Катівня замість культури
Як повідомляє Центр журналістських розслідувань (ЦЖР), який посилається на власні джерела, у катівні в Одрадівці можуть бути й цивільні, яких представники РФ привезли з Каховського району Херсонської області.
Про цю катівню та утримуваних там людей журналістам розповів їхній читач з Херсонщини на умовах анонімності.
За його словами, підвал будинку культури чималий: “його площа дуже велика і є достатньо кімнат, де [незаконно затриманих] хлопців тримають по одному”. Мешканець Херсонщини також наголосив, що декого з увʼязнених “дуже сильно катують і примушують до співпраці”.
Журналістам вдалося зв’язатися з мешканцями Одрадівки та сусідніх сіл Новотроїцької громади. Місцеві жителі підтвердили інформацію про те, що росіяни перетворили будинок культури на катівню.
“Знаю, що в нашому будинку культури в Одрадівці є підвал, до якого російські військові звозять ‘неблагонадійних’ людей. Їх там катують. Росіяни вже не раз погрожували відправити туди на підвал інших людей, якщо їм щось не сподобається”, — казали журналістам люди, які опинилися в російській окупації.
Співрозмовники ЦЖР також зауважили, що в будівлі будинку культури в Одрадівці постійно перебувають російські військовослужбовці.
Як нагадали журналісти, в Одрадівці був зведений величезний будинок культури, що став утіленням гігантоманії, до якої тяжіли радянські чиновники, зокрема й Віталій Сторчак, багаторічний голова колишнього місцевого колгоспу “Степовий”, який помер у березні цього року.
Що відбувається в Одрадівці під час російської окупації?
Коли російські сили окупували лівобережжя Херсонщини, Віталій Сторчак перейшов на бік ворога. За даними журналістів, тепер з ворогом співпрацює його син Олександр Сторчак, колишній сільський голова Одрадівки та депутат Новотроїцької районної ради упродовж 2015–2020 років.
Наразі Олександр Сторчак очолив нелегітимну окупаційну “адміністрацію” Одрадівки та може бути причетним до організації фейкового “референдуму” (щодо “приєднання” окупованої частини Херсонської області до РФ) і незаконних “виборів”, які проводили російські окупаційні сили.
Крім цього, місцеві мешканці розповідали, що Олександр Сторчак заселяв росіян у помешкання, звідки виїхали люди, та неодноразово влаштовував пропагандистські заходи, які проводили і в захоплених закладах освіти. Ба більше, в січні минулого року з Одрадівки показово-примусово виселили кількох місцевих мешканців “за проукраїнську пропаганду і супротив роботі окупаційної адміністрації”.
Хто міг потрапити до катівні в Одрадівці?
В одрадівському підвалі, який російські військові перетворили на катівню, можуть утримувати Олексія Грінька (викраденого 22 березня 2024 року у селищі Любимівка Каховського району), Олександра Герчаковського (викраденого 14 березня цього року в Каховці), Дениса Шума, Івана та Антона Штепів (викрадених в селищі Горностаївка в листопаді минулого року). Крім цього, у підвалі будинку культури в Одрадівці представники РФ утримують ще одного жителя Горностаївки, прізвище якого наразі неможливо встановити, розповіли в ЦЖР.
Раніше вже писали про 23-річного Дениса Шума та 22-річних братів-близнюків — Івана та Антона Штепів. Росіяни свавільно затримали юнаків ще у листопаді 2023 року та утримують у неволі, не називаючи жодних причин для таких дій. При цьому неофіційно братів-близнюків звинувачували у тому, що вони наводили ЗСУ на російські позиції, а Дениса Шума також підозрювали у співпраці з українськими силами оборони.
ЦЖР також розповідав про незаконно викраденого Олексія Грінька, 1980 року народження. Чоловік мешкав у селі Любимівка Каховського району. 22 березня цього року, орієнтовно о третій — четвертій годині дня, російські окупанти вдерлися до його будинку, накинули Олексію мішок на голову та вивезли чоловіка у невідомому напрямку. Дружина викраденого просила по допомогу у соцмережах.
Як зазначали журналістські джерела, 22 березня 2023 року російські військові завітали до багатьох мешканців Любимівської селищної громади. Окупанти вдиралися до будинків людей і шукали так званих “українських диверсантів”, адже того дня українські сили знищили склад боєкомплектів російських сил, який був розташований у будівлі колишнього місцевого дитсадка, який захопили російські окупанти.
“Олексій Грінько — проста, дуже гарна людина, він займався продажем добрив, працював у ‘Чумаку’, ‘Грінтімі’ та на інших підприємствах”, — розповідали журналістам люди на умовах анонімності. На їхню думку, Олексій просто потрапив окупантам під гарячу руку. Журналістські джерела також повідомляли, що 2023 року російські окупанти вже влаштовували незаконний обшук у будинку Олексія Грінька. За даними ЦЖР, чоловік намагався виїхати з окупації, проте росіяни не пропустили Олексія: чоловіка сильно побили на одному з російських блокпостів, тож він був вимушений повернутися до рідного села.
Щодо Олександра Герчаковського відомо, що російські окупанти вдерлися до будинку 40-річного Олександра біля восьмої години вечора 14 березня 2024 року. Про це розповідали знайомі викраденого росіянами чоловіка журналістам ЦЖР.
Герчаковський Олександр народився 16 березня 1984 року в селі Станіслав Херсонського району та вже тривалий час проживав у Каховці. Він працював у магазині однієї з мереж будівельних і господарських товарів.
За словами знайомих, “окупанти вдерлися до нього ввечері, побили його, провели ‘обшук’, але що шукали — невідомо”. “Потім наказали йому взяти теплі речі та кудись повезли. Наскільки вдалося дізнатися, викрали його представники ФСБ”, — казали свідки на умовах анонімності.
Представники окупантів не повідомляли ані причин затримання, ані куди вивезли чоловіка та де його утримують. На жаль, це типовий сценарій, адже, як свідчило аналітичне дослідження насильницьких зникнень, що відбувалися на тимчасово окупованих територіях України, Російська Федерація постійно приховує місцеперебування зниклих безвісти людей, а після зникнення рідні потерпілих не можуть отримати інформацію ані у місцевої окупаційної влади, ані в офіційних державних осіб Російської Федерації.
Як відмічала юристка ХПГ Ганна Овдієнко, Росія могла підтвердити, що зникла людина перебуває під контролем російської влади, коли від моменту зникнення спливали місяці чи навіть рік. Проте навіть після цього представники РФ могли не надавати інформації ані про точне місцеперебування людини, ані про стан її здоров’я. Через це родичі зниклих безвісти фактично перебували у стані вакууму: спочатку вони не знали, чи жива людина, яка зникла, а потім не знали, як з нею поводяться.
Загальний контекст
Наразі відомо, що від тортур і нелюдського поводження з боку представників РФ постраждали щонайменше 5600 українців. Як відмічав Генеральний прокурор України Андрій Костін в інтерв’ю Інтерфакс-Україна, стільки постраждалих вже ідентифікували українські правоохоронці під час розслідувань. На жаль, це неостаточна цифра, адже правоохоронці не можуть перевірити та встановити кількість постраждалих на тимчасово окупованих територіях України, які перебувають під контролем російських Збройних сил.