Україна отримала шанс перетворитися на потужного виробника озброєнь. Вже цієї осені у країні може з’явитися танковий завод з проєктною потужністю 400 машин щороку.
Також, планується, що українські підприємства вироблятимуть німецькі бронетранспортери, шведські бойові машини піхоти та турецькі безпілотники. Але чи стануть чергові плани реальністю? У виданні ВІЙСЬКОВИЙ КУРʼЄР вивчали че питання.
Український державний оборонний комплекс наразі не здатний самостійно створювати сучасне озброєння. Цей факт визнали навіть в «Укроборонпромі» – концерні, який об’єднує всі державні оборонні підприємства. Ще минулого року в концерні жалілися на те, що без партнерів з НАТО нашому ОПК не обійтися. В тому числі, за це був звільнений з посади гендиректор концерну Юрій Гусєв та кілька керівників державних оборонних підприємств.
«Вже очевидно, що без співпраці із зарубіжними партнерами виведення української оборонної промисловості на якісно новий рівень є нездійсненним завданням. Тому взаємодію із ними передбачено майже за всіма напрямками діяльності підприємств концерну», – таку думку наприкінці 2022 року висловлював Даніїл Федорчук, директор департаменту з правових питань «Укроборонпрому».
Красномовним підтвердженням цієї тези є досвід створення зусиллями держконцерну броньованого автомобіля «Дозор-Б». Майже за 10 років машину так і не змогли запустити у серійне виробництво. Натомість Україна змушена була закуповувати Oncilla – польські броньовики, які є ліцензійною, а головне – модернізованою – копією українського «Дозор-Б».
Звісно, що є і більш вдалі приклади. Можна згадати сімейство броньовиків «Козак», «Варта» чи САУ «Богдана». Але, по-перше, ці проєкти є приватними. «Козаками» вже багато років займається НВО «Практика», яка колись починала з цивільних броньованих автомобілів. А «Варту» з «Богданою» виробляє приватна і успішна компанія «Українська бронетехніка», яка також виготовляє лінійку українських мінометів.
По-друге, приватні історії успіху, на жаль, не змінюють загальної ситуації в українському оборонно-промисловому комплексі. З 2014 Міністерство оборони та “Укроборонпром” так і не змогли організувати серійне виробництво ані танків, ані БТР. Хоча весь цей час українським військовим обіцяли передати десятки танків «Оплот». Втім, про ганебну ситуацію з постачанням танків “Оплот” “Військовий Кур’єр” опублікує окремий матеріал незабаром.
А от з БТР-4 ситуація дещо краще. Але теж далека від ідеальної. І зараз на фронті набагато частіше зустрічаються американські M113 ніж українські бронетранспортери.
Проте найближчим часом ситуація з виробництвом сучасного озброєння в Україні може змінитися. Знову стараннями наших західних союзників.
Будівництво заводу Rheinmetall
Наймасштабніший оборонно-промисловий проєкт за всі роки незалежної України – це будівництво заводу німецького концерну Rheinmetall, який є одним зі світових лідерів оборонної галузі. Компанія входить до трійки найбільших виробників військової техніки та боєприпасів у західному світі.
Угоду з німцями «Укроборонпром» підписав у травні. Минулого місяця «Військовий кур’єр» з посиланням на гендиректора Rheinmetall Арміна Паппергера повідомляв, що завод запрацює орієнтовно у жовтні цього року.
За словами топ-менеджера, у підприємство мають інвестувати 200 мільйонів євро. Запланована проєктна потужність – 400 танків на рік. При цьому невідомо, яку участь у будівництві братиме «Укроборонпром», якому належитиме 49% акцій спільного підприємства.
Виробництвом танків завод не обмежуватиметься. За словами Паппергера, в Україні також випускатимуть TPz 1 Fuchs. Це німецький колісний бронетранспортер-амфібія. Він був прийнятий на озброєння Бундесверу 1979 року і разом з американським M113 є основним засобом транспортування піхоти на полі бою.
Партнери домовлися, що почнуть співпрацю з технічного обслуговування броньованої техніки, яке має розпочатися вже цього місяця. Німці ремонтуватимуть українські танки Leopard.
«Надалі партнери мають намір спільно виробляти продукцію Rheinmetall в Україні, а також спільно розробляти перспективні зразки озброєння й військової техніки на базі новоствореного спільного підприємства за участі українських та німецьких фахівців», – так коментували підписання документа в «Укроборонпромі».
