразливих категорій населення
У 1940 році Естонію за допомогою військових погроз змусили приєднатися до Радянського Союзу. Незалежна країна, визнана Лігою Націй, стала Естонською Радянською Соціалістичною Республікою. Тепер вона вважалася «вітриною» радянського життя для європейців, за що її нерідко називали «радянським Заходом». Сьогодні в Естонії вважають радянський період історії країни окупацією
1953, 26 травня – в Особливому таборі № 2 («Горлаг»), що в Норильську розпочалось повстання політичних в’язнів. Воно було наймасовішим і найтривалішим в історії ГУЛАГу. В ньому брали участь усі відділення «Горлагу» і два відділення «Норильлагу», а загальна кількість повсталих становила понад 16 тис. осіб.
Люди, які ще вчора були здорові, прокидалися з жахливим кашлем і температурою під сорок, втрачали свідомість на вулиці, у транспорті, у черзі до лікаря, покривалися трупними плямами ще заживо на лікарняному ліжку і вмирали, захлинаючись кров’ю.
Тривале й аморальне замовчування Чорнобильської катастрофи та її наслідків стало одним із чинників, що прискорили падіння СРСР
Система концентраційних таборів у Радянському Союзі почала формуватися одразу після більшовицького перевороту. У 1918 році Володимир Ленін підписав декрет про створення концентраційних таборів для так званих “класово ворожих елементів”
Радянська влада, готуючи ґрунт для тотальної ліквідації церкви, діяла за підступним планом «Ходячі», вичікуючи смерті Андрея Шептицького та засилаючи шпигунів у найближче оточення ієрархів. Сталінська «Інструкція №58» мала на меті не просто арешти, а повне розчинення греко-католиків у Московському патріархаті через шантаж, тортури та фальсифіковані звинувачення у шпигунстві.
Михайло Сорока помер у Мордовських таборах у 1971 році від другого інфаркту. Його тіло було таємно поховане на цвинтарі селища Озерне, і лише у 1991 році його прах перепоховали на Личаківському цвинтарі у Львові поруч із дружиною.
Викрали підприємця, били струмом і вимагали 360 000$
12 Лис, 2026
