«Багатьох бійців не вдається довезти до шпиталю живими через брак потрібних медичних засобів. І водночас на фронт замість аптечок часто потрапляє якесь сміття від несертифікованих виробників», — говорить Борис Хмілевський, який донедавна виконував обов’язки бойового медика роти. Якісні військові аптечки стали проблемою в Україні ще від початку російської агресії у 2014-му. Повномасштабне вторгнення її загострило, адже потреба в аптечках зросла в сотні разів.
Журналісти hromadske з’ясували, що обов’язково має входити до військових аптечок і чи є для них затверджені державою стандарти якості.
Про корисність протоколів
Сьогодні ЗСУ, як і армії більшості країн НАТО, у наданні першої допомоги пораненим користується рекомендаціями ТССС (Tactical Combat Casualty Care). Їх розробило Міністерство оборони США для американських військових ще в середині 90-х років минулого століття. Комітет ТССС, до якого входять парамедики й військовослужбовці, щорічно переглядає ці рекомендації.
«Те, що пропонує Комітет ТССС, є оптимальним для фронту, адже рекомендації розробляли на основі спеціальних досліджень, проведених США і Великою Британією під час військових кампаній, у яких брали участь їхні армії», — говорить лікар стабілізаційного пункту на Бахмутському напрямку Роман Штибель.
А от вміст військових аптечок для надання першої медичної допомоги кожна країна НАТО затверджує на власний розсуд. Український «Перелік лікарських засобів та медичних виробів, які повинні бути в складі аптечок медичних загальновійськових індивідуальних» був затверджений наказом №6 МОЗ України від 5 січня 2017 року.
У цьому Переліку визначені, серед іншого, конкретні лікарські засоби (у формі таблеток):
- парацетамол 500 мг (для знеболювання);
- мелоксикам 7,5 мг (має протизапальну дію);
- ципрофлоксацин 500 мг або левофлоксацин 500 (має антибактеріальний вплив).
Для зупинки кровотечі в аптечці повинні бути:
- бинт, просочений спеціальним гемостатичним засобом (тобто таким, який пришвидшує згортання крові);
- оклюзійна торакальна пов’язка (наліпка) на гелевій основі, яка накладається на місце поранення грудної клітки, щоб перекрити доступ повітря до рани й запобігти розвиткові пневмотораксу;
- механічний засіб для зупинки кровотечі — турнікет за типом CAT (Combat Application Tourniquet, який виробляється американською фірмою North American Rescue).
«Ми маємо Протокол, ми знаємо сертифікованих виробників медичних засобів, які гарантують якість. Навіщо щось видумувати? Проблеми з якістю аптечок виникають тому, що люди, які їх комплектують, не дотримуються стандартів якості. Може бути, що ці люди щиро хочуть допомогти і щиро не розуміють, якої шкоди завдають», — говорить волонтерка Тата Кеплер, засновниця проєкту «Птахи» благодійного фонду «Відчуй».
«Але для цього й мають бути якісь притомні експерти, які б відбирали для фронту тільки якісні медичні засоби, а сумнівні віддавали, приміром, для тренувань у центри підготовки бійців. Несертифіковані предмети й засоби не мають гарантії якості, а їх закупівля не має сенсу, бо йдеться ж про життя військовослужбовців», — наголошує вона.
Здавалося б, усе справді просто: закуповуй для аптечок тільки сертифіковані засоби і ти гарантовано допоможеш бійцям. Але є «але»: ніхто в Україні офіційно не вимагає придбання для фронтових аптечок саме сертифікованих засобів.
«Досі немає стандартів та вимог якості до української тактичної аптечки! Саме тому аптечки в Силах оборони — це вся палітра асорті, яку можна купити всіма можливими способами в усьому світі», — каже народна депутатка Соломія Бобровська.
Очевидно, що за відсутності стандартизованих вимог до якості аптечок не існує уповноваженого державою органу, який би контролював цю якість, і відповідного механізму контролю.
Навіть пакування має значення
Загалом якість військової аптечки наразі залежить від совісті, обізнаності та фінансових можливостей тих, хто їх комплектує.
«У жодному разі не можна класти до аптечки просто знеболювальне, треба класти саме дві таблетки парацетамолу по 500 мг, — говорить Борис Хмілевський. — Ці таблетки в зазначеній дозі можуть впливати на рецептори, на які не діє більше жодне знеболювальне, і не завдають шкоди. Бо, приміром, анальгін може розріджувати кров і перешкоджати її згортанню. Із цієї ж причини краще використовувати мелоксикам — він менше від інших протизапальних засобів впливає на зсідання крові».
За словами Бориса Хмілевського, до початку 2000-х для знеболювання в армії США застосовували й наркотичні препарати. Однак згодом з’ясували, що вони зменшують шанс пораненого на виживання, адже пригнічують дихання. До того ж можуть викликати наркотичну залежність. Тому в індивідуальну аптечку для бійців їх не кладуть.
У якісній аптечці ліки мають бути й певним чином запаковані.
«Таблетки мають бути не в паперовому пакуванні та не в блістері, щоб не розчавилися і не розмокли. Їх краще пакувати у вакуумні пробірки для забору крові, що герметично закриваються. Таку пробірку поранений боєць може відкрити одним рухом, навіть зубами, це дуже зручно», — говорить Роман Штибель.
Бойові медики говорять: біль та запалення — це, звичайно, серйозні проблеми, але вони не впливають на можливість вижити. Серед поранених, яких не довозять живими до шпиталів, понад 80% помирають через втрату крові. Відтак якість кровоспинних засобів в аптечці — це питання життя і смерті. Важливою також є якість оклюзійної наліпки для легеневих поранень.
