Центральний районний суд Миколаєва слухає справу щодо місцевого жителя Дмитра Т. За даними обвинувачення, він повідомляв росіянам, де нібито перебувають українські військові. Однією з локацій виявилася житлова багатоповерхівка, а не військовий об’єкт.
Одинадцятого червня колегія суддів у складі Наталії Черенкової, Сергія Медюка та Олександра Чулупа заслухала свідків. Четверо жінок розповіли, що спілкувалися з Дмитром онлайн та обривали зв’язок, коли він починав говорити про підтримку Росії. За це він погрожував, що наведе на них російські ракети. Ніхто з жінок серйозно його слова не сприймав — дехто припускав, що він напивається і намагається залякати за відмову спілкуватися і зустрічатися. Та слідство з’ясувало, що Дмитро справді передавав координати представникам Росії. Наразі Дмитро перебуває під вартою. Журналістка з МІПЛ побувала на судовому засіданні і розповідає про справу.
За даними з обвинувального акту, Дмитро мав проросійські погляди, читав пропагандистські Telegram-канали і шукав там співрозмовників. На початку лютого 2023 року він почав переписуватися з людиною, яка запропонувала йому повідомляти про переміщення українських військових та інфраструктуру.
Зокрема, 8 лютого співрозмовник написав російською мовою:
“Нас интересуют не только военные объекты. Заинтересованность представляют также объекты гражданской инфраструктуры, а именно: котельные, насосные станции, распределительные станции электропередач. А также места, где живут военные, может, видите их какую-то активность возле гражданских объектов”.
Слідство наполягає: Дмитро розумів, що спілкується з представником російських спецслужб, погодився і питав про винагороду. Надвечір того ж дня, 8 лютого, він написав:
“Военные находятся возле Варваровского моста. Со стороны большой морской. Там их местоположение. Там нет зениток и тому подобное. Если вы хотите сделать удар, то делайте. Там блокпост. Там немного военных, может, человек 10. Сделайте удар по ним. А то они вообще обнаглели, смеются. Оскорбляют росармию. Расслабились. Нанесите по ним удар”.
Слухання справи щодо державної зради
Згодом Дмитро почав переписуватися зі ще однією співрозмовницею. У червні 2023 року вона попросила перевірити, чи на території місцевого танкового заводу є західна техніка. Дмитро відповів, що вдасть, ніби йде до супермаркету поруч і все роздивиться.
Цій же жінці Дмитро писав 12 червня 2023 року. О 23:13 год він надіслав координати і додав:
“Там террористы скрываются, которые рейды в Белгородскую область делают. Уничтожьте их ракетой”. На це співрозмовниця відповіла: “Передам нашим военным. Они 100 процентов знают, что делать”.
Під час розслідування з’ясували, що за вказаними Дмитром координатами розташована житлова багатоповерхівка. Зі слів прокурорки у справі, завдяки тому, що слідство вчасно спрацювало, будинок не обстріляли. На уточнення МІПЛ, чи означає це, що під час негласних слідчих розшукових дій правоохоронці перехопили повідомлення Дмитра, прокурорка відповіла ствердно. Але разом із цим, у судових ухвалах вказано, що повідомлення він надіслав.
Також Дмитро переписувався з жінками з Миколаєва, говорив їм про свої проросійські погляди.
Чоловіка обвинувачують у державній зраді в умовах воєнного стану та незавершеному пособництві у порушенні законів і звичаїв війни, що вчинене організованою групою. Йому загрожує покарання від 15 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.
Що каже підсудний?
Дмитро невисокий і худорлявий, на вид 35 — 40 років. Він неодружений, дітей не має. Розповів, що працював поштарем в “Укрпошті”, розносив газети й пенсії. З однієї з судових ухвал у справі відомо, що раніше він також був завідувачем групи IKT у Чорноморському національному університеті імені Петра Могили.
Інтереси Дмитра представляють двоє адвокатів. На судове засідання також прийшли його тітка і двоюрідна сестра.
На прохання журналістки МІПЛ прокоментувати звинувачення Дмитро провину визнав частково.
— У матеріалах справи є згадка, що ви повідомляли про розташування військових. Чи ви робили це і якщо так, то для чого? — запитала журналістка МІПЛ.
