Дрони Шредінгера. Як Лукашенко робить «невидимими» безпілотники рашистів над білоруськими містами

Життя в прикордонних районах Білорусі остаточно перетворилося на театр абсурду, де реальність розбивається об глуху стіну державної пропаганди. Поки російські ударні дрони щотижня пролітають над головами містян на висоті балконів, розбиваються на городах і вибухають біля заводів, офіційний Мінськ продовжує робити вигляд, що в небі панує безхмарний спокій. Замість реакції на загрозу влада оголосила полювання на власних громадян, саджаючи за ґрати кожного, хто наважиться зафільмувати «неіснуючі» безпілотники союзника.

Новини про те, що до Білорусі залетів або навіть впав безпілотник, з’являються регулярно. Про це пишуть українські моніторингові канали, а журналісти незалежних ЗМІ, які перебувають у вигнанні, дізнаються про падіння від своїх джерел. При цьому влада майже не коментує такі події, а за зйомку та поширення відео з дронами можна потрапити під кримінальне переслідування. Так виникає паралельна реальність: мешканці чують і бачать безпілотники, незалежні ЗМІ пишуть про них, а в офіційній картині подій їх майже немає.

Дрони літають у місті на висоті шостого поверху

Від районного будинку культури на березі Дніпра в Лоєві до відділення «Укрпошти» в українському селі Сусловка — три кілометри по прямій. Кордон між Україною та Білоруссю проходить тут прямо по річці.

Мешканці міста регулярно чують гуркіт безпілотників. За даними «Флагштока», російські БПЛА наближаються з боку Брянської області вздовж заплави Дніпра. Видання припускає, що такий маршрут дозволяє знизити ризик ураження українськими засобами ППО. Видання також писало, що в червні школярі спостерігали за дронами прямо під час іспитів:

«Один за одним кілька пролетіли. Усі теж це побачили й побігли до вікна дивитися, прямо під час іспиту».

Джерело «Медіазони» розповіло, що дрони пролітають над містом на рівні шостого поверху. На початку червня їх було чутно особливо часто: «Звук від дронів такий, ніби на вулиці розпочалося моторшоу». За словами джерела, мешканці бачать не тільки дрони, що пролітають над Білоруссю, а й роботу української ППО на іншому березі Дніпра.

За спостереженнями джерела, до кінця липня кількість дронів над Лоєвом зменшилася, при цьому мешканці міста почали частіше чути звуки ракет.

Приблизна схема руху російських БПЛА над Лоєвом

«Звук, який вони видають, ще неприємніший, але вони пролітають швидше і летять не так низько. Кинджали чи щось таке».

При цьому, за словами джерела «Медіазони», мешканці міста вже звикли до цих звуків і до всього, що відбувається навколо.

«Кажуть: «Ех, та нам все одно, огірки й помідори зібрали, консервуємо. Ще б от на гриби сходити».

За даними «Флагштока», з січня по липень 2026 року було зафіксовано щонайменше 68 випадків вторгнення безпілотників у повітряний простір Білорусі.

Регулярні інциденти

Інциденти з БПЛА трапляються не лише в Лоєві. Незалежні ЗМІ регулярно повідомляють про них у різних регіонах Білорусі.

Вранці 18 серпня в Жлобіні впав безпілотник, його бойова частина вибухнула. Це сталося в районі заводу «БМЗ», під’їзд до підприємства по вулиці Промисловій було перекрито. Влада не коментувала цю подію.

У серпні пункт пропуску «Червоний Камінь» на російсько-білоруському кордоні тимчасово припинив роботу. Користувачі в чатах, присвячених перетину кордону, пов’язували закриття пункту з інцидентом із БПЛА. Згідно з інформацією, що поширювалася в чатах, внаслідок атаки дрона загорілися дві вантажівки з напівпричепами.

На початку червня у Слуцьку розбився дрон, у березні дрон (за даними «Флагштока», російський) впав на городі одного з мешканців Лоєва. Того ж місяця безпілотник розбився поблизу селища Світанок у Добрушському районі.

