Прогноз метеорологічних умов та тенденції виникнення надзвичайних ситуацій в Україні у грудні 2016
Грудень – місяць із широким спектром суттєвих проявів явищ теплого та холодного періодів. Найбільш небезпечними, за частотою виникнення стихійних гідрометеорологічних явищ, є південні, південно-східні та західні регіони країни. У грудні 2016 року існує особливо висока ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із пожежами та вибухами.
Грудень – місяць із широким спектром суттєвих проявів явищ теплого та холодного періодів. Розвинута циклонічна діяльність забезпечує інтенсивний обмін повітря і значну нестійкість погоди. Знижується середня місячна температура повітря (в порівнянні з листопадом на 4-5 градусів) і становить 0 – 5 градусів морозу, а на крайньому півдні до 2 – 6 градусів тепла. В грудні у північних, східних областях та в Карпатах відбувається перехід середньої добової температури повітря через мінус 5 градусів в бік зниження, в центральних областях в третій декаді грудня-першій половині січня. Середня багаторічна кількість опадів в грудні становить 33 – 67 мм, в горах Криму та Карпатах 68 – 174 мм. На початку другої декади грудня в північних областях зазвичай встановлюється сталий сніговий покрив, у третій декаді – на більшості території країни (лише на крайньому півдні сніг спостерігається не кожного року).
Посилений вітровий режим збільшує кількість небезпечних згінно-нагінних явищ на узбережжях морів та пригирлових ділянках річок.
В розподілі небезпечних та стихійних метеорологічних явищ по видах (за 1981 – 2015 роки) у грудні найбільшу частку за кількістю випадків мають: сильний вітер – 32%, сильні сніг та хуртовини – загалом 37% (відмічені практично в кожній області), ожеледь – 10%, сильний дощ або туман – по 7-8% та майже рівна кількість випадків налипання мокрого снігу і складних відкладень 3 -4%. Нерідко критеріїв стихійності досягають тумани.
Мінливість метеорологічних умов в грудні істотно впливає на водний та льодовий режими річок та водоймищ країни. Характерними чинниками для виникнення надзвичайних ситуацій для цього місяця є, як формування паводків (тало-дощових або дощових, наприклад на Закарпатті у 1957, 1993, 1995 роках та в гірській частині річок Дністра та Прута у 1957 році), так і льодові явища (встановлення льодоставу, виникнення зажорів або заторів льоду, особливо на річках басейнів Прип’яті, Дніпра, Дністра та Десни, що може призвести до підвищення рівнів води до 0,8 – 2 м, виходу води на заплаву та підтоплення територій).
У грудні збитки від НС природного характеру зменшуються порівняно з листопадом майже в чотири рази, і протягом 2000 – 2015 років лише 13 регіонів зазнавали збитків від НС природного характеру. При цьому значними вони виявилися у Закарпатській (2010 р, 221 млн. грн.), Вінницькій (2012 р., 21,5 млн. грн.), Тернопільській (2000 р, 12,8 млн. грн.), Житомирській (2012 р., 5 млн. грн.), Херсонській (2010 р, 5 млн. грн.) та в Івано-Франківській (2005 р, близько 1,5 млн. грн. та 2012 р., 2,7 млн. грн), Миколаївській (2012 р., 1,6 млн. грн.) областях.
В цілому збитки від НС природного характеру у грудні склали близько 250 млн. гривень, а найбільша їх частка – 86% (216 млн. грн) припадають на 2010 рік.
Середня місячна температура у грудні 2016 року передбачається 1-4° морозу, у південній частині від 1° морозу до 4° тепла, що близько до середніх значень за базовий період (1981-2010рр.) . Місячна кількість опадів очікується 35-50 мм, на Закарпатті та в Карпатах 70-115 мм, що в межах (80-120%) середніх значень за базовий період (1981-2010рр.)