— Як вам сказати… Я просто писав своїм знайомим, які виїжджали з міста, де розташовані військові, щоб вони собі мали на увазі. Намірів зашкодити військовим не було. Це просто переписка зі знайомими, які покидали місто. Машини перевіряли, я хотів попередити, щоб не було заборонених речей, — відповів Дмитро.
Обвинувачений Дмитро в залі засідання. Фото: МІПЛ
— Вам також інкримінують передачу координат житлового будинку.
— Дані, які я скидав — це було після сварки з сестрою. А так жодні координати я більше не скидав. Нікому шкоди не хотів зробити.
— Чи спілкувалися ви з представниками Росії? — уточнила журналістка.
— Ви маєте на увазі військових? З військовими я не спілкувався, а з невійськовими — так. Я переписувався з однією людиною. Вона моя знайома. Це були побутові речі.
— Як тоді можете пояснити звинувачення на вашу адресу?
— Я говорив на політичні теми, за війну і ці координати. А держзраду я не визнаю, не спілкувався зі спецслужбами, не отримував додних нагород, агентурні мережі не створював, — відповів Дмитро.
— Що ви маєте на увазі під поняттям “політичні теми”? Владу критикували?
— Загалом про політичний устрій, парламент, президента. Я взагалі питав їхню думку, потім мене питали. Була критика, але небагато.
— Ваша справа пов’язана з війною. Що ви думаєте про війну зараз?
— Я цю війну не підтримував і не підтримую. Не розумію, навіщо вона взагалі почалася, коли закінчиться та як проходитиме…
— А кого ви підтримуєте — Україну чи Росію?
— Я Україну підтримую.
Допит свідків
У судовій залі 11 червня незвично людно як для одного з численних процесів про державну зраду. Справа у тому, що прийшли п’ятеро свідків — усі жінки, а з ними — їхні родичі та друзі для підтримки. З них четверо — місцеві, хто спілкувався з Дмитром онлайн, і його двоюрідна сестра.
Вони підтвердили, що чоловік висловлював проросійську позицію.
Свідок О. спілкувалася з Дмитром у соцмережах. Один раз вони побачилися.
— Чи висловлювався він щодо Російської Федерації? — почала допит Вікторія Шаповалова, прокурорка Миколаївської обласної прокуратури.
— Спочатку була дружня переписка, а потім вона стала не дуже цікава, — пояснила О. — Так, він був прихильником РФ, хотів, щоб росіяни сюди швидше прийшли.
Далі запитання ставили адвокати обвинуваченого Юлія Дементьєва та Леонід Петровський.
— У протоколі ви зазначили, що при впізнанні вам надавали фото підсудного. Це було одне фото і ви впізнали його, хоча до того ніколи не бачили? — уточнив Леонід Петровський.
— Було одне фото, — підтвердила О, але додала: — Я його раніше бачила, ми один раз зустрічалися.
— А у чому він проявляв проросійську позицію? — продовжив адвокат.
— Там було багато всього. Він говорив, що має знайомих, здається, у Донецьку. Казав, якщо росіяни сюди прийдуть, він візьме зброю та буде всіх стріляти і мене в тому числі, — пригадала жінка. — Ми лише один раз зустрілися на пів години, каву попили, він показував якісь російські літаки.
— Ви вказували, що він вам погрожував. Коли саме? В переписці, а ви після цього з ним ще й зустрічалися? — запитала адвокатка Юлія Дементьєва.
— Спочатку була переписка, потім ми зустрілися. Погрози він писав після зустрічі, коли я не відповідала на його повідомлення. Говорив, якщо я з ним не переписуватимусь, то до мене прилетять російські ракети. Його дратувало, що я українка. Я більше з ним не спілкувалася, мені людина не цікава, — пояснила жінка.
Колегія суддів. Фото: МІПЛ
Свідок В. розповіла схожу історію. Каже, що обірвала спілкування з Дмитром, але певний час ще отримувала погрози, що до неї “прилетять російські ракети”.
— На допиті ви розповіли, що він представлявся працівником ФСБ чи російських спецслужб. Чи показував він якесь посвідчення? — запитав адвокат Леонід Петровський.
— Ні, він лише писав про це, — відповіла жінка.
— Щодо погроз, з якого приводу вони були, на вашу думку? — продовжив адвокат.
— Він говорив, що прилетять російські ракети і що може навести обстріл на будинок будь-яких людей, які йому не подобаються. Я думала, що він був нетверезий.
