Чи надасть Південна Корея, яка має одну з найсильніших армій світу, зброю Україні та чому це так важливо

Від початку повномасштабної війни Південна Корея приєдналася до санкцій проти Росії, допомагала Україні гуманітарно та фінансово, але не надавала зброю. Попри прохання Києва, США та НАТО. При цьому Корея має одну з найсильніших армій світу та одну з найпотужніших оборонних індустрій з великим виробництвом артилерійських боєприпасів, зазначає Бі-Бі-Сі.

Проте 19 квітня президент Південної Кореї Юн Сок Йоль в інтерв’ю Reuters вперше припустив можливість поставок зброї Україні:

“Якщо виникне ситуація, якій міжнародна спільнота не може потурати, наприклад, будь-який широкомасштабний напад на цивільних, різанина чи серйозне порушення законів війни, нам може бути важко наполягати лише на гуманітарній або фінансовій підтримці”.

Юн Сок Йоль порівняв ситуацію з Корейською війною 1950-1953 років, коли США та інші західні країни допомогли Південній Кореї встояти під час нападу комуністичної Північної Кореї, яку підтримали Китай та СРСР.

24 квітня Південна Корея різко розширила перелік товарів, які заборонено експортувати до Росії та Білорусі – з 57 до 798. Серед них – напівпровідники, сталь, авто, машини, комп’ютери, тобто все те, що, на думку урядовців, можна використати у військових цілях.

Російські керівники відповіли на заяву Юн Сок Йоля критикою і погрозами. “Постачання озброєнь Києву означатиме залучення до конфлікту”, – заявив речник Путіна Дмитро Пєсков.

“З’явилися нові охочі допомогти нашим ворогам. Цікаво, що скажуть жителі цієї країни, коли побачать нові зразки російської зброї у своїх найближчих сусідів – наших партнерів із КНДР?” – написав заступник керівника Ради безпеки Росії Дмитро Медвєдєв у телеграм.

Напередодні очікуваного контрнаступу постачання корейської зброї стало б великим подарунком для ЗСУ. Корейські та українські експерти розповіли BBC Україна, наскільки це реально та яку зброю могла б отримати Україна.

Чому корейську зброю цінують у світі

Увага до корейської зброї прикута насамперед через останні контракти, якими засипали корейські компанії. “Південна Корея хоче стати одним з найбільших у світі експортерів зброї”, – з таким заголовком напередодні повномасштабної війни Росії проти України вийшов журнал Economist.

Бізнес-конгломерати Кореї – так звані “чеболі” – вже кілька десятиріч перебувають серед світових лідерів у транспортному машинобудуванні, виробництві побутової техніки та комунікаційних пристроїв. А от для військової продукції чеболів, таких як Hanwha, Hyundai, Samyang, зоряний час настав лише останнім часом.

За даними SIPRI, частка Південної Кореї на світовому ринку озброєнь у 2018-2022 роках становила 2,4% з 9 місцем у світі (в Україні було 17-те) – у порівнянні з часткою в 1,3% у 2013-2017 роках, коли Корея була на 12 сходинці серед експортерів зброї (Україна на 11-й).

Напередодні та під час повномасштабної війни корейські компанії отримали великі замовлення на постачання артилерії, ракет, танків, бойових літаків.

Незадовго до лютневого вторгнення Австралія закупила 155 мм самохідні артилерійські установки (САУ) K9 Thunder виробництва Hanwha Defence на 730 млн доларів, Єгипет закупив 200 цих САУ на 1,7 млрд доларів, а ОАЕ придбали ракети середньої дальності Cheongung II KM-SAM.

Минулого літа корейський оборонпром отримав найбільший контракт у своїй історії від Польщі – на 15,8 млрд доларів. Варшава вирішила купити 1000 танків K2 Black Panther виробництва Hyundai Rotem, 648 самохідних гаубиць K 9 Thunder виробництва Hanwha Defence, 48 легких винищувачів FA-50 виробництва компанії Korea Aerospace Industries (KAI).

