Збройні сили України (ЗСУ) знищили найновіший російський зенітно-ракетний комплекс С-400 за допомогою застарілої американської ракети ATACMS, повідомляє Bild.
За даними видання, це сталося минулого тижня поблизу аеродрому Моспіно на Донеччині. Для атаки ЗСУ використали версію ATACMS Block 1 (M39), яка була розроблена 35 років тому. 2020 року ракету з дальністю польоту 165 км зняли з озброєння армії США і замінили на нову версію ATACMS, здатну бити на 300 км.
Російський С-400 під Моспіно виявив ворожу боєголовку і випустив нею не менше шести зенітних ракет, але жодна з них не змогла перехопити мету. У результаті, як зазначає Bild, згоріли не лише російські пускові установки, а й комплекс радіолокацій.
До цього, за даними проекту Oryx, який підраховує документально зафіксовані втрати техніки під час війни в Україні, українські сили знищили щонайменше п’ять транспортно-пускових установок С-400, а також кілька одиниць іншого обладнання, включаючи пункт управління, радар та машину забезпечення.
Дві батареї С-400 були виведені з ладу у Криму — на мисі Тарханкут та біля Євпаторії у серпні та вересні 2023 року. Українські сили діяли за тією самою схемою: відволікали дронами системи ППО, після чого ВМС України крилатими ракетами «Нептун» били по пускових комплексах.
С-400 “Тріумф” вважається головним зенітно-ракетним комплексом Повітряно-космічних сил Росії. Один дивізіон такого комплексу, який складається із чотирьох машин, коштує близько $1,25 млрд. Загалом Росія випустила 75 дивізіонів, або 300 машин такого класу.
Знищення подібних засобів ППО важливе з двох причин, казав Newsweek військовий експерт Девід Хемблінг. По-перше, «раніше уявлялося, що С-400 працювали добре, але тепер вони здаються вразливими». По-друге, їхнє знищення «пробиває дірки в протиповітряній обороні, якими потім можна скористатися», підкреслив Хемблінг.
При цьому С-400 пов’язані з іншими системами російської ППО, зокрема, ракетними комплексами «Бук». Це означає, що якщо С-400 виходять з ладу, то підривається загальна функціональність системи ППО в окремому місці, зазначив співробітник лондонського Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Сідхарт Каушал.