Site icon УКРАЇНА КРИМІНАЛЬНА

Ракетний удар російських загарбників по Яворівському полігону. Як “грибник” колишній КДБіст Косторний роками служив агресору

Як “грибник” Косторний роками служив російській пропаганді
Як “грибник” Косторний роками служив російській пропаганді

Галицький районний суд міста Львова продовжує досліджувати докази у справі 72-річного колишнього КДБіста Олександра Косторного, якого обвинувачують у держзраді. Репортаж видання «Судовий репортер» .

4 березня 2022 року керівник «Російського товариства імені О. Пушкіна» Косторний надіслав представнику РФ карту Міжнародного центру миротворчості та безпеки (відомого як Яворівський полігон — ред.). На карті він позначив координти військовослужбовців і техніки Збройних сил України для потенційних російських ударів.

13 березня 2022 росіяни обстріляли полігон, влучивши у казарми, в яких спали солдати. Загинула 61 людина і ще 160 було поранено.

Косторний вину в роботі не росіян не визнає і каже, що відправив схему мисливсько-рибальського господарства «Старичі» своєму другові, щоб показати, де збирає гриби.

Його другом виявився Олександр Свистунов — засновник проросійських організацій в України, який отримав російське громадянство і наразі мешкає в анексованому Криму.

Більше року Косторний утримується під вартою без альтернативи застави.

У судовому засіданні вивчається листування, яке слідчі знайшли на особистому комп’ютері обвинуваченого.

Як каже прокурор, ці переписки підтверджують антиукраїнську діяльність Косторного, його звʼязки з проросійськи налаштованими діячами і те, що він багато років був активним учасником та організатором різних заходів, які просували в Україні російську ідеологію.

Детективна діяльність як прикриття

25 травня 2013 року в Ялті (АР Крим) відбулася конференція «Правові засади детективної діяльності в Україні», яку проводили представники Асоціації детективних служб України ARSS разом із російським Міжнародним об’єднанням детективів. Організація з’їзду так званих детективів не обійшлася без допомоги Косторного, якого з 1992 року представляли віце-президентом АДСУ ARSS.

Косторний у 1992 році

Сам Косторний розповідав у суді, що керівництво КДБ поставило перед ним завдання створити в СРСР асоціацію детективних служб і підготувати відповідне законодавство. Однак Союз розвалився і пропозиції Косторного в Україні не були прийняті. Втім колишній майор КДБ продовжив займатися, як він каже, детективною діяльністю і, зокрема, підтримував звʼязки із товаришами з Росії.

Косторний крайній справа

На сторінці детективної асоціації є фотографії з 90-х років, як Косторний бере участь у черговому заході «детективів».

У 2013-му конференцію в Ялті відвідували російські детективи та колишні представники влади України, зокрема Партії регіонів.

Косторний допомагав в організації заходу іншому віце-президентові асоціації Олександру Берьозіну (під нікнеймом «akb 2008»), переписку з яким виявили слідчі.

Косторний крайній справа

Про Берьозіна відомо, що він  детектив із Луганська, який з 2014 року долучився до терористичного угрупування «ЛНР» як «советник краевого атамана».

Берьозін також має депутатський мандат у парламенті «республіки» та є працівником «юридического отдела аппарата «Народного Совета ЛНР».

«Спасибо за телефон, уже созвонился и договорился о встрече. Пришли, если есть какие-то предварительные документы или своё видение таковых, ещё раз подтверждаю искреннюю радость от факта восстановления контактов и благодарность за твою настойчивость и инициативу в этом вопросе», — писав Косторний Берьозіну у березні 2013. — Направляю часть документов, которые возможно помогут в твоих трудах праведных. Если потребуются полные тексты уставов, я пришлю. У меня есть ещё экземпляры газеты, которую мы выпускали (Русский вестник — ред.)».

Із учасників конференції детективів у листуванні Косторного згадується такий собі Олексій Люков, який наразі керує детективною агенцією в анексованому Криму, маючи ліцензію від РФ.

За інформацією ЗМІ, у минулому Люков 10 років працював у Ялтинському кримінальному розшуку.

Виступаючи на конференції, Косторний демонстрував «документы МВД СССР, МВД Украины, АДСУ «ARSS», та розповідав про розробку проекту Закону СРСР «Про детективну діяльність в СРСР», який ратифікувала Росія.

«Я уже дома, все прекрасно. Отдыхаю с семьей. Направляю, как и обещал, фото сделанное в Ялте. Копию направляю Леше (ймовірно Люкову — ред.). Неожиданная реакция от нашего мероприятия. Мне уже звонили и спрашивали как я оказался в окружении того, с кем мы фотографировались. Связь пока была плохая, и я не понимаю о чём речь, но реакция есть. Нужно ли направить копии фото Матушкину?» — писав Косторний Берьозіну після зустрічі в Ялті.

