Як російські загарбники знищують дельфінів України і всього Чорного моря

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну на узбережжі Чорного моря зʼявилося набагато більше ніж зазвичай мертвих дельфінів та інших морських ссавців. Вчені стверджують, що причина цього – активність російського військового флоту, зазначає Бі-Бі-Сі.

Щоранку на світанку Іван Русєв прогулюється берегом Чорного моря на південному заході України. Восени він спостерігав, як мільйони перелітних птахів вирушили на південь. Останні пелікани відлетіли в кінці вересня і повернуться лише у березні.

Хоча міграції птахів відбуваються за планом, у життя інших видів дикої природи грубо втрутилася російська війна.

Через кілька місяців після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Русєв помітив нове і тривожне явище: море почало викидати на пляжі велику кількість мертвих дельфінів.

Таке явище не є чимось винятковим. Але коли вчений знаходив мертвих тварин у минулі роки, багато з них мали на тілі сліди рибальського спорядження, в якому вони вочевидь заплуталися. Цього року таких слідів не було.

Русєв керує національним парком “Тузлівські лимани” на Одещині неподалік від кордону з Молдовою. За його словами, зазвичай протягом року він виявляє трьох-чотирьох мертвих дельфінів уздовж 44-кілометрової берегової лінії парку.

Після початку великої війни більшу частину берегової лінії закрили військові. Але лише на 5 км узбережжя, до якого у вчених залишився доступ, вони виявили з 24 лютого 2022 року до кінця серпня 35 мертвих морських ссавців.

За даними, які дослідники отримали від колег в інших чорноморських країнах, крім Росії та Грузії, а також окупованих територій півдня України, до травня 2022 року на берег викинуло близько 2500 мертвих дельфінів.

Як пояснює Русєв, більшість мертвих дельфінів зазвичай залишаються на дні моря, і тому реальна цифра загиблих тварин може бути в рази більше.

Зростання числа мертвих тварин помітили й інші природоохоронні організації, серед яких румунська асоціація екологів Mare Nostrum.

Причиною цього явища, як твердить Русєв, є втрата тваринами орієнтації за ехо-сигналами. Російські військові використовують гідролокатори на високому рівні децибелів, а це шкодить слуху дельфінів.

“Якщо тварина втрачає здатність самостійно орієнтуватися, вона може розбитися об скелі”, – каже вчений. Дельфіни та деякі інші морські ссавці використовують ехолокацію для навігації та спілкування. Тепер дослідники мають чимало доказів того, що використання гідролокаторів травмує слух китоподібних.

У 2000 році після масового викиду морських ссавців на Багамах, ВМС США вперше визначили, що причиною стало використання морських гідролокаторів під час навчань. Військово-морські тренування спричинили і найбільшу загибель ссавців у Великій Британії, яка сталася у 2008 році біля Корнуолла.

Військова таємниця часто перешкоджала дослідженню цієї проблеми. Однак багато експертів вказують на те, що зв’язок між загибеллю дельфінів у Чорному морі і російським вторгненням не є випадковим.

“Масовий викид тварин на узбережжя почався майже одразу після російського вторгнення”, – каже Павло Гольдін з київського Інституту зоології імені Шмальгаузена.

“Ми серйозно ставимося до гіпотези акустичної травми. Ми багато років вивчали це явище”.

Одна справа підозрювати, що причиною смерті дельфінів може бути акустична травма, – зовсім інша це довести. Пошкодження внутрішнього вуха китоподібних можна виявити лише протягом 24 годин після смерті тварини. Пізніше стає неможливо відрізнити пошкодження чутливих волосків внутрішнього вуха від посмертного розпаду.

Трупи дельфінів виносить на берег зазвичай набагато пізніше, коли вони вже почали розкладатися. Після цього зразки ще потрібно відправити до лабораторій в Італії чи Німеччині. Порушення ехолокації не вбиває дельфінів одразу. У деяких випадках їм може викинути на берег ще живими.

На українському узбережжі Чорного моря було принаймні два таких випадки. Через добу тварини одужали й повернулися у море. Як свідчать дослідження, іноді пошкодження від звукової травми можна усунути.

Російський Чорноморський флот набагато більший за український. Королівський інститут об’єднаних служб (Rusi) зазначає, що шість російських підводних човнів у Чорному морі “суттєво перевершують підводні активи” інших ВМС у регіоні.

Ракети, якими Росія обстрілює Україну з підводних човнів, двигуни вертольотів, підводні вибухи і міни – все це шкодить слуху морських тварин.

Якби будь-яка з ракет, які Росія випускає зі своїх кораблів у Чорному морі, впала у море, вона б витіснила китоподібних з цього регіону, каже Дімітар Попов, керівник проєкту зі збереження китоподібних у болгарській організації Green Balkans.

