Подробиці вироку з закритого суду по справі вбивства адвоката Грабовського

У кінці липня Шевченківський суд Києва ухвалив вирок у справі про резонансне вбивство адвоката Юрія Грабовського більше 6 років тому.

Як пише видання «Судовий репортер», суд визнав доведеною версію прокуратури, що зловмисники діяли виключно із корисливих мотивів та з бажання приховати свої попередні злочини.

Грабовський захищав полонених офіцерів Головного розвідуправління РФ Олександра Александрова та Євгена Єрофеєва. Їх готували до обміну на украінську льотчицю Надію Савченко. 9 березня 2016-го планувалося чергове засідання в Голосіівському суді Києва, в яке адвокат уже не прийшов, бо був мертвий.

Попри такі обставини, професійна діяльність Грабовського, судячи зі змісту вироку, ролі взагалі не зіграла. За винятком того, що організатор злочину перед убивством змусив Грабовського сказати під відеозапис, що він мав статеві зносини з неповнолітніми хлопцями та захищає російських військовослужбовців, так як це його робота. Це відео вбивця завантажив у інтернет-сховище. Пізніше, будучи затриманим поліцією, добровільно видав слідчому пароль від сховища, де було це відео.

У цій історії не бракує цікавих збігів та загадок. Втім, ніякої альтернативної версії подій ні слідству, ні суду намацати не вдалося.

З метою недопущення розголошення відомостей про особисте життя чи обставин, які принижують гідність особи, суд на прохання прокурора розглядав справу в закритому режимі. Але тепер рішення суду є публічним.

Перше вбивство

З’ясовується, що Грабовський був не першою жертвою двох спортивних молодиків — Артема Яковенка, 1989 р.н., і Максима Чмільова, 1999 р.н. У липні 2015-го вони, за версією обвинувачення, вже порішили одного чоловіка в столиці.

У поле зору зловмисників потрапив громадянин, 1949 р.н., який мав квартиру в тому ж під’їзді, де проживав Яковенко, але поверхом вище. Сам потерпілий постійно мешкав у Переяслав-Хмельницькому Київської області, а квартиру протягом кількох останніх років провідував щотижня у середу.

Одного разу квартира Яковенка затопило водою з квартири сусіда на четвертому поверсі. Для недопущення повторного затоплення і оперативного перекриття водопроводу він переконав господаря дати йому дублікат ключів від помешкання.

У подальшому хлопець за невстановлених обставин дізнався, що господар має депозитні вклади в банку на суму 1,2 млн грн, а також отримав доступ до документів щодо права власності на квартиру.

Вважається, що разом зі своїм спільником Чмільовим він спланував злочин і придбав та приготував молоток із гумовим кулаком для укладання тротуарної плитки, поліетиленові пакети для сміття та клейку стрічку для упаковування та транспортування трупу.

Слідству не вдалося з’ясувати точний день вбивства — 22 або 29 липня 2015-го. Коли господар, як звичайно, прийшов перевірити свою квартиру, його оглушили на сходовому майданчику кулаком в обличчя. Далі затягли в квартиру Яковенка, де добили молотком для укладання тротуарної плитки. Потім тіло загорнули в пакети і простирадло і захоронили в ямі в Дарницькому лісництві.

Убивши чоловіка, зловмисниики так і не змогли скористатися ні його квартирою, ні банківськими вкладами. Єдиною їх поживою стали 1700 доларів, знайдені на трупі, їх вони начебто і розділили.

Успішний адвокат із нічного клубу

За матеріалами справи, Яковенко знав Грабовського ще 2012-2013 років. Вони познайомились, відпочиваючи у нічному клубі. За спогадами Яковенка, він один раз бачив Грабовського біля «Водка Бару», що в ТРЦ «Глобус» десь у жовтні 2012-2013 року, коли заступився за нього. Того вечора Грабовського хотіли побити особи кавказької національності за його орієнтацію, бо він нібито цілувався з хлопцем у клубі. Вдячний Грабовський дав Яковенку візитівку. На той час він був помічником народного депутата.

На початку 2016-го Яковенко начебто переїхав на постійне проживання до Одеси, де працював приватним тренером у спортивному клубі «Спортлайф». За його словами, тренування коштувало від 500 до 1500 гривень і він мав багато впливових клієнтів.

1 березня 2016 року Грабовський зв’язався через «Instagram» із Яковенком та домовився про зустріч в Одесі для спільного проведення часу. Пізніше слідчий, перевіряючи листування, побачить переписку, в якій чоловіки обмінялися актуальними номерами мобільних телефонів.

Яковенко буде стверджувати, що з адвокатом він після давнього інциденту в клубі спілкування не підтримував. А проте 5 березня 2016 року в вечірній час вони зустрілися неподалік готелю «Аркадія» і хлопець попросив у Грабовського 12 тисяч доларів США для лікування своєї матері. А у відповідь почув, що адвокат має при собі значну суму грошей «iPhone 6» (на той час остання модель — ред.), а також зберігає велику суму коштів у своєму офісі.

