Галицький районний суд міста Львова продовжує досліджувати докази у справі 72-річного колишнього КДБіста Олександра Косторного, якого обвинувачують у держзраді. Репортаж видання «Судовий репортер» .
4 березня 2022 року керівник «Російського товариства імені О. Пушкіна» Косторний надіслав представнику РФ карту Міжнародного центру миротворчості та безпеки (відомого як Яворівський полігон — ред.). На карті він позначив координти військовослужбовців і техніки Збройних сил України для потенційних російських ударів.
13 березня 2022 росіяни обстріляли полігон, влучивши у казарми, в яких спали солдати. Загинула 61 людина і ще 160 було поранено.
Косторний вину в роботі не росіян не визнає і каже, що відправив схему мисливсько-рибальського господарства «Старичі» своєму другові, щоб показати, де збирає гриби.
Його другом виявився Олександр Свистунов — засновник проросійських організацій в України, який отримав російське громадянство і наразі мешкає в анексованому Криму.
Більше року Косторний утримується під вартою без альтернативи застави.
У судовому засіданні вивчається листування, яке слідчі знайшли на особистому комп’ютері обвинуваченого.
Як каже прокурор, ці переписки підтверджують антиукраїнську діяльність Косторного, його звʼязки з проросійськи налаштованими діячами і те, що він багато років був активним учасником та організатором різних заходів, які просували в Україні російську ідеологію.
Детективна діяльність як прикриття
25 травня 2013 року в Ялті (АР Крим) відбулася конференція «Правові засади детективної діяльності в Україні», яку проводили представники Асоціації детективних служб України ARSS разом із російським Міжнародним об’єднанням детективів. Організація з’їзду так званих детективів не обійшлася без допомоги Косторного, якого з 1992 року представляли віце-президентом АДСУ ARSS.
Сам Косторний розповідав у суді, що керівництво КДБ поставило перед ним завдання створити в СРСР асоціацію детективних служб і підготувати відповідне законодавство. Однак Союз розвалився і пропозиції Косторного в Україні не були прийняті. Втім колишній майор КДБ продовжив займатися, як він каже, детективною діяльністю і, зокрема, підтримував звʼязки із товаришами з Росії.
На сторінці детективної асоціації є фотографії з 90-х років, як Косторний бере участь у черговому заході «детективів».
У 2013-му конференцію в Ялті відвідували російські детективи та колишні представники влади України, зокрема Партії регіонів.
Косторний допомагав в організації заходу іншому віце-президентові асоціації Олександру Берьозіну (під нікнеймом «akb 2008»), переписку з яким виявили слідчі.
Про Берьозіна відомо, що він детектив із Луганська, який з 2014 року долучився до терористичного угрупування «ЛНР» як «советник краевого атамана».
Берьозін також має депутатський мандат у парламенті «республіки» та є працівником «юридического отдела аппарата «Народного Совета ЛНР».
«Спасибо за телефон, уже созвонился и договорился о встрече. Пришли, если есть какие-то предварительные документы или своё видение таковых, ещё раз подтверждаю искреннюю радость от факта восстановления контактов и благодарность за твою настойчивость и инициативу в этом вопросе», — писав Косторний Берьозіну у березні 2013. — Направляю часть документов, которые возможно помогут в твоих трудах праведных. Если потребуются полные тексты уставов, я пришлю. У меня есть ещё экземпляры газеты, которую мы выпускали (Русский вестник — ред.)».
Із учасників конференції детективів у листуванні Косторного згадується такий собі Олексій Люков, який наразі керує детективною агенцією в анексованому Криму, маючи ліцензію від РФ.
За інформацією ЗМІ, у минулому Люков 10 років працював у Ялтинському кримінальному розшуку.
Виступаючи на конференції, Косторний демонстрував «документы МВД СССР, МВД Украины, АДСУ «ARSS», та розповідав про розробку проекту Закону СРСР «Про детективну діяльність в СРСР», який ратифікувала Росія.
«Я уже дома, все прекрасно. Отдыхаю с семьей. Направляю, как и обещал, фото сделанное в Ялте. Копию направляю Леше (ймовірно Люкову — ред.). Неожиданная реакция от нашего мероприятия. Мне уже звонили и спрашивали как я оказался в окружении того, с кем мы фотографировались. Связь пока была плохая, и я не понимаю о чём речь, но реакция есть. Нужно ли направить копии фото Матушкину?» — писав Косторний Берьозіну після зустрічі в Ялті.
