Дагестанський шмурдяк замість італійського вермуту – велика жадібність “принципового” холдингу Bacardi

Згідно з повідомленнями, поданими ТОВ «Алвіса» до ЄГАІС, 10 липня 2026 року компанія зареєструвала декларацію на «ароматизований напій із виноградної сировини “Мартіні Б’янко”» міцністю 15%, а 13 липня — на «Мартіні Ф’єро» міцністю 14,9%. Дата першої поставки «Б’янко» в системі вказана 17 липня, «Ф’єро» — 20 липня 2026 року. Обидва напої розливаються у філії «Алвіси» — виноробні «Шато Алвіса» у дербентському селі Чинар, що підтверджують і контретикетки пляшок, завантажені в ЕГАІС.

Показова деталь: згідно з російським законодавством обидва напої не можуть називатися ані вином, ані вермутом, оскільки до їхнього складу входить ректифікований етиловий спирт, а не лише виноматеріал. Формально це «ароматизовані напої, що містять виноград», і на кожній пляшці великим шрифтом надруковано попередження «Не є вином». При цьому рецептура витримана в класиці вермуту: виноматеріал, цукор, спирт, екстракти гіркої полину та кореня тирличу — у «Фієро» до них додано натуральний цитрусовий ароматизатор та концентрований апельсиновий сік.

За даними РБК, «Алвіса» планує випускати на новій лінії близько 1 млн дал (10 млн літрів) вермуту на рік виключно для російського ринку — раніше Martini постачали до Росії з Аргентини, де напій також розливається за ліцензією. Дагестанський завод стає другим за величиною закордонним виробничим майданчиком Martini за всю історію бренду після аргентинського. Судячи з декларації на харчові ароматизатори, яку «Алвіса» отримала у квітні 2026 року від швейцарської Tradall S.A. — оператора сировини всередині холдингу Bacardi, — компанія вже готується розширювати лінійку: крім Bianco та класичного Fiero в документах фігурують варіанти Martini Fiero Citrus та Martini Fiero Bitter.

У березні 2022 року, через місяць після початку повномасштабного вторгнення, компанія Bacardi опублікувала заяву, в якій засудила напад на Україну, та пообіцяла припинити експорт до Росії й заморозити інвестиції в рекламу. У 2023 році видання The Bell зазначило, що незабаром після того, як заява потрапила в заголовки світових ЗМІ, фраза про припинення експорту та маркетингових витрат з неї непомітно зникла — вона збереглася лише в архівній версії сторінки.

На практиці російський підрозділ компанії, ТОВ «Бакарді Рус», кінцевим бенефіціаром якого є зареєстрована на Бермудах компанія Bacardi Limited, не просто залишився на ринку, а й скористався відходом західних конкурентів, таких як Moet Hennessy та Diageo. За час повномасштабного вторгнення виручка ТОВ «Бакарді Рус» зросла на 71,45% — з 30,059 млрд рублів у 2021 році до 51,537 млрд у 2025-му. При цьому комерційні витрати — на рекламу, промо та просування брендів — які концерн обіцяв припинити, лише у 2025 році склали 11,135 млрд рублів. Martini — один із найвпізнаваніших брендів компанії в Росії: його можна знайти як у брендованих зонах мережевих гіпермаркетів Москви, так і на окупованих територіях України.

Однією з головних причин перенесення розливу до Росії стало підвищення митних зборів. З серпня 2024 року мінімальна ставка мита на вино та вермути з «недружніх» країн становить $2 за літр (або 25% митної вартості, якщо ця сума більша). Імпортер також зобов’язаний сплатити ПДВ у розмірі 20%, який нараховується на додаток до мита, — тобто ще 40 центів з кожного літра. У підсумку до бюджету надходить щонайменше $2,40 з кожного імпортованого літра вермуту — саме стільки Bacardi економить, перенісши розлив на дагестанський майданчик. Локалізація також відкриває доступ до податкового відрахування на суму акцизу (108 рублів за літр для тихих виноградних напоїв), яке отримують лише російські виробники, що використовують вітчизняний виноград. Судячи з публікації «Комерсанта», тиск митами триватиме: у травні 2026 року російська влада озвучила плани підвищення зборів з міцного алкоголю з недружніх країн з €3 до €5 за літр спирту.

Партнером компанії Bacardi з розливу Martini стала компанія, що належить родині Заура Аскендерова — голови Народних зборів Дагестану, голови фракції «Єдина Росія» у парламенті республіки, який має тісні зв’язки із Сулейманом Керімовим. Сам Заур формально вийшов зі складу бенефіціарів «Алвіси» після обрання до Держдуми, але співвласниками компанії залишаються його близькі родичі — брати Каміль і Ренат Аскендерови та родина Гурарій.

Аскендеров — один із активних публічних прихильників вторгнення в Україну: з кінця 2022 року він регулярно передає російським військовим підрозділам автомобілі, амуніцію та дрони, а в 2023 році за його особистою ініціативою на базі Дагестанського державного технічного університету було відкрито центр практичної підготовки операторів FPV-дронів «Технолет». Центр відкрито заявляє, що готує «мешканців республіки, які планують брати участь у СВО», обіцяючи навчити їх «спеціальності оператора БПЛА абсолютно безкоштовно» та пропонуючи «відпрацювання завдань в умовах, максимально наближених до бойових».