Бурштинова справа. Чому її розгляд рекордно гальмується?

Бурштинова справа

Вищий антикорупційний суд здійснив вісімнадцять невдалих спроб провести підготовче засідання у “бурштиновій справі” екснардепів Розенблата-Полякова. З грудня 2019 року розгляд відкладають. Переважно через неявку обвинувачених та їхніх адвокатів.

Про це пише видання   LB.ua.

Фото з зали суду

Фото: Катерина Петренко / Фото з зали суду

7 травня 2021 року учасники процесу не змогли перейти до розгляду справи по суті через хворобу фігуранта Костянтина Проскурка.  Він був у складі організованої групи, яка вимагала та отримала хабар в $ 11 тис. дол. від «агента Катерини» за вплив на прийняття рішень народними депутатами Поляковим і Розенблатом щодо підготовки проєктів законів про видобуток бурштину.

Бурштинова справа базується на одній з найгучніших спецоперацій НАБУ.

“Не дає права висловитись тому, кого ведуть на ешафот”: прокурор просив про привід обвинуваченого

Проскурко не прийшов до суду з невідомих причин. Його захисник не надав належних документів на підтвердження поважності неявки. Спочатку адвокат сказав, мовляв, підзахисний повідомив йому, що захворів. На яку хворобу, незрозуміло. Та згодом захисник додав, що про це його повідомила мати Проскурка.

“Обмовився”, – відповів адвокат на уточнення судді, хто ж саме повідомив йому цю інформацію. Прокурор САП Валентин Мусіяка попросив про примусовий привід обвинуваченого. Проте адвокати стверджували, що наразі це передчасно.

Прокурор Валентин Мусіяка

Фото: Катерина Петренко / Прокурор Валентин Мусіяка

“Прокурор, як при Французькій революції, не дає права висловитись тому, кого ведуть на ешафот… Можливо, Проскурко направив документи поштою, а вони ще не надійшли. Проте прокурор каже: “Приведіть на ланцюгу людину”, – зіронізував адвокат Розенблата Володимир Красовський.

Насамкінець суд не пристав на привід обвинуваченого, бо той вперше не переконав суд у поважності своєї неявки. Закон не дозволяє проводити засідання за неявки бодай одного фігуранта, оскільки інкримінований злочин – тяжкий. Тому підготовче засідання вчергове відклали. Аж на 11 червня.

Чому розгляд справи рекордно гальмується?

Борислав Розенблат не вбачає затягування процесу з боку захисту.  “Коли ця справа зшивалась білими нитками, у правоохоронців було максимальне бажання набити туди різних людей з різних професій. Тому так багато учасників процесу та адвокатів, а зараз пандемія. Це затягує розгляд”, – розповідає екснардеп.

Фото: capital.ua

Також тривалий термін непроведення підготовчого засідання прокурор пояснює тим, що колегія суддів у цій справі не є постійною. Відтак суддям складніше узгоджувати графік.

“Йшли мільярдні потоки в кишені більшості наших можновладців”: екснардеп про те, кому вигідно його політично переслідувати

У коментарі LB.ua Борислав Розенблат пояснює: сам не пропустив жодного засідання, бо для нього принципово довести власну правоту. Винним себе досі не вважає. Каже, що правоохоронцям було вигідно позбавити його політичного майбутнього у 2017 році.

“Бурштин – це корисна копалина, яка у 2015 році вартувала дуже великі кошти. Коли я тоді займався питанням легалізації, йшли мільярдні потоки в кишені більшості наших можновладців. Те, що через 4 роки прийняли мій закон – свідчення того, що він вже був не на меті, не на часі і таке інше. Сьогодні це питання втратило свою актуальність і не потребує такого попиту. Ціни дуже впали. Але в той час мільярдні потоки не хотіли нікому віддавати. Я пам’ятаю виступи Луценка та Порошенка, вони розповідали, що під кожним кущем є задіяні правоохоронці. Я це бачив на власні очі і максимально боровся, щоб легалізувати видобуток бурштину. Та сталося, як сталося”, – каже екснардеп.

Щоправда, Розенблат не уточнює, у чому інтерес детективів НАБУ та прокурорів САП його “політично переслідувати”. І не конкретизує, кому саме і з яких причин через вплив на правоохоронців було вигідно робити його “політичним трупом”.

“Я не обвинувачений”: Розенблат просив ВАКС закрити “бурштинову справу”

На минулому засіданні, 16 квітня, адвокат Красовський заявив, що його підзахисний не набув процесуального статусу обвинуваченого. У скарзі захисту йдеться, що прокурор передав до суду обвинувальний акт, який склав і затвердив нібито через 23 дні після закінчення строку досудового розслідування, а передав до суду через 65 днів.

А тому адвокат бажав визнати ці дії прокурора неправомірними та взагалі закрити провадження фактично за крок до розгляду його Антикорсудом.

“Я – не обвинувачений. Обвинувальний акт був складений не в межах процесуальних дій прокурора. Направлення до суду відбулося за межами, визначеними КПК України. Справа має бути закрита. Вірю, що рано чи пізно правоохоронці та наші органи правосуддя будуть професійними”, – прокоментував Розенблат.