— Тобто ви не сприймали ці погрози серйозно? — уточнив Петровський.
— Ні, не сприймала це серйозно. Тому що зазвичай люди, які з себе нічого не становлять, хочуть виставити себе інакше, — пояснила жінка.
Третьою свідчила С. — двоюрідна сестра Дмитра. Вона розповіла, що раніше не спілкувалася з ним, вони познайомилися лише у 2020 році на похороні рідних. Тісний зв’язок не підтримували. На питання прокурорки, чи він висловлював проросійські погляди, жінка відповіла ствердно й зазначила, що не поділяла їх.
— Як ви сприймали повідомлення від Дмитра? Можливо, як фантазії якісь? — запитав адвокат Петровський.
— Зранку, бувало, він писав про загальні теми, погоду. А надвечір він чи вип’є, чи що, починається от таке [проросійські повідомлення — МІПЛ]. Я, щиро кажучи, не вірила в ці його слова, — відповіла жінка.
Четверта свідок С. розповіла, що з підсудним лише переписувалася.
— Дмитро говорив, що він за Росію. Коли я сказала, що не треба це писати, він відповів, що знає, що і де розташовано і може поставити точки й навести ракети. Я його заблокувала. За кілька хвилин після цього він зателефонував. Я була в шоці, що він міг зателефонувати при заблокованому номері. Говорив: коли прийдуть росіяни, то будемо зовсім по-іншому розмовляти. В мене погас телефон і я з ним більше не спілкувалася, — розповіла свідок.
— Ви сприймали ці погрози як реальні? — запитала прокурорка.
— Ну, для мене це було досить дивно. Я переживала, бо поряд зі мною є діти, знайомі. Я шукала сайти, куди можна цю переписку надіслати, щоб перевірити: дійсно людина таке може зробити чи вона просто випивша. Але я нічого не знайшла і більше з ним не спілкувалася, — відповіла жінка.
— Під час допиту ви підтвердили, що не знаєте обвинуваченого, а потім впізнали його на наданих слідчими фото. Скільки фотографій вам надали для впізнання? — запитала адвокатка Дементьєва.
— Було п’ять чи чотири фото.
— Ви впевнені, що вам надавали саме п’ять знімків? За якими саме ознаками ви його впізнали? — продовжила захисниця.
— Ну, я дійсно могла не порахувати, скільки було фото. Впізнала за зовнішністю. Вона схожа з тією фотографією, яку він надсилав в інтернеті, на ньому була та сама сорочка, — пояснила жінка.
Останньою свідчила О., яка з Дмитром спілкувалася лише в соцмережах. Вона розповіла:
— Якщо вважати коротку переписку, то так, було спілкування. Візуально його не бачила. Вживу його навіть не впізнаю. Може, це він сидить, а може і ні. Фотографію в інтернеті можна поставити будь-яку. Я навіть не пам’ятаю його. Якщо зараз подивитися на нього, я його не впізнаю. В переписці був неприємний епізод. Через це я його видалила.
Допит свідків. Фото: МІПЛ
Адвокат спитав, чи О. сприймала погрози Дмитра серйозно. Вона відповіла, що ні — мовляв, “в інтернеті чимало дурних людей, а тому одразу відправила його в бан”.
Ще кілька жінок як свідки виступлять на наступних засіданнях. Одна з них уже подала клопотання про перенесення допиту, бо зараз на службі в ЗСУ.
Журналістка МІПЛ спитала у Дмитра, з чим він пов’язує цю справу і про яке рішення проситиме суд. Він сказав:
— З війною справу пов’язую. Я висловлював свою думку кільком людям, наполягав на ній, аргументи деякі висловлював. Ну от так. Проситиму про справедливе рішення.
Додамо, що МІПЛ звернула увагу на те, як специфічно кваліфікують дії обвинуваченого. Йдеться про незавершений замах на вчинення пособництва у порушенні законів і звичаїв війни. Подібну кваліфікацію ми не вперше бачимо у справах Миколаївської облпрокуратури. В інших регіонах, які моніторить МІПЛ, такі дії кваліфікують як державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про переміщення ЗСУ чи колабораціонізм.
Авторка: Анастасія Зубова, журналістка МІПЛ
Джерело: Медійна ініціатива за права людини