Особливого цинізму історії додає залучення до справи адвоката Горбатенка — сина колишніх луганських суддів, чия родина вже «прославилася» купівлею квартири в Іспанії за ціною гаража. Поки Вища рада правосуддя відсторонює Посохова, а столичні судді намагаються взяти самовідвід після обшуків, справа стає яскравою ілюстрацією того, як старі судові клани намагаються адаптуватися до нових антикорупційних реалій
Журналісти виявили глибоке коріння родинного бізнесу депутата ВР Борта на окупованих територіях Криму та Запоріжжя. Компанії, записані на родичів та колишніх помічників нардепа, не просто працюють за законами РФ, а й виграють стратегічні тендери окупаційної влади, будуючи логістичні розв’язки для російської армії
Сім’я заступника генпрокурора Віктора Логачова та пов’язані з ними особи із паспортами РФ, за наявною інформацією, можуть володіти групою компаній, що працюють як у так званій “ЛНР,” так і на підконтрольній території, попри велику війну та окупацію 2014-го.
Чому міжнародний розшук чинного нардепа перетворився на імітацію, як колишній гендиректор «Укрзалізниці» допомагав родині Дубневича облаштуватися в Європі та скільки коштує «відмити» репутацію йогині в українських медіа — читайте у захопливому детективі з Південної півкулі.
У фокусі — елітна квартира в київському ЖК «Голосієво» вартістю понад 9 млн грн, оформлена на 63-річну тещу, яка не має офіційного бізнесу. До схеми «сімейного добробуту» доєдналися й інші родичі: мати посадовця, що раптом стала чернігівською підприємницею, та дружина — впливова чиновниця Рівненської РДА
Їхні методи легалізації статків вражають своєю зухвалістю: від фіктивних розлучень, після яких дружини-кондитерки раптово купують палаци, до 75-річних матерів, що «дарують» синам-офіцерам новенькі Porsche. Проте найстрашнішим є не розкрадання, а пряма загроза національній безпеці
Ситуація з Галущенком, якого партнери по схемі називали «Сигізмундом», змусила НАЗК все ж таки призначити повторну ручну перевірку його статків, але це сталося лише після вручення підозри від НАБУ. Такий підхід «постфактум» нівелює саму суть запобігання корупції.
Все почалося навесні 2023 року. Суд розглядав апеляцію винуватця смертельної аварії, якому присудили три роки тюрми. Родичі засудженого, замість того щоб шукати кращих адвокатів, вирішили піти перевіреним шляхом — через знайомих і «товаришів» судді
Риторика Юлії Володимирівни за останні двадцять років не зазнала жодних змін, що свідчить про стабільність, якій позаздрить навіть швейцарський годинник. Виступ на 30 хвилин був сумішшю політичного маніфесту та апокаліптичного прогнозу. Тут було все: Україна як Афганістан, фашистський режим, північнокорейські методи та, звісно, улюблений 1937 рік
