Замах на вбивство Єрмолаєва в Монако: дніпровське відлуння на Лазурному березі
Гучний вибух у самому серці Монако повернув у медійне поле забуті кримінальні практики епохи первинного накопичення капіталу в Україні. Невідомий кілер влаштував замах на непублічного дніпровського мультимільйонера Вадима Єрмолаєва, який колись збудував імперію на горілці Green Day, порошку Gala та кримських виноградниках, а після введення санкцій РНБО раптово згадав про свій кіпрський паспорт. Поки правоохоронці князівства розгублено шукають підривника у фешенебельних кварталах, родина Єрмолаєвих збирає повний комбінований пакет судових проблем по всій Європі: від примусової депортації старшого сина з Естонії за організацію масштабних телефонних шахрайств до евакуації залишків бізнесу на офшорні рахунки родичів.
Увечері 29 червня в будинку №4 на вулиці Реверенд-Пер-Луї-Фролла в Монако прогримів вибух. Згодом тамтешні правоохоронці повідомили, що це був замах на українського бізнесмена, який мешкав у князівстві з 2021 року. Місцеві журналісти стверджують, що жертвою став Вадим Єрмолаєв — непублічний підприємець із Дніпра. Цю інформацію Суспільному підтвердила й офіційна дружина бізнесмена Анна Єрмолаєва, яка не постраждала від вибуху, оскільки в Монако не перебувала.
Окрім Єрмолаєва, від вибуху пристрою, залишеному у вестибюлі будинку невідомим чоловіком, постраждали також жінка й 13-річний хлопчик, які перебували в будинку разом із бізнесменом, а також двоє перехожих. Підозрюваного розшукують. Подробиці біографії Єрмолаєва та замаху на нього — у матеріалі Суспільного.
Від мийних засобів до нерухомості
Свої статки Вадим Єрмолаєв заробив у 1990-ті. Після проголошення незалежності, він, випускник кулінарного технікуму, возив до тоді ще Дніпропетровська цигарки, алкоголь, пральні порошки та шампуні з Болгарії та Туреччини. Згодом відкрив власну гуртову базу. Юридично торговельний бізнес, яким він володів із троюрідним братом Станіславом Віленським, Єрмолаєв у 1995 році оформив як корпорацію “Алеф”.
Через два роки Єрмолаєв із партнерами приватизував цех на заводі “Хімпром” у селищі Первомайське на Харківщині й відновив там виробництво пральних порошків “Лотос”. У 1999 році став партнером турецького бізнесмена Мустафи Башера, холдинг якого Baser виробляв продукцію під маркою Gala.
“Ольвія Бета” — спільне підприємство Башера й українських бізнесменів, в якому у Єрмолаєва було 25%, побудувало на Дніпропетровщині завод із виробництва побутових засобів. Через п’ять років підприємство продали головному конкуренту Baser – корпорації Procter&Gamble. До фінансової кризи 2008 року Єрмолаєв устиг продати чеському Home Credit Bank ще й Агробанк.
Гроші від продажу банку та частки в заводі Башера Єрмолаєв вклав у комерційну нерухомість. У 2000-х він став одним із найбільших забудовників Дніпра. Разом із партнерами звів торговельно-офісний центр “Босфор”, багатофункціональний центр Cascade Plaza, ТРЦ “Мост Сіті Центр”, Enigma, “Призма”.
Окрім нерухомості, Єрмолаєв вклався в будівництво кількох заводів із виробництва газобетону, віконної та дверної фурнітури, пластикових каркасів. Також інвестував у сільське господарство. У 2010-х Forbes оцінював статок бізнесмена від 110 до 220 мільйонів доларів.
В той час у Дніпрі забудовники не почувались у безпеці. Так, у 2012-му кілер застрелив у центрі міста віцепрезидента фінансово-промислової групи “Спарта” Геннадія Аксельрода. За два роки до того невідомі вчинили замах на його бізнес-партнера Геннадія Корбана. Вадим Єрмолаєв пережив ті часи. На відміну від багатьох місцевих бізнесменів, він не пішов у політику.
Від вина — до санкцій
У 1990-х корпорація “Алеф” Єрмолаєва завозила в Україну не лише ширвжиток та мийні засоби, а й болгарські вина. Згодом бізнесмен відкрив винзавод у Дніпропетровській області та почав випускати дешеві вина під маркою “Золота амфора”. На початку 2000-х Єрмолаєв купив три винзаводи разом із виноградниками у Криму.