Корейські компанії також почали обговорення спільного виробництва та поставок зброї, зокрема, САУ K9 Thunder, ще одному сусіду України – Румунії.

Перевагою південнокорейської зброї вважають поєднання високої якості та відносно помірної ціни. Як писало видання Defence Express, ціна винищувача Fa-50 складає 40-50 млн доларів, а вартість льотної години у корейського літака у 5 разів менша за F-16 та у 6-7 разів ніж у F-35.

Не дивно, що Україна теж цікавиться корейською зброєю, але поки що – безуспішно.

“З усіх країн Заходу (у політичному розумінні. – Ред.) Південна Корея для мене дещо несподівано виявилася найскладнішим випадком. Але ми надзвичайно позитивно налаштовані, роль Кореї стає все більше конструктивною”, – заявив в інтерв’ю BBC Україна у січні 2023 року міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

У березні 2023 року Сеул дозволив Польщі надати Україні САУ “Краб”, які використовують корейські шасі.

Під час нещодавнього скандалу з витоком секретних документів Пентагону Південна Корея опинилася у центрі уваги. У документах згадувалися побоювання радників корейського президента, що США можуть надати Україні корейські артилерійські боєприпаси. Все це відбулося напередодні візиту президента Кореї Юн Сок Йоля до США з нагоди 70-річчя дипломатичних відносин двох країн, запланованого на 26 квітня.

19 квітня, за тиждень до візиту до США, Юн Сок Йоль вперше припустив прямі поставки зброї Україні.

Що мав на увазі президент Юн?

“Звичайно, це пом’якшення позиції Південної Кореї, яка завжди була проти поставок зброї Україні через закон, який є перепоною експорту у воюючу країну. Президент вперше запропонував сценарій, який передбачає прямі поставки озброєння. Тобто, якщо Росія вчинить звірства, це буде можливим. Але багато людей ставлять питання щодо слова “якщо”, адже Росія вже вчинила звірства в таких місцях як Буча”, – каже кореспондентка BBC у Сеулі Джин Маккензі.

20 квітня на пресконференції речник МЗС Кореї Лім Су Сук заявив, що корейська політика щодо України лишається “незмінною”, а президент в інтерв’ю згадав “гіпотетичні обставини”, повідомляє Yonhap. Оцінки експертів розійшлися.

Корейський дипломат, посол Кореї в Україні у 2019-2021 роках Квон Кі Чанг в коментарі BBC Україна каже, що є ознаки готовності Кореї змінити позицію.

“З початку війни в Україні позиція Південної Кореї в питанні збройової допомоги була непохитною: Корея не надаватиме летальної зброї Україні. Проте зауваження президента Юн Сок Йоля в інтерв’ю Reuters показали, що ця позиція може змінитися”, – відзначає він.

За його словами, досі ніхто в корейському уряді ніколи не згадував про будь-які попередні умови, які могли б змінити позицію Сеула.

“Передумови, які він висунув, — це те, що Росія певною мірою вже робить. Тож планка не є дуже високою. Враховуючи всі ці елементи, я думаю, що президент Юн серйозно розглядає можливість надання летальної зброї Україні. Я очікую, що рішення не займе багато часу”, – наголошує Квон Кі Чанг.

На його думку, Корея опосередковано вже допомогла Україні на полі бою – коли продала 100 тисяч 155-мм артилерійських снарядів США торік у листопаді, аби американці могли надіслати таку ж кількість зі своїх запасів. Нещодавно уряд Кореї уклав контракт з урядом США, згідно з яким Корея позичила 500 тисяч снарядів калібру 155 мм.

Професор департаменту міжнародних відносин Сеульського університету Хван Чжі Хван вважає, що Південна Корея є “найкращим кандидатом для вирішення однієї з українських проблем, які необхідно вирішити США”:

“Уряд Південної Кореї неминуче думає про кооперацію з американськими зусиллями в Україні”.

Але чи почнуться прямі поставки зброї – невідомо.