Водночас прокурор Мусіяка каже, що в цьому випадку не застосовується норма закону про закінчення строків на звернення з обвинувальним актом до суду. Суд пристав на його думку та відмовив адвокату. Колегія суддів дійшла висновку, що захисники не довели порушення строків досудового розслідування. Розенблат це рішення оскаржуватиме.

Фото: Lb.ua

“Спецоперація – маячня НАБУ”: нардеп наголошує, що всі докази у справі отримані незаконно

Розслідування “бурштинової справи” унікальне з огляду на техніку збирання доказової бази. Внаслідок спецоперації за участю детектива під прикриттям уперше в історії України до кримінальної відповідальності за лобіювання законодавства в інтересах третіх осіб та отримання за це неправомірної вигоди намагаються притягнути колишніх народних депутатів. Варто наголосити, що спецоперацію НАБУ почало 3 серпня 2016 року, а кримінальне провадження відкрило 28 листопада 2016 року. У цьому Розенблат вбачає порушення закону.

“Переслідування народних депутатів та інших членів цієї “бурштинової справи” було не в рамках кримінального провадження, а в рамках оперативно-розшукової справи. Спецоперація – це маячня НАБУ. Усі дії, пов’язані з переслідуванням, проведенням негласних слідчих розшукових дій, були зроблені не в межах кримінального провадження, а це злочин! Тому всі докази не варті виїденого яйця. Це було політичне замовлення”, – зазначив Розенблат.

Проте прокурор наголошує: збір доказів проводився законно.  “Є процедура кримінального провадження, а є процедура здійснення оперативно-розшукової діяльності. Якраз до відкриття кримінального провадження здійснюються ці заходи, які мають назву не негласні слідчі розшукові дії, а оперативно-технічні заходи. Вони проводяться відповідно до закону про оперативно-розшукову діяльність. Це різні речі, безумовно, але матеріали оперативно-розшукової діяльності визнаються доказами. Це передбачено Кримінальним процесуальним кодексом”, – пояснив прокурор.

Водночас прокурор не був готовий розповісти, чому антикорупційним органам було доцільніше збирати докази таким чином. “Я став прокурором у цій справі за пару днів до того, як розпочалось затримання осіб на останньому транші. Я навіть не працював у САП, коли це провадження зареєстрували”, – додав прокурор.

Між іншим, 20 вересня 2018 року Розенблат домігся визнання Окружним адміністративним судом Києва дій детективів незаконними. Проте Велика палата Верховного Суду скасувала це рішення і постановила, що це питання – не компетенція адміністративного судочинства.

Фото: Сергій Нужненко

Також екснардеп подавав у суд на детективів НАБУ, Генпрокуратуру й Державну казначейську службу, аби отримати 100 мільйонів гривень моральної шкоди з держбюджету та віддати їх на будівництво та ремонт доріг у Житомирській області. Проте 14 лютого 2020 року Печерський райсуд Києва не задовольнив його позову.

З чим прокуратура йде до суду та яке покарання загрожує фігурантам

Прокуратура планує йти до суду з результатами оперативно-технічних заходів, негласними слідчими розшуковими діями різного роду, висновками фоноскопічних, портретних і комп’ютерних експертиз, вилученими документами та речами, матеріалами оглядів.

Як НАБУ та САП розслідували бурштинову схему

Зокрема, детективи зіставили зразки голосу осіб із зафіксованими записами під час прослуховування їхніх телефонів чи аудіоконтролю (зустрічей). Як проінформував прокурор Мусіяка, у справі тридцять фоноскопічних експертиз. Усі вони підтвердили, що це одні і ті самі особи.

За словами прокурора, загалом доказова база сторони обвинувачення – 111 томів. Планують допитати 44 свідків, серед них – помічники народних депутатів, народні депутати минулого скликання, член Кабінету Міністрів України. Допитають також суддів Житомирського окружного адміністративного суду. За версією прокуратури, за вплив на них один з обвинувачених отримав кошти від “агента Катерини”.

Розенблат звинувачується в одержанні неправомірної вигоди за реалізацію права законодавчої ініціативи (ч. 4 ст. 368 КК України) та у зловживанні впливом (ч. 2 ст. 369-2 КК України). Полякову інкримінують ч. 4 ст. 368 КК України. Прокурор поки що не готовий прогнозувати, яку міру покарання проситиме в дебатах. Проте санкція найважчої інкримінованої статті передбачає понад 10 років позбавлення волі.

Нагадаємо, 2016 року в рамках розслідування нелегального видобутку бурштину на нардепа Борислава Розенблата вийшла агентка НАБУ “Катерина”. Вона назвалася представницею компанії “Фуджейра” з ОАЕ, яка нібито мала намір видобувати й експортувати бурштин з Житомирської області. Депутат мав за гроші допомогти агентці отримати ліцензію на користування надрами та разом з Максимом Поляковим внести законодавчі поправки до Митного і Податкового кодексів спеціально під “Фуджейру”, в тому числі щоб компанія платила меншу ренту за видобуток бурштину.

Сума хабара, запропонованого депутатам, склала 300 тис. доларів.У липні 2017 року, після оприлюднення цієї інформації, з Розенблата і Полякова зняли недоторканність. У жовтні 2018 року обвинувальний акт проти Розенблата, Полякова та ще чотирьох підозрюваних передали до суду. У новий склад парламенту ні Розенблат, ні Поляков не потрапили.

Автор: Катерина Петренко;  LB.ua

 

Читайте также: