Унаслідок ракетних ударів РФ 10 жовтня до 11:00 пошкоджено 11 важливих інфраструктурних об’єктів у вісьмох регіонах і Києві. Частина областей знеструмлена, пише видання Економічна правда.
За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, більшість енергетичних об’єктів можна відновити до кінця доби, решта має запрацювати у вівторок. Утім, це не означає, що така ситуація не повториться.
ЕП зібрала головне, що було в попередніх текстах про перебої в постачанні електрики, а також додає нові рекомендації, виходячи з останніх подій.
Ця інформація може бути корисною в тому числі в контексті віялових відключень, які почалися в окремих містах та селах.
Які міста та області постраждали найбільше?
Внаслідок ракетної атаки росіян 10 жовтня по об’єктах критичної інфраструктури у вісьмох областях виникли перебої з електроенергією, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Найбільші проблеми – у Львівській, Полтавській, Сумській і Тернопільській областях.
У Львові після ракетних ударів росіян близько 90% міста опинилося без електропостачання. Понад 80% світлофорів обласного центру не працюють. На великі перехрестя міста вийшли регулювальники.
Після початку обстрілів голова Львівської обласної військової адміністрації (ОВА) Максим Козицький повідомив у Telegram про “влучання в області”.
Згодом міський голова Львова Андрій Садовий повідомив про призупинення роботи всіх ТЕЦ. Через це в місті відсутня подача гарячої води. Завдяки резервному живленню вдалося налагодити подачу холодної води.
Крім того, львів’яни скаржаться на труднощі із стільниковим зв’язком.
“Через відсутність електроенергії тимчасово призупинено роботу міських ТЕЦ, тому наразі гаряча вода не подається. Запустили резервні електрогенератори на кількох помпових станціях, щоб відновити водопостачання до міста”, – написав у Facebook Садовий. У Конотопському районі Сумської області ракетним ударом уражений “серйозний об’єкт” енергетичної сфери, повідомив голова обласної військової адміністрації Дмитро Живицький.
У Тернополі частково відсутні електроенергія та подача води, розповів міський голова Тернополя Сергій Надал.
Голова Івано-Франківської ОВА Світлана Оніщук повідомила, що російські ракети потрапили в об’єкти критичної інфраструктури в області.
Пізніше міський голова Галича Олег Кантор повідомив про обстріл району Бурштинської ТЕС, яка з’єднує Україну з Угорщиною, Румунією та Словаччиною. Від неї електроенергія йде на експорт до Європейського Союзу.
Зникло світло на Чернігівщині та Житомирщині, частину споживачів там перевели на резервні джерела живлення.
Перебої зі світлом відчули й кияни – жителі лівого берега та Подільського району. Заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко підтвердив удар по ТЕЦ у Київській області.
У Харкові російські окупанти теж вразили об’єкт енергетичної інфраструктури. Місто повністю знеструмлене, заявив міський голова Ігор Терехов. У Харкові зупинили метро.
Відновлювальні роботи на об’єктах тривають. Їх обіцяють завершити найближчим часом.
Чому почалися віялові відключення?
Через масштабні пошкодження в окремих регіонах тимчасово відсутня електроенергія, а в деяких введені графіки аварійних відключень або коротко – ГАВ. Ідеться про Київщину, Чернігівщину, Черкащину, а також Житомир.
ГАВ – це те, що ЗМІ помилково називають віяловими відключеннями. Вони застосовуються в разі недостатності джерел для повного покриття споживання в енергосистемі.
Зазвичай до цього заходу вдаються, коли не вистачає ресурсу внутрішньої генерації, імпорту та аварійної допомоги із сусідньої енергосистеми. Цього разу це сталося через терористичну атаку росіян. Графіки аварійних відключень вводяться примусово за командою диспетчерів, щоб уникнути повного відключення від енергопостачання великого регіону або запобігти автоматичному та неконтрольованому знеструмленню регіону.
Відключаючи частину споживачів на певний час, диспетчери зберігають цілісність енергосистеми та забезпечують її операційну безпеку. Зазвичай відключення тривають дві години в окремих районах міст або невеликих населених пунктах.
Як можна економити електроенергію, щоб допомогти енергосистемі?
