Мільйон гривень за свободу – як київський суд виявив раптове співчуття до викрадачки херсонських дітей
Колишня освітянка з Херсона, яка під погрозами «підвалу» відправляла підлітків на «оздоровлення» до Криму з подальшою муштрою за російськими стандартами, раптом виявилася занадто втомленою від СІЗО та шаблонних фраз прокурорів. Судді зворушилися розповідями про міцні соціальні зв’язки та скромне життя в орендованій квартирі у Броварах, щедро призначивши заставу — бо, на думку вітчизняної Феміди, час лікує будь-які злочини, навіть якщо двоє викрадених дітей досі безслідно зникли на просторах РФ.
Деснянський райсуд Києва визначив заставу у майже мільйон гривень як альтернативу арешту колишній заступниці директора Херсонського професійного училища № 2 Юлії Супрун. Її обвинувачують у воєнному злочині та колабораціонізмі. Жінка, як стверджує слідство, організувала вивезення семи дітей з Херсона до окупованого Криму, пише видання МІПЛ.
Там їх розмістили в таборі, змушували навчатися за російськими програмами та готували до служби в збройних силах держави-агресорки. Після деокупації частини Херсонської області Супрун з чоловіком оселилася у Броварах на Київщині. Її затримали у лютому 2025-го.
Арешт із заставою
На початку 2026 року справу Супрун скерували до Деснянського райсуду Києва. На засіданні у травні суд заборонив фотографувати обвинувачену, задовольнивши її прохання. А знімати інших учасників процесу — дозволив. Згодом прокурор оголосив текст обвинувального акту, і суд почав дослідження доказів. Увесь цей час Супрун перебувала під вартою. На одному з останніх засідань прокурор знову подав клопотання про продовження арешту. Він посилався на ризики переховування від суду та слідства, впливу на потерпілих і свідків. М`якші запобіжні заходи, вважав обвинувач, не змогли б цьому запобігти.
Адвокат Супрун натомість заявляв, що прокурор навів ті самі підстави для продовження тримання під вартою, що й у попередніх клопотаннях. Захисник переконував: обвинувачена не буде ухилятися від засідань, і просив відпустити її під цілодобовий домашній арешт.
Сама Супрун заявляла, що провела під вартою вже вісімнадцять місяців, скаржилася, що доводи прокурора “шаблонно копіюються” з клопотання в клопотання. Вона стверджувала, що сприяла слідству і не виїхала з України, а отже — ризики переховування вважала недійсними. Підсудна зазначала, що має міцні соціальні зв’язки, чоловіка, неповнолітню дитину та місце проживання. Вона просила про домашній арешт або заставу.
Після виходу з нарадчої кімнати суд визначив заставу у 998 400 гривень як альтернативу арешту Юлії Супрун. Судді послалися на те, що обвинувачену тримають під вартою тривалий час.
“Зі спливом часу підстави, які виправдовували обрання найсуворішого запобіжного заходу, слабшають і потребують дедалі переконливішого обґрунтування. Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершене, справа перебуває на стадії судового розгляду, а тому ризики, пов`язані з можливим впливом обвинуваченої на перебіг розслідування та збирання доказів, об`єктивно зменшилися”, — йдеться у рішенні суду.
У разі внесення застави Супрун зобовʼяжуть:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- не виїжджати з населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти про зміну місць проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
- носити електронний засіб контролю.
Такоє відбулася зміна у складі колегії суддів: Ірина Татаурова вибула, її місце посіла Уляна Скляренко. Тож Супрун наполягала на тому, щоб почати судовий розгляд спочатку. Суд погодився. Прокурор встиг повторно оголосити обвинувальний акт.
На засіданні 5 жовтня розглянули клопотання обвинувачення про продовження запобіжного заходу Супрун. Прокурор наголошував на існуванні ризиків, адвокат заперечував та просив зменшити розмір застави, назвавши суму непомірною.
Юлія Супрун під час засідання також наполягала на зменшенні розміру застави. Вона додала:
— У клопотанні прокурор посилається на можливі переховування від суду та вплив на свідків і потерпілих. Але наявність ризиків не означає необхідності встановлення максимально можливої застави. У разі внесення застави я готова виконувати усі покладені обовʼязки.
Обвинувачена наголосила, що мільйон гривень є недосяжною для неї та її родини сумою.
— Сімʼя проживає в орендованому житлі. Мій чоловік не має достатнього майна чи коштів, які б дозволили внести заставу. Майно батьків не може розглядатися як майно чоловіка. Частина власності родини залишилася на територіях, що зазнали наслідків окупації або бойових дій, — додала жінка.
Суд зрештою продовжив запобіжний захід — арешт із альтернативою застави у 998 400 гривень. Після цього слухання відклали на 22 жовтня через брак часу, виділеного на засідання. До дослідження доказів так і не перейшли.
У чому обвинувачують Супрун
На початку повномасштабного російського вторгнення директором Херсонського професійного училища №2 був Олександр Супрун. Як зʼясували журналісти hromadske, через відпустку його обовʼязки формально виконувала невістка Юлія Супрун. Невдовзі росіяни створили дубль юридичної особи закладу, а директоркою зробили невідому жінку на імʼя Анна Павленко. Після цього Денис Супрун нібито став старшим педагогом, а його дружина Юлія Супрун — заступницею директорки.
Слідство зазначає: у вересні 2022-го, за даними слідства, обвинувачена зарахувала до навчального закладу 7 дітей віком від 15 до 17 років, позбавлених батьківського піклування та сиріт. 6 жовтня того ж року обвинувачена та ще дві особи повідомили вихованцям, що їх відправляють нібито на оздоровлення до дитячих таборів у Криму. Двоє підлітків не хотіли їхати, однак їм погрожували.
— Двоє дітей були проти. Вони казали, що розуміли те, що їх вивезуть не на тиждень чи два, а, можливо, й назавжди. Одному з підлітків, який висловив незгоду, пригрозили посадити “на підвал”, — розповідав прокурор у коментарі МІПЛ.
За його словами, дітям обіцяли, що їх відправляють ненадовго, але це було обманом.
— Мета переміщення полягала у тому, щоб залишити цих дітей на території Росії або відправити у прийомні сімʼї, — казав держобвинувач.
7 жовтня, зазначає слідство, Супрун привезла сімох неповнолітніх до річкового порту в Олешках. Звідти їх автобусами відправили до Криму — у табір “Дружба”. Та виїзд не узгодили із законними представниками дітей. За два тижні одного з юних українців повернули через “поведінку, що створювала небезпеку для інших”.
Підлітків на окупованій території навчали за російськими освітніми програмами. Їх змушували проходити підготовку до військової служби. Одну дитину зрештою вдалося повернути до України за допомогою міжнародних волонтерських організацій. Ще одна — виїхала до Німеччини, двоє — до Польщі. Доля решти двох досі невідома.
Також Супрун обвинувачують у колабораційний діяльності. Слідство зʼясувало: вона запроваджувала в училищі російські стандарти освіти, підбирала кандидатів на посади викладачів і приймала учнів на навчання. Прокурор зазначав: за її розпорядженням підлеглі розмістили у навчальному закладі прапор та герб РФ. А 1 вересня 2022-го — увімкнули російський гімн.
Після деокупації Херсона подружжя Супрунів переїхали у Бровари на Київщині. Жінку затримали 12 лютого 2025 року.
Авторка:
Джерело: МІПЛ
