Якою є ситуація з водозабезпеченням в південному регіоні України? Яких заходів вживає місцева влада для відновлення постачання води? Як Росія розпоряджається захопленою на півдні України водною інфраструктурою, з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- В Миколаєві немає централізованого водопостачання з 12 квітня. Російські військові пошкодили водовід «Дніпро-Миколаїв», який забезпечував водою місто.
- 24 квітня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що російські військові артобстрілом пошкодили водогін каналу «Сіверський Донець – Донбас», і ремонт каналу неможливий через постійні обстріли. Знеструмленими залишилися міста Донецької та Луганської областей. Маріуполь залишається без водопостачання більш ніж 60 днів.
- Призначений Росією голова окупованого Криму Сергій Аксьонов 29 квітня заявив, що аграрні виробники почали отримувати воду з Північно-Кримського каналу для зрошення сільськогосподарських угідь, і вже запущено в роботу дощувальне обладнання. За словами Аксьонова, цього року аграрії півострова отримуватимуть воду безкоштовно.
Миколаївщина: «люди економлять»
Повномасштабний наступ Росії на Україну, бойові дії та окупація російськими військами півдня України вплинули на ситуацію з забезпеченням водою цього регіону. Зокрема 13 квітня підприємство «Миколаївводоканал» повідомило, що насоси міста почали переводити на резервну лінію електропостачання, однак паралельно «виникли інші технічні проблеми»
З 16 квітня в місті організували підвіз технічної води, а 3 травня Кабінет міністрів України виділив із резервного фонду держбюджету 56 млн гривень на відновлення водопостачання в Миколаєві. Як повідомляється, кошти будуть спрямовані на буріння нових артезіанських свердловин.
Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім 4 травня повідомив, що «водопостачання у Миколаєві намагатимуться відновити до 15 травня, але йдеться про технічну воду, яку вживати як питну не можна».
У коментарі «Новинам Приазов’я» Віталій Кім запевнив, що місцеві жителі наразі забезпечені питною водою. За його словами, артезіанські свердловини в регіоні будуть запускати упродовж 1-2 місяців.
«Плануємо наступного тижня включати технічну воду з забором води з Південного Бугу, її не можна використовувати в їжу, для приготування, мити посуд, але це технічна вода для забезпечення потреб, митись там, таке інше. При цьому проєкт, на який виділив гроші Кабмін, ми будемо реалізовувати впродовж 1-2 місяців – і свердловини, які ми зараз готуємо з водою питною, і додаткове фільтраційне обладнання. Ми будемо воду додавати до тих пір, поки ми повністю не усунемо воду, яку ми забираємо з Південного Бугу. Люди навіть почали економити воду, тому ажіотажу немає, люди економлять», – повідомив Кім.
Окупований та зневоднений схід
Директор Інституту стратегічних досліджень та безпеки, правозахисник Павло Лисянський розповів «Новини Приазов’я», що на окупованій частині Донбасу проблеми з питною водою існують вже понад місяць.
«Вони (окупанти – ред.) почали відбирати у місцевого населення питну воду. І відправляти все на фронт», – стверджує він.
За словами Лисянського, окупанти не зважають на потреби місцевого населення. «Наразі, якщо ми беремо як і «ЛНР», і «ДНР», води там немає, людям воду дають по годинах раз на двадцять п’ять, на двадцять вісім днів», – додав Лисянський.
Він каже, що сам був свідком того, як люди набирали воду з усіх можливих джерел, у тому числі дощову воду для технічних потреб.
Місто біля моря залишили без води
Про відсутність води у заблокованому російськими військовими Маріуполі вже тривалий час кажуть як місцеві чиновники, так і жителі, яким вдалося виїхати з міста. Заступник мера Маріуполя Сергій Орлов повідомив, що російська армія зруйнувала інфраструктуру водопостачання і водовідведення в місті.
