Не дарма кажуть: «У тихому болоті чорти водяться»

Нещодавно троє друзів з Рівненської області під час чергового приїзду до міста Луцька, щоб погуляти, зуміли заробити собі «путівку» до в’язниці.

Сергій Войцеховський, Андрій Кіптик та Володимир Левчук проживають у селі Городниця Рівненської області. Характеризувались серед односельчан тільки з позитивного боку. Усе село здивувалось, коли дізналися, що такі хороші завжди слухняні та ввічливі хлопці погрузли у криміналі.

Сімнадцятирічного Сергія усі знали як спокійного хлопця. Ним опікувався дідусь, адже мама трагічно загинула кілька років тому, а батько позбавлений батьківських прав. Дідусь юнака Сергій Гордійчук розповів, що його онук – це опора. У школі його постійно нахвалювали і поважали. Крім цього, юнак уже понад два роки прислуговував у сільській церкві. Всі знайомі пророкували Сергію хороше майбутнє. Двадцятиоднорічний Андрій Кіптик теж з поганого боку ніколи себе не проявляв. Після закінчення школи, щоб допомогти матері пішов працювати на цегляний завод. А двадцятирічний Володимир Левчук байдики теж бити не збирався. Хлопець навчався на першому курсі юридичного факультету одного із вищих навчальних закладів Луцька. Завжди намагався корисно використовувати вільний час. Заради цього влаштувався вантажником на підприємство.

Трійця друзів знайомі уже давно і багато часу проводили разом. 31 жовтня 2010 року товариші вирішили приїхати до обласного центру Волині відпочити та навідати друзів, які там навчались. Вечірньої пори Сергій Войцеховський, Андрій Кіптик та Володимир Левчук у компанії кількох друзі розпивали пиво поблизу кафе «Явір». Випивши достатньо та побачивши, що на годиннику більше півночі, вирішили, що час повертатись додому. Направились на автобус.

Проходячи повз автостоянку по одній з вулиць, хлопці помітили, як із електрички вийшов чоловік. Ним виявився житель міста Львів, 52-річний Борис Шабанов, який приїхав у гості до своїх батьків навіть не підозрюючи, що цілим до них не потрапить. У цей момент Сергій сказав друзям, що дожене його та візьме сигарету. Далі події розгортались, як за сценарієм. Підійшов, запитав: «Чи не буде закурити?». Тієї миті, як незнайомець дістав із кишені цигарки, юнак ударив його по обличчю, і чоловік присів на колінах. Він намірився підвестись, та відчув сильний удар зі спини і впав на землю, після чого його побила компанія хлопців, які прибігли на допомогу Войцеховському. Це були Андрій Кіптик та Володимир Левчук. Добряче надававши випадковому перехожому, Войцеховський відібрав у нього чохол із телефоном та грошима, і хулігани втекли.

Того вечора, поблизу вулиці Рівненської несли службу по охороні громадського порядку працівники патрульної служби Луцького міськвідділу внутрішніх справ. На рацію правоохоронцям надійшло повідомлення про побиття чоловіка. Оперативно діставшись місця пригоди, працівники правоохоронних органів виявили потерпілого Шабанова. Він був побитий до півсмерті, але, зібравши усі сили, спромігся пояснити патрулю, що трапилося, й описати Войцеховського, адже інших розгледіти йому не вдалося. Працівники міліції затримали зловмисників по гарячих слідах та доставити до відділку міліції.

Слідчим Луцького МВ УМВС України у Волинській області було порушено кримінальну справу стосовно Сергія Войцеховського за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.186 «Грабіж» , стосовно Володимира Левчука згідно ч.2 ст.296 «Хуліганство», а дії Андрія Кіптика передбачені ч.2 ст.296 «Хуліганство», та ч.1 ст.122 «Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження» Кримінального кодексу України. Нещодавно товариші отримали покарання у вигляді позбавлення волі. Войцеховський – 4 роки, Левчук – 2, а Кіптик – один рік та 8 місяців.

Пройде час і молоді хлопці відбудуть своє покарання та звільняться з місць позбавлення волі. Але чи зрозуміють вони, що накоїли? Чи зможуть повернути довіру рідних людей? Чи ми знову колись почуємо про трійцю друзів у світлі криміналу?

ВЗГ УМВС України у Волинській області