В окупованому Криму пограбування українського бізнесу і майна набрало колосальних масштабів

Пограбування українського бізнесу і майна в окупованому Криму набрало масштабів цунамі. Кримські мародери увійшли у смак: окупація розв’язала їм руки, а велика війна дозволила легалізувати в Росії награбоване. 

Експропріація земельних активів – від ділянок під об’єктами нерухомості до тисяч гектарів орних земель – набула форм злочину, який російська імперія застосовувала ще з часів першої анексії Криму у XVIII столітті. Обезземелення і примусова русифікація спричинили потужну хвилю еміграції  корінного кримськотатарського народу. На такий же ефект новітні колонізатори розраховують і зараз, хоча на першому місці, звісно ж, мотив наживи, зазначає Центр журналістських розслідувань.

Нині спостерігаємо чергову хвилю експропріації РФ та її маріонетками в окупаційному уряді та «Госсовєті» земельних активів у Криму. Перші, відверто бандитські захоплення українських державних та приватних підприємств, разом із їхньою землею, технікою, зерном і нерухомістю спостерігались уже в перші місяці окупації. Нальоти на аграрні господарства здійснювала так звана «самооборона Криму», створена гауляйтером Аксеновим та його соратником Михайлом Шереметом.

Захопленню найбільших державних виноградарських та виноробних підприємств – НПАО «Масандра» і ДП «Новий світ» – окупаційна влада намагалась надати видимість «націоналізації», хоча те, як вона проводилась, суперечило навіть законодавству РФ. Врешті ці перлини опинились у кишені топ-бандитів – структур «банку Путіна».

20 березня 2020 року Владімір Путін своїм указом заборонив іноземцям володіти земельними ділянками у прибережних районах Криму. Так під обезземелення потрапили усі власники, хто не має громадянства РФ, та юрособи, не зареєстровані в Росії. Прибережними були визнані усі райони Криму, крім трьох, що не мають виходу до Чорного та Азовського морів. Крім того, «для потреб міноборони РФ» вилучали землі кооперативів, навіть якщо власники ділянок мали російські аусвайси. Регіональний центр прав людини встановив майже чотири тисячі жертв незаконного, свавільного і широкомасштабного присвоєння земельних ділянок у Криму і Севастополі.

Нині ж, як повідомляв «глава Госсовєта» Володимир Константинов, у Криму вже «націоналізовано» 2 600 об’єктів рухомого та нерухомого майна, що належали 192 фізичним та юридичним особам.  Велику частку у викраденому майні займають аграрні активи «недружніх» українських громадян та їхніх компаній, які кримські бариги збираються продати росіянам.

Про одне з вкрадених сільгосппідприємств  Константинов написав так: «Серед націоналізованого майна багато крупних, перспективних проектів. Наприклад, «Каракаш агро» — 84 об’єкти в Роздольненському, Сакському та Первомайському районах. Певен, що ці та інші комплекси зацікавлять наших російських підприємців, які не будуть тупо викачувати з них гроші, а стануть вкладатися в їхній розвиток».

Разом з «Каракаш агро» бульдозер експропріації загріб ще чотири великі українські агропідприємства: ТОВ «Лендком Крим», Фермерські господарства «Каракаш» та «Е-Емін», що мають однойменних клонів у російському держреєстрі, та ТОВ «Лит агро», зареєстроване в РФ уже в період окупації Криму. Компанії  пов’язують засновники різних років і спроби продовжувати працювати в Криму в умовах окупації, які знову, як і в 2014-му, зійшли до бандитських методів, які не зупиниш навіть російськими власниками.

До чого тут Іслямов? 

Головним аргументом кримських бариг на користь «націоналізації» цих підприємств називалась та обставина, що вони номінально оформлені на громадян Литви, а насправді нібито належать Ленуру Іслямову. Бізнесмену, власнику транспортних компаній та телеканалу АТР, який у 2015-му був одним із організаторів Громадянської товарної блокади Криму і створив громадське формування ім. Номана Челебіджихана, визнане в РФ екстремістською організацією. За ці дії у Росії Ленура Іслямова засудили до 18 років позбавлення волі.

ЦЖР запитав у Ленура Іслямова, чи справді він має відношення до названих аграрних підприємств у Криму.

«Маячня, жодних аграрних активів у мене ніколи не було. У мене завжди був автобізнес та бізнес з перевезення людей та вантажів. Решта – медіа, реклама, IСom – то були «іграшки», – сказав Ленур Іслямов.

На питання, чи знайомий він з Антанасом Мікалаускасом, громадянином Литви, який в різні роки був і засновником, і керівником експропрійованих компаній, і чи вів із ним справи,  Іслямов відповів:

«Ні, звісно, у житті його не бачив. Більше того, я вже давно усе оформляв на себе, жодних схем із переведення власності [на інших осіб] не робив, тим більше з громадянами країн Балтії. Це не мій стиль. Якби було моє –  я б ніколи не заперечував!».

Ленур Іслямов також спростовує інформацію, опубліковану на ресурсі «Антикор», про те, що це саме він умовив Мікалаускаса та інвест-банкіра Айвара Абромавічуса інвестувати в агрохолдинг у Криму і надав йому вантажівки та важкі трактори, які потім вивів з півострова і передав батальйону імені Номана Челебіжихана. «Маячня. Ніяких тракторів у мене ніколи не було», – каже Іслямов.

Кому належать експропрійовані агрокомпанії

Структура власності українських агропідприємств, про які йдеться, за час окупації Криму не змінилась. А от у їхніх клонів в російській юрисдикції активи переходили із рук в руки. Схоже, таким чином намагались убезпечити їх від експропріації.

