Ранок 6 лютого 2026 року в елітному житловому комплексі на Волоколамському шосе в Москві почався не з кави, а з трьох пострілів у тулуб одного з найвпливовіших та найнебезпечніших розвідників Росії. Генерал-лейтенант Володимир Алєксєєв, перший заступник начальника ГРУ та куратор «брудних операцій» Кремля від Солсбері до Бахмута, опинився на підлозі власного під’їзду в калюжі крові.
Поки лікарі намагаються витягнути «Степанича» з коми, російські силовики гарячково обговорюють «непрацюючі камери» та «прохідний двір» на пожежній драбині. Схоже, людина, яка десятиліттями віддавала накази про ліквідацію, сама стала жертвою системи, яку він так старанно вибудовував.
Генерал із Вінниччини: українець, який планував знищення України
Володимир Алєксєєв — постать знакова. Уродженець Вінницької області, він зробив запаморочливу кар’єру в російській воєнній розвідці, ставши фактичним ідеологом гібридної війни. Як згадують його соратники-втікачі на кшталт Олега Царьова, Алєксєєв особисто планував більшість знакових операцій вторгнення 2022 року та брав участь у поході на Київ.
Саме під його керівництвом створювалися проксі-сили та приватні армії, які дозволяли Кремлю роками грати в гру «нас там нет». Проте для Алєксєєва лінія фронту завжди проходила через кабінети ГРУ, де він акумулював не лише владу, а й небезпечні знання.
Його послужний список нагадує обвинувальний акт Гаазького трибуналу: розробка анексії Криму, планування операцій у Сирії (за що отримав «Героя Росії»), та, звісно, славнозвісна поїздка «Новачка» до Солсбері.
Євросоюз прямо називав його відповідальним за транспортування отрути для Скрипалів. Алєксєєв був «гнучким» генералом — комунікабельним, хитрим та здатним домовлятися з найскладнішими персонажами, від польових командирів «ЛНР» до африканських диктаторів.
Особливо пікантно виглядає сцена замаху в контексті сучасного російського побуту. Виявляється, що «елітні сусіди» на Волоколамці навіть не знали, що поруч із ними живе топ-силовик: у чаті ЖК їхню родину називали «звичайною сім’єю з дитиною».
Професійна параноя генерала не допомогла йому проти кілера, який скористався банальною безгосподарністю: у під’їзді не працювали камери (Керуюча компанія обіцяла полагодити після Нового року, але забула), а на сходах спали безхатьки. Справжня російська стабільність: ти можеш керувати армією дронів у «СВО», але тебе розстріляють у під’їзді, де немає навіть нормальної відеофіксації.
Тінь Пригожина та «дві літери» від Кремля
Головна версія замаху криється в подіях літа 2023 року. Алєксєєв був тим самим генералом, який у Ростові вів переговори з Євгеном Пригожиним під час заколоту.
Ситуація біля будинку на Волоколамському шосе, де сьогодні було скоєно замах на генерала Алексєєва / Sergei Karpuhin/TASS
Його коротке «Забирайте!», сказане у відповідь на вимогу видати Шойгу, стало вироком для його лояльності в очах Путіна. Тоді «Степанича» не зняли — він був занадто глибоко інтегрований у фінансові та агентурні мережі ГРУ. Кремль боявся, що його раптове усунення викличе ефект доміно у закордонному апараті розвідки.
За даними інсайдерів, Алєксєєв володів колосальним обсягом компромату на верхівку РФ, яка віддавала специфічні накази про фізичну ліквідацію опонентів. У 2025 році його спробували «піти по-хорошому», запропонувавши крісло начальника Академії Генштабу (фактично почесна пенсія), але генерал відмовився.
Він продовжував керувати оперативною групою ГРУ в Україні (позивний «Омега») та тримав при собі фінансові «гаманці» на кшталт братів Барило. Схоже, у Кремлі вирішили, що якщо людина не хоче йти на пенсію, вона має піти в реанімацію.
Євген Пригожин, генерал-лейтенант Володимир Алексєєв і заступник міністра оборони Юнус-Бек Євкуров у штабі Південного військового округу, Ростов-на-Дону, 24 червня 2023 року Фото: @razgruzka_vagnera / Telegram
Абу-Дабі та «генеральська чистка»
Замах стався в дуже символічний момент — якраз під час конструктивних тристоронніх перемовин в Абу-Дабі, де російську делегацію очолює безпосередній начальник Алєксєєва, адмірал Костюков.
Поки дипломати та розвідники обговорюють «мирні плани», у Москві триває зачистка «старих еліт», які знають занадто багато про початок війни та внутрішні чвари. Алєксєєв був останньою великою фігурою, яка зберігала автономію та вплив ще з часів до Шойгу.
Три кулі в тулуб — це чітке послання всім, хто вважає себе «незамінним» через наявність папок із компроматом. Система більше не боїться розбалансування; вона боїться свідків. Якщо Алєксєєв не вийде з коми, він забере з собою в могилу таємниці отруєнь, замовних вбивств на Донбасі та справжню роль російського Генштабу у заколоті «Вагнера».
У світі, де навіть перший заступник голови ГРУ не може забезпечити безпеку власного під’їзду, стає очевидним: єдиний спосіб вижити для російського генерала — це бути максимально безмовним інструментом, або… не повертатися до Москви з відряджень.