Аятолла і «російська мафія». Російських «злодіїв у законі» найняли розправитися в США з іранською журналісткою

У федеральному суді Манхеттена оголошено вирок з 25-річним терміном, винесений кримінальним авторитетам Рафіту Амірову і Поладу Омарову, які в березні були визнані винними в організації замаху на ірано-американську журналістку і правозахисницю Масі Алінеджад, яка втекла до США в 2009 році і проживала в бруклінському районі Флетбуш.

Федеральна прокуратура Південного округу Нью-Йорка охарактеризувала 46-річного Амірова і 41-річного Омарова як видатних членів підрозділу «російської мафії», очолюваного відомим злодієм у законі Надіром Саліфовим (він же Лоту Гулі, тобто «Блатне серце»), застреленим у 2020 році в Анталії своїм охоронцем.

Масіх Алінеджад. Джерело: Вікіпедія

Згідно з обвинувальним висновком, замах на Алінеджад, запланований на кінець липня 2022 року, але зірваний через безладність виконавця Халід Мехдієва, був замовлений іранським Корпусом вартових ісламської революції (КВІР), який виділив на вбивство журналістки півмільйона доларів.

За словами прокурорів, грузинський підданий Омаров і громадянин Росії та Азербайджану Аміров взялися за це замовлення частково заради наживи, а частково в припущенні, що успіх операції допоможе їм взяти гору в усобиці за пост спадкоємця Гулі, що розгорілася після його смерті серед членів угруповання.

Рафіт Аміров. Джерело: соцмережі

Аміров був коронований в злодії самим Гулі, який називав його «мій злодій». Омаров, який був двоюрідним братом пахана, стверджує, що Гулі коронував і його, але ця версія оскаржується іншими членами угруповання, і манхеттенська прокуратура злодієм в законі його не визнає.

Аміров, заарештований у 2023 році в Чехії та екстрадований до США рік по тому, відмовився спілкуватися зі слідством. Омаров, виданий, як повідомляється, з Узбекистану, відмовився обговорювати пред’явлені йому звинувачення, але, якщо вірити прокурорам, гордо описував на допитах свою бандитську кар’єру за межами США.

Непутящий виконавець Мехдієв, якому зараз 27 років, після арешту спочатку фантазував, але швидко передумав, погодився співпрацювати зі слідством і три дні давав свідчення на процесі Амірова і Омарова, що проходив у березні в залі судді Коллін Макмэн, призначеної президентом-демократом Біллом Клінтоном.

Федеральні судді, призначені демократами, мають репутацію більш милосердних до засуджених, ніж республіканські призначенці, і Макмен підтвердила цю репутацію: обвинувачення вимагало дати Амірову і Омарову по 55 років в’язниці, але суддя скоротила цей термін більш ніж удвічі, хоча назвала їх злочин «жахливим, жахливим».

Якщо спільники будуть поводитися в місцях ув’язнення більш-менш пристойно, вони відсидять близько 20 років. УДО у федеральній системі США з 1985 року немає, але термін зазвичай скорочується приблизно на 15% за мінімально пристойну поведінку.

Полад Омаров. Фото: соцмережі

КСІР не випадково вийшов першим на Амірова: той жив останні роки в Ірані. Аміров зв’язався з Омаровим, який доручив вбивство журналістки Мехдієву, який проживав в Йонкерсі на північ від Манхеттена і працював менеджером в піцерії «У Пеппіно», що не заважало йому шантажувати її господаря і тричі підпалювати ввірений йому об’єкт.

Мехдієв народився в Азербайджані і підлітком зв’язався з кримінальними елементами. У 2018 році він втік до США, рятуючись, за його словами, від бандитів з конкуруючого угруповання. Попутно Гулі доручив йому створити в Америці плацдарм для своєї банди. У Новому Світі Мехдієв займався вимаганням.

Одна з трьох безкоштовних адвокатів Омарова — білява Олена Фест, яка, за даними ЗМІ, має російське походження, але розмовляє англійською без найменшого акценту, — влаштувала Мехдієву потужний перехресний допит, під час якого той зізнався, наприклад, у тому, що організував з Америки дистанційне розкрадання в Україні.

«Тобто ви координували міжнародне розкрадання і одночасно працювали в піцерії?» — запитала Фест. «Правильно», — сказав Мехдієв не зовсім чистою англійською. Він погодився з зауваженням захисниці, що поєднання обох занять вимагало відповідального ставлення до справи, і пояснив, що йому потрібно було справити враження на ватажків своєї групи в надії стати в майбутньому злодієм.