У грудні 2016 року загроза виникнення небезпечних геологічних явищ невелика, але зберігається ймовірність їх виникнення, особливо зсувів, у гірських регіонах країни, у межах промислово-міських агломерацій Київської, Дніпропетровської, Донецької, Полтавської, Черкаської областей та м. Києві, а також в межах лінійних об’єктів (залізничні колії, автодороги). У південних регіонах країни можлива активізація процесів підтоплення.
Щодо медико-біологічних НС, то за статистикою 1997 – 2015 років у грудні відмічається значне (вдвічі) переважання випадків отруєння над інфекційною захворюваністю людей з тенденцією до збільшення кількості загиблих внаслідок цих НС. В окремі роки (1998, 2001, 2003, 2004, 2009, 2010 рр.) спостерігається переважання кількості загиблих над постраждалими.
У грудні 2016 року існує висока ймовірність випадків отруєння людей (насамперед чадним та природним газом), зберігається вірогідність виникнення інфекційних захворювань населення, особливо сальмонельозу. Виникнення медико-біологічних НС можливе в будь-якому регіоні, проте за статистичними даними найбільш ймовірні вони у Вінницький, Дніпропетровській, Донецькій, Івано-Франківській, Київській, Одеській областях.
Щодо НС техногенного характеру то у грудні характерною є тенденція до помітного збільшення кількості надзвичайних ситуацій, пов’язаних із пожежами (вибухами) та НС внаслідок аварій на системах життєзабезпечення. Дещо зменшується кількість НС на транспорті.
Серед НС техногенного характеру, що сталися у грудні 1999 – 2015 років зареєстровано 3 НС державного та 13 НС регіонального рівнів.
Масштабні НС техногенного характеру, які виникали у грудні 2000 – 2015 років, головним чином були пов’язані із катастрофами на транспорті та НС унаслідок пожеж (вибухів) у житлових будинках та вугільних шахтах.
Тенденції виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру
У грудні 2016 року ймовірні ускладнення в господарській діяльності, життєдіяльності населення або виникнення надзвичайних ситуацій внаслідок змін у температурному режимі, випадіння опадів змішаної фази в поєднанні з посиленням вітру, утворення ожеледі та ожеледиці, місцями налипання мокрого снігу. Найбільш небезпечними, за частотою виникнення стихійних гідрометеорологічних явищ, є південні, південно-східні та західні регіони країни.
Аналіз статистичних даних показує, що протягом 1997 – 2015 років кількість НС природного характеру у грудні порівняно з листопадом має тенденцію до збільшення (на 10)%, що відбувається за рахунок метеорологічних НС та медико-біологічних НС (насамперед, спричинених отруєннями чадним газом).
Мінімальну кількість НС (1) зареєстровано у 2011 році, максимальну (26) – у 1997 році.
Отже, враховуючі дані статистики та прогнозу погодних умов загальна кількість НС природного характеру у грудні поточного року очікується на рівні 3 – 7 випадків.
За ризиком виникнення НС природного характеру найбільш уразливими можуть бути Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Донецька, Луганська, Миколаївська, Дніпропетровська, Одеська, Херсонська та Чернігівська області.
Тенденції виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру
У грудні 2016 року існує особливо висока ймовірність виникнення НС, пов’язаних із пожежами та вибухами (як у житловому секторі, так і у промисловості, особливо на вибухо-, пожежонебезпечних об’єктах, вугільних шахтах тощо) та аваріями на транспорті.
Дещо меншими є ризики виникнення НС, пов’язаних з аваріями на енергосистемах, на системах життєзабезпечення, раптовим руйнуванням будівель та споруд.
Існує ймовірність виникнення надзвичайних подій (інцидентів) на об’єктах атомної енергетики, зокрема на Запорізькій, Рівненській та Хмельницькій АЕС, хоча протягом останніх двох років кількість таких подій значно зменшилася.
Аналіз статистичних даних 1999 – 2015 років свідчить, що у грудні середнє значення кількості НС техногенного характеру порівняно з листопадом збільшується на 10%, мінімальна кількість НС (7) зареєстрована у 2015 році, максимальна (24) у 2007 році.
Кількість НС техногенного характеру у грудні 2016 року найбільш імовірно дещо збільшиться порівняно з листопадом та очікується на рівні 5 – 9 випадків.
