Навесні минулого року росіяни обстріляли бронетанковий завод у Києві. Звинувачення у корегуванні ракети, а саме державній зраді під час воєнного стану, висунули українському військовослужбовцю Михайлу Антропову. Він називає це вигадкою.
Чоловікові загрожує 15 років позбавлення волі або довічно. У вересні справу почав розглядати Дарницький районний суд Києва, зазначає видання “Судовий репортер“. Антропов утримується під вартою і в судові засідання його доставляє охорона.
Писав у ворожий чат-бот зі свого мобільного телефону
За версією слідства, наприкінці березня 2022-го хлопець долучився до ворожого Telegram-bot «Восток-Запад» і писав туди про позиції військовослужбовців, військової техніки і блокпостів Збройних сил України.
30 березня в Дарницькому районі біля будівлі ліцею Антропов помітив, що всередині є військовослужбовці ЗСУ і на території обладнані блокпости та проведені маскувальні заходи.
Про це він нібито повідомив у Telegram-bot: «Дарницкий район…(зазначається точна адреса — ред.) здание лицея: на территории 20 вооруженных человек, три блок-поста из мешков прикрытых маскировочными сетями. Похоже на опорный пункт территориальной обороны. Информация на 17.40 30 марта».
2 квітня біля танкоремонтного заводу у Києві, чоловік побачив на території військову техніку.
«Танкоремонтный завод. Работает по прежнему. Возле него замечены т-64 на тралах. Территория завода огромна точка указана ориентировочно», — написав він, додаючи географічні координати.
Того ж дня Антропов, за версією обвинувачення, передав у Telegram-bot координати ще шести обʼєктів.
— «Здание архива Минобороны. Явно обитаемая военная часть возле входа много военных, на крыше автоматчик;
— «Ресторан Клубки на территории постоянно присутствуют вооруженные люди, машины с синими полосами (…) Проезд со стороны Бориспольской перекрыт баррикадой из мешков с песком и поваленными стволами деревьев»;
— «Бортничи Отдельная Комендатура Охраны и Обеспечения Администрации Госпогранслужбы Украины (…) Часть явно обитаемая, на входе постоянно есть военнослужащие. Окна заложены мешками с песком»;
— «Блокпост рядом с пристройкой. Рядом с ним постоянно до 10 человек тро»;
— «Лагерь украинского легиона на данный момент полностью покинут»;
— «Дарницкий райвоенкомат и автошкола тсоу. Рядом крупный блокпост из мешков с песком и постоянно присутствие вооруженных людей».
У ніч із 15 на 16 квітня 2022 року росіяни завдали ракетного удару по території танкоремонтного заводу, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті людей та знищення майна.
Офіційно кількість загиблих не називали, але в ЗМІ звучали цифри від трьох до пʼяти жертв. 5 травня 2022-го президент Зеленський посмертно нагородив орденами за мужність пʼятьох працівників «Київського бронетанкового заводу».
Через рік після тих подій, 30 квітня 2023-го, правоохоронці вручили підозру Михайлу Антропову. Начебто раніше слідчі не мали технічної можливості прочитати листування у ворожому телеграмі-боті, а коли така зʼявилася, то побачили, що повідомлення туди писалися з мобільного телефону цього чоловіка
Підозру вручили на передовій
В обвинуваченні написано, що Антропов діяв, маючи негативне ставлення до влади і народу України, будучи прихильником проросійських поглядів і підтримуючи російську збройну агресію.
Але сам він провину категорично не визнає.
У 2019 році хлопець закінчив магістратуру історичного факультету в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. У 2022-му навчався в аспірантурі Інституту історії Національної академії наук.
У грудні 2022 року Антропов добровільно вступив до Збройних сил України. У звʼязку з військовою службою 27 грудня 2022-го його відрахували з аспірантури з правом подальшого поновлення.
Із січня і до кінця 2023 року він служив в Авдіївці Донецької області як стрілець-зенітник. Саме там на передовій слідчі вручили йому підозру, після чого забрали до Києва.
Адвокат Сергій Коломієць наголошує, що Антропов пішов захищати Україну, пожертвувавши навчанням, хоча як аспірант міг не йти на військову службу.