Цікаво, що свого часу на новину про будівництво в Україні німецького оборонного заводу відреагувала росія, яка обіцяла знищити підприємство. На що представники Rheinmetall заявили, що у їх арсеналі є засоби, які зможуть захистити завод від російських ракет.
В інтерв’ю CNN Паппергер також похизувався, що наступного року Rheinmetall збільшить щорічне виробництво артилерійських снарядів з 100 тис. до 600 тис. І значна частина цього додаткового виробництва буде призначена для України.
У майбутньому Rheinmetall планує виробляти в Україні і боєприпаси, а також озброєння для протиповітряної оборони. Але для цього будуть створені окремі підприємства. Коли це має статися, поки що невідомо.
Локалізація виробництва шведських БМП
Нещодавно Україна також домовилася про локалізацію виробництва шведських CV90, які вже опанували українські Сили оборони.
Combat Vehicle 90 – це сімейство шведських бойових машин піхоти, яке налічує багато модифікацій та версій. Найновішу версію CV90 MkIV взагалі можна назвати легким танком, тому що маса машини збільшилась до 37 тонн. На ній можуть встановлюватись гармати калібром до 120 мм та допоміжними засобами протитанкового озброєння.
Що стосується локалізації виробництва в Україні, то ніяких подробиць домовленостей зі Швецією поки що не розголошують.
Український завод Baykar
Минулого місяця будівництво власного завода в Україні розпочала і турецька Baykar. Неважко здогадатися, що компанія вироблятиме ударні безпілотники Bayraktar, які в Україні встигли стати одними з головних героїв визвольної війни проти росії.
«Завод почав будуватися реально, а не тільки у меморандумі. Це саме той великий завод Baykar, про який ще кілька років тому домовлялися, потім були зупинки, скандали. Сьогодні цей завод починає будуватися, ми перейшли до реальних кроків», – запевняв міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін.
Турки реалізують проєкт самостійно. Для цього Baykar купила в Україні земельну ділянку та отримала від влади відповідні дозволи на виробництво безпілотників Bayraktar TB2 та Akıncı. Проте залучатимуть до випуску літаків й українські підприємства.
«На значній частині моделей, які будуть вироблятися на цьому заводі, будуть стояти комплектуючі українського виробництва. Це можуть бути двигуни, інші запасні частини, колеса, багато чого різного, що є високотехнологічне у нас, і може бути використане для цих літальних апаратів», – запевняв посол України в Туреччині Василь Боднар.
Хоча, і тут не обійшлося без скандалу. На початку року генеральний директор турецької Baykar Defence Халук Байрактар заявив, що за приєднання до електромережі заводу з виробництва БПЛА у його компанії підрядники просили 10 мільйонів доларів. І стверджували, що на підключення піде 2 роки.
Щоправда, після розголосу Міністерство енергетики кинулося все спростовувати, тому, варто сподіватися, що, бодай, в ручному режимі для заводу з виробництва “Байрактарів” чиновники створять належні умови роботи.
Кооперація з Чехією
Налагоджує Україна контакти й з Чехією. «Укроборонпром» домовився про виробництво, ремонт і спільні розробки броньованої техніки із чеською VOP CZ.
Ніякої конкретики сторони не розголошують. Але, скоріш за все, чехи допомагатимуть Україні довести до ладу, перш за все, радянську техніку. VOP CZ – це державна компанія, яка спеціалізується на модернізації БМП-1 та Т-72. Також вона випускає за ліцензією австрійські бронетранспортери Pandur II. Залучатимуть VOP і до виробництва шведських CV90.
Вивчає можливість виробництва в Україні військової техніки й Фінляндія. Як повідомляє фінське видання Yle, в Україні можуть виробляти бронетранспортери компанії Patria. Українські військові вже мають уявлення про фінську техніку – Сили оборони використовують польські БТР Rosomak, які є ліцензійною версією фінського Patria.
Отже, вже за декілька років Україна може стати потужним виробником військової техніки. Про цього країна не тільки вироблятиме іноземне озброєння, а ще отримає доступ до найсучасніших технологій, що дозволить врешті решт відмовитися від радянського застарілого ОПК.
Джерело: ВІЙСЬКОВИЙ КУРʼЄР