Від емальованих каструль до дронів-камікадзе для рашистів. Знайшовся білоруський барон який поставляє «мавіки» окупантам

Гомельський завод посуду «Сантекс» веде прихований бізнес: на вітрині — каструлі, під прилавком — дрони для війни. Власник підприємства пройшов шлях від великого постачальника російських силових відомств до, можливо, головного продавця дронів-камікадзе російської армії. У розслідуванні БРЦ розкриває, як за фасадом мирного бізнесу формується прихована інфраструктура війни, яка дозволяє Кремлю продовжувати атакувати Україну всупереч санкціям.

Заборонена торгівля

Під час роботи над цим розслідуванням журналіст БРЦ зателефонував до російського інтернет-магазину «КвадроАвто», який торгує дронами. Щоб дізнатися, чи готовий він продати коптери для застосування на війні, розслідувач видавав себе за потенційного покупця.

— Мені потрібно було б 10 «мавіків». Три у версії enterprise і сім з термальною камерою.

— Підкажіть, для яких цілей купуєте? — запитав менеджер, який представився Дмитром.

— Ну, я думаю, ви розумієте… Гроші зібрали для хлопців і хочемо… — відповів слідчий, маючи на увазі російських солдатів, які воюють проти України.

— Ммм, я вас зрозумів. <…> У нас є можливість зробити для вас найпривабливіші умови.

Джерело: БРЦ. Зображення створено з використанням ШІ

Лінійку коптерів Mavic, про які запитав журналіст, випускає китайська фірма Sz DJI Technology CO., LTD, відома під назвою DJI. У квітні 2022 року компанія офіційно припинила поставки безпілотників до Росії, а в березні 2023-го заблокувала продажі в російському сегменті популярного інтернет-майданчика AliExpress. Проте російські магазини продовжують отримувати коптери через білоруських посередників, як і у випадку з компанією «КвадроАвто».

Наш дзвінок підтвердив, що дрони DJI можна і зараз вільно купити у російських продавців. Ми продовжили пошук тих, хто постачає їм техніку. Він привів БРЦ до найбільшого виробника бойових дронів-камікадзе для російської армії та його власника — білоруса.

Сміттєві баки, каструлі та бойові дрони

У Радянському районі Гомеля, в південній частині міста, поруч з автобусним парком №1, знаходиться СЗАО «Завод Сантекс». Його територія розкинулася на тисячах квадратних метрів у великих цехах. Гомельчани можуть пам’ятати це місце за старою назвою — завод «Емальпосуда», а до 80-х — артель «Молот». Цього року підприємству виповнилося 100 років, але ще в 2011-му його історія могла обірватися банкрутством, роботу могли втратити 200 співробітників. Врятував фабрику приватний інвестор, який перезапустив випуск посуду і налагодив його збут. Підприємство живе і продовжує традиції: Радянський район, радянська спадщина і, за словами покупців, радянська якість:

«Купили дуже якісний набір каструль «Червоний граніт»!!! Дякуємо виробникам! Так тримати!!! За часів СРСР на цю продукцію поставили б штамп ЗНАК ЯКОСТІ. Дай, Боже, здоров’я Олександру Григоровичу Лукашенку і довгих років…» — в інтернеті можна знайти десятки схожих позитивних відгуків на товари «Заводу Сантекс».

На веб-сторінці заводу в розділі «Продукція» — звичайні для такого підприємства товари: емальований посуд, мийки, залізні смітники, сталеві резервуари. Нічого, що могло б викликати подив. Але в червні 2025 року серед форм для випічки і каструль «Сантекс» запропонував до продажу безпілотник «Піонер». Модель описували як «компактний і продуктивний квадрокоптер, призначений для відеомоніторингу в режимі реального часу». В описі підкреслювали, що саме такі моделі Міністерство освіти Росії рекомендує застосовувати при створенні та оснащенні класів для навчання програмам середньої професійної освіти в сфері розробки, виробництва та експлуатації безпілотних авіаційних систем. На момент публікації згадок про коптер «Піонер» на сайті немає, але вони залишилися в архівній версії.

Незвичайний продукт у номенклатурі заводу емальованого посуду привернув нашу увагу. Щоб відповісти на питання, чи дійсно підприємство займається тією діяльністю, яку публічно описує, ми проаналізували його поставки. У митних документах товарів, направлених до Росії, журналісти БРЦ знайшли реекспорт дронів фірми DJI. У 2022 і 2023 роках «Завод Сантекс» продав у РФ 309 дронів загальною вартістю $2 млн. Схоже, компанія допомагала російським фірмам обходити обмеження.

На відміну від більшості білоруських продавців коптерів, про яких ми розповідали в попередніх розслідуваннях, «Завод Сантекс» працював лише з двома клієнтами: російськими фірмами ТОВ «Сантросс» і ТОВ «Рустакт». З гомельським заводом їх об’єднують не тільки поставки китайських дронів, але і спільний власник. До нього ми повернемося трохи пізніше.

