Аналіз супутникових знімків вказує на те, що Росія активно нарощує виробничі потужності на своїх військових заводах. Мова йде про підприємства, які виробляють та ремонтують тактичні і стратегічні літаки, бойові вертольоти, а також збирають військові дрони та керовані боєприпаси.
Саме на таких заводах розслідувачі проєкту «Схеми» (Радіо Свобода) побачили помітні зміни – супутник зафіксував розбудову низки підприємств військового і подвійного призначення, появу нових ангарів та цехів.
Казанський авіаційний завод
Це авіазавод зі структури державної корпорації «Ростех», розташований біля цивільного аеропорту «Борисоглібське» у Казані. Але на ньому будують та ремонтують не лише цивільні літаки, а й стратегічні бомбардувальники, з яких Росія запускає ракети по Україні.
«Казанський авіаційний завод імені Горбунова за радянських часів був одним із найважливіших стратегічних обʼєктів, оскільки займався випуском та обслуговуванням стратегічних літаків ядерної тріади: Ту-16, Ту-22 (усі модифікації – ред.) та Ту-160. Тобто потужності заводу зараз дозволяють робити глибоку модернізацію та ремонт залишків Ту-22М3 та Ту-160», – розповів «Схемам» авіаексперт Анатолій Храпчинський.
У цьому році на території Казанського авіазаводу звели новий великий ангар. Він складається із двох об’єднаних будівель, де розташований цех.
Вперше журналісти звернули увагу на кадри з ним у сюжеті телеканалу «Россия 1», в якому йшлося про візит російського прем’єр-міністра Михайла Мішустіна на це підприємство. Це червень 2023-го року.
«Схеми» відстежили процес зведення цього ангару на території заводу за допомогою супутникових знімків Maxar та Planet Labs. Перші будівельні роботи почалися ще у 2018-му, але саме у 2022-му будівництво прискорилося – і вже в цьому році, відповідно до супутникових фото, його майже добудували.
Довжина нового ангару сягає 300 метрів, а ширина – понад 180. У сюжеті «Россия 1» згадувалося про те, що його планують використовувати для будівництва нових цивільних літаків Ту-214. Але з огляду на розміри – на думку військових експертів, з якими поговорили «Схеми» – у цьому цеху також можуть ремонтувати та модернізувати стратегічні бомбардувальники.
«Як ми бачимо, ангар складається із двох частин. Одна з них – приміщення для крупно-вузлової збірки або обслуговування та ремонту, з урахуванням розмірів та наявної руліжної доріжки там одночасно можна обслуговувати три літаки Ту-160. Друга – приміщення із цехами для ремонту, виготовлення або обслуговування агрегатів до літака. Тобто цілком логічно можна припустити, що в приміщення можна завезти деталі, і на виході отримати готовий літак», – пояснює Анатолій Храпчинський.
«Схеми» звернули увагу, що ще у 2016 році в РФ розробили програму з модернізації стратегічної авіації: вона передбачає переоснащення старих Ту-160 в Ту-160М2. Значну частину коштів з мільярдної державної програми заклали саме на розбудову потужностей Казанського авіаційного заводу.
Іркутський авіаційний завод
Ще один державний авіазавод, який збільшує потужності для виробництва літаків, знаходиться в Іркутську. Його профіль – винищувачі Су-30 всіх модифікацій, які є одним з найпопулярніших типів літака у повітряних силах Росії. За даними міжнародного видання The Military Balance, яке публікує щорічні звіти щодо кількості військової техніки в різних країнах, в РФ понад 120 літаків Су-30.
На заводі і виробляють, і ремонтують винищувачі. У жовтні 2022-го року Су-30 впав на житловий будинок в Іркутську, в цьому ж місті розташований авіазавод. У Головному управлінні розвідки Міноборони України тоді припустили, що це могло статися через «низьку якість проведеного ремонту Су-30».
Аналізуючи супутникові знімки Maxar та Planet Labs, журналісти «Схем» помітили, що ще у період з 2019-го по 2021 рік на території заводу неподалік від основних потужностей з’явилась прибудова з виходом на авіасмугу, а вже в цьому році закінчується будівництво іншого, схожого об’єкта. Наймовірніше, другу будівлю також будуть з’єднувати зі злітною смугою.
Такі приміщення, на думку авіаексперта Анатолія Храпчинського, можуть використовувати для ремонту невеликих цивільних бортів типу Sukhoi Superjet та, власне, винищувачів типу Су-30.
«Така будівля схожа на ангар вже виключно для регламентного обслуговування та невеликого ремонту. І такі приміщення можуть використовуватися для будь-яких літаків, які він спроможний розмістити, як Су-30, так і цивільні літаки, які також обслуговує цей завод», – пояснює Храпчинський.
Уральський завод цивільної авіації
Цей державний завод розташований у місті Єкатеринбург.
Хоча сама назва говорить, що завод займається саме цивільною авіацією, насправді це підприємство, зокрема, ремонтує двигуни та редуктори, що можуть використовуватись і у військових гелікоптерах типу Мі-2, Мі-8, Мі-24 та Ка-52. Всі ці гелікоптери армія РФ активно застосовує у війні проти України.
У вересні цього року місцеві уральські видання почали писати про дефіцит кадрів на заводах. Зокрема, через збільшення обсягів виробництва активно шукає працівників і згаданий завод цивільної авіації.
Починаючи з кінця 2021-го року на території заводу почали зводити новий великий цех. Добудували його вже у цьому році. Його довжина 145 метрів, ширина – 75.