“Я думаю, що детальна інформація про внесок Південної Кореї не буде оприлюднена”, – вважає Хван Чжі Хван.

Серед українських експертів очікування щодо поставок озброєнь з Кореї стримані. “Південна Корея опинилася у незручному становищі, бо під час Корейської війни США підтримували їх і досі підтримують, і це накладає певну моральну відповідальність перед союзником”, – пояснює експертка з політики країн Східної Азії Наталія Бутирська.

На її думку, президенту Юн Сок Йолю буде важко схвалити поставки зброї через спротив громадськості та політиків.

“Заяву Юн Сок Йоль робив не для нас, – вважає завідувач кафедри міжнародних відносин ІМВ КНУ ім. Шевченка Віктор Константинов. – Ми звісно можемо трактувати цю заяву як те, що ще одна країна готова бути пліч-о-пліч з нами. Але скоріше це – реакція на тиск американців”.

Крім цього, заява президента могла бути рекламою корейського оборонпрому.

“Їхня статистика торгівлі дуже зросла завдяки країнам нашого регіону, особливо Польщі. Тому заяву можна розцінити як гру на користь корейських виробників”, – вважає Константинов.

Президент Юн Сок Йоль хоче зробити Південну Корею четвертим за обсягом експортером зброї у світі вже до 2027 року (замість нинішньої дев’ятої позиції).

“Насправді те, що президент Кореї напередодні візиту в США ще не зробив чітку заяву про пряме постачання зброї Україні означає, що досі немає великого бажання в Сеулі нам постачати зброю і йти на конфлікт з Росією”, – вважає Константинов.

На думку експерта, навіть якщо російські війська вчинять в Україні воєнний злочин з десятками жертв серед цивільних або знайдуть масове поховання, в Кореї може спалахнути дискусія, чи відповідає це умовам допомоги озброєннями, які навів Юн Сок Йоль.

“Ця заява залишає президенту велику свободу для маневру”, – наголошує експерт.

Деякі експерти та ЗМІ також вважають, що постачанню зброї може завадити корейське законодавство. Колишній посол Кореї в Україні Квон Кі Чонг з цим не погоджується.

“Кілька західних видань повідомили, що існують перешкоди, засновані на законі Кореї про зовнішню торгівлю (Foreign Trade Act), якщо Корея надає летальну зброю Україні. Але це не так. Жодних перешкод у внутрішньому законодавстві немає. Найбільша перешкода – це дипломатія, зокрема, відносини Кореї з Росією. Корея не хоче протистояти Росії, оскільки Росія має вплив на Північну Корею”, – пояснює корейський дипломат.

Фактор Росії та КНДР

Фактор Росії справді відіграє значну роль. У Південній Кореї бояться, що Росія перетвориться на ворожу країну.

“Є корейська громада у 160 тисяч людей у Росії, є понад 160 корейських компаній, які там працюють, зокрема, великі конгломерати, Hyundai, LG та Samsung, присутні у Росії і тому вони засмучені санкціями. Але я думаю, що найбільше занепокоєння – це все ж безпекова ситуація, пов’язана з Північною Кореєю”, – пояснює кореспондентка BBC в Сеулі Джин Маккензі.

СРСР довгий час підтримував КНДР і вороже ставився до Південної Кореї, тож налагодження зв’язків за Горбачова, а потім розпад Радянського Союзу і масовий вихід на російський ринок у 90-х суттєво полегшили життя корейській дипломатії.

“Десь з 1988 року Південна Корея будувала зовнішню політику на тому, що з жодним з сусідів, крім КНДР, зрозуміло, не треба мати серйозних проблем – і з Китаєм, і з Росією, і з Японією. Всі можливі проблеми або намагалися вирішувати, або консервувати”, – пояснює Віктор Константинов.

На його думку, Росія довгий час була позитивним гравцем для Сеула, бо підтримує ідею об’єднання Кореї, приєдналася до санкцій проти КНДР у 2017 році.

