Що українські діти розповіли у Гаазі про російську навалу: “Мою маму вбили. Мене викрали”

“Прилетіло у сусідній будинок. Маму поранило у голову. Мене – у ногу. Наступного дня вона померла. Сусідка закопала її у нашому дворі. А за мною прийшли росіяни”.

Коли Іллі було дев’ять років, на його очах в оточеному росіянами Маріуполі навесні 2022 року, загинула мама. Хлопчика забрали у лікарню до Донецька, пише ВВС Україна.

Зараз Іллі одинадцять. Він сидить навпроти міністерки закордонних справ Нідерландів у Гаазі і розповідає свою історію – що він пережив у Маріуполі, як лікувався, а йому не давали спілкуватися з бабусею і обіцяли знайти нову родину у Росії.

За даними української влади, від початку повномасштабного вторгнення росіяни викрали і вивезли з України десятки тисяч дітей. Точну кількість встановити неможливо через те, що частина країни досі окупована. Згідно з порталом Діти війни, вдалося ідентифікувати імена, обставини викрадення близько 20 тисяч українських дітей. Це діти, яких депортували до Росії.

Володимир Путін називає “роздутою” історію з викраденням дітей. “Ми пояснюємо, що просто ніякого викрадення не було, була спроба та конкретні дії, спрямовані на порятунок дітей з зони бойових дій”, – говорив він у липні.

За даними української влади, з цих майже 20 тисяч вивезених повернути вдалося лише 400.

Ілля – один з них.

У Гаазі стартувала інформаційна кампанія BringKidsBackUA, яка має привернути увагу до викрадення дітей. Шестеро дітей з Маріуполя і Харківської області, яких забрали російські військові, а пізніше вдалося повернути до України, приїхали у Нідерланди.

Їм від 11 до 17 років. У кожного своя страшна історія. У Гаазі у них велика програма – інтерв’ю іноземним ЗМІ, зйомки у токшоу, спілкування з політиками, виступи на пресконференції.

“Я тут, щоб повернули й інших дітей”

“Коли ви чуєте ці цифри – 20 тисяч викрадених дітей…Ці цифри – це діти. Це живі люди, ось їхні історії. Ви зараз зможете їх побачити”, – говорить на пресконференції у Гаазі Маріам Ламберт, співзасновниця нідерландської благодійної організації Orphans Feeding Foundation.

Понад рік Маріам допомагала евакуйовувати родини з дітьми з прифронтових територій. Вона їздила за людьми до Соледара, Бахмута, Куп’янська та Херсона. Останні кілька місяців її організація займається проблемою викрадення дітей. Вони разом з посольством України, омбудсменами привезли у Гаагу дітей, яких викрали.

“Росія насильно вивозить українських дітей. Наша мета – донести світу слова цих дітей, знайти людей, організації, які можуть допомогти повернути дітей додому. Ми хочемо, щоб люди уявили себе на місці батьків, на місці цих родин, чиїх дітей вивезли. Що б ви відчули, якби таке сталося з вашими дітьми?”, – говорить Маріам Ламберт.

Вона запрошує до зали шістьох дітей, а журналістів просить бути обережними з питаннями, щоб не травмувати їх ще більше.

Журналісти запитують у дітей, чи розуміють, навіщо вони тут. 12-річний Саша у вишиванці, хвилюючись, відповідає: “Ми тут, щоб розповісти, що в Україні війна, а не те, що ми це все вигадали”.

Сашко того дня кілька разів розкаже свою історію журналістами й політикам. Як навесні 2022-го його розлучили з мамою у Маріуполі. Як під час обстрілу його поранили в око.

Намагаючись залишити оточений Маріуполь, Сашко з мамою опинилися у фільтраційному таборі. Маму забрали на допит. За Сашком у табір приїхали люди, які представилися службою у справах дітей Новоазовська. Хлопчику пообіцяли, що він побачить маму трохи пізніше.

Але вони не бачилися вже півтора року.

З Маріуполя Сашка відправили до лікарні у Донецьк. Там він випросив у хлопчика у палаті телефон й подзвонив бабусі. Літня жінка подолала багато перешкод, щоб вивезти онука з Донецька.

“Коли повернувся в Україну, я почав цінувати їжу і воду, бо нас в Маріуполі було мало їжі. Ні хліба не було, нічого. Але найбільше я цінував тишу”, – згадує війну Сашко.

Після пресконференція і серії інтерв’ю у графіку дітей поїздка до інтерактивного музею дитячої книги на зустріч з очільницею МЗС Нідерландів Ганке Брюінс Слот.

У кімнаті, заповненій книгами, вони п’ють компот, чекаючи на міністра, грають у телефонах. Коли ж їх відпустять гуляти? Бабуся просить Іллю не класти лікті на стіл і поводитись чемно. Атмосфера враз змінюється, коли починається зустріч. Міністр потиснула руку кожному і попросила розповісти про себе. Одна за одною лунають страшні історії про обстріли, викрадення і смерть рідних.