Андрєя Матушкіна на з’їзді в Ялті представили як почесного гостя та президента російського «Некоммерческого партнерства «Международное объединение детективов», також він є головою російської організації «Георгиевский союз».

У Фейсбуці Матушкін хизується зустрічами із бойовиками «ДНР» та поїздками на тимчасово окуповані території України.

Після конференції Косторний з Берьозіним продовжили працювати над іншими проектами.

«Саша, я проект отправил для аудита «киприотам» и в местную юстицию регистраторам. Посмотри, может что-то изменить или добавить надо. Ответь в понедельник-вторник, не затягивай. 11 сентября в Питере большая Международная конференция детективов. Предлагаю поучаствовать. Обнимаю, с уважением Александр Березин», — писав він Косторному.

У листуванні неодноразово згадується Громадська організація «Регіональне представництво асоціації детективних служб України ARSS — товариство «Відсіч», яка зареєстрована ще в 90-х роках та керує нею безпосередньо сам Косторний. Невідомо чим займається організація, сьогодні її свідоцтво про реєстрацію недійсне. Із листувань виглядає, що детективну організацію Косторний використовував для проведення різних проросійських заходів.

У 2017 році він працював над вшануванням пам’яті Пушкіну, про це свідчать знайдені на його компʼютері файли: «Русский золотой век», «Бюст Пушкина в Заболотцах»,  «Возложение цветов Пушкину», «Идем к Пушкину».

История бывшего КГБшника из Львова, который помог российским захватчикам нанести ракетный удар по Яворовскому полигону

Робота на пропагандистів

Косторний допомагав російським ЗМІ у створенні пропагандистських матеріалів про Україну. У 2015 році активно листувався з журналісткою «Россия-1» Акчуріною Юлією під нікнеймом «Giulia Pimpante».

9 травня 2015 року Косторний відвідав Пагорб Слави у Львові для покладання квітів на могили і  надів георгіївську стрічку

 Коротко — у меня сорвали георгиевскую на Холме Славы, ее топтали, сожгли, милиция безмолвствовала. Сейчас провел собрание русских организаций Львовщины, есть видео. Нацики написали запросы в СБУ и МВД о шабаше русских сепаратистов во Львове, в воскресные дни попытались провести новое мероприятие, — жалівся він російській журналістці.

 Алессандро, в нашем эфире сегодня будете вы, небольшим фрагментом, но резюмирует наш материал. В России выходим в обычное время — в 22.50 на России-1. Ссылку пришлю позже. Обнимаю крепоко. Передавай привет Наталье (дружині – ред.), — відповідала журналістка Косторному.

Російське товариство імені Пушкіна, яке очолював Косторний, керувало Російським культурним центром Львова, в приміщенні якого в 2017-му провели обшуки.

«Идёт обыск в РКЦ. Уголовное дело против газеты. Дежурную изолировали, отобрали телефон. Обыск проводится в отсуствиии официальных лиц РКЦ, а значить возможны вбросы компромата. Еду на место, позже сообщу результаты, — повідомляв Косторний російській журналістці.

У 2017 році поліція вела розслідування щодо газети «Русский вестник» за публікації, що розпалюють національну ворожнечу і принижують гідність українців. У листопаді 2021-го суд звільнив главреда «Русского вестника» Олександра Катачина від кримінальної відповідальності за строками давності.

З росіянкою Акчуріною Косторний обговорював кримінальну справу 22 українських бійців 51-ї окремої механізованої бригади, які у липні 2014-го через обстріли змушені були відступити з позицій поблизу Червонопартизанська на Луганщині та потрапили в полон. Тоді проти захисників розпочали кримінальне провадження за ухилення від військової служби. Цю історію у своїй пропаганді хотіли використати росіяни.

— Здравствуйте, Алессандро. Хотела б попробовать к вам за помощью обратиться. Известно ли вам что-либо об этой ситуации и о людях (додає посилання — ред.), которые ее непосредственными участниками являются. Как ваше здоровье? Будете ли готовы вновь поработать со мной ежели у меня что-то срастется в ваших краях? И, разумеется, ежели меня в страну пустят, — пише Акчуріна.

— Привет, рад читать и вдвойне рад буду видеть. О таких историях в Украине предпочитают молчать. Попытаюсь прозондировать вопрос через тезку из Луцка, с которым мы встречались. Определитесь относительно сроков. Если есть опасения относительно въезда, могу тебя встретить у «бацьки» или РП, — відповідає Косторний.

