Site icon УКРАЇНА КРИМІНАЛЬНА

Поради поліції по протидії шахрайству: при нагадуванні злочинцю про статтю 182 Кримінального кодексу України він майже завжди кине слухавку

Поради поліції по протидії шахрайству: при нагадуванні злочинцю про статтю 182 Кримінального кодексу України він майже завжди кине слухавку
Поради поліції по протидії шахрайству: при нагадуванні злочинцю про статтю 182 Кримінального кодексу України він майже завжди кине слухавку

Шахрая в інтернеті можна шукати не один день. Тому для того, аби не потрапити до них “на вудочку”, потрібно ретельно перевіряти інформацію, користуватися офіційними джерелами, не озвучувати незнайомим людям свої персональні дані і дані картки, особливо телефоном та, тим паче, інтернетом, зазначають у поліції.

Начальник сектору розкриття злочинів проти власності, капітан поліції Бучанського районного управління поліції Київщини Владислав Остапенко та заступник начальника відділення поліції №2 (Бородянка) Бучанського РУП ГУНП в Київській області, майор поліції Вадим Чернишук розповіли в ефірі Українського Радіо, як запобігти різним шахрайським схемам в інтернеті та дали поради на випадок, якщо хтось раптом опиниться сам на сам з шахраєм.

“Якщо у потенційного злодія є анкетні та персональні дані з картки, то можна попрощатися із коштами, які є на рахунку”

У зв’язку із введенням комендантської години, встановленням блокпостів та жорстким контррозвідувальним режимом, деякі види злочинів пішли на спад, зазначають у поліції. Але це не стосується шахрайства, тут спостерігається дещо інша динаміка. Шахраї — максимально цинічні люди.

За словами працівників поліції такі особи наживаються на тілі українського соціума і часто можуть забрати останню копійку. Вадим Чернишук зазначає, що всі види шахрайства в інтернеті існують для того, щоби дізнатися у людини персональні дані, з якими можна було б їм далі працювати. “Якщо у потенційного злодія є анкетні та персональні дані з картки, то можна попрощатися із коштами, які є на рахунку”.

В жодному банку не будуть питати паролі і персональні дані

Владислав Остапенко серед усіх видів шахрайства виділяє фішинг — шахрайство в інтернеті задля отримання облікових даних осіб та карткових рахунків. Він констатує, що є сайти, які дуже схожі на сайти діючих банків, а в посиланні на них може відрізнятися лише одна буква. “Такі повідомлення з посиланнями приходять через інтернет, на електронну пошту, СМС-кою.

Тут є вказаний номер телефону. Може прийти повідомлення про те, що картка заблокована. І щоб її розблокувати, треба надати свої дані. Тоді особа починає диктувати їх: номер карти, всі паролі та коди. Пам’ятайте, в жодному банку таке питати не будуть.

Якщо склалася така ситуація, тоді треба звернутися безпосередньо до банку щодо перевірки правдивості такої інформації”. Якщо кошти все ж списалися, тоді терміново треба звернутися до поліції, зазначають фахівці, на гарячу лінію 102 або до кіберполіції. Завжди треба перевіряти інформацію і отримувати її з офіційних джерел.

“Шахраї ніколи не представляються, в якому банку вони працюють. Попередьте їх про кримінальну відповідальність”

Вішинг — це коли шахраї намагаються дізнатися облікові записи, карткові дані через телефон, коли дзвонять і вимагають їх їм  оприлюднити. Владислав Остапенко констатує, що люди, зазвичай, ведуться і починають диктувати цю інформацію. “Шахраї ніколи не представляються, в якому банку вони працюють. В телефонній розмові завжди підганяють, просять не класти трубку”. І цей факт повинен насторожити.

Вадим Чернишук розповідає про ситуації, коли “дзвонять зі служби безпеки банку і говорять, що за вашою карткою або рахунком спостерігається ніби якась шалена активність, хтось намагається зняти велику суму, навіть називають її. Наприклад, 8500 грн. Або відбувається якась транзакція. Тому вам нібито треба терміново підзаблокувати картку”. І починають випитувати персональні дані.

У боротьбі з такими шахраями поліціянт пропонує дуже ефективне рішення: “Якщо ви зрозуміли, що це шахраї, попередьте їх про кримінальну відповідальність, ст. 182 Кримінального кодексу України про втручання у приватне життя людини: а це збір персональних даних, їхній аналіз, використання, розповсюдження. 99.9% того, що вони самі кинуть слухавку”.

Будьте уважні із доставкою товарів

Владислав Остапенко вказує на такі шахрайські схеми, від яких можуть постраждати продавці, як доставка товарів, коли кидається посилання продавцю, де через активізацію треба вводити особисті дані та номер картки. І особа-продавець переходить за посиланням. Гроші, звісно, з карти зникають. “За жодних обставин не переходьте на жодні посилання, працюйте через повну передоплату. Якщо і вводите щось, то лише номер карткового рахунку”.

Справа не одного дня 

В поліції зазначають, що зараз багато злочинів розкриваються. Владислав Остапенко розповідає, що “такі шахраї переважно перебувають у місцях позбавлення волі, на тимчасово окупованих територіях та за кордоном”. Вадим Чернишук зауважує, що головним маркером у визначенні шахраїв може бути доволі занижена ринкова ціна та повна передоплата.

“Ті, хто дбає про свою репутацію, зазвичай пропонують три варіанти оплати товару: повністю, передплату і післяплату”.

В поліції зазначають, що для того, аби почати справу пошуку шахрая, потрібно надати номер телефона, з якого дзвонили, номер карткового рахунку і дату та час, коли це відбулося. Там кажуть, що таке розслідування — справа не одного дня. Такі шахрайські схеми можуть розкручувати один-два місяці, а потім, на жаль, зайти в глухий кут.

Джерело: Українське Радіо

Exit mobile version