Зараз місто залишається повністю відрізаним від усіх необхідних для життя комунальних послуг. «Стан водопостачання в місті Маріуполі такий, що повністю відсутнє водопостачання і разом з ним відсутні всі інші комунальні послуги, які є символом сучасного міста. В цілому у місті відсутнє електропостачання, водопостачання, водовідведення, постачання природного газу, транспортне сполучення», – прокоментував «Новинам Приазов’я» Сергій Орлов.
Вся необхідна інфраструктура була зруйнована з перших днів російської агресії, підкреслив він.
«Цілеспрямовано були обстріляні насосні станції, мережі, станції водовідведення. Це дуже розгалужена система, яка має близько 120 тисяч абонентів в місті Маріуполь. Знищено насосні, знищено електропостачання мережі насосних, знищено багато мереж», – сказав заступник мера.
«Росія підступно знищила водопостачання на Маріуполь, яке ми отримували з каналу Сіверський Донець – Маріуполь, по Південно-Донбаському водоводу вона повністю зруйнувала постачання до міста. Також знищили насоси компанії «Води Донбасу», які дають можливість постачання з так званого Старокримського водосховища на річці Кальчик, і тому містяни не мають можливості мати централізоване водопостачання та відведення вже більш ніж 65 днів, воно відсутнє у місті Маріуполь і досі», – констатував Орлов.
Сергій Орлов зазначив, що, попри обіцянки російських окупаційних сил відновити водопостачання в Маріуполі, оперативно розв’язувати це питання неможливо.
«Для всього міста не існує швидкого вирішення, тому що, по-перше, канал не працює, отримати воду з Сіверського Донця неможливо. Можливо подавати зі Старокримського водосховища, тимчасово на кілька місяців, але це зробити неможливо через руйнацію від обстрілів», – сказав заступник мера.
Він певен, що навіть використовуючи альтернативні джерела, водопостачання у місті можна відновити лише точково на околицях, що складатиме 10-15% міста.
Натомість містяни намагаються врятуватися завдяки природним джерелам, які, за словами Орлова, покривають 10-20% потреб маріупольців у воді. Люди набирають воду з криниць, однак під час активних бойових дій це не є безпечно: місцеві неодноразово потрапляли під обстріли та гинули під час такого самостійного «водопостачання».
«Багато випадків, коли на вулиці кип’ятять воду, коли прання відбувається на вулиці у місткостях – ця картина характерна для всього міста», – підкреслив чиновник.
«Ми розуміємо, що наразі кількість населення зменшилася: якщо до нападу Росії ми мали до півмільйона жителів, то наразі маємо близько 100 тисяч, які оточені у місті і фактично є заручниками Росії», – підсумував Орлов.
Перспективи Бердянська
Колишній депутат Бердянської міської ради Віктор Дудукалов розповів, що сьогодні проблем із водозабезпеченням у місті немає. Утім, на думку ексдепутата, вони можуть з’явитися через нестачу фахівців і браку фінансів у російських окупаційних сил.
«На цей час про перебої або відсутність водопостачання інформації немає. Це наслідки налагодженої роботи ще за нормальної влади у місті. Але є кадрові призначення, які відкривають дуже погані перспективи, бо нормальні адекватні люди, спеціалісти, були усунені й відмовились співпрацювати з окупантами. Тому це лише питання часу, бо міська система водопостачання потребує щогодинної і щоденної уваги», – наголосив Дудукалов.
Ще однією проблемою, на його думку, стане брак коштів: «В окупантів немає грошей, бо вони намагаються збирати податки готівкою і в них не буде грошей щось відремонтувати. Я підозрюю, якщо їм Росія чимось допоможе, це якусь ситуацію зможе виправити, але системи і системного підходу в них немає».
Крим: куди дійшла дніпровська вода?
- 24 лютого голова міста Таврійськ Каховського району Херсонської області Микола Різак повідомив, що російські військові захопили головну будівлю Північно-Кримського каналу та Каховську ГЕС у Херсонській області. Тимчасова дамба та автомобільний міст – зруйновані. Таким чином, дніпровська вода з Херсонської області пішла до окупованого Криму.