Станом на 2021 рік Росія була десятим торговим партнером Кореї. На неї, за даними Корейської асоціації міжнародної торгівлі, припадало 1,6% корейського експорту (напівпровідники, автомобілі, техніка) та 2,4% корейського імпорту. Того року Росія екcпортувала в Корею продукції на 17 млрд доларів (майже 60% складали сира та очищена нафта, ще понад 10% – вугілля), натомість корейський експорт в Росію склав понад 10 млрд доларів, і переважали в ньому автомобілі та продукція машинобудування.

Корейські компанії активно інвестували в Росію, деякі відкрили підприємства – як, наприклад, автозавод компанії Hyundai в Санкт-Петербурзі, який 2021 року випустив 234 тисячі автомобілів, завод LG у Підмосков’ї, який виробляв телевізори, пральні машини та холодильники, чи завод побутової техніки Samsung в Калузькій області.

Для порівняння – вся торгівля України та Кореї 2021 року складала 1 млрд доларів (переважно зернові), а корейські інвестиції в Україні, наприклад, зерновий термінал корейської компанії POSCO International в Миколаєві, були дрібними у порівнянні з інвестиціями в Росії.

Проте рішення Путіна про повномасштабний напад завдало удару по російсько-корейській співпраці. 25 лютого Корея оголосила, що не буде оголошувати свої санкції проти Росії, але приєднається до санкцій США та ЄС. Завод Hyundai у Росії тимчасово зупинив виробництво, а потім почав скорочувати робітників. LG та Samsung залишили Росію.

Втім, Віктор Константинов відзначає, що попри занесення російським урядом Кореї до списку “недружніх держав”, у Сеулі не бачать необхідності псувати відносини з Росією ще більше:

“Просто від Росії залежить певним чином безпекова ситуація на Корейському півострові”.

Крім того, важлива позиція Китаю, який теж не зрадіє поставкам корейської зброї Україні, переконаний експерт.

Кореспондентка ВВС у Сеулі Джин Маккензі відзначає, що у Кореї є страх, що війна дестабілізує Корейський півострів.

“Спочатку політики вважали, що ця війна десь далеко. .. Але згодом стало зрозуміло, що Європа і Азія пов’язані цією війною, є потенційне безпекове відгалуження, особливо для Кореї, через КНДР – або через те, що КНДР постачає зброю Росії, як твердять США, або тому, що одного дня Росія почне постачати зброю КНДР”, – пояснює вона.

І річ навіть не в тому, що голос Росії в Раді Безпеки ООН потрібен для санкцій проти КНДР:

“Важливіше те, що люди думають, що станеться, якщо Росія почне озброювати Північну Корею. І тут є політики, які думають, що якщо Південна Корея надасть допомогу Україні, це може підштовхнути Китай надати допомогу Росії”.

За останній рік озброєння України стало одним з факторів політичної боротьби у Кореї.

“Наразі обидві ключові партії виступають проти надання Україні допомоги озброєннями, але опозиційна Демократична партія робить гучніші заяви щодо цього”, – каже кореспондентка BBC в Сеулі Джин Маккензі.

“Демократична партія – за діалог з КНДР і співпрацю з Росією. Коли приходили до влади президенти-демократи, вони намагалися нормалізувати відносини з Пхеньяном шляхом домовленостей, постачання гуманітарної допомоги”, – розповідає Наталія Бутирська.

Експертка нагадує, що за часів президента-демократа Мун Чже Іна (2017-2022) Південна Корея навіть розраховувала на російські газ та електрику, які б доправляли територією КНДР.

Після заяви президента Юн Сок Йоля про озброєння лідер провідної опозиційної Демократичної партії Лі Чже Мьон виступив категорично проти:

“Військова підтримка зон конфлікту суперечить нашим національним інтересам, і цього ніколи не можна робити. Жоден режим ніколи не проводив зовнішньої політики створення ворожих країн. Ми наполегливо закликаємо президента переглянути це рішення”.

