Уже понад два роки пройшло відтоді, як 29 липня 2022 року в одному із бараків колонії в Оленівці, на контрольованій Росією від 2014-го року території Донеччини – внаслідок вибуху загинули щонайменше 50 українських військовополонених. Це були оборонці Маріуполя, які згідно домовленостей, за наказом українського керівництва, під наглядом Міжнародного комітету Червоного хреста, вийшли із території оточеного і щодня бомбардованого заводу «Азовсталі». Їх забрала російська сторона (тобто фактично вони одразу стали військовополоненими) і відвезла до колонії в Оленівці.
Голос Америки спробував з’ясувати чому ООН і Червоний Хрест досі не визнали відповідальність Росії, хоча українська прокуратура і журналісти уже опитали десятки свідків того, що сталося.
Практично одразу після вибуху в Оленівці власне розслідування інциденту розпочала Генеральна прокуратура України. Оскільки на місце злочину російські сили не допустили ані українських, ані міжнародних експертів, українські слідчі ґрунтуються на свідченнях тих, хто вийшов із полону.
Рік тому СБУ повідомила про підозри двом екскерівникам колонії в Оленівці. За даними українських слідчих, вони перебували на посадах, коли в ніч на 29 липня росіяни влаштували вибухи на території колонії.
Досі жодна з міжнародних організацій не змогла провести власне розслідування та назвати винного у цій трагедії.
У серпні 2022-го генсек ООН Антоніу Ґутерріш створив спеціальну місію, яка мала встановити факти трагедії, але вона так і не запрацювала.
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця був долучений до процесу організації її роботи.
В ексклюзивному коментарі Голосу Америки він повідомив, що представники місії та секретаріат ООН надіслали два аналогічних звернення до російської й української сторони, щоби обидві сторони надали гарантії безпеки для роботи місії на місці пожежі.
«Паралельно генсек зібрав бригаду з воєнних і невоєнних експертів. За кошт ООН їх зібрали разом і привезли в Нью-Йорк. Вони приходили до мене, і ми проводили з ними брифінг», – розповідає Кислиця.
Дипломат додає: українська сторона після міжвідомчого узгодження надала за підписом міністра закордонних справ гарантії безпеки. Російська сторона цього не зробила.
«Без цих гарантій відряджання місії було неможливим. Тому в результаті генеральний секретар не мав іншого вибору, ніж цю місію розпустити», – пояснює Кислиця.
Про розпуск комісії 5 січня 2023 року заявив речник генсека Стефан Дюжаррік: «Генеральний секретар вирішив розформувати місію з встановлення фактів щодо інциденту 29 липня 2022 року в Оленівці через відсутність умов, необхідних для розгортання місії на місці».
На уточнювальне запитання журналістів, чому розпустили, він зазначив, що місія потребувала чітких гарантій безпеки та доступу з обох сторін, та не отримала їх.
Український омбудсман Дмитро Лубінець критикує бездіяльність Організації об’єднаних націй та Міжнародного комітету Червоного хреста та покладає повну відповідальність за вбивства українських військовополонених на Російську Федерацію.
Що ООН?
У коментарі Голосу Америки Лубінець сказав, що місію закрили, щоб «хоча б якось врятувати імідж найбільшої світової організації – ООН».
Водночас омбудсман додав, що юридично Моніторингова місія ООН в Україні, напевно, згадала, що Оленівка – це територія України. «Отже, її мандат теоретично дозволяє, щоб звіт по Оленівці був напрацьований постійною моніторинговою місією».
За інформацією Голосу Америки, Моніторингова місія ООН в Україні, яка підпорядковується Верховному комісару ООН з прав людини, практично одразу почала працювати над аналізом того, що сталося в Оленівці.
Важливим джерелом інформації цього внутрішнього звіту стали покази «азовців», які вижили після теракту. Восени почалися перші обміни, це і дозволило почати збирати свідчення про трагедію. Також були вивчені відео та фотоматеріали.
За інформацією Голосу Америки, висновок цього внутрішнього звіту спростовував версію росіян, що у барак колонії влучив снаряд від американського HIMARS, і найголовніше – він визначав, що обстріл був зі сходу, з боку Росії.
Отже, Росія «відповідальна за цей воєнний злочин, і це було прописано у звіті», – стверджує джерело Голосу Америки про внутрішній документ ООН, який досі не оприлюднений.
Звіт передали в офіс Верховного комісара ООН з прав людини, проте він так і не став публічним.
Водночас у вересні 2023 року невеличку його частину опублікували у звіті щодо ситуації з правами людини в Україні:
«Вибухи не були спричинені ракетами HIMARS, запущеними українськими збройними силами. Ступінь пошкоджень стін, стелі, даху та вікон казарми, стан двоярусних ліжок усередині, розміри залишкового кратера та радіус ураження не характерні для ураження боєприпасами HIMARS».
Втім в оприлюдненій частині звіту немає формулювання, що за атаку відповідальна Росія, і це найбільше обурює, каже Дмитро Лубінець. Крім того, за його словами, по Оленівці не було ані окремого звіту, ані розслідування: «Якщо ви робите висновки, що Україна не могла цього зробити, отже, хто це зробив?»
Лубінець покладає повну відповідальність за вбивства українських військовополонених на РФ.
«Їх привезли в Оленівку, їх тримала Російська Федерація, навіть просто на підставі цього повинна бути заява від Міжнародного комітету Червоного хреста та організації Об’єднаних Націй, що за вбивства та каліцтва військовополонених несе відповідальність Російська Федерація», – наполягає український омбудсмен.
Голос Америки намагався отримати коментарі як від речника генсека, так і управління Верховного комісара ООН з прав людини, щодо озвучених фактів.