Аналіз НС за останні роки, стану техногенної безпеки у регіонах та прогноз погодних умов на грудень 2016 року дозволяє припустити, що найбільші ризики виникнення НС техногенного характеру очікуються у Донецькій (пожежі у житлових будівлях, аварії на шахтах та транспорті, раптове руйнування споруд та аварії, пов’язані з викиданням НХР і отруєнням людей) і Луганській (пожежі, вибухи на шахтах, об’єктах промислового та житлового призначення, аварії в системах життєзабезпечення, на транспорті та раптове зруйнування споруд) областях.
Високі ризики виникнення НС техногенного характеру існують в Дніпропетровській (пожежі, вибухи на шахтах і будівлях житлового призначення, аварії в системах життєзабезпечення, на транспорті та в енергосистемах), Житомирській ( пожежі, вибухи на промислових об’єктах та у будівлях житлового призначення, аварії в системах життєзабезпечення, раптове руйнування споруд), Запорізькій (аварії на транспорті, в системах життєзабезпечення, в енергосистемах та пожежі, вибухи у шахтах та будівлях житлового призначення), Львівській (аварії в системах життєзабезпечення, в енергетичних системах, транспорті, у тому числі на нафто- та продуктопроводах, пожежі, вибухи у шахтах та на об’єктах житлового призначення), Харківській (пожежі, вибухи на промислових об’єктах та у будівлях житлового призначення, аварії на транспорті і на системах життєзабезпечення) областях і м. Києві (пожежі, вибухи в будівлях нежитлового і житлового призначення, аварії на транспорті та в системах життєзабезпечення).
Значна ймовірність виникнення НС зберігається у Кіровоградській (аварії в енергосистемах та системах життєзабезпечення, раптове руйнування споруд та пов’язані з наявністю у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК), Миколаївській (аварії в енергетичних системах, катастрофи на транспорті), Одеській (аварії на транспорті, в системах життєзабезпечення, пожежі, вибухи та раптове руйнування споруд) Хмельницькій (пожежі, вибухи на промислових об’єктах та у будівлях житлового призначення, аварії на транспорті, системах життєзабезпечення), і Черкаській (аварії на транспорті, на енергетичних системах, пожежі, вибухи у будівлях житлового та нежитлового призначення) областях.
Пропозиції щодо запобігання можливим надзвичайним ситуаціям
Враховуючи динаміку виникнення НС протягом поточного року та висновки порівняльного аналізу щодо кількості НС за відповідний період минулих років з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій у грудні 2016 року доцільно:
-
посилити контроль за технічним станом транспортних комунікацій: доріг державного значення, мостів, мостових переходів, шляхопроводів, продуктопроводів, залізничних переїздів, гідротехнічних споруд і судноплавних шляхів та дотриманням правил безпеки руху, виконанням заходів щодо забезпечення стабільної роботи транспортної галузі;
-
здійснювати контроль за станом справ у житлово-комунальній сфері міст, особливо на системах тепло- та водопостачання, зосередити увагу відповідних служб експлуатації на необхідність дотримання нормативних термінів та проектних режимів експлуатації водопровідно-каналізаційних і теплових мереж у зимовий період;
-
у зв’язку із можливим збільшенням кількості НС, пов’язаних із пожежами у житловому секторі, посилити контроль і роз’яснювальну роботу серед населення щодо необхідності дотримання правил пожежної безпеки, про неприпустимість користування саморобними газовими та електронагрівальними приладами тощо;
-
провести додаткові перевірки протипожежного стану будівель та місць масового відпочинку та їх готовності до проведення новорічних свят. У ході перевірок особливу увагу звернути на наявність і справність систем автоматичного протипожежного захисту, первинних засобів пожежегасіння, телефонного та радіозв’язку, протипожежного водопостачання, а також стану шляхів евакуації;
-
підтримувати у готовності аварійно-рятувальні підрозділи для оперативного реагування на надзвичайні ситуації.
Джерело: ДСНС
Tweet