Юридична спільнота країни чинить суспільний тиск на Генеральну прокуратуру, Адміністрацію президента та уряд з метою включення принципів. Чотири країни – Естонія, Німеччина, Латвія та Литва – почали розслідування військових злочинів у рамках універсальної юрисдикції після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році. Норвегія, Польща, Словаччина, Іспанія, Швеція та Швейцарія заявили про свої наміри розпочати аналогічні розслідування.
Микола Пашковський є членом Української асоціації міжнародного права та доцентом Інституту вивчення проблем злочинності Національної академії юридичних наук України. Він пояснив порталу IWPR проблеми, пов’язані з універсальною кримінальною юрисдикцією в Україні.
Микола Пашковський. Фото: in-fd.com
IWPR: Що таке принцип універсальної кримінальної юрисдикції та звідки він виходить?
Микола Пашковський: Кримінальне право швидко розвивалося в середині 1800-х років і вважало, що боротьба зі злочинністю є завданням не тільки держави, але і всього міжнародного співтовариства. Це тому, що злочин, вчинений в одній державі, потенційно загрожує правопорядку в будь-якій іншій державі. В ті часи це було піратство. Незалежно від громадянства піратів, де вони були затримані або кому належало судно, будь-яка держава могла почати судовий процес над ними. Пізніше принцип універсальної кримінальної юрисдикції став застосовуватися до справ про работоргівлю.
Принцип універсальної кримінальної юрисдикції був офіційно впроваджений після Другої світової війни по відношенню до злочинів агресії, геноциду, військових злочинів і злочинів проти людяності. Він був визнаний у Женевських конвенціях 1949 року, які визначають правила ведення війни. Конвенції надають право будь-якій державі притягати до кримінальної відповідальності будь-яку особу, незалежно від її громадянства або місця вчинення злочину, за вчинення злочинів за міжнародним правом.
Чи включений цей правовий принцип до Кримінального кодексу України?
Сьогодні 147 країн включили універсальну юрисдикцію до своїх кримінальних кодексів, і Україна входить до їх числа. Це, зокрема, підтверджується дослідженнями Amnesty International. Згідно з частиною 1 статті 8 Кримінального кодексу України «іноземці або особи без громадянства, які постійно не проживають в Україні та вчинили кримінальні злочини за межами її кордонів, підлягають відповідальності в Україні відповідно до цього Кодексу у випадках, передбачених міжнародними договорами». Проте, проблема полягає в тлумаченні фрази «у випадках, передбачених міжнародними договорами» – якими договорами, які саме зобов’язання держави?
В Генеральній прокуратурі вже налічується близько 41 000 військових злочинів, зафіксованих в Україні. Однак не всі злочинці можуть бути притягнуті до відповідальності Україною, оскільки не всі вони згадані в Женевських конвенціях. Тому для України проблематично переслідувати в судовому порядку всі військові злочини на основі існуючої норми універсальної кримінальної юрисдикції в Кримінальному кодексі України. До них належать, наприклад, використання людей як живого щита, сексуальне насильство як окремий злочин, злочини проти культурних цінностей, злочини проти гуманітарних місій, такі як обстріли евакуаційних автобусів. Вони ще не криміналізовані в Україні.
Існують чотири Женевські конвенції, які захищають жертв війни. Кожна з цих конвенцій передбачає обов’язок держав-учасниць здійснювати судове переслідування осіб, винних у грубих порушеннях цих конвенцій, незалежно від того, де були скоєні злочини. На сьогодні Україна може переслідувати в судовому порядку такі військові злочини, як умисне вбивство, тортури або нелюдське поводження, в тому числі біологічні експерименти, умисне заподіяння великих страждань або серйозної шкоди тілу або здоров’ю, незаконна депортація, захоплення заручників тощо.
Що зробила Україна для кращого включення універсальної кримінальної юрисдикції до свого кодексу?
Законопроєкт, поданий під час президентства Петра Порошенка, спрямований на поширення універсальної кримінальної юрисдикції на злочин агресії, злочини проти людяності, воєнні злочини та геноцид.
Відповідний законопроєкт 9438 був поданий до українського парламенту в грудні 2018 року та прийнятий у першому читанні в червні 2019 року. Далі, у липні 2019 року, були проведені парламентські вибори та обрана нова Верховна Рада [український парламент]. Відповідно, всі законопроєкти, внесені під час роботи попереднього парламенту, були скасовані.
У грудні 2019 року було внесено новий законопроєкт № 2689, який включав положення про універсальну кримінальну юрисдикцію. Був цікавий момент: універсальна кримінальна юрисдикція щодо військових злочинів могла бути реалізована тільки в тих випадках, коли відповідні особи перебували на території України. Це означає, що Україна може порушувати кримінальні справи тільки щодо іноземців або осіб без громадянства на території України. З одного боку, це робить принцип більш ефективним; однак між початком розслідування та оголошенням особі про підозру у скоєнні злочину минає деякий час. Це означає, що в цей проміжок часу підозрювана особа може покинути територію України.
Верховна Рада схвалила його в травні 2020 року, але законопроєкт все ще очікує свого підписання президентом.
Чому це вимагає так багато часу?
Є побоювання, що при зміні кримінального законодавства, якщо перехідні положення будуть прописані невдало, певні злочини, вчинені російськими військовими, можуть бути декриміналізовані. Існує небезпека того, що деякі люди, які вчинили ці військові злочини, можуть залишитися безкарними. Потрібно багато роботи, щоб цього не сталося.
Що думають міжнародні партнери про цю затримку?
Це питання репутації. Україна намагається отримати підтримку в розслідуваннях від європейських держав. І вони можуть сказати: чому б вам замість того, щоб розвивати інститут універсальної кримінальної юрисдикції, не спробувати отримати допомогу від нас? Німеччина, Іспанія, Литва та Швеція відкрили провадження щодо можливого вчинення військових злочинів на території України на основі універсальної кримінальної юрисдикції. Вони очікують того ж від України.
Юридична спільнота України намагається чинити суспільний тиск на Генеральну прокуратуру, Адміністрацію президента та уряд, щоб вони рухалися вперед. Існує додаткова проблема, оскільки відповідно до законодавства України кінцевий термін для підписання президентом минув. Раді потрібно буде знову розпочати процес затвердження.
Чи є приклад того, як Україна може зараз використовувати універсальну кримінальну юрисдикцію?
У березні цього року був затриманий пілот російських ВПС, збитий збройними силами України. Виявилося, що він скоїв військові злочини проти цивільного населення в Сирії, коли служив у російських збройних силах. З огляду на це він може бути притягнутий до відповідальності не тільки за військові злочини, скоєні в Україні, але і за військові злочини в Сирії. Для цього Україні необхідно зробити норму універсальної кримінальної юрисдикції більш ефективною.
Джерело: IWPR (Міжнародна організація «Інститут висвітлення війни та миру»)
Публікацію підготовлено в рамках проєкту «Голоси України», який реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй та розвитку Великої Британії (FCDO).