Удар ЗСУ по аеродрому Джанкоя в ніч на 17 квітня можна вважати успішним навіть без підтверджень побитої вертолітної техніки. А противник міг базувати там гелікоптери відразу кількох ескадрилій, включно з важкими транспортними Мі-26, протичовновими флотськими Ка-27, ударними Ка-52 і транспортниками Мі-35.
Шість осередків вогню на карті пожеж від NASA дуже характерні — кілька палахкотіли на бетонці, де зазвичай розташовують вертольоти, зазначає видання LB.ua.
Але зачекаємо на супутникові знімки — у таких речах немає нічого кращого, ніж об’єктивний контроль. Бо нещодавно всі реготали, що наша хвиля безпілотників нічого не вразила на аеродромах півдня РФ, а потім виплили знімки літака Бе-200 з вирваною частиною крила і розбризканим навколо паливом. Буває й так, що візуально зі супутника ураження не видно, а борт — як решето.
Головне управління розвідки заявило про знищення чотирьох пускових до С-400 «Тріумф», трьох РЛС — ймовірно, оглядова РЛС 91Н6Е, всевисотна 96Л6Е й пересувна вежа для антенного поста.
Тобто ми знищили весь дивізіон: штатна кількість пускових у ньому шість-вісім штук, але щоб прикрити величезну ЛБЗ, втрати та ремонт, можливо, їх розгортають у неповному складі.
Плюс знищили АСУ «Фундамент-МАЕ». Росія розробляла цю систему управління, щоб поєднати різні покоління ППО, сплести з різних радарних станцій, постів і штабів єдине цифрове поле бою. До 13 комплексів АСУ передали на Далекий Схід, в окупований Крим, Центральний і Південний військові округи — де велика ймовірність зіткнутися із сучасними тактичними ракетами й бортами.
Тож у нас джекпот — С-400 «Тріумф», що «не знає аналогів», і нова, зразка 2015 року автоматична система управління.
У Джанкої — склади, військовий аеродром 39-го вертолітного полку, аеродром підскоку для флоту, великий залізничний вузол. Очікувано, що там найсучасніша російська ППО. Але вона вкотре не впоралася.
Тривога спрацювала вже після вибухів на землі й пожежі. На фото з побитими пусковими всі накривки контейнерів задраєні, і машини хоч і в бойовому положенні, немає жодного сліду пусків, виходу засобів доставки — це означає тотальну раптовість.
Тривога в росіян трапилася найкраща для Сил оборони: «Уже бомбили».
Ні попередження про ракетну небезпеку, ні спроб збити.
Джерела у противника заявляють про парний пуск АТАСМS — уламки дійсно схожі на «товсті» ОТРК. Звуки розривів касетних боєприпасів з відео також характерні — «Точка» туди просто не долетить, а в європейських крилатих ракет проникна комбінована тандемна боєголовка (що логічно, бо і Франція, і Британія підписали конвенцію про нерозповсюдження суббоєприпасів).
Генштаб ЗСУ показав пуски ракет по авіабазі рашистів у Джанкої в окупованому Криму:
Знову ж таки, нам передавали в останньому та єдиному пакеті 20 MGM-140 АТАСМS Block 1 на 165 км дистанції. Під час операції Dragonfly по Луганському та Бердянському аеродромах випустили щонайбільше десяток ракет.
Цілком собі десь з-під Берислава могли відпрацювати — відстані якраз вистачило б.
Тож старий Оккам каже нам: по аеродрому Джанкой вдарили американські ОТРК перших поколінь.
Це власне те, для чого їх створювали, — інерційна система насилу може покласти ракету в коло 200 метрів, але 950 суббоєприпасів роблять боляче.
Таке озброєння й замислювали сікти незахищені бронею тили, цистерни, ремонтні машини, аеродроми підскоку, транспортно-зарядні машини й самі пускові «точок» СРСР.
Цікаво було б подивитися на обличчя турків чи індійців, яким кремлівські експортери зброї продавали свої агітки про С-400. Свого часу, до речі, «Тріумф» в експортному варіанті коштував 1.2 млрд доларів.
А тепер з’ясували, що звичайний парний пуск ОТРК 1990-х років не спровокував навіть сигналу тривоги — російські розрахунки просто не побачили загрози.
ЗСУ здійснили запуск тактичних балістичних ракет ATACMS з реактивної системи залпового вогню HIMARS по ворожих цілях, 3 листопада 2023.
І не можна сказати на своє виправдання, що в цей момент оглядова РЛС була на техобслуговуванні — «Фундамент» мав тримати зв’язок з будь-якою черговою РЛС у регіоні.
Але не вдалося навіть попередити розрахунки своїх же ЗРК, не кажучи про те, щоб встигли злетіти гелікоптери. Ось різниця із західними системами оповіщення, які використовує, наприклад, Ізраїль.
Тож техніка дивізіону й автоматична система управління — найкращий приклад того, що навіть невеликим нарядом ракет, що явно застаріли, можна завдавати агресору серйозних збитків.
Це не вплине на наступ ЗС РФ по фасу Авдіївки та біля Часового Яру, але вибивання чергового С-400 — те, що лікар прописав напередодні постачання в Україну перших F-16.
Більшість роботи для західних літаків — удари керованим озброєнням по ЛБЗ і полювання на носіїв УМПК відбуватимуться в зоні, де зможуть відпрацювати переважно далекобійні комплекси. Тому з моменту вдалого винесення їх на мисі Тарханкут і біля Євпаторії вони стали пріоритетними цілями для Сил оборони. На сьогодні це вже п’ятий підтверджений удар по С-400.
Автор: Кирило Данильченко ака Ронін