«Наліпка має надійно клеїтися на забруднену й закривавлену поверхню. Несертифіковані [наліпки], якісь китайські підробки, просто не можуть клеїтися або дуже швидко відлипають. У гемостатичній пов’язці “ізраїльський бандаж” є пластикові елементи: у несертифікованій підробці ці елементи неякісні, тому бандаж не може забезпечити потрібний тиск на рану, аби зупинити кровотечу», — говорить Борис Хмілевський.
На сьогодні серед українських кровоспинних медичних виробів (бинтів, тампонів, серветок, пластирів тощо) найбільшу прихильність волонтерів і медиків завдяки своїй високій якості має «Кровоспас».
Ну а найдієвішим кровоспинним засобом є турнікет. Саме через його погану якість найчастіше виникають проблеми з аптечками.
«Наші турнікети в експлуатації кращі за американські»
«У моїй практиці було, коли пораненого привозили в стабілізаційний пункт із чотирма турнікетами на нозі, тому що менша кількість просто не могла зупинити кровотечу», — говорить Роман Штибель.
Як ми зазначали вище, у Переліку МОЗ йдеться про турнікет «за типом CAT». Ось у цьому формулюванні «за типом» і відповідь на запитання, чому турнікети часто рвуться в руках у бійця, який хоче їх застосувати.
«Європа не виробляє турнікетів. Так звані європейські турнікети насправді китайські, просто Китай отримав європейську сертифікацію на їх виробництво. На сьогодні якісні турнікети випускають США (САТ, SAM XT, TMT) і Україна (турнікети “Січ” і Dnipro)», — говорить Віктор Апполонов, співзасновник ГО «Центр Тестування Турнікетів» й інструктор із надання першої допомоги на полі бою.
За словами Апполонова, китайські турнікети не функціональні: їхні проєктувальники не врахували рекомендації Комітету ТССС, за якими пріоритет на полі бою під вогнем противника віддається самодопомозі. Тому через технічні особливості конструкції поранений боєць просто фізично не може самотужки затягнути турнікет на кінцівці.
Або ще гірше — турнікети рвуться в руках. Це стається, тому що в основі китайських розробок не лежать серйозні інженерні дослідження, і їхні властивості ніхто не досліджував на добровольцях.
Під кільцем турнікета прискорено розвивається ішемія тканин, засіб спричиняє сильний біль і дискомфорт — це лише два з тих негараздів, які дуже поширені через використання китайських турнікетів.
«Наш турнікет “Січ” уже 9 років на ринку. У конструкції засобу врахували досвід практичного його застосування в польових умовах. Dnipro вийшов на ринок минулого року, після серії серйозних інженерних випробувань. До того ж він проходив практичне дослідження на базі одного з дніпровських шпиталів. Ці турнікети не поступаються за якістю американському САТ. Навіть перевищують його за деякими експлуатаційними показниками: конструкцією вони більш зручні й вимагають менше фізичних зусиль від пораненого бійця, аби він міг їх самостійно накласти», — говорить Віктор Апполонов.
За словами експерта, від початку повномасштабного вторгнення в Україну потрапило приблизно 150 видів китайських підробок. А кожен різновид — це партії, які вимірюються подекуди десятками тисяч штук.
«Таку ситуацію можна вважати диверсією проти українських бійців. Адже така величезна кількість неякісних турнікетів зменшує відсоток тих бійців, які виживуть після поранення», — вважає Апполонов.
Коли волонтерська спільнота та громадськість висловили претензії до Командування Медичних сил ЗСУ стосовно 11 тисяч аптечок із неякісними турнікетами, КМС направило аптечки на дослідження в Держстандарт України.
«Результати перевірки показали, що поширена в медіа інформація щодо несправності турнікетів у зазначених аптечках не знайшла підтвердження!» — йшлося в інформації, яку за результатами перевірки оприлюднило КМС.
«Зрозуміло, що перевіряли не всі 11 тисяч турнікетів. Із них зробили певну вибірку, тобто йшлося про випадковий контроль, — говорить Віктор Апполонов. — Протокол випробувань, проведених ДП “Укрметртестстандарт”, свідчить, що його здійснювали з порушенням відповідних методичних вимог, що не були витримані умови, які забезпечують працездатність виробу. Відтак результати досліджень не можуть вважатися переконливими».
Чергова спроба діалогу
Новий скандал із неякісними турнікетами у військових аптечках спонукав Командування Медичних сил ЗСУ виступити з ініціативою: створити робочу групу із представників Міністерства охорони здоров’я України, військових медиків, виробників, наукової спільноти та волонтерів, аби нарешті напрацювати єдиний стандарт якості військових аптечок.
«Наскільки мені відомо, це не перша спроба Міноборони й МОЗ зібрати якісь робочі групи, — говорить волонтерка Тата Кеплер. — Це історія не про аптечки, це історія про діалог, який повинен існувати, зокрема, між волонтерами, медиками та Міністерством оборони. Про те, що МО треба приділяти більше уваги якості медичного майна».
Історія з 11 тисячами неякісних аптечок урвала терпець і волонтерській спільноті. Волонтерський фонд «Лелека» публічно звернувся до воєнного керівництва країни стосовно проблемної ситуації, яка склалася в Україні із забезпеченням медиків і особового складу засобами тактичної медицини. Звернення підписали керівники багатьох волонтерських об’єднань і громадських організацій, які спеціалізуються на постачанні армії медичних засобів. Можливо, ця ситуація стане плацдармом для остаточного розв’язання проблем надання першої медичної допомоги на фронті.