Більшість корейців проти надання зброї Україні. За даними опитування Ipsos у квітні 2022 року у Південній Кореї:

Водночас:

У січні 2023 року нове опитування Ipsos показало, що ситуація майже не змінилася: 51% опитаних вважають економічні санкції проти Росії необхідними, 18% – ні. Лише 38% опитаних виступають за надання Україні зброї та систем ППО, 22% готові надіслати і корейську армію на допомогу.

Чим же допомагає Корея зараз? “Торік Корея надала гуманітарну допомогу на суму 100 мільйонів доларів, а цього року Корея виділила додаткової гуманітарної допомоги на суму 130 мільйонів доларів”, – відзначає експосол Кореї в Україні Квон Кі Чанг.

Корея надала Україні дефібрилятори, апарати штучної вентиляції легень та аптечки, 20 генераторів потужністю 450-500 кВт, 100 пікапів Ssang Yong Musso, п’ять мініекскаваторів DOOSAN DX17Z, 6 тисяч планшетів школярам для дистанційного навчання.

Нелетальна допомога теж була – куленепробивні жилети, каски, медикаменти, 5000 броньованих пластин від компанії Welcron, здатні зупиняти бронебійні кулі.

У післявоєнній реконструкції, наголошує Квон Кі Чанг, корейські компанії можуть сприяти відбудові України, розвитку енергетики та будівництву лікарень.

“Багато корейських компаній мають конкурентну перевагу в будівництві інфраструктури, такої як дороги, мости, житло. Корейські компанії також можуть брати участь у реконструкції залізничних систем, включаючи системи високошвидкісних швидкісних поїздів”,- відзначає він.

Але зараз справжнім проривом може стати зброя.

“Зараз на 90% постачання зброї з Кореї до України залежить від США. … Можливо, найзручнішими їм будуть не прямі поставки, а просто закрити очі на експортний контроль тих снарядів, які поставлять полякам”, – відзначає Віктор Константинов.

Яку зброю могла б надати Корея?

Найпростіше Україні було б отримати те, що Кореї вже не потрібно.

“Ще у квітні 2022 року був запит на російські озброєння, які Росія надала Кореї у 90-х замість боргу Радянського Союзу – 40 танків Т-80У і 40 БМП-3”, – нагадує військовий експерт Defence Express Іван Киричевський.

На його думку, можна просити про поставку цього комплекту російської бронетехніки – навіть якщо її частина вийшла з ладу (заради запчастин).

Далі варто просити про засоби, які допоможуть силам протиповітряної оборони.

“У 2021 Корея списала зенітно-ракетний комплекс MIM-23 Hawk, і їх цілком можна взяти зі складів. Ще теоретично було б цікаво отримати М-167 Вулкан ( M167 VADS) – це зенітна установка, схожа на нашу Зу 23-2, і темп стрільби в неї настільки високий, що дозволяє “перерізати” повітряну ціль – нам вони цікаві, щоб збивати іранські шахеди”.

Врешті-решт, на думку експерта, можна просити про артустановки М-109А2, яких в корейській армії понад тисяча, та дорогі ракети для комплексів Patriot.

“Різних гібридних варіантів, на які може піти Польща для допомоги Україні, з відповідною мотивацією для Південної Кореї, виключати не варто”, – наголошує Киричевський.

Що ж до авіації, на його думку, вживані F-16 для українських фронтових реалій краще підходять, ніж дорогі корейські легкі винищувачі Fa-50.

Верхівкою бажаної корейської зброї могли б стати ракети великої дальності, такі як Hyunmoo-2, але зараз це видається нереальним.

Цікаво, що про поставки корейської зброї Україні писав навіть російський військовий оглядач, полковник Михайло Ходарьонок, якого вважають наближеним до російського Генштабу.

“Найголовніше – у Республіці Корея немає дефіциту в патронах до всіх видів стрілецької зброї та 155-мм снарядах до самохідної та буксированої артилерії”, – написав він 22 квітня для gazeta.ru.

На думку Ходарьонка, шанси на те, що Корея приєднається до Контактної групи з оборони України (групи Рамштайн) є “досить значними”.