- За даними Державної екологічної інспекції, сума збитків за самовільне використання Росією водних ресурсів України складає 32 млн 628 тисяч 960 гривень на добу.
- Президент України Володимир Зеленський 23 квітня заявив, що питна вода до анексованого Криму попри захоплення російськими військовими Каховської ГЕС ще не пішла, але Росія зробить усе, щоб це сталося, зазначив Зеленський.
Російський голова Криму Сергій Аксьонов вже заявляє, що завдяки дніпровській воді з Північно-Кримського каналу на півострові відновлюють вирощування рису і цього року рисові поля матимуть площу понад 630 га.
ГІС-фахівець Всесвітнього центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон розповів, що на сьогодні більшість кримських водосховищ, як живляться від Північно-Кримського каналу, залишаються незаповненими.
«Ті водосховища, які живилися з атмосферних опадів, заповнені до свого нормального об’єму, десь навіть переповнені й вже місяць тому скидали воду з цих водосховищ. Ті водосховища, які живилися з ПКК, незважаючи на те, що вода по каналу пішла, більшість з них залишаються незаповненими не те, що до нормального об’єму, а взагалі», – сказав Сергій Гапон.
Індикатором того, як буде проходити вода в центральний Крим, на його думку, є Міжгірне сховище.
«Воно взагалі порожнє, як було 5% від його об’єму всі 8 років, так і залишається, попри те, що вода зовсім поруч від нього знаходиться, за кілька десятків кілометрів від нього воду в каналі можна ідентифікувати, далі вона до самого водосховища не доходить», – прокоментував Гапон.
Експерт пояснив, що водосховища залишаються незаповненими з логістичних причин. За його словами, щоб перебудувати на новий-старий лад, потрібно зробити багато дій: прочистити та відремонтувати річище, підготувати самі водосховища, щоб прийшов великий рівень води. І ще треба знати, що робити із водосховищами та водою з логістичної точки зору.
Також, за словами фахівця, вирощування рису в Криму не є економічно вигідним.
«Я думаю, спробують вирощувати рис цього року виключно для того, щоб показати, що сільське господарство знов прийшло до доокупаційного періоду, хоча б просто показати, що частину чеків (поля для вирощування рису – ред.) залили. Проте навряд чи це принесе якусь економічну вигоду і взагалі раціональний сенс в цьому навряд чи буде», – вважає він.
Ризики для продовольчої безпеки країни
Директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Яцюк зазначив, що через ведення бойових дій і окупацію півдня російськими військовими Україна на сьогодні контролює не всі меліоративні системи.
«Каскад Дніпровських водосховищ – наш головний ресурс, на якому зосереджені майже 44 кубокілометри води, ми сьогодні повністю ним управляти не можемо. Оскільки захоплення російськими військовими Каховської ГЕС не дають можливість повною мірою управляти ресурсами Каховського водосховища. І відповідно ми не можемо управляти об’єктами інженерної інфраструктури багатьох великих меліоративних систем, таких як Північно-Кримський канал, Головний Каховський магістральний канал», – прокоментував Яцюк.
На думку вченого, потрібно звернути увагу на ризики для продовольчої безпеки України через можливе недостатнє зрошення сільськогосподарських земель, а також на проблему якості води.
«Звичайно, що сьогодні головне завдання для центральних органів виконавчої влади разом з науковцями – це терміново розробити комплекс заходів превентивних і оперативних, які мають, скажімо, мінімізувати ризики для продовольчої безпеки держави», – наголосив він.
У якості прикладу експерт навів окуповану Василівку: «Там зруйновані очисні споруди і неочищені стічні води потрапляють у Каховське водосховище. Каховське водосховище є джерелом і питного водопостачання, і використання іншими галузями економіки. Ці забруднені води будуть мати негативні наслідки і для населення, в першу чергу, і для всіх водокористувачів. Тобто треба мінімізувати і певним чином убезпечити і населення, і галузі економіки, щоб вони не постраждали від цього забруднення».
Автор: Олександр Янковський; Радіо Свобода