Халід Мехдієв. Фото: соцмережі

Після вбивства Гулі він продовжував займатися вимаганням. Спочатку Мехдієв діяв від імені покійного брата — Наміка Саліфова, від якого потім відколовся і кришував у партнерстві з Омаровим, який спілкувався з ним через What’sUp* з-за кордону. Зокрема, вони наїхали на власника бруклінського продуктового магазину. Мехдієв підпалив його «Рейндж Ровер», а потім продірявив машину кулями на стоянці біля магазину.

Пізніше до цього наїзду підключився з Ірану і Аміров, який зголосився допомогти потерпілому і «вмовити» Омарова здерти з того не мільйон доларів, який Омаров було заломив на початку, а всього 200 тисяч. За словами прокуратури, бандити збиралися потім поділити цю суму між собою, але в липні 2022 року тимчасово відклали наїзд на власника продмагу, оскільки КСІР замовив Амірову вбивство Алінеджад, яка сиділа в печінці у верховного лідера Ісламської Республіки аятолли Алі Хаменея.

Спроби іранської влади розправитися з нею почалися за кілька років до описуваних подій. Наприклад, у 2018 році уряд Ірану спробував переконати рідних дисидентки, які залишилися на батьківщині, запросити її зустрітися з ними в Туреччині, де її, очевидно, збиралися схопити і відвезти до Ісламської Республіки. Рідні відмовилися.

У вересні 2019 року брат Алінеджад був заарештований за звинуваченням у тому, що він нібито підтримує її політичну діяльність. Одночасно влада Ірану намагалася зламати її телефон і акаунти в соціальних мережах. Її брат був засуджений до восьми років позбавлення волі, але звільнений під заставу.

У 2020 і 2021 роках іранська розвідка планувала викрасти Алінеджад у США і таємно переправити її до Ірану для ймовірної розправи.

У липні 2021 року в тому ж манхеттенському суді було розсекречено справу, відкриту у зв’язку з цими планами на одного офіцера іранської розвідки і трьох її агентів.

За 12 днів до винесення вироків Амірову та Омарову в тому ж суді визнав себе винним американець Карлос Рівера, залучений разом зі своїм співвітчизником Джонатаном Лоудхолтом і агентом КСІР Фархадом Шакері за злочинну змову з метою вбивства в Нью-Йорку Алінеджада і двох бізнесменів-євреїв.

Іран запропонував за ліквідацію останніх по 500 тисяч доларів. Очевидно, це стандартна ставка Ісламської Республіки за мокруху.

Зброя Халіда Мехдієва для вбивства Алінеджада. Фото: соцмережі

Омаров, у свою чергу, зв’язався з Мехдієвим і наказав доставити свіжі відео додому Алінеджаду. Він збрехав виконавцю, що журналістку замовив не Іран, а уряд Азербайджану, який хотів зробити послугу іранцям. Одночасно він збрехав Мехдієву, що замовники заплатять за вбивство Алінеджад 160 тисяч доларів, а не півмільйона, обіцяні йому насправді іранцями. Омаров також не згадав, що в замаху на іранку замішаний їхній старий приятель Аміров, і Махдієв дізнався про це лише від самого Амірова, коли вони зіткнулися потім у бруклінській федеральній в’язниці MDC.

Нарешті, Омаров переказав одному бруклінським відмивачу грошей 30 тисяч доларів для Мехдієва, але тут же наказав виконавцю відправити 10 тисяч з них своїй коханці в Болгарію. Так, Мехдієву дісталося всього 20 тисяч, приблизно дві з яких він витратив 19 липня 2022 року на покупку в Брукліні напівавтоматичного варіанту АК-47 роботи відомої китайської фірми Norinco. Серійний номер ствола був спиляний, що саме по собі є обтяжуючою обставиною.

Іранці підготували бандитів, і Мехдієв почав щодня чергувати біля будинку Алінеджада 21 липня 2022 року. Одного разу він побачив її на ганку, але поки бігав за зброєю до свого позашляховика «Субару Форрестер», жертва повернулася в будинок і була вбита. Хоча Мехдієв зізнався на процесі, що дистанційно курирував два вбивства за кордоном, особисто він нікого не вбивав і зараз іноді поводився комічно.

Він знайшов в Instagram телефон Алінеджад і кілька разів надсилав їй через месенджер повідомлення ламаною англійською, видаючи себе за шанувальника її журналістського таланту. Мета спроб зав’язати з нею листування була, за його словами, в тому, щоб «влізти в її життя» і таким чином полегшити собі завдання її вбивства.