За версією слідства, Яковенко заманив адвоката в орендовану квартиру, де вже перебував Чмільов. Погрожуючи пістолетом, молодики заволоділи мобільним телефоном Грабовського, одразу викинувши сім картку. Потепілому зв’язали руки стяжкою, а також застосували «фізичне насильство з використанням гострого предмета з колючою дією (голки)» і так змусили його випити воду зі снодійним. Поки Грабовський спав, Яковенко зняв із його картки 7000 гривень у банкоматі «ПриватБанку». Портретна експертиза запису з відеокамери банкомата підтвердила, що гроші знімав саме він.

Того ж вечора на сторінці Грабовського в соцмережі зроблений запис: «гуляем)) спасибо что приняли».

Наступного дня Яковенко орендував на своє ім’я автомобіль «Chevrolet Aveo», яким трійця поїхала до Києва. Грабовському на ногу наділи електронний нашийник для тренування собак, збрехавши, що то вибухівка і у випадку непокори її приведуть у дію.

Паралельно, створюючи собі алібі, Яковенко о 12 год. 49 хв. від імені Грабовський зробив запис у соцмережі: «Накрылась зарядка на связи буду завтра».

6 березня близько 18 год. машина під’їхала до офісу Адвокатського об`єднання «Грабовський та партнери». Викрадений адвокат у супроводі Яковенка зайшов всередину і начебто знаходився там близько години. Він дістав із сейфу 13 тисяч доларів і виніс на вулицю та віддав нападникам.

Пізніше в офісі Грабовського провели обшук. Оглядався білий ноутбук із наклейкою з написом «Доступ заборонений законом тут зберігається листування між захисником та його клієнтом (особою, що його представляє) та додані до листування об’єкти. Стаття 162 Кримінального процесуального кодексу України».

На момент, коли слідчий оглядав ноутбук адвоката, на браузері «Google Chrome»  в закладках «Історія» та «Скачані файли», а також на браузері «Mozilla Firefox» в закладках «Журнал» та «Загрузки» була відсутня будь-яка інформація. З’ясувалося, що 10.03.2016 було оновлено інформацію браузеру «Google Chrome» і «Mozilla Firefox». Оглядом «Журнала просмотра событий» встановлено, що 09.03.2016 у проміжок часу з 11 год. 34 хв. 38 с. до 11 год. 41 хв. 22 с. та 10.03.2016 у проміжок часу з 10 год. 10 хв. 21 с. до 17 год. 53 хв. 14 с. на вказаному ноутбуці здійснювалися різні операції. Простіше кажучи, нотбук убитого хтось завчасно почистив…

Але повертаючись до подій вечора 6 березня. Викрадачі не поспішали відпускати Грабовського. За версією обвинувачення, вони боялися покарання. Розуміючи, що потерпілий є адвокатом і може звернутися до правоохоронних органів, зловмисники не ризикнули залишати його живим, крім того, знаючи, що не понесли покарання за раніше скоєне вбивство.

У ніч з 6 на 7 березня 2016 року машина зупинилась на узбіччі ґрунтової дороги біля лісистої місцевості неподалік села Конела Жашківського району Черкаської області. Усі вийшли з автомобіля. Під час розмови Яковенка з Грабовським, Чмільов зайшов за спину потерпілого і вдарив його по голові балонним ключем. Потім кілька ударів завдав Яковенко: тим же балонним ключем і штиковою лопатою та зробив один вистріл з пістолету у живіт. Коли Грабовський перестав подавати ознаки життя, тіло відтягнули в лісосмугу та сховали у викопану яму.

Пізніше з’ясується, що на автівці з прокату був GPS-навігатор, який і фіксував всі переміщення чолоків із різницею з реальним часом в одну годину.

Грабовського захоронили біля села Конела Черкаської області, в якому проживав батька Яковенка. Після чорної справи хлопець одразу прийшов на рідний поріг і попросив батька спалити пакет із мотлохом — окулярами та іншими речами вбитого. Пізніше слідчі навідалися на згарище і вилучили звідти обгорілку оправу від окулярів, скоби,  залишки плавленого одягу, батарейку та інші обгорілі предмети.

Невдале алібі

Покінчивши з трупом, Яковенко і Чмільов вернулися до Одеси, віддали машину і разом пішли в магазин та купили собі два айфони. Хлопці попали на камеру спостереження. Після цього їх шляхи розійшлися. Яковенко нібито виділив Чмільову 5 тисяч доларів, запевнив, що подібного більше не повториться і порадив поїхати відпочити, зняти стрес. Чмільов поїхав додому. А Яковенко 8 березня купив квитки до Єгипту — для себе і дівчини, з якою познайомився минулої ночі. За версією слідства, так він створював собі алібі, що Грабовського вбили, коли він був за кордоном.

