BELPOL випустив нове розслідування про те, як Білорусь допомагає Росії у війні з Україною. За даними об’єднання, у Білорусі виробляють частини снарядів для реактивної системи залпового вогню БМ-21 “Град”. Також об’єднання екс-силовиків з’ясувало, які підприємства задіяні в цьому ланцюжку і скільки Білорусь на цьому заробляє. Розповідаємо головне.
У грудні 2022 року до Білорусі прибув тодішній міністр оборони Росії Сергей Шойгу. Під час цього візиту він і міністр оборони Білорусі Віктор Хренін підписали протокол про внесення змін в угоду між Білоруссю і Росією про спільне забезпечення регіональної безпеки у військовій сфері. Інформація про зміст зустрічі не озвучувалася. Однак серед присутніх на ній були на той момент заступник прем’єр-міністра Петр Пархомчик та голова Держкомвійськранпрому Дмитро Пантус.
За даними BELPOL, приблизно за два тижні Дмитро Пантус зустрічався з Денисом Мантуровим – на той момент заступником голови уряду Росії, міністром промисловості та торгівлі. На переговорах, зазначає об’єднання, розмова йшла про комплектуючі до реактивних снарядів і пострілів 122 і 152 мм. Певні домовленості були досягнуті.
BELPOL зазначає, що з цього часу Дмитро Пантус починає “бомбити листами” директора російського холдингу “Технодинаміка” із запитами на поставку до Білорусі комплектуючих до боєприпасів і пострілів калібру 122 і 152 мм. Серед них – детонатори, порохові гільзи.
Як стверджує BELPOL з посиланням на лист, підписаний Пантусом, Білорусь щомісяця збиралася виробляти по 10 тисяч снарядів калібру 122 мм та стільки ж пострілів калібру 152 мм.
В рамках цих доручень мінський Завод точної електромеханіки провів науково-дослідну роботу під грифом “Складальник”. Її мета – налагодити виробництво складання реактивних снарядів 122-мм.
– Однак от невдача, начебто і до складання готові, але щось їм заважає. І обсяги не ті, і російські постачальники відмовилися поставляти підривники, вибухівку, порох і детонатори. Звісно, зі зрозумілих причин: російській армії самій не вистачає боєприпасів для продовження бійні в Україні, – зазначають у BELPOL. -І тоді було вирішено максимально локалізувати виробництво снарядів на території Білорусі.
Як це відбувалося?
За даними BELPOL, у Білорусі до роботи з виробництва компонентів долучили щонайменше 16 підприємств Мінпрому й Держкомвійськовопрому. Як стверджує об’єднання, “найбільш значущий внесок” у процес зробив “Завод точної електромеханіки”. У березні 2023-го він і російське науково-виробниче об’єднання “Сплав” уклали контракт на поставку понад 184 тисяч корпусно-механічних частин реактивних снарядів у рамках оборонного держзамовлення РФ.
Згідно з документом, з вересня 2023 року щомісяця білоруська сторона зобов’язана була постачати в Росію по 13 тисяч комплектів частин для реактивних снарядів калібру 122 мм.
За даними BELPOL, у ланцюжку основних виробників деталей складаються чотири підприємства. Це жлобинський БМЗ, жодінський “БАЗтьюб”, оршанський “Легмаш” і мінський “Завод точної електромеханіки”.
Так, БМЗ виробляє гарячедеформовані труби та займається їхнім загартуванням. Потім передає їх для холодної деформації на “БАЗтьюб”. Пізніше “Легмаш” виконує їхню механічну обробку.
Готові частини постачають на “Завод точної електромеханіки”, а вони вже їх передають російському “Сплаву”.
У розслідуванні також зазначили, що, на додачу до цього навантаження, “БАЗтьюб” також постачає партії трубних заготовок снарядів ще й на російське підприємство “Штамп”. У листопаді 2023-го вони уклали контракт на поставку понад 60 тисяч трубних заготовок. Вартість їхньої вартості сягнула майже 828 мільйонів російських рублів.
BELPOL стверджує, що не обійшлося в цій схемі і без проблем. Складнощі з’явилися вже на етапі випуску перших деталей. До списку труднощів входили:
- нестача кваліфікованих фахівців,
- брак,
- план виробництва, “який не можна порушити”.
Як вирішували ці проблеми? BELPOL повідомляє, що “БАЗтьюбу”, наприклад, на допомогу прийшов БЕЛАЗ. Підприємство підставило плече у виробництві деталей, а також виручило з кадрами: на вахту туди відправило десятьох працівників.
BELPOL зазначає: до схеми виробництва снарядів входять не тільки ті, хто створює частини снарядів, а й, наприклад, займаються їхнім фарбуванням, механічною та хімічною обробкою. Серед них МАЗ, МТЗ, “Гомсельмаш”.
Наприклад, Гомельський завод лиття і нормалей виробляє за замовленням “БАЗтьюба” гальванічну обробку деталей.
Якими є масштаби виробництва?
За даними BELPOL, в 2024 році в Росію планувалося поставити по 105 тисяч хвостових і головних труб реактивного снаряда. До цієї цифри варто додати 50 тисяч таких самих деталей, згідно з планами 2023 року.
Це означає, що в загальній складності Держкомвійськпром, комерційні структури, а також підприємства, що входять до складу Міністерства промисловості, мали допомогти Росії виготовити 155 тисяч реактивних снарядів до РСЗВ “Град”.
В об’єднанні колишніх силовиків підрахували, що ними можна “накрити” 13 таких райцентрів, як Орша.
За даними BELPOL, з урахуванням виконаних контрактів і тих, що зараз перебувають у процесі реалізації, РФ буде поставлено понад 4,5 мільйона деталей і збірок до реактивних снарядів на суму близько 25,8 мільярда російських рублів.
Джерело: zerkalo.io