Їхні вина продавали під марками “Тамянка”, “Ведмежа кров” та “Монастирська ізба”, а також бренді Klinkov та “Жан-Жак”. Натомість завод на Дніпропетровщині перепрофілювався на випуск горілки Green Day. Свої виноробні кримські активи Єрмолаєв об’єднав у компанію “Алеф-Віналь-Крим”, яка, в свою чергу, увійшла до компанії “Алеф-Віналь”.
Після 2014 року Єрмолаєв від виноробного бізнесу в Криму не відмовився. У спільному розслідуванні “Кримський архів” телеканалу “Настоящее время” та російського антикорупційного проєкту “Муніципальний сканер”, оприлюдненому у грудні 2019-го, йшлося про те, що після окупації півострова росіянами Єрмолаєв розділив свій алкогольний бізнес на українську та російську частини й приховав володіння ними через мережу кіпрських офшорів.
Саме кримські активи Єрмолаєва стали причиною запровадження проти нього в Україні персональних санкцій, стверджувало з посиланням на анонімні джерела у правоохоронних органах видання Forbes Україна. За пропозицією СБУ Рада національної безпеки та оборони ухвалила їх у грудні 2023-го, майже через два роки після початку повномасштабного вторгнення. На той час Єрмолаєв уже мешкав у Монако. У серпні 2022-го журналісти “Української правди” зафільмували бізнесмена біля казино в Монте-Карло, куди він приїхав на Bentley з дніпровською реєстрацією.
Єрмолаєв називав санкції проти себе “сюрреалізмом” та стверджував, що після російської анексії Криму втратив на півострові всі активи. Він також наполягав, що зазнав суттєвих збитків через вторгнення росіян, які знищили його літак, а також викрали сільгосптехніку на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей. Водночас він зазначав, що з 2017 року відмовився від українського громадянства і відтоді має лише кіпрський паспорт.
Щоб обійти санкції, Єрмолаєв почав перереєстровувати офшорні компанії, що володіли його активами, на родичів — зокрема на доньку Софію, стверджували у вересні 2024 року журналісти Громадського. Бізнесмен відмовився коментувати їм цю інформацію.
Вирок для старшого сина
У грудні 2025 року “Українська правда” повідомила, що старшого сина Вадима Єрмолаєва Артура затримали на Кіпрі за запитом Інтерполу. Тоді журналісти зазначали, що Єрмолаєва-молодшого підозрюють в організації мережі кол-центрів, і на нього очікує екстрадиція до Естонії.
Трохи менше ніж через пів року, 30 квітня 2026-го, офіційний портал судової влади Естонії повідомив, що Суд округу Харю (до його складу входить столиця країни Таллінн) визнав Артура Єрмолаєва винним у створенні й очолюванні злочинної організації, яка спеціалізувалась на телефонному шахрайстві. Організація діяла з 2017-го, а у 2019-2022 роках збагатилась на понад 100 мільйонів євро, із яких 5,4 мільйона отримала від ошуканих громадян Естонії.
З повідомлення естонського порталу судової влади випливає, що Єрмолаєв-молодший визнав провину й пішов на угоду зі слідством. Він отримав п’ять років умовно, однак при цьому мав відсидіти в тюрмі 4 місяці 26 днів, а також внести 8,5 мільйона євро на депозитний рахунок місцевої прокуратури. Після цього Артура Єрмолаєва депортують з Естонії та заборонять в’їзд до цієї країни на 10 років. Суспільному не вдалося зв’язатись з Артуром Єрмолаєвим та його офіційними представниками.
Подробиці замаху
У пресслужбі Офісу генерального прокурора Суспільному повідомили, що наразі не мають жодної офіційної інформації щодо вибуху в Монако. Аналогічно зазначили й у пресслужбі Міністерства внутрішніх справ. Натомість журналісти Nice-Matin наводять відповідь посольства України у Франції, яке повідомило, що звернулося з приводу вибуху до компетентних органів.
Генеральний прокурор Монако Стефан Тібо на пресконференції 30 червня повідомив, що Служба громадської безпеки князівства веде розслідування за статтями “спроба вбивства” та “розміщення в публічних місцях вибухових речовин або пристроїв”. Тібо не назвав постраждалих, але зазначив, що один із них — український бізнесмен, який є резидентом Князівства Монако з 2021 року.
“У нас немає жодного розслідування щодо нього в Монако. Наскільки нам відомо, іноземні правоохоронні органи його не розшукують”, — цитує Тібо видання Nice-Matin
Автор: Максим Камєнєв
Джерело: Суспільне