— Тезку из Луцка тоже озадачила, обещал попробовать навести справки. Попробовала найти все в скайпе, вроде отыскала, но не уверена. Если подтвердите запрос — наберу. Расскажу чего мы на этот раз хотим замутить, может сможете помочь, советом, и не только.

«Тезка з Луцка» — це, ймовірно, Олександр Кононович, з яким Косторний також переписувався.

«Привет. Если есть возможность приезжай завтра к 11.00 Гостиница Львов, Червоный зал (ресторан). Дорога за мой счёт в оба конца. Если адрес правильный, детали отправлю после получения ответа. Напоминаю о себе. Привозил к тебе итальяну», — писав він Кононовичу.

У свою чергу, Кононович надіслав світлини та файл під назвою «АФКУ» і на це Косторний відповів:

«Ублюдкам и прочим сторонникам таких действий не место в Европе, куда они так стремятся. Надо направить документы о таких действиях в международные организации. В Украине у власти последыши нацистов, которые всячески будут способствовать подобным действиям, а те из живых, память о ком стремятся уничтожить, уже по возрасту не могут себя защитить и оградить от кощунственных нападок на память об истинных героях спасших человеческую цивилизацию от чумы фашизма».

Олександр Кононович відомий антиукраїнський пропагандист, який неодноразово коментував ситуацію в Україні для російських ЗМІ, таких як «News Front» та «Россия-1». До того ж він є старостою Російської общини  Волинської області та замголови Антифашистського Комітету України (АФКУ) і головою Волинського обласного АФКУ. Кононович має брата Михайла таких же поглядів, про якого згадував у листуванні з Косторним, надіславши файл «Охота на Михаила Кононовича».

6 березня 2022 року СБУ затримала братів Кононовичів у Києві, запідозривши їх у роботі на спецслужби Росії та Білорусі. З 2014-го брати відвідували тимчасово окуповану територію на сході України та проводили конференцію з росіянами, а також поширювали неправдиву інформацію про фашизм в Україні.

Косторний і Кононович мали допомогти журналістці Акчуріній у підготовці пропагандиських матеріалів, що показують картинку нібито українська влада ув’язнює людей, які воюють на сході України. Особливу увагу Акчуріна приділяла питанню «убежища» в Україні для виїхавших росіян. Це стосувалося громадян РФ, які після 2014 року підтримали Україну і вступили до лав української армії чи просто переїхали.

Журналістка розповіла Косторному про росіянку Анастасію Леонову з позивним «Русалка», яка після 2014-го була парамедиком на базах ДУК «Правий сектор» та цивільного корпусу «Азов». В Україні її звинувачують у тероризмі, кримінальна справа досі перебуває у Голосіївської суді. Сама ж обвинувачена нині на свободі і є парамедиком та добровольцем в ЗСУ. На момент, коли Леонова утримувалась у СІЗО, росіяни хотіли використати її кейс для пропаганди.

«А вкратце дело в следующем. Жила была девушка. Боролась как могла с «кровавым режимом». Когда в Киеве случился Майдан, поддержала его, сначала душой, потом не только, переехала в Украину. При «Правом секторе» каким-то делами занималась. Потом с ним поссорилась и примкнула к батальону «Азов», потом с ними чего-то не поделила, прибыла в Киев. Вроде как там и решила строить дальнейшую жизнь. Возвращаться в родную Москву не планировала, потому как ей там «душно от несвободы». Впрочем, сегодня возвращение туда Насти не светит, даже если она неожиданно пересмотрит свои представления о том, какое государство считать свободным, а какое полицейским, ибо Леонова вот уже несколько месяцев находится в изоляторе СБУ по обвинению в терроризме […]

В официальные органы, я, ясный пончик, соваться не буду, в принципе. Поэтому с ними нужно связываться, договариваться, в случае получения согласия на сьёмку — снимать. А вот что касается частных лиц — может к ним я могла бы сама наведаться? Не как журналист России-1 конечно. Могу под стрингера европейского какого-нибудь правозащитного ресурса закосить. Но это как вариант», — пояснювала Косторному журналістка.  

Ачкуріна придумала взяти коментар у матері Леонової через підставного журналіста нібито з України, щоб не почути відмову.

«Добро, суть понятна, постараюсь подсобить. Юль, мне нужны контакты, варианты их возможной заинтересованности. Кроме того, это лично вопрос к тебе, вероятно такая инфа заинтересованным СМИ интересна, и скорее всего оплачивается, а я в этом абсолютно профан. Проведи, если не затруднит, ликбез по этому вопросу. Это не ради наживы, а ради дела. Как понимаешь, с моими пенсионными 1900 гр. властным структурам противостоять сложно. Время горит, жду ответа», — писав Косторний.


Автор: Катерина Трохимчук

Джерело: «Судовий репортер» 

Exit mobile version