Російські загарбники збільшили кількість запусків «Шахедів» до 500 на місяць, відколи налагодили їхнє виробництво в місті Єлабуга (Татарстан). Окрім того, регулярний рейс через Каспій з Тегерана доставляє БпЛА-камікадзе зібрані союзниками рашистів в Ірані.
Тож рідкісна ніч минає без 10–30 баражувальних боєприпасів по території України. Якщо за весь 2022-й ворог запустив 440 дронів Shahed-136, то на сьогодні це число наближається до 2000. Ми переживаємо наймасштабніше бомбардування дронами в історії пише видання
Цілями для Shahed-136 стають не лише зернова інфраструктура та порти на Дунаї, а й штаби, РЛС, нафтобази, стоянки та парки. Усе те, що швидко не може змінити позицію. У відповідь ми логічно збільшили число мобільних груп.
На пікапах, вантажівках, будинках на колесах для розрахунків ПЗРК, різних комерційних шасі і навіть у вигляді причепів, які розгортають малу зенітну артилерію відповідно до курсу руху ворожих апаратів.
За співвідношенням зарплати екіпажу, вартості палива, витратників, засобів доставки до ціни дрона чи крилатої ракети це один з найефективніших способів захистити небо від «Шахедів».
При тому ми, звісно, не можемо роздувати штати нескінченно — і так левову частку оборонного бюджету витрачаємо на зарплатню й утримання персоналу.
Але вже відбувся ренесанс малої зенітної артилерії з огляду на сучасні технології. Нічні канали, тепловізійні приціли; оцифроване відео з камери, яку встановлюють на оптику зенітки, надходить на планшет навідника й полегшує прицілювання; різноманітні прилади для тріангуляції (радіочастотні аналізатори) – звісно, це не просто тонни заліза в небо.
Одночасно щільність вогню звичайними великокаліберними кулеметами доповнюють прожектори часів середини минулого століття або сучасні, лазерні цілевказівники-далекоміри, робота РЕБ. Кілбокс у небі – снаряди, уламки, кулі, переносні зенітні ракети, прес радіоелектронної боротьби.
Декілька машин з великим калібром, кулеметами, ПЗРК, старлінком, планшетами, умовною «Нотою», яка глушить зв’язок з дронами – мобільна група.
Декілька таких намагаються вийти на маршрут противника, щоб завдати комбінованого вогневого ураження, створити вогневий мішок з різних напрямків, збільшити щільність свинцю на метр.
Росіяни про це знають і програмують польотні завдання так, щоб апарати багато разів змінювали курс, висоту, притискалися до річок, балок. Намагаються зрозуміти, які маршрути вигідніші і де до цілі може пройти більше машин. Груп десятки й сотні – від «Максимів», «Браунінгів» і ПКТ на станинах до західних «Містралів» і «Стінгерів».
У їхньому формуванні беруть участь не лише громади й держава, а й приватний бізнес і волонтери, бо «Шахеди», які падають плюс-мінус квартал (після ураження), — загроза для кожного. Дуже допомогли гармати Bofors L70 – їх передавали Нідерланди й Литва.
53 одиниці 40 мм артилерії виявилися дуже доречними проти турбогвинтових дронів. Снаряд 40×365R з високою швидкістю і гарною здатністю уражати зберігає ефективність до 4 км. Є дані об’єктивного контролю щодо ураження цілей – і детонація, і загоряння з падінням.
В п’ятницю, уночі збили 9 з 10 Shahed-136.
Позаминулої – 16 з 18.
За день до того – 7 з 9.
Противник збільшує зусилля, але ми контролюємо ситуацію в українському небі. Траплялися випадки прильотів, декотрі були неприємні, але загалом прорвати нашу оборону глибоким повітряним наступом Москва не може, як раніше, долітати “Шахедами” до Києва не може.
А окремі страйки не роблять картини, яка змінить ситуацію глобально. Тяжких людських втрат вони не завдають, залізо в глибокому тилу ми маємо змогу замінити. Нещодавно нам писали в західних ЗМІ – будьте й далі креативними, щоб перемогти РФ. Використовувати приватний супутниковий зв’язок, зенітки середини минулого століття, планшети, пости ЗНОС, тепловізори в єдиній системі (одночасно останнього покоління ПЗРК, тріангулятори дронів і «Максими» з водяним охолодженням) – це вже воно чи ні?
Звичайно, працюють не лише мобільні групи. Були і вильоти авіації, і робота ЗРК, і години роботи РЛС, і штабів, які наводять групи.
Обидві сторони чекають на морози, щоб показати, що змінилося з огляду на досвід сезону 2022-го. Противник накопичує крилаті ракети й балістику, а також дані про збиті ракети й машини, усе масштабніше застосовує крилаті бомби в тактичному тилу.
Ми готуємо ворогові сюрприз, і тепер, коли маємо кілька моделей далеких дронів, причому своїх, а не локалізації іранських виробів, наше завдання – масштабувати виробництво, щоб завдавати РФ більше втрат.
UJ-26 Бобер – український камікадзе великої дальності.
І, звісно, чекаємо на авіацію – ковток свіжого повітря в перехопленні і дронів, і тактичної авіації. Ми входимо в другу зиму Великої війни, очевидно, контролюючи ситуацію з ворожими дронами. Найближчий час покаже, що змінилося в намаганнях покласти нам генерацію тепла й електрики.
Автор: Кирило Данильченко ака Ронін