Андрєя Матушкіна на з’їзді в Ялті представили як почесного гостя та президента російського «Некоммерческого партнерства «Международное объединение детективов», також він є головою російської організації «Георгиевский союз».
У Фейсбуці Матушкін хизується зустрічами із бойовиками «ДНР» та поїздками на тимчасово окуповані території України.
Після конференції Косторний з Берьозіним продовжили працювати над іншими проектами.
«Саша, я проект отправил для аудита «киприотам» и в местную юстицию регистраторам. Посмотри, может что-то изменить или добавить надо. Ответь в понедельник-вторник, не затягивай. 11 сентября в Питере большая Международная конференция детективов. Предлагаю поучаствовать. Обнимаю, с уважением Александр Березин», — писав він Косторному.
У листуванні неодноразово згадується Громадська організація «Регіональне представництво асоціації детективних служб України ARSS — товариство «Відсіч», яка зареєстрована ще в 90-х роках та керує нею безпосередньо сам Косторний. Невідомо чим займається організація, сьогодні її свідоцтво про реєстрацію недійсне. Із листувань виглядає, що детективну організацію Косторний використовував для проведення різних проросійських заходів.
У 2017 році він працював над вшануванням пам’яті Пушкіну, про це свідчать знайдені на його компʼютері файли: «Русский золотой век», «Бюст Пушкина в Заболотцах», «Возложение цветов Пушкину», «Идем к Пушкину».
Робота на пропагандистів
Косторний допомагав російським ЗМІ у створенні пропагандистських матеріалів про Україну. У 2015 році активно листувався з журналісткою «Россия-1» Акчуріною Юлією під нікнеймом «Giulia Pimpante».
9 травня 2015 року Косторний відвідав Пагорб Слави у Львові для покладання квітів на могили і надів георгіївську стрічку
— Коротко — у меня сорвали георгиевскую на Холме Славы, ее топтали, сожгли, милиция безмолвствовала. Сейчас провел собрание русских организаций Львовщины, есть видео. Нацики написали запросы в СБУ и МВД о шабаше русских сепаратистов во Львове, в воскресные дни попытались провести новое мероприятие, — жалівся він російській журналістці.
— Алессандро, в нашем эфире сегодня будете вы, небольшим фрагментом, но резюмирует наш материал. В России выходим в обычное время — в 22.50 на России-1. Ссылку пришлю позже. Обнимаю крепоко. Передавай привет Наталье (дружині – ред.), — відповідала журналістка Косторному.
Російське товариство імені Пушкіна, яке очолював Косторний, керувало Російським культурним центром Львова, в приміщенні якого в 2017-му провели обшуки.
«Идёт обыск в РКЦ. Уголовное дело против газеты. Дежурную изолировали, отобрали телефон. Обыск проводится в отсуствиии официальных лиц РКЦ, а значить возможны вбросы компромата. Еду на место, позже сообщу результаты, — повідомляв Косторний російській журналістці.
У 2017 році поліція вела розслідування щодо газети «Русский вестник» за публікації, що розпалюють національну ворожнечу і принижують гідність українців. У листопаді 2021-го суд звільнив главреда «Русского вестника» Олександра Катачина від кримінальної відповідальності за строками давності.
З росіянкою Акчуріною Косторний обговорював кримінальну справу 22 українських бійців 51-ї окремої механізованої бригади, які у липні 2014-го через обстріли змушені були відступити з позицій поблизу Червонопартизанська на Луганщині та потрапили в полон. Тоді проти захисників розпочали кримінальне провадження за ухилення від військової служби. Цю історію у своїй пропаганді хотіли використати росіяни.
— Здравствуйте, Алессандро. Хотела б попробовать к вам за помощью обратиться. Известно ли вам что-либо об этой ситуации и о людях (додає посилання — ред.), которые ее непосредственными участниками являются. Как ваше здоровье? Будете ли готовы вновь поработать со мной ежели у меня что-то срастется в ваших краях? И, разумеется, ежели меня в страну пустят, — пише Акчуріна.
— Привет, рад читать и вдвойне рад буду видеть. О таких историях в Украине предпочитают молчать. Попытаюсь прозондировать вопрос через тезку из Луцка, с которым мы встречались. Определитесь относительно сроков. Если есть опасения относительно въезда, могу тебя встретить у «бацьки» или РП, — відповідає Косторний.
— Тезку из Луцка тоже озадачила, обещал попробовать навести справки. Попробовала найти все в скайпе, вроде отыскала, но не уверена. Если подтвердите запрос — наберу. Расскажу чего мы на этот раз хотим замутить, может сможете помочь, советом, и не только.
