У листопаді минулого року Служба безпеки України заочно оголосила підозру своєму колишньому співробітнику Володимиру Назаренку в готуванні до держзради та замаху на підбурювання до дезертирства.
За матеріалами справи, на початку повномасштабного військового вторгнення 25 лютого 2022-го Назаренко погрожував у Telegram діючим працівникам СБУ, що передасть їхні персональні дані спецслужбам РФ. Начебто обіцяв інформувати російських окупантів про місця дислокації підрозділів СБУ, повідомляв про намір перейти на бік ворога і спонукав співрозмовника до цього ж.
Після 18 години він написав працівнику СБУ Пижу:
«Ты че думаешь, я потом не напечатаю в генштаб Россиянам выше фамилии?! Письмо им не пошлю, кто какую позицию занимал?! Будешь со мной на контакте, тебя пропущу. Буду слать письмо потом Вася. Я вас там утоплю гнусов. Телефон Петровны дай и тебя список этот обойдет… Чувак на листов 100 напишу и пошлю Аноним. Я расписывать все буду с такими просто мелочами. Степашке скажи пусть мне звонит, решает, чтобы я его не пускал под лед. Волонец будет в списке 1 номером, это даже не обсуждается, там без Милосердия».
Близько 22 години обвинувачений надіслав повідомлення сбушнику Степанчуку:
«Здарова. Я вас буду сливать, кто при какой позиции был. Ты в моём списке, номер 2 твоя фамилия, на первом Волонец, под лёд пойдёт весь шестой отдел кроме Пыжа, Горобчика и Пташника, за пенсии забудьте, их отменили вместе з выходным пособием, в лучшем случае конец карьеры. Атошники х***ы. Как тебе такое?».
Крім того, Назаренко нібито закликав колишніх колег до дезертирства, тобто залишення місця служби і втечі зі столиці.
25 лютого близько 19 години Назаренко написав співробітнику СБУ Поліщуку:
«Есть дело на $100 миллионов нужно деньгі подвести человеку он под Жетомиром на западную 8000$ платит половину. Бери семью и с*****сь оттуда на западную. Тебе не фига за это не будет. Пересидеть, пока еще можно выехать. С Женой базарь мне звонить только с результатом. Жду ответ. Выезжать можно сейчас или завтра. Утром по ситуации. Лучше сейчас. Сейчас дорога свободная я за этим слежу. Колону с убегающими не трогают» (оригінальна орфографія збережена — ред).
Через годину Назаренко знову надіслав повідомлення:
«Я тебе дал шанс вывести семью назападную. С утра с самого тип засцал ехать, предложения в силе. Когда выедешь набирай (називає номер телефону — ред.). Село Мотыжин. Деньги у него. 8000$» (оригінальна орфографія збережена — ред).
4 березня Назаренко написав діючому працівнику СБУ Степанчуку: «Еще есть время с*****ся. Будут репрессии ты же понимаешь».
8 березня у вечірній час повторно надіслав сбушнику Пижу повідомлення:
«Партизанская война будет в Киеве. А потом по крышам авиация будет работать. ВСУ с крыш домов стрингерами работает. Я вам говорил, что … Сейчас мог бы отдыхать с дочкой, ждать пока пройдет активная фаза».
Працівники СБУ службу не покинули і повідомили про дії Назаренка своєму керівництву.
Вернувся в Україну, щоб довести власну невинуватість
В СБУ мали інформацію, що Назаренко нібито переховується і постійно перебуває за межами країни, тому в листопаді 2022-го підозру оголосили заочно, в тому числі, опублікувавши на сайті Офісу генпркурора.
Вже у березні цього року Служба безпеки України звітувала, що баламута впіймали:
«Співробітники внутрішньої безпеки СБУ затримали колишнього співробітника одного із структурних підрозділів спецслужби, який проводив підривну діяльність на користь країни-агресора.
Напередодні повномасштабного вторгнення він звільнився зі служби та виїхав до однієї з країн Євросоюзу.
Звідти він телефонував колишнім колегам і закликав їх дезертирувати з Києва, обіцяючи, що в такому разі з ними «все буде добре». А у випадку відмови — погрожував «злити» їхні персональні дані представникам російських спецслужб.
Крім того, зловмисник намагався передати ворогу відомості про хід мобілізаційних заходів та місця дислокації окремих підрозділів Сил оборони. Для цього намагався випитати цю інформацію у співробітників СБУ. У березні 2023 року він перетнув державний кордон України, де його одразу затримали».
У пресрелізі СБУ йшлося про того самого Назаренка. Чоловіка взяли під варту, де він перебуває понині.
Обґрунтовуючи запобіжний, прокурор постійно каже про ризик переховування і тиску на свідків. Але захист вважає, що поведінка обвинуваченого свідчить про протилежне, бо він сам повернувся в Україну, бажаючи розібратися і довести, що не винний.