Вечір понеділка 10 жовтня та наступні кілька днів можуть стати одними з найскладніших для української енергетики. Вечірній пік, значною мірою пов’язаний із споживанням домогосподарств, почнеться о 17:00 та триватиме до 22:00.
“Якщо сьогодні ввечері ви зможете використати менше електроенергії, то це суттєво допоможе енергосистемі та зменшить потребу в аварійних відключеннях”, – пояснив голова енергетичного комітету Верховної Ради Андрій Герус.
Чим краще не користуватися у цей час?
За ступенем енерговитратності домашні прилади можна розмістити в такому порядку: електрообігрівач, бойлер, кухонна електроплита, мікрохвильова піч, пральна машина, електрочайник, кавоварка, праска, посудомийна машина, кондиціонер, зарядний пристрій, пилосос, комп’ютер, телевізор.
У понеділок ввечері варто мінімізувати використання цих приладів. Користуватися ними краще вночі або в обідню пору. Також полегшить навантаження на енергосистему у вечірні години більш ощадливе використання освітлення.
Як підготуватися до відключень електроенергії, на що звернути увагу в першу чергу?
На восьмому місяці війни вже нікому не треба пояснювати, що необхідно завжди тримати поруч “тривожну валізу” з документами, грошима та предметами першої необхідності для переходу в укриття.
Також слід мати мінімальні запаси води, їжі, ліків, батарейок, ліхтариків, свічок та сірників. Треба обов’язково зарядити телефони та павербанки, мати ковдри і теплий одяг. Однак це рішення – лише на кілька днів.
Що робити на випадок тривалої відсутності електроенергії?
Повністю убезпечити себе від терористичних атак ворога неможливо, але зробити мінімальні запаси на випадок відсутності газу, електроенергії та централізованого опалення можливо.
Ось що пропонує аналітик ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля” Андрій Андрусевич.
По-перше, він радить купити мінімум десять пачок сухого спирту, за поточними цінами – це 300-400 грн. Це паливо у звичайних умовах використовується для швидкого розпалювання багать, камінів та мангалів.
У сучасних українських реаліях сухий спирт може бути засобом підігріву та швидкого приготування їжі. Він легко запалюється сірником і горить без диму та запаху.
По-друге, щоб не сидіти в темряві, можна придбати великий ліхтар з потужним акумулятором. Коштує він близько 800 грн, а його заряду вистачить на шість-вісім годин. Також варто запастися сірниками та свічками.
По-третє, варто придбати портативну газову плиту за 1 тис грн та газові балони по 100 грн. “На одному балоні можна двічі на день приготувати їжу”, – переконує Андрусевич.
Опалювати одну кімнату у квартирі допоможе біокамін на етанолі, який коштує близько 10 тис грн. Також необхідно подбати про резервуари для зберігання води, зокрема технічної, на кілька відер”, – додає він.
Ці поради допоможуть у разі відсутності світла, газу та опалення протягом короткого часу, тому залишається сподіватися на героїзм українських енергетиків та швидке відновлення комунікацій.
Чи стикалася Україна з чимось подібним?
Так, і зовсім недавно. 12 вересня, після того, як Збройні сили України звільнили від окупантів Харківщину, росіяни вдарили по енергетичній системі. Щоправда, у менших масштабах, ніж зараз.
Тоді внаслідок російських ракетних обстрілів були знеструмлені Харківська та Донецька області. Часткові проблеми з енергопостачанням були в Запорізькій, Дніпропетровській, Сумській та Полтавській областях.
“Жодних військових об’єктів, лише мета залишити людей без світла й тепла”, – заявив у вересні президент Володимир Зеленський.
Ворог і раніше нищив критичну інфраструктуру, але понеділковими обстрілами Росія продемонструвала новий рівень тероризму. Без електроенергії залишилися сотні тисяч українців у кількох областях.
Усе це – результат атаки на системно важливі об’єкти, серед яких – друга за потужністю Харківська ТЕЦ-5, Зміївська ТЕС та підстанції високої напруги.
Енергетики з досвідом з перших днів великої війни розуміли, що такі удари – питання часу. Імовірно, вони триватимуть. Це і сталося 10 жовтня.
Джерело: Економічна правда