Ілля згадує, як йому у Донецьку обіцяли знайти нову родину у Росії, але його бабуся змогла його знайти і забрати.

12-річний Сашко розповів історію про розлуку з мамою. Наприкінці розповіді він, ніби просячи про допомогу міністерки, каже: “Я намагаюся знайти мою маму, її звати Козлова Сніжана Михайлівна”.

Послухавши хлопців, 14-річна Вероніка з Харківщини, коли дійшла до неї черга, каже очільниці МЗС, що їй немає чого розповісти: “Нічого такого поганого, як в інших у мене не було. Ну, була під окупацією, спала у підвалі. Страшно було, коли поруч літав вертоліт і стріляв”.

“Те, що ти пережила, шокує. Такого голландські діти не переживають. Ти – мужня. Ти – смілива і маєш право про це розказати. Таке не має відбуватися з дітьми”, – відповіла їй на це міністр.

І Вероніка розповідає. Коли почалося вторгнення, вона опинилась в окупації з тіткою. Згодом Вероніку вивезли до Росії і помістили в інтернат у Липецьку. 11 місяців мама дівчинки, Ніна Власова, яка є військовою ЗСУ, намагалася повернути дитину, але її з РФ не відпускали.

“Мене водили на допити, бо моя мама – військова. Допитували, хоча, поруч не було мого законного представника”, – каже дівчина.

Вона розповідає керівниці МЗС, що пережила в інтернаті: “Діти там називали мене “Бандерою”, глузували. Звинувачували у тому, що через мене їхніх батьків мобілізували. Казали, що я тупа, бо я – українка”, – розповіла Вероніка.

Лише у травні 2023 року вона змогла виїхати з Росії. Зараз Вероніка живе з мамою у Києві.

Український омбудсмен Дмитро Лубінець, який також був на зустрічі у Гаазі, каже, що врятувати Вероніку вдалося завдяки саме міжнародному тиску. Україна підготувала спеціальне засідання Радбезу ООН, де виступила матір Вероніки.

“Протягом багатьох місяців намагалися повернути Вероніку, але все було даремно. Дитину не хотіли віддавати, бо її матір – військова. Наступного дня після того, як її матір виступила в ООН, надійшов сигнал, що без жодних умов росіяни готові віддати дитину. Бабуся поїхала за Веронікою і забрала її з Росії”.

Вже після всіх зустрічей у розмові з BBC Україна Вероніка каже, що трохи втомилась розповідати свою історію: “Я не пожаліла, що поїхала. Сподіваюсь, що ми допоможемо багатьом дітям”.

Російські чиновники послідовно заперечують перешкоджання виїзду дітей з Росії, заявляючи, що всі, хто хоче, можуть спокійно їхати.

“Це не по-людськи”. Як відреагували у Нідерландах

Міністерка була шокована почутим, розповіли ВВС Україна у МЗС Нідерландів. І під час зустрічі відчувалось, як боляче їй це слухати. Ганке Брюінс Слот подякувала кожному за сміливість приїхати і розповідати про себе.

Ефект від зустрічі був сильним. Адже про проблему говорили не дорослі, не політики, а про своє викрадення, про смерть мами розповідав 11-річний хлопчик, дивлячись в очі.

“Сподіваюсь, що завдяки вашим історіям ми зможемо допомогти іншим дітям в Україні, ми зможемо зробити так, щоб такого більше ніколи не відбувалось”, – сказала голландська чиновниця.

“Це не по-людськи, те, що росіяни зробили з ними. Ці діти – надзвичайно сильні, бо розповідають це”, – заявила вона журналістам.

Очільниця МЗС пообіцяла, що Нідерланди допомагатимуть у розслідуванні викрадень, підтримуватимуть розголос на міжнародному рівні і будуть добиватися санкцій для росіян, причетних до цього.

Також Нідерланди передадуть Україні набори для тестування ДНК, щоб допомогти ідентифікувати вивезених дітей.

Історії дітей також почули в парламенті Нідерландів. Українська делегація зустрілася з комітетом з іноземних справ.

“Росія депортує сотні тисяч дітей з України. Це жахливі злочини безпрецедентного масштабу”, – прокоментував зустріч депутат від партії VVD Рубен Брекельманс. Політик закликав продовжувати тиснути на Росію санкціями у відповідь на ці воєнні злочини, про що написав у соцмережі Х.

Утім серед реакцій на цей пост політика в Х були такі, де назвали вивезення дітей не викраденням, а порятунком. Що в цілому повторює наративи Росії про те, що дітей з України вивозять саме з цією метою.

Також користувачі Х під постом нідерландського політика писали, що санкції – це постріл у ногу, адже вони спричиняють шкоду власній економіці, закликали зупинити війну і почати мирні переговори.