Примітно, що серед засновників є і колаборанти, і «материкові» росіяни. Компанії демонстрували лояльність до окупаційної влади і отримували  субсидії від «мінсільгоспу Криму» та «Кримського державного фонду підтримки підприємництва».  Попри це в один і той же день, 31 серпня 2023 року, тобто ще до рішення «Госсовєта» про «націоналізацію», у всіх компаніях була призначена «тимчасова адміністрація», яку очолив колаборант Чубар Віталій Іванович.

Приватне сільгосппідприємство «Каракаш» засноване в 2002 році у селі Чехове Роздольненського району. І хоча воно назване за прізвищем його  директора – місцевого мешканця Фікрета Каракаша – засновником є уже згадуваний громадянин Литви Антанас Мікалаускас. У російському держреєстрі «ЧСП «Каракаш» з’явилось у 2015 році і його засновником значиться клон іншої української компанії – «Каракаш агро».

ТОВ  «Каракаш агро» було зареєстроване за тією ж адресою у селі Чехове у 2010 році, а засновниками стали дві литовські компанії, вказані в держреєстрі як «ЕТайм инвест» та «Цоместата» (ETime та Comestata). В Росії «Каракаш агро» було зареєстроване в січні 2015 року, її засновником значилось ЗАТ «ЕТайм», а у травні 2018 року його змінило московське ТОВ «Символ». Наразі її одноосібним власником є росіянин Якубовскій Лєонід Ніколаєвіч, про якого детально розповімо далі.

У 2023 р. «Каракаш агро» намагались збанкрутувати, хоча за минулий рік прибуток агрофірми  становив 44,5 млн рублів, але  вже за два місяці її знову визнали діючою. У розрекламованого Константиновим «Каракаш агро» «націоналізували» понад 660 гектарів землі, а також виробничі та адміністративні будівлі.

До слова, Фікрет Каракаш, прізвище якого носять у назві віджаті агрофірми, виявився ще тим колаборантом. Цей громадянин України одразу після анексії Криму подався в партію Путіна «Единая Россия», у 2014-му та 2019 роках обирався «депутатом Серебрянської сільради» Роздольненського району та є членом районного  «Общественного совєта».

У тому ж 2018 році «Символ» став співзасновником ще однієї аграрної компанії у Криму – «Лит агро», з адресою у Красноперекопську, яка була створена двома роками раніше. Назва вказує на литовське коріння, а серед засновників знаходимо того ж Антанаса Мікалаускаса. У «Лит агро» окупанти експропріювали понад 600 гектарів землі в Красноперекопському районі.

Фермерське господарство «Е-Емін» було зареєстроване в 2009 році в селі Чернове, Первомайського району, його засновником та керівником є  Емірасанов Емін Енверович. У російській юрисдикції його клон «Э-Эмин» з’явився у 2016 році, а три роки потому у ньому змінився керівник – ним стала Агафонова Катерина Сергіївна (ІПН 910219129133  присвоєний російською податковою у Сімферополі). У «Е-Емін» відібрали понад півтори сотні земельних ділянок у Красноперекопському, Роздольненському, Первомайському та Сакському районах загальною площею майже 830 гектарів.

Найбільша з агрокомпаній, чиє майно було експропрійонане, – агрофірма «Лендком Крим» – знаходиться у селі Гришине Первомайського району. Її прибуток за 2022 рік склав 100 млн рублів. У списку віджатого в неї майна – понад тисячу гектарів землі, а також зерносклади, свиноферми, коровники, ремонтні майстерні, гаражі, адмінбудівлі та ін. Про те, наскільки це ласий шматок, свідчить особиста інспекція Константинова: напередодні експропріації він відвідав Гришине, де нібито цікавився будівництвом клубу та дитсадка.

Засновником українського ТОВ «Лендком Крим» у 2008 році була кіпрська компанія «Джосен холдінгс лімітед». Агрофірма була однією з 17 українських підприємств групи Landkom  International, що займалась вирощуванням зернових культур на власних та орендованих в Україні  і Росії землях. У 2011 відбулось злиття Landcom з шведською агрокомпанією Alpcot Agro, при цьому засновник «Лендком Крим» не змінився.

Та ж кіпрська компанія була вказана засновником і ТОВ «Лэндком Крым», що з’явився в росреєстрі у  2014 році. Згодом її змінило московське ТОВ «Виктория», а його у  2017 – також московська консалтингова компанія «Каик», засновником якої наразі є Якубовскій Лєонід Ніколаєвіч. Той, що через компанію «Символ» володіє  активами «Каракаш агро» та «Лит агро».

Випускник-відмінник військово-космічної академії ім. Можайського, де пізніше викладав, ставши кандидатом технічних наук; айтішник і керівник проектів в пітерській групі компанії «Корус консалтинг». Розроблену ними  цифрову платформу для електронного документообігу  EDI і одну із компаній группи – «Корус консалтинг СНГ» – викупив «Сбербанк», відтак вона потрапила під санкції США і України.

Отже, та обставина, що Якубовскій – натуральний громадянин РФ, що має бізнес у Москві і Пітері,  відомий, хоч і не публічний підприємець, не завадило кримським «націоналізаторам» віджати у нього майно високоприбуткових кримських аграрних підприємств із чималеньким  земельним банком.

30 листопада  компанії «Каик» і «Символ» звернулися  до «Арбітражного суду Криму» з вимогою визнати недійсним розпорядження«Совмина Крыма» №1479-р/ДСП від 28.08.2023 р. У забезпечення позову також просили заборонити «тимчасовій адміністрації» розпоряджатись майном  агрокомпаній, проводити платежі по їхніх рахунках, підписувати угоди і накласти арешт на їхні кошти. Однак у задоволенні цих клопотань  «суд» відмовив.

Автор: Марина Пасюк

Джерело:  Центр журналістських розслідувань

See more Tweet