Згідно з протоколом засідання вченої ради, Антропову була затверджена тема кандидатської дисертації «Експорт сільгосппродукції УРСР в роки колективізації сільського господарства та голодомору в Україні 1927-1933 рр».
Командир військової частини підписав для Антропова позитивну характеристику. 12 березня його нагородили відзнакою за службу державі.
Згідно з витягу з журналу бойових дій військової частини, 2 березня 2023 року солдат Антропов із ПЗРК Stinger збив ворожий гвинтокрил.
Водночас прокурор каже, що клопотатиме про допит як свідків обвинувачення трьох військовослужбовців, які служили разом із Антроповим, а також працівника магазину «Цитрус».
Корегувальниками могли бути журналісти
Захисник вважає, що росіяни могли дізнатися про Київський бронетанковий завод з інших джерел, а не від Антропова.
За девʼять днів до обстрілу вийшов відерепортаж 1+1 із одного з цехів заводу, де переобладнували для ЗСУ трофейну російську техніку — зокрема, БМП і танки Т-72.
При цьому зйомка велася за згодою директора заводу і очільника Укроборонпрому Юрія Гусєва, який особисто коментував на камеру роботу підприємства.
Після удару по заводу користувачі соцмереж обурювалися, що саме через журналістів агресору вдалося визначити координати для нанесення удару.
Незалежний центр боротьби з дезінформацією Centre for Information Resilience (CIR) провів власне розслідування на основі відкритих даних. Його висновки зводяться до того, що журналістський сюжет міг бути використаний для ідентифікації військового об’єкта і це незважаючи на постанову української влади від 3 березня 2022 року, яка забороняє поширення подібної інформації.
Після того, як репортаж 1+1 став вірусним, анонімний російський пропагандистський телеграм-канал «Рыбарь» назвав точне місце розташування цеху.
«Після детального аналізу відео нашій команді вдалося з’ясувати, що відео знімали на Київському бронетанковому заводі. […] Навіть вдалося знайти конкретну майстерню, де була розміщена бронетехніка на відео. Точні координати ХХХХ. Це місце, безумовно, варте того, щоб відправити кілька ракет», — писав «Рыбарь» за два дні до обстрілу.
Згідно з супутниковими знімками, цех був майже повністю зруйнований, а навколишні будівлі не постраждали, що свідчило про точний удар.
На відео 1+1 показано тільки внутрішню частину приміщення. Однак розслідувачі переконалися, що у відкритих джерелах є світлини з подібних підприємств, в тому числі із приміщення, в якому знімали сюжет. Дослідивши фото і зʼясувавши, про яке підприємство йдеться, залишалося тільки подивитися його координати на мапі Google.
«Наприклад, журналіст 1+1 згадує «заводи», де ремонтують танки Т-72. Простий пошук за словами «танк» і «завод» українською мовою дає мало результатів, оскільки в Україні є лише кілька великих заводів з виробництва бронетехніки. «Рыбарь» міг відсканувати старі зображення Google усіх цих танкових заводів. Таким чином досить легко порівняти відеоматеріали із зображеннями цих заводів. Можна виключити інші заводи, розпізнавши кольори на стінах, розмір вікон і висоту стелі. У підсумку можна зробити висновок, що журналіст 1+1 побував на Київському бронетанковому заводі. Це те саме місце, де перед вторгненням ремонтували машини Т72», — пишуть у розслідуванні.
Однак ніяких претензій журналістам не висували.Натомість, як говорить адвокат, на лаві підсудних опинився патріот, доброволець, солдат ЗСУ, який не має ніякого відношення до цих подій.
Антропов каже, що дії, про які написано в обвинувальному акті, він не вчиняв і нічого, спрямованого на державну зраду, не робив та обіцяє дати показання.
Обвинувачений, якому загрожує довічне увʼязнення, просив судити його судом присяжних. Але йому відмовили.
У квітні минулого року Кримінальний процесуальний кодекс доповнили нормами про особливості судового розгляду в умовах воєнного стану, забравши у потенційних довічників таку можливість.
«Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю присяжних», — йдеться у статті 615 КПК.
Суд починає розгляд справи із вивчення письмових доказів.
Автор: Ірина Салій
Джерело: «Судовий репортер»