Наприкінці лютого «Флагшток» повідомляв про збиття БПЛА у Гомельській області. У січні 2026 року дрон впав у районі Добруша.

Офіційна реакція

Офіційні коментарі від влади з’являються значно рідше, ніж повідомлення про інциденти в незалежних ЗМІ та соціальних мережах. За останній рік влада публічно коментувала кілька випадків падіння БПЛА.

У липні 2025 року в Мінську, у житловому районі поблизу вулиці Матусевича, впав безпілотник. Про це повідомляли державні ЗМІ, на місце виїжджали співробітники СК, було опубліковано відео падіння.

«Черговими силами ППО близько 2-ї години ночі 29 липня у повітряному просторі Республіки Білорусь було виявлено та перехоплено політ неідентифікованої повітряної цілі — порушника порядку використання повітряного простору, яку ідентифіковано як БПЛА», — зазначалося у заяві Міноборони.

Влада не уточнила, кому належав безпілотник.

Наприкінці 2025 року в МВС повідомили про падіння в Гродно безпілотника, який скидав над містом прапори БЧБ. За версією влади, дрон було запущено з території Литви.

У березні 2026 року Олександр Лукашенко заявив, що в Гомельській області дрон, який впав, поранив місцеву мешканку. Він не надав подробиць щодо того, в якому стані перебуває жінка та де саме це сталося. Дрон, за його словами, був українським:

«Починаю розбиратися, чому він впав. Українці не завдавали по нас ударів. Російська установка радіоелектронної боротьби працює — вони знешкодили цей безпілотник, він полетів не туди, розрядився — і впав, не піддаючись керуванню», — сказав Лукашенко.

При цьому, на тлі рідкісних офіційних повідомлень про безпілотники, влада різних регіонів закуповує детектори БПЛА. Як зауважив «Флагшток», такі тендери оголошено в Лельчицькому та Кобринському районах. За даними видання, детектор БПЛА закупили й в Ошмянах.

Затримання та тиск

Водночас влада обмежує поширення інформації про дрони в Білорусі.

У жовтні 2024 року в мережі з’явилося відео падіння дрона в Калінковічах, зняте камерою відеоспостереження на одному з будинків. Після цього силовики повідомили про затримання власниці будинку, на якому була встановлена камера, «за співпрацю з екстремістськими ресурсами».

У лютому 2025 року силовики отримали доступ до чат-бота проєкту «Беларускі Гаюн», через який користувачі передавали інформацію про військову активність у Білорусі. Десятки людей опинилися під кримінальним переслідуванням, а проєкт «Гаюн» припинив роботу.

Попередження про відповідальність за зйомку дронів та військової техніки поширюють різні провладні джерела: республіканські та регіональні державні ЗМІ, телеграм-канали силовиків, державні профспілки і навіть освітні заклади. Школи та коледжі, наприклад, поширюють скріншоти з провладного Telegram-каналу «Невольвофіч», який розповідає про заборону, наводячи приклади двох політв’язнів, засуджених за зйомку військової техніки.

У таких попередженнях згадуються дві статті КК: про несанкціоноване поширення інформації про розташування або переміщення озброєння чи військової техніки та про сприяння «екстремістській діяльності».

Одне з основних незалежних видань, що висвітлює інциденти з безпілотниками на південному сході Білорусі, — гомельський «Флагшток». Через публікації про ці події тиск відчули люди, пов’язані з редакцією.

У травні 2026 року співробітники ГУБОПіК провели обшуки в будинках родичів двох осіб, пов’язаних із «Флагштоком». Один із силовиків заявив, що подібні дії триватимуть доти, доки «Флагшток» публікуватиме нові тексти.

«Редакція «Флагштока» розглядає ці дії силових структур у контексті подій останніх років — з 2022 року Гомельська область залучена до військових дій у зв’язку з війною Росії проти України. Не виключено, що на тлі можливої ескалації ситуації робиться спроба заздалегідь очистити інформаційний простір від незалежних і неконтрольованих ЗМІ», — прокоментувала редакція.

Авторка: Олександра Шакова

Джерело: Медіазона