«Тезка з Луцка» — це, ймовірно, Олександр Кононович, з яким Косторний також переписувався.
«Привет. Если есть возможность приезжай завтра к 11.00 Гостиница Львов, Червоный зал (ресторан). Дорога за мой счёт в оба конца. Если адрес правильный, детали отправлю после получения ответа. Напоминаю о себе. Привозил к тебе итальяну», — писав він Кононовичу.
У свою чергу, Кононович надіслав світлини та файл під назвою «АФКУ» і на це Косторний відповів:
«Ублюдкам и прочим сторонникам таких действий не место в Европе, куда они так стремятся. Надо направить документы о таких действиях в международные организации. В Украине у власти последыши нацистов, которые всячески будут способствовать подобным действиям, а те из живых, память о ком стремятся уничтожить, уже по возрасту не могут себя защитить и оградить от кощунственных нападок на память об истинных героях спасших человеческую цивилизацию от чумы фашизма».
Олександр Кононович відомий антиукраїнський пропагандист, який неодноразово коментував ситуацію в Україні для російських ЗМІ, таких як «News Front» та «Россия-1». До того ж він є старостою Російської общини Волинської області та замголови Антифашистського Комітету України (АФКУ) і головою Волинського обласного АФКУ. Кононович має брата Михайла таких же поглядів, про якого згадував у листуванні з Косторним, надіславши файл «Охота на Михаила Кононовича».
6 березня 2022 року СБУ затримала братів Кононовичів у Києві, запідозривши їх у роботі на спецслужби Росії та Білорусі. З 2014-го брати відвідували тимчасово окуповану територію на сході України та проводили конференцію з росіянами, а також поширювали неправдиву інформацію про фашизм в Україні.
Косторний і Кононович мали допомогти журналістці Акчуріній у підготовці пропагандиських матеріалів, що показують картинку нібито українська влада ув’язнює людей, які воюють на сході України. Особливу увагу Акчуріна приділяла питанню «убежища» в Україні для виїхавших росіян. Це стосувалося громадян РФ, які після 2014 року підтримали Україну і вступили до лав української армії чи просто переїхали.
Журналістка розповіла Косторному про росіянку Анастасію Леонову з позивним «Русалка», яка після 2014-го була парамедиком на базах ДУК «Правий сектор» та цивільного корпусу «Азов». В Україні її звинувачують у тероризмі, кримінальна справа досі перебуває у Голосіївської суді. Сама ж обвинувачена нині на свободі і є парамедиком та добровольцем в ЗСУ. На момент, коли Леонова утримувалась у СІЗО, росіяни хотіли використати її кейс для пропаганди.
«А вкратце дело в следующем. Жила была девушка. Боролась как могла с «кровавым режимом». Когда в Киеве случился Майдан, поддержала его, сначала душой, потом не только, переехала в Украину. При «Правом секторе» каким-то делами занималась. Потом с ним поссорилась и примкнула к батальону «Азов», потом с ними чего-то не поделила, прибыла в Киев. Вроде как там и решила строить дальнейшую жизнь. Возвращаться в родную Москву не планировала, потому как ей там «душно от несвободы». Впрочем, сегодня возвращение туда Насти не светит, даже если она неожиданно пересмотрит свои представления о том, какое государство считать свободным, а какое полицейским, ибо Леонова вот уже несколько месяцев находится в изоляторе СБУ по обвинению в терроризме […]
В официальные органы, я, ясный пончик, соваться не буду, в принципе. Поэтому с ними нужно связываться, договариваться, в случае получения согласия на сьёмку — снимать. А вот что касается частных лиц — может к ним я могла бы сама наведаться? Не как журналист России-1 конечно. Могу под стрингера европейского какого-нибудь правозащитного ресурса закосить. Но это как вариант», — пояснювала Косторному журналістка.
Ачкуріна придумала взяти коментар у матері Леонової через підставного журналіста нібито з України, щоб не почути відмову.
«Добро, суть понятна, постараюсь подсобить. Юль, мне нужны контакты, варианты их возможной заинтересованности. Кроме того, это лично вопрос к тебе, вероятно такая инфа заинтересованным СМИ интересна, и скорее всего оплачивается, а я в этом абсолютно профан. Проведи, если не затруднит, ликбез по этому вопросу. Это не ради наживы, а ради дела. Как понимаешь, с моими пенсионными 1900 гр. властным структурам противостоять сложно. Время горит, жду ответа», — писав Косторний.
Автор: Катерина Трохимчук