«Новобудова на Уральському заводі цивільної авіації – колишньому заводі №404 – це цех, де, скоріш за все, виробляється профільна продукція – авіадвигуни. Або допоміжні силові установки – це агрегати, які забезпечують додатковою енергією літак або гелікоптер. Такі будівлі не потребують прямого доступу до руліжної смуги», – пояснює авіаексперт Храпчинський, якому «Схеми» показали супутникові знімки.
Дубнянський машинобудівний завод та «Кронштадт»
Цей завод розташований у місті Дубна на півночі Московської області. На території підприємства, зокрема, розташоване Машинобудівне конструкторське бюро «Радуга», яке входить до державної корпорації «Тактичне ракетне озброєння».
Саме «Радуга» виробляє такі ракети, як Х-22, Х-55, Х-101, якими Росія обстрілює житлові будинки, торгівельні центри та об’єкти енергетичної інфраструктури українських міст. Один з прикладів – удари по ТЦ «Амстор» у Кременчуці у червні минулого року.
Журналісти «Схем» проаналізували супутникові знімки території підприємства за 2021-2023 роки та помітили, що за цей період поруч із заводом з’явилась велика будівля. Її почали зводити у 2021-му році, а добудували, судячи з супутникових фото, вже у цьому році. Поруч також обладнані два гелікоптерні майданчики. У цієї будівлі з територією Дубнянського машинобудівного заводу – спільний заїзд.
Ця будівля – новий приватний завод із виробництва російських БПЛА, який належить компанії «Кронштадт».
Про його створення у «Кронштадті» оголосили ще у 2021 році. Профіль підприємства – випуск військових дронів під брендом «Оріон», «Геліос» та інших, з різними модифікаціями – від розвідувальних до ударних.
«Кронштадт» – фірма, пов’язана з холдингом «АФК-Система» Володимира Євтушенкова – російського олігарха з оточення Володимира Путіна.
Керівництво «АФК-Системи» у травні 2022 року заявляло про вихід з «Кронштадту», водночас, згідно з російським реєстром юридичних осіб, «АФК-Системи» все ще мають частку у 49.6% дочірньої фірми «Кронштадту» – «КТ-Беспилотные системы» – яка, як йдеться на офіційному сайті компанії, співпрацює з Міноборони РФ та ФСБ.
У червні 2022 року, вже під час повномасштабної війни, один із менеджерів «Кронштадт» оголосив, що новий завод в Дубні набирає персонал, бо «нарощує оберти виробництва».
«Новий завод з виробництва безпілотних літальних апаратів з метою виконання отриманих замовлень незабаром перейде на тризмінний режим роботи. У зв’язку з чим компанія «Кронштадт» продовжує набір персоналу», – цитує заступника директора компанії «Кронштадт» Олексія Бєлих російське видання TopWar.
У коментарі «Схемам» український військовий експерт Михайло Жирохов пояснює:
«Збільшення темпів виробництва дронів – це прямий результат повномасштабної війни. Ще до 2022 року вони не робили ставку на БПЛА і здебільшого виготовляли їх для експорту в інші країни. Тепер ми бачимо, що вони активно почали розширювати це виробництво саме для своїх військових потреб».
Росія готується до довгої війни
Є й такі заводи військово-промислового комплексу, про появу яких російська влада відкрито звітує.
Наприклад, у жовтні цього року міністр оборони РФ Сергій Шойгу взяв участь у церемонії здачі корпусу майбутнього ракетного заводу концерну «Алмаз-Антей», в індустріальному парку «Руднево» особливої економічної зони «Технополіс Москва». Під час цього заходу Шойгу повідомив, що підприємство випускатиме системи протиповітряної оборони.
Раніше, у січні 2023 року стало відомо, що дочірнє підприємство «Концерну Калашніков» Zala Aero (ООО «Аероскан») придбало та переобладнало торгівельний центр в Іжевську «Італмас» під виробництво баражуючих боєприпасів типу «Ланцет». І вже у вересні цього року подивитися на цей процес туди приїздив Володимир Путін.
Американський «Інститут дослідження війни» повідомив, що Росія начебто вже почала використовувати нові ударні дрони під назвою «Італмас» разом з іранськими Shahed-136/139. Завод-виробник не називається, але презентація схожих дронів відбувалася у згаданому колишньому торговельному центрі «Італмас».
У Збройних силах України наразі не коментували та не підтверджували інформацію про використання саме такого типу БПЛА.
Військовий експерт Михайло Жирохов у коментарі журналістам пояснює таку активну розбудову військових заводів по всій РФ з тим, що керівництво Росії не збирається припиняти війну у найближчі роки, витрачаючи сотні мільярдів рублів на розвиток власного ВПК.
«В РФ існує програма розвитку збройних сил та військово-промислового комплексу, яка функціонує ще з 2010 року і ось в її рамках проходить модернізація основних підприємств оборонного комплексу та можлива побудова нових підприємств. Як ми бачимо, зараз активно йде «війна БПЛА» з обох сторін і Росія робить на це певний акцент, але не забуває і про інші галузі. Це може свідчити й про те, що Росія готується «грати в довгу» у цій війні, і не збирається щось припиняти», – каже Михайло Жирохов.
За інформацією Британської розвідки, запропонований бюджет РФ на 2024 рік передбачає збільшення запланованих витрат на оборону на 68% порівняно з бюджетом на 2023 рік.
Автор: Кирило Овсяний
Джерело: Радіо Свобода