Навесні він і його колеги зафіксували найвищу щільність і чисельність китоподібних біля узбережжя Болгарії за шість років.

“Тварини… розподіляються за певною схемою, – пояснює Попов. – Ця схема була порушена, і вони рухаються далі на південь. Ось чому в болгарських водах була така висока щільність китоподібних”. Це також сприяє поширенню хвороб серед них.

Острів Зміїний, який Росія захопила у перший день вторгнення, розташований лише за 50 км від узбережжя Тузлівського природного парку. У квітні Україна потопила флагман російського Чорноморського флоту “Москву”, а в червні повернула острів Зміїний.

Русєв хоче, щоб Україна визнала заповідною зоною саме цю територію площею близько 5 тис. кв. км, де будуть охоронятися дельфіни. Міністерство екології вже підтримало його пропозицію.

У відомстві вже думають про те, як відновити популяцію дельфінів і створити центр реадаптації чорноморських афалін у Тузлівському національному парку.

До російського вторгнення в Україну відновлення популяції китоподібних у Чорному морі вважали екологічним успіхом. Тут мешкають три основних види дельфінів: звичайний дельфін, бурий та афаліна.

До 1960-х років популяція зменшувалася. Вчені припускають, що у 1900 році в Чорному морі було від мільйона до двох мільйонів різних видів дельфінів. До 1945 року, за їхніми оцінками, їхня кількість скоротилась приблизно до 100 тисяч. Найбільшою загрозою було полювання на цих тварин, але у 1966 році його заборонили у Радянському Союзі, Болгарії та Румунії. Туреччина наслідувала цей приклад у 1983 році.

Інші загрози, як-от випадковий вилов та забруднення, лишилися. Однією з особливостей Чорного моря є те, що на глибині 180 м воно практично є мертвим: кисень не проникає до його глибин, і морське життя зосереджене у верхній товщі води.

“87% води у Чорному морі природно не мають кисню, до того ж це море є дуже чутливим до антропогенного впливу через величезну площу водозбірного басейну та через те, що Чорне море є внутрішньоматериковим”, – йдеться в заяві Програми ООН з навколишнього середовища.

За оцінками найавторитетнішого на сьогодні опитування, проведеного компанією Accobams у 2019 році, у Чорному морі мешкає близько 253 000 китоподібних. 118 328 з них – це звичайні дельфіни, 94 219 – бурі дельфіни і 72 369 – афаліни.

Дослідження охоплювало майже все Чорне море, за винятком території навколо окупованого Росією Криму. Попри часткове відновлення чисельності, усі три види залишаються в червоному списку тварин, які перебувають під загрозою зникнення, який веде Міжнародний союз охорони природи (МСОП).

Принаймні на папері деякі частини Чорного моря вже охороняються: існує 13 ділянок, визначених МСОП як важливі території для морських ссавців.

У Болгарії близько 15 морських територій перебувають під охороною ЄС, ще три очікують на затвердження, у Румунії охороняються дві території.

Туреччина, яка офіційно є кандидатом на членство в ЄС, також має шість територій, визначених Рамсарською конвенцією. Однак на практиці бракує механізмів захисту видів.

“Чорне море є ще більш проблематичним через браконьєрство у регіоні, з яким дуже важко боротися тут”, – каже Голдін.

Навіть якщо Русєву вдасться заручитися офіційною підтримкою своєї ідеї морського національного парку, залишаються інші труднощі. Дельфіни мігрують на великі території, а ділянки, які охороняються екологами, не такі великі.

Іншою важливою проблемою є корупція, яка перешкоджає зусиллям із збереження Чорного моря. Болгарія та Румунія разом з Угорщиною мають найнижчий рейтинг серед країн ЄС, а в Україні справи ще гірші: вона посідає 122 місце зі 180 країн у рейтингу.

Русєв висловлює оптимізм, що війна змінить ставлення до корупції у суспільстві.

“Я бачив, як деякі охоронці давали дозвіл браконьєрам, які виловлювали тонни риби… Сподіваюся, що після війни це буде абсолютно ненормально”, – каже дослідник.

Повний масштаб шкоди, завданої Чорному морю та його природі, стане очевидним лише після закінчення війни. Зараз екологи не можуть проводити дослідження через небезпеку – на узбережжі залишається чимало нерозірваних снарядів, для очищення моря від мін можуть знадобитися десятиліття.

Mare Nostrum призупинили деякі зі своїх досліджень, які планували впродовж кількох років. Навіть коли вчені зможуть почати роботу знову, у їхніх даних залишаться прогалини. Це невтішна перспектива для дослідників, які витратили роки на створення картини складних і різноманітних екосистем навколо Чорного моря.

“Я дуже боюся, що ми виявимо найсерйозніші загрози, коли війна завершиться, – каже Голдін. – Я дуже боюся, що завтра чи післязавтра ми побачимо найстрашніші наслідки війни”.