Тур BringKidsBackUA в Гаазі викликав стриману реакцію голландських ЗМІ. Лише кілька медіа у країні розповіли про цю подію. Серед них – ліберальна щоденна газета NRC Handelsblad, яка взяла інтерв’ю в омбудсмена Дмитра Лубінця.

На запитання видання NRC Handelsblad, чим BringKidsBackUA відрізняється від російської пропаганди, яка показує дітей, вивезених з зони бойових дій, Лубінець відповів, що різниця в тому, що в українському турі “їх ніхто не змушує, ніхто їм не пояснює, що говорити” і що “це діти, які добровільно висловлюють думку”.

Троє українських дітей побували в ефірі популярного у Нідерландах ток-шоу Op1, аудиторія якого становить понад пів мільйона глядачів. Там Вероніка розповіла, як вона придумувала шляхи втечі з Росії.

Ведучий процитував дітям Путіна, який говорив, що росіяни рятують їх.

“Якщо порятунок – це залишати дітей без їхніх рідних, то так вони у цьому досягли успіху”, – іронічно відповіла Вероніка.

Ведучий запитав дітей: “Як ви вважаєте, чи колись Путін постане перед судом?”

“Так”, – відповіли вони.

“Попри підтримку України у багатьох країнах, ми бачимо, що у деяких урядах, у деяких парламентах є люди, які досі не вірять, що росіяни викрадають дітей. Вони хочуть знайти якісь аргументи, якось пояснити дії Росії”, – говорить Дар’я Герасимчук, уповноважена президента з прав дитини.

За її словами, почавши з Нідерландів, Україна сподівається мотивувати інші країни посилювати санкції та політичний тиск на Росію.

“Маємо постійно вимагати повернути дітей. Питання викрадення має бути у новинній адженді світу весь час. Просто засуджень дій Росії недостатньо. Потрібні дії. Міжнародні організації мають діяти рішуче”, – каже Герасимчук.

Вона нагадує, що 400 повернутих дітей – це надзвичайно мало у порівняні з кількістю вивезених.

На зустрічі з міністром МЗС Герасимчук говорить, що четверо дітей, які сидять перед нею, втратили батьків, але мали інших родичів в Україні, які їх чекали. “У них було до кого повертатися. Але їх не випускали”, – каже чиновниця.

Маріам Ламберт з Orphans Feeding Foundation розповідає, що це тільки початок адвокаційної кампанії. Далі будуть виступи дітей в інших містах.

Що з розслідуванням?

У березні 2023 року Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального суду видала ордери на арешт двох осіб – Володимира Путіна та уповноваженої при президенті Росії з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Ордери видали саме через депортацію дітей з окупованих територій України до РФ.

“Це лише початок. Ордери на арешт мають отримати значно більше людей. Всі ті, хто організовує вивезення, всі, хто приймає цих дітей у своїх родинах. Світ ще не бачив настільки масштабних злочинів викрадення дітей”, – вважає Герасимчук.

Український омбудсмен Дмитро Лубінець говорить про потребу тиску на Росію через суд, бо тільки це може примусити її повернути дітей.

За його словами, після того, як у березні МКС видав ордери на арешт Путіна і Львової-Бєлової, процес зрушився, росіяни почали віддавати більше дітей.

“Якщо ви хочете повернути дітей, давайте наступні ордери, бо російських чиновників, причетних до викрадення дітей, набагато більше, ніж двоє”, – заявив Лубінець у Гаазі.

Він каже, що росіяни просто ловлять дітей на окупованих територіях, перевозять їх до Росії, викидаючи українські документи.

Як розповіли ВВС Україна у Міжнародному кримінальному суді, який базується у Гаазі, розслідування у справі триває. Деталі слідства тримають у таємниці.

Нещодавно у Києві відкрили офіс МКС – найбільше представництво суду за межами Гааги. У Генпрокуратурі України кажуть, що так співпраця українських та міжнародних прокурорів буде більш ефективною.

За словами Дар’ї Герасимчук, за алгоритмом після повернення дітей з Росії, після медичної та психологічної допомоги з ними працюють слідчі.

“Дітей у спеціальних зелених кімнатах допитують прокурори, вся інформація передається до ГПУ. Далі ці справи Україна передає до МКС”, – каже уповноважена.

Як розповіли джерела ВВС Україна у Гаазі, українська делегація зустрілась з представниками МКС 15 вересня. “До суду передали нові докази у справі про викрадення дітей, докази воєнних злочинів росіян”, – розповіло джерело.

“Найголовніший підсумок цієї поїздки це те, що всі підтверджують готовність допомагати повертати дітей. Іноді не знають як, але готові”, – говорить Лубінець ВВС Україна.

Після всіх виступів та інтерв’ю діти поїхали в парк мініатюр у Гаазі – їсти морозиво, робити селфі й гратися.

Українська делегація і Маріам Ламберт з Orphans Feeding Foundation поїхали до Нью-Йорка говорити про викрадених дітей в ООН.