Назаренко розповідає, що звільнився з СБУ ще у 2019 році за власним бажанням і з того часу постійно проживав у Чехії і працював водієм вантажівки.
Про підозру він начебто дізнався тільки 11 грудня минулого року від знайомих. Тоді він зайшов на сайт Офісу генпркурора і прочитав текст підозри. Зрозумівши, що все серйозно, став шукати адвоката і готуватися до поїздки в Україну. Також написав прокуророві на електронну пошту, але у відповідь тільки отримав повторну повістку і тоді написав ще раз докладніше, розповів, що перебуває за кордоном — тривалий час там працює і мешкає та не може приїхати за три дні. Назаренко мусив звільнитися з роботи і облаштував побут дружини і малолітньої дитини — у Чехії його родина придбала квартиру в іпотеку.
22 грудня Назаренко написав прокуророві, що повертається в Україну після 15 січня. Але потім поїздка вкотре відклалася…
За кілька місяців до цього в Чехії Назаренко на службовій вантажівці потрапив у ДТП і постраждала жінка. Це він також називає причиною, чому не міг одразу покинути Чехію, адже очікував рішення, чи буде він притягнутий до кримінальної відповідальності.
У кінці січня 2023-го справу про ДТП перекваліфікували з кримінальної на адміністративну і Назаренко зміг вирушити в Україну. На той момент йому уже заочно обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і він розумів, що потрапить у СІЗО.
Чоловік вʼїхав до України автобусом «Прага-Київ». На кордоні його пропустили і затримали 6 березня поблизу Львова.
Назаренко запевняє, що активно сприяв слідству, брав участь у всіх слідчих діях, видав всі свої паролі і коди доступу. Він хотів пройти поліграф, але слідчі відмовили, кажучи, що його результати не вважаються доказами.
Свідками у справі є троє працівників СБУ, колишніх співслужбовців Назаренка. Він їх знає близько 20 років. При цьому, як зауважує захист, прокурор у підготовчому засіданні у клопотанні про запобіжний захід вже відкрив суду протоколи показань свідків і це «процесуальна міна», адже суд має сприймати показання свідків безпосередньо у засіданні.
Адвокат Ігор Збіглей каже, що саме свідки у переписці погрожували фізичною розправою Назаренку і членам його родини, а не навпаки. І саме після цих погроз Назаренко припинив спілкування і з 8 березня 2022-го зі свідками на звʼязок не виходив. До слова, мати обинуваченого — колишня співробітнция Держспецзвязку, пенсіонерка, а брат діючий працівник СБУ.
«Ми завжди так спілкувалися»
У серпні Шевченківський райсуд Києва почав розглядати справу по суті. У підготовчому судовому засіданні Назаренку визначили альтернативний запобіжний захід — заставу 1,7 мільйона гривень. Але станом на 21 серпня обвинувачений все ще залишався під вартою.
Версія захисту зводиться до того, що, в перші дні повномасштабного вторгнення, перебуваючи в стресовому стані, оперативники СБУ спілкувалися в характерному для них стилі. При цьому Назаренко висловлювався саме про трьох колишніх співробітників, з якими в нього склались негативні стосунки. Мовляв, усе вирвано із контексту.
«Мова людей така, яке було їх життя. Такою цитатою давньоримського філософа сторона захисту хотіла б розпочати свою вступну промову, — говорила адвокат Лілія Соловей на початку судового засідання. — Вся суть справи зводиться до трьох текстових повідомлень, виокремлених із особистої переписки між двома колишніми співробітниками, котрі вочевидь на момент листування трактували такі повідомлення зовсім по-різному. У силу обставин, за котрих відбувалося таке листування, а це початок збройної агресії Росії проти України, інформаційне нагнітання ситуації у ЗМІ, перебування обвинуваченого за кордоном, пошуки допомоги для близьких та родичів і особиста неприязнь до деяких колишніх колег… Все це вочевидь спровокувало різне сприйняття одних і тих же обставин. Та манера спілкування, котра звична, зрозуміла та притаманна під час проходження служби та до початку повномасштабного вторгнення Росії, очевидно, не відповідала місцю та часу в докорінно зміненій обстановці».
«Людська нерозсудливість, слабкість, необдумані, дурні вчинки мають місце, але вони не кримінально карні», — вважає адвокат Збіглей.
Назаренко вину категорично заперечує:
— Ми завжди так спілкувалися. Якийсь подвійний сенс у словах, погроз ніхто за звичайних обставин не сприйняв би реально. Я, очевидно, не усвідомлював той стан, в якому перебували мої колишні товариші по службі. У лютому 2022 року я також від них отримував погрози фізичною розправою, був посланий за російським кораблем, але на відміну від них не сприйняв це серйозно. Чесно кажучи, не памʼятав більшість того, що понаписували.
Суд починає розгляд справи із дослідження письмових доказів, потім допитають свідків і в кінці послухають обвинуваченого.
Автор: Ірина Салій
Джерело: «Судовий репортер»