Речник управління Кшиштов Яновський надіслав офіційну позицію, яку оприлюднили напередодні других роковин трагедії. В ній зазначається, що «влада Російської Федерації вжила заходів, які перешкоджали незалежному встановленню фактів щодо вибухів в Оленівці. Російська Федерація не допустила спостерігачів ООН, не проводилися інші незалежні експертні аналізи… Хоча точний тип зброї та місце її походження визначити не вдалося, структура пошкоджень узгоджується з боєприпасом, який рухався по траєкторії зі сходу на захід».
Однак, під час брифінгу 29 липня, відповідаючи на питання журналіста, хто на думку генсека, відповідальний за атаку, речник очільника ООН не дав прямої відповіді.
«Генеральний секретар створив місію зі встановлення фактів, яка не змогла поїхати через відсутність дозволу. Ми ніколи не отримували дозволу від російської сторони на поїздку на окуповані Росією території. Зрозуміло, все ще має бути процес, у якому людей притягнуть до відповідальності», – відповів Яновський.
Що Міжнародний комітет Червоного хреста?
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Лубінець переконаний: чим більше мовчатиме Міжнародний комітет Червоного хреста, тим більше Росія буде катувати та вбивати українських військовополонених.
Лубінець закликає ООН відновити роботу місії та вимагає від міжнародних організацій, щоб вони виконували свою роботу. Адже, на його думку, це вперше в історії діяльності Міжнародного комітету Червоного Хреста «публічно зафіксована страта верифікованих українських військовополонених». Тому він вимагає, щоб організація публічно дала оцінку діям російської влади.
«У них один аргумент: ми – нейтральні. Ми не можемо давати оцінку жодній стороні міжнародного воєнного конфлікту. На що я відповідаю, що вони повинні мати справжнє обличчя ефективності, неупередженості та справедливості. Росіяни вас не допускають? Скажіть про це! Що більше будете мовчати, то більше вони будуть катувати та вбивати наших військовополонених», – закликає омбудсмен.
Лубінець вважає, що наявні технології дозволяють зробити експертний висновок без фізичної присутності на місці трагедії, й саме цього він очікує від ООН.
Натомість, джерело Голосу Америки в ООН зазначило, що це навряд чи станеться.
Генсек ООН та його секретаріат останні кілька років роблять висновки та заяви лише після багаторівневої верифікації та безапеляційних доказів з місця подій.
Джерело в ООН додає: відновлення роботи місії через два роки після теракту вже не має сенсу, адже за цей час більшість доказів скоєного були просто втрачені. А щоб визнати Росію винною, він вважає, що ООН має змінити критерії аналізу ситуації із застосовуванням сучасних технологій.
Засудили дії Росії: Радіо Свобода зібрало заяви Управління ООН із прав людини засудило дії Росії
Управління ООН із прав людини до роковин подій 28-29 липня 2022 року у виправній колонії в окупованому Росією селищі Оленівка, де загинули щонайменше 50 українських військовополонених, засудило дії Росії.
«Військовополонені захищені міжнародним гуманітарним правом, яке вимагає гуманного ставлення до них і зобов’язує державу, що тримає їх у полоні, гарантувати їхню безпеку. Смерть або серйозні поранення військовополонених мають стати предметом офіційного і ретельного розслідування з боку держави, що тримає їх у полоні. Будь-яка підозра щодо злочинних дій повинна розслідуватися швидко, ретельно, незалежно, неупереджено та прозоро, а винні мають бути притягнуті до відповідальності», – наголосили в ООН.
«Незважаючи на ці зобов’язання, влада Російської Федерації вжила заходів, які стали на заваді незалежним зусиллям щодо встановлення фактів вибухів в Оленівці. Місце події не лише не було збережено, а й спотворено, а речові докази були пошкоджені. Російська Федерація не допустила спостерігачів ООН на цю територію, а також не проводилися інші незалежні експертні аналізи. Натомість російська влада заявила, що удар було завдано ракетами HIMARS, випущеними Збройними силами України», – додали в управлінні ООН.
В організації наголосили, що на основі опитувань понад 50 свідків і тих, хто вижив, а також на основі аналізу відео- і фотоматеріалів, Управління ООН з прав людини минулого року дійшло висновку, що вибухи не були спричинені ракетами HIMARS, випущеними ЗСУ.
«Хоча точний тип зброї і точне місце її розташування визначити не вдалося, ознаки структурних пошкоджень, вочевидь, збігаються з траєкторією снаряду, який рухався зі сходу на захід», – йдеться у заяві.
В ООН зазначили, що відсутність відповідальності за загибель і поранення в колонії в Оленівці «вписується в ширший контекст поширених і регулярних катувань українських військовополонених».
- У ніч на 29 липня 2022 року один із бараків виправної колонії в окупованому Росією селищі Оленівка був зруйнований. Тоді загинули щонайменше 50 українських військовополонених з «Азовсталі».
- Як стверджує українська влада, Росія організувала масове вбивство українських полонених, щоб звинуватити й дискредитувати українські сили (зокрема, щоб зашкодити постачанню ефективної зброї в Україну). За даними Офісу генпрокурора України, попередньою причиною вибуху в будівлі могла бути термобарична зброя. Водночас у Міноборони Росії заявили, що по тюрмі ракетами HIMARS нібито вдарили українські військові.
- В ООН спочатку вирішили створити місію із встановлення фактів трагедії в Оленівці, але згодом її розформували через неможливість доставити експертів до місця події та тому що «не отримали необхідних гарантій безпеки».
Минулого року до річниці трагедії в Оленівці верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк заявив, що Росія продовжує перешкоджати розслідуванню трагедії, а твердження Москви, що українські полонені були вбиті ракетою HIMARS не відповідають дійсності.
Джерело: Радіо Свобода