Апокаліпсис в Бейруті. Чому вибухає селітра і чи загрожує таке Україні
До надпотужного вибуху в Бейруті, який знищив частину столиці Лівану, могла призвести звичайна аміачна селітра для сільського господарства. За попередніми даними влади Лівану, до вибуху призвели 2,7 тис тонн аміачної селітри. Її 6 років зберігали у неналежному стані на складі у порту. А детонувати її могла піротехніка, яка була поруч і загорілась.
Аміачна селітра є одним з найважливіших добрив у сільському господарстві. Також її використовують для виготовлення вибухівки. За останні пів століття у світі були випадки, коли пожежа і вибух селітри призводив до загибелі сотень людей, зазначає BBC News Україна.
У 1947 році у США під час навантаження аміачної селітри на пароплав вона вибухнула через порушення техніки безпеки. Тоді могли загинути до 600 людей.
У 2001 році подібне сталось на складі у Франції, загинули 30 людей.
У 2015 році вибухнула селітра у Китаї, повідомляли про десятки жертв.
Сільське господарство є однією з провідних галузей в Україні, що споживає величезні об’єми аміачної селітри щороку.
В Україні є кілька потужних виробників цієї продукції, переважно з корпорації Ostchem Дмитра Фірташа. За часи незалежності в Україні не було масштабних катастроф, пов’язаних з цим продуктом. Проте у 2015 році аміачна селітра все ж вибухала.
Вибухонебезпечний продукт
Аміачна селітра є надзвичайно пожежонебезпечною. В Україні діє спеціальний наказ Держкомітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду щодо правил переробки та зберігання селітри.
У ньому детально вказані небезпеки та суворі вимоги щодо зберігання продукту.
На перший погляд, багато цих заборон у Бейруті могли бути порушенні. Адже там цю продукцію могли вивантажити у порту у непристосоване приміщення й зберігали більше 6 років.
В українських нормах вказано, що аміачна селітра у разі нагрівання до 210 градусів через окисно-відновні процеси може загорітись.
Фото: УНІАНА якщо її нагрівати у замкненому просторі, коли немає вільного видалення продуктів термічного розкладання, аміачна селітра може вибухати.
Також, як наголошують у правилах, аміачна селітра може вибухнути від сильного удару, у тому числі ударів вибухової хвилі, а також детонувати внаслідок впливу високої температури в умовах пожежі. Аміачна селітра, яка зберігається на відкритих майданчиках, практично не здатна вибухати, а може тільки горіти.
Але під час тривалого зберігання чутливість її до вибуху підвищується. При цьому гарантійний строк зберігання аміачної селітри зараз в Україні складає всього 6 місяців. Українське законодавство забороняє зберігати селітру у непристосованих складах. Також забороняється спільне зберігання селітри з іншими хімічними продуктами – у тому ж відсіку складу.
Заборонено зберігати селітру зі змащувальними та очищувальними матеріалами. Про піротехніку точно не вказано, проте загальна концепція документу таке сусідство забороняє.
Фото: УКРІНФОРМВимоги до складських приміщень також суворі щодо якості будівельних матеріалів, розмірів приміщень та відстані до житла і води. В Україні селітру можна зберігати на одному складі не більше 3,5 тис тонн. При цьому спеціальні мішки мають стояти окремо без навантаження один на одного. Відсіки мають бути відокремлені протипожежними перегородками. У кожному такому відсіку може бути не більше 1,2 тис тонн.
У залежності від розміру складу, аміачна селітра може зберігатись на відстані 500 – 1 000 метрів від житлової забудови, а також водоймищ.
Як насправді в Україні?
В Україні експерти не пригадують подібних великих трагедій з аміачною селітрою. Щоправда, у 2015 році під час вибуху складу боєприпасів у Сватовому на Луганщині могла вибухнути і селітра. Через форс-мажорні обставини військові обладнали склад на території агрофірми. Тож коли вибухнули боєприпаси, згоріла або вибухнула й певна кількість аміачної селітри.
Місцеві ЗМІ писали про вибух кількох вагонів, а в рішенні суду просто йдеться про знищену продукцію, за що у Міноборони підприємці домоглись отримання відшкодування.
Фото: ДСНСЯк пояснив ВВС News Україна експерт аграрного ринку Володимир Лапа, який кілька років працював у держслужбі з безпеки харчових продуктів, умови зберігання селітри контролюють два органи.
- Перший – Держслужба з питань праці.
- Другий – ДСНС і пожежна інспекція.
Загальне законодавство з питань контрою за промисловими об’єктами розподіляє їх на три групи ризиків: середню, високу і низьку. Групу високого ризику, до якої належать склади селітри, перевіряються не частіше разу на два роки.
“Якщо добре перевіряти, то цього може бути і достатньо, але такі об’єкти високої небезпеки, може, варто було б перевіряти і раз на рік”, – вважає пан Лапа. Він не виключає, що десь в Україні можуть зберігати аміачну селітру у неналежних умовах. Але більшість об’єктів все ж таки перевіряють.
“Зазвичай склади сільгосппідприємств не посеред села, а трейдери, які займають добривами, намагаються дотримуватись санітарних норм”, – каже експерт. Великі склади у кожній області мають найпотужніші 2-3 трейдери, а також виробники аміачної селітри.
Фото: УКРІНФОРМ. Черкаський “Азот”На експорт аміачна селітра з України, за його словами, останнім часом майже не йде. Тому в портах її не мало б бути.У виробників аміачної селітри, найбільші з яких розташовані біля Рівного, Черкас та Сєвєродонецька, можуть бути кількатисячні запаси продукції.
“Але у пік сезону, перед весною, її продають аграріям ледь не “з коліс”. Хоча в кінці календарного року її може накопичуватись достатньо”, – вказує пан Лапа.
За нинішньої кон’юнктури на ринку експерт не вважає, що на складах в країні можуть зберігати великі запаси аміачної селітри. Останніми роками пожежники проводили кілька хвиль перевірок пожежонебезпечних об’єктів. Тому виробники селітри та трейдери, за словами експерта, мали б дотримуватись протипожежних вимог.
Хоча в Україні могла б теоретично повторитись бейрутська історія. Це пов’язано з вивантаженням конфіскованою аміачною селітрою у Миколаєві у 2018 році.
Тоді, як писали місцеві ЗМІ, у місто прибуло судно з 3 200 тоннами просроченої казахстанської аміачної селітри з Грузії.
Щодо цього почали кримінальне провадження і продукцію вивантажили у порту. Почалась судова тяганина за продукцію, й аміачна селітра весь цей час могла зберігатись у порту.