Алінеджад знала, що іранці точать на неї зуби, але спочатку витівки Мехдієва особливо її не турбували. Її частково врятувало те, що протягом більшої частини його чергування біля будинку жертви та гостювала у знайомих. Під час її відсутності здоровенний Мехдієв якось заліз до неї на ганок і спробував повернути ручку вхідних дверей. Ідея полягала в тому, щоб зняти мобільним телефоном свою долоню на дверях і надіслати фото Омарову на підтвердження своїх зусиль. Його візит зафіксувала і камера господині, яка виклала відео в інтернет, але вирішила, що до неї стукав заблукалий перехожий.

Підстерігаючи її, Мехдієв часто виходив з машини, причому без маски, яка у нього була, і, що найсмішніше, неодноразово замовляв собі їжу. Недарма адвокат Фест називала його клоуном. 29 липня Алінеджад, нарешті, занепокоїлася і поїхала до знайомої в Коннектикут, заздалегідь зателефонувавши в ФБР.

Про всяк випадок поліція відрядила до будинку дисидентки дві патрульні машини. Близько 15 години Мехдієв відплив, але відразу ж проїхав без зупинки знак «Стоп», і поліція його зупинила. На машині були номери штату Іллінойс, права у водія були прострочені, тому, згідно із законом штату Нью-Йорк, поліція його заарештувала і обшукала валізу на задньому сидінні. У ній виявилися МК-47 з повним рожком і патроном у патроннику, додатковий повний ріжок, 66 патронів розсипом, маска, зарядка для мобільного телефону і 11 купюр по сто доларів. Ще приблизно 70 доларів знайшли у Мехдієва в кишені.

Як роблять практично всі затримані, які кваліфікуються в США як «росіяни», Мехдієв почав з брехні. За його словами, квартплата в Йонкерсі була для нього занадто високою, і він вирішив пошукати житло дешевше в Брукліні. Грошима він запасся на той випадок, якщо йому доведеться ночувати в готелі, машину взяв у знайомих, у валізі відкривав лише верхню кишеню, куди поклав зарядку і гаманець, а в головне відділення зі зброєю так і не заглядав.

Коли слідчий, який його допитував, вийшов з кімнати, Мехдієв раптом попросив, щоб того покликали назад, заявив, що АК-47 належить йому і що він поїхав до Брукліна, бо когось шукав, після чого зажадав надати йому адвоката і від подальших показань поки відмовився.

Він потім зізнався у скоєнні злочину, але попутно дав свідчення на спільників, повторив їх на процесі і цим заробив собі поблажливість, масштаб якої поки невідомий.

Масіх Алінеджад з держсекретарем Майком Помпео. Джерело: Вікіпедія

Минулого тижня зал судді Макмена на останньому 24-му поверсі судового хмарочоса на Манхеттенській Перл-стріт був забитий вщерть. Худу Масі Алінеджад, яка прийшла до суду в пальто турецького вигляду якості червоного кольору і з білою квіткою у високій копиці рудого волосся, посадили через одну людину від мене, в першому ряду залу. Не встиг я порадіти своєму везінню, як до нас підійшов судовий пристав у синій безрукавці і боязко попросив потерпілу пересісти на другий ряд, звідки вона дивилася мені прямо в потилицю.

За правилами, вона не повинна була сидіти занадто близько до засуджених, яких охорона провела до зали через бічні двері і посадила поруч з їхніми захисниками спиною до зали. Обидва були в світло-коричневих тюремних комбінезонах і в тонких ручних і ножних кайданах. Обидва були кремезними, у Омарова було більше волосся, ніж у Амірова, який на п’ять років старший. Увійшовши, обидва посміхнулися комусь у залі, а далі сиділи до нього спиною.

Перед тим, як оголосити вироки, суддя Макмен запропонувала їм сказати останнє слово. Омаров через азербайджанського судового перекладача відмовився, Аміров же погодився і виголосив невелику промову, в якій наголошував на тому, що завжди був справедливим. Ця формулювання, яку він повторив неодноразово, не мала очевидного відношення до їх кримінальної справи і залишилася загадковою для більшості присутніх. Я ж чув її ще від знаменитого кримінального авторитета В’ячеслава Іванкова і вирішив, що вона відноситься до третейських судів, на яких злодії в законі розбираються в чужих суперечках.

На закінчення суддя висловила подяку перекладачам, які зараз працюють безкоштовно, оскільки Конгрес США вже більше місяця не може домовитися і виділити уряду гроші.

Автор: Володимир Козловський, позаштатний спец. кор., Нью-Йорк

Джерело: НОВА ГАЗЕТА