Втім, прикидався Яковенко, очевидно, не надто вміло. Так, 9 береезня він зробив від імені вбитого з геолокацією в місті Шарм-ель-Шейх (Єгипет) «Простите ,что подвёл вас мои друзья!!! Пришлось уехать с Украины , не по своей воле! Зато я в безопасности! Не знаю когда вернусь, по возможности, буду отвечать вам.очень хочу обратно на Родину». 13 березня виклав на сторінці Грабовського фото торгівельного центру «Genema City» у Шарм-ель-Шейху і текст: «У меня все хорошо, скоро вернусь, извините что подвожу вас!».

Яковенка затримали, коли він з дівчиною прилетів до Одеси. Того ж дня, 16 березня 2016-го, з ним провели слідчий експеримент, під час якого молодик детально розповів та показав обставини зустрічі з Грабовським біля готелю «Аркадія». Розповів про спільне перебування в квартирі протягом півтори доби, а саме з 5 по 6 березня 2016. Він переконував, що це сталося саме на прохання Грабовського, який вважав, що його життю загрожує небезпека. І буцімто він разом із ним знімав з банкомату 7000 грн., а наступного дня брав у прокат автомобіль, оскільки вони мали намір поїхати до Києва, щоб забрати гроші Грабовського.

24 березня Яковенка перевірили на поліграфі і спеціаліст дав висновок, що саме він організував злочин, був його безпосереднім його учасником, завдавав тілесні ушкодження, сприяв в прихованні трупа та прихованні свого співучасника. Крім того, результати тестів не вказали на співробітництво Яковенка зі спецслужбами іноземних держав.

Після цього Яковенко написав явку з повинною про свою причетність разом із Максимом Чмільовим до вбивства Грабовського.

Того ж дня був затриманий молодший співучасник — Чмільов. Той одразу розколовся і не тільки щодо Грабовського, а й розповів, як вони з товаришем убили його сусіда минулого літа.

У суді він згодом розповідав, що коли приблизно в кінці березня 2016-го його затримали за місцем проживання у місті Котовську Одеської області, то для нього це стало полегшенням, оскільки, він розумів, що нарешті все закінчилось, бо вже не міг витримувати те, що побачив і зробив. На виїзді з міста він написав власноручно щиросердечне зізнання і добровільно розповів про причетність до раніше нікому невідомого вбивства чоловіка влітку 2015 року. 31 березня він разом зі слідчими виїхав у лісництво і показав, де закопаний труп.

До слова, у квартирі Яковенка на дверцях шафи потім знайшли генетичні сліди убитого сусіда, що дозволило пов’язати його з цим епізодом.

З приводу вбивства адвоката Чмільов також розповів цікаві деталі. А саме, що Яковенко, скрутивши Грабовському руки, допитував його з приводу адвокатської діяльності, випитував зізнання, що він є людиною нетрадиційної орієнтації, що він причетний до зґвалтування неповнолітнього, ставив запитання по справі якихось російських спезназівців і знімав це все на телефон. Коли Грабовський побачив відеозйомку, то почав переживати, питати чи не відправлять ці відеозаписи комусь, пропонував велику суму грошей, що є в Київському офісі та вони можуть туди поїхати і забрати.

На стадії слідства Яковенко також співпрацював зі слідством. Зокрема, розповів, що вкинув балонний ключі і пістолет, якими вбито Грабовського, до ставка в селі Конела на Черкащині. І на дні водойми справді знайшли ці предмети.

Та згодом обвинувачений передумав і став змінювати показання, тоді як його спільник послідовно визнавав вину.

Яковенко звертав увагу, що працівник адвокатського офісу Грабовського не впізнав у ньому особу, яка приходила з потерпілим до кабінету 6 березня. Цей свідок нібито зник і ЗМІ писали, що виявлено його труп. Підсудний переконував, що всі докази проти нього сфальшовано.

Дійшло до того, що в липні 2021-го інший обвинувачений — Чмільов — несподівано також відмовився від визнавальних показань, але вже в наступному засіданні він пояснив, що говорив так через тиск і погрози Яковенка.

Суд відреагував і вжив заходи безпеки у вигляді охорони, окремого тримання під вартою в СІЗО та під час конвоювання до суду, участі в судовому засіданні, забезпечення допиту й участі Чмільова в судовому засіданні з використанням відеоконференції.

У судових дебатах Чмільов підтримав свої показання щодо визнання вини. Водночас суд вважає, що він відверто применшував свою роль у тому, що сталося. Яковенку, який наполягав на своїй невинуватості, суд присяжних взагалі не повірив, зазначаючи, що його версія не узгоджується із доказами у справі і спрямована тільки на обман і уникнення відповідальності.

У підсумку Чмільов отримав 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а Яковенко — довічне ув’язнення з конфіскацією.

Сестрі Грабовського суд стягнув матеріальну шкоду — майже 348 тисяч гривень (еквівалент присвоєних 13 тисяч доларів з офісу адвоката), а також 1 мільйон гривень моральної компенсації.

Автор: Ірина Салій, «Судовий репортер»