Дрон «Судного дня»

З грудня 2024 року російська компанія «Рустакт» перебуває під санкціями Швейцарії та Євросоюзу. Компанія має репутацію одного з головних виробників бойових дронів для російської армії. На сайті Головного управління розвідки України «Рустакт» фігурує в розділі про спонсорів і співучасників російської агресії як виробник і постачальник одного з найбільш масових бойових дронів-камікадзе — ПВХ-1, він же ВТ-40, він же «Судоплатов». Проект з випуску цих безпілотників має назву «Судний день». Крім складання коптерів, він передбачає навчання пілотів для ведення війни проти України.

ВТ-40 є основним бойовим дроном загонів засекреченого елітного центру перспективних безпілотних технологій «Рубікон». Саме йому приписують вдалий контрнаступ росіян і звільнення Курської області цього року навесні та успіхи у захопленні Покровська восени 2025 року. За інформацією z-блогера Святослава Голікова, два з трьох дронів, які використовують оператори «Рубікона», — це модель ВТ-40. Українські військовослужбовці, які стикалися з роботою пілотів цієї елітної одиниці, стверджують, що центр має необмежені фінансові ресурси і доступ до будь-якої кількості безпілотників.

Бізнес на мільярд

За словами Володимира Путіна, у 2024 році Росія відправила на фронт понад півтора мільйона дронів усіх типів. Основну масу цієї цифри становлять FPV-коптери — невеликі, дуже маневрені машини. Оператори керують ними в спеціальних окулярах, звідси назва — FPV (First Person View) — вид від першої особи. Саме до цього класу безпілотників належить і ВТ-40.

Для складання одного дрона «Судного дня», крім десятка електронних компонентів, потрібні чотири двигуни. Щоб покрити потреби фронту, Росія імпортує мільйони деталей. Цього року в жовтні видання The Wall Street Journal з посиланням на закриті звіти повідомило, що між 2023 і 2025 роками «Рустакт» закупив у Китаї 3,3 млн електродвигунів на $83 млн. Джерело в логістичній сфері передало БРЦ документи, які дозволили уточнити і суттєво доповнити ці цифри. Також ми зуміли проаналізувати фінансовий звіт «Рустакта», щоб показати повний масштаб дронового бізнесу.

Джерело: БРЦ. Зображення створено з використанням ШІ

Протягом трьох років «Рустакт» закупив у трьох китайських компаній майже 3,5 млн електродвигунів на $90 млн. Цього вистачило б на складання 870 тис. коптерів. Крім цього, ми знайшли поставки 1,3 млн літій-іонних акумуляторів, 5,5 млн запчастин для радіокерованих моделей і ще близько 40 різних позицій електроніки, деталей і верстатів.

«Дуже схоже на ті компоненти, які купувалися б для складання великої кількості FPV. «Судоплатов» стверджує, що більшість їх комплектуючих російські, але це може бути не зовсім точно. Не розумію, навіщо ще хтось купує мільйони електродвигунів!» — сказав у коментарі БРЦ британський журналіст Девід Хемблінг, який спеціалізується на військовій та технологічній тематиці.

Загальна вартість поставок китайських компаній за 2023—2025 роки «Рустакту» — $323 млн. Три фірми забезпечили 99,4% цієї суми: Shenzhen Kiosk Electronic CO., LTD, Shenzhen Minhuaxin Technology CO., LTD і Shenzhen Nasmin Technology CO., LTD. Останню ми бачимо в розрахунках за поставки російській фірмі обладнання, яке ніяк не описано. Всього 12 платежів на 339,7 млн російських рублів ($3,7 млн).

Таке ж ніяк не описане обладнання поставляє «Рустакту» і гомельський виробник посуду «Завод Сантекс». У документах від джерела в податковій службі ми знайшли 135 платежів на загальну суму понад 14 млрд російських рублів (понад $152 млн). БРЦ поки не зміг з’ясувати, яке саме обладнання «Завод Сантекс» продає «Рустакту».

Згідно з тими ж документами, тільки чотири організації в 2023 і 2024 роках переказали на рахунок «Рустакта» за товари і послуги $1,12 млрд. Всі чотири пов’язані з оборонною сферою:

1. ФКУ «Військова частина 45807» (Головне управління Генерального штабу Збройних сил РФ, раніше — Головне розвідувальне управління) — відповідає за військову безпеку та фінансовий супровід операцій ГРУ. Згідно з розслідуванням видання «Настоящее время», ця військова одиниця курирує секретні контракти і виплати загонам «Шторм Z», які включають засуджених, задіяних на найважчих ділянках українського фронту.
2. Федеральне державне унітарне підприємство «18 Центральний науково-дослідний інститут» Міністерства оборони РФ — офіційно займається науковими дослідженнями в сфері природничих і технічних наук, але також має виробничі потужності і працює на потреби ГРУ і Генштабу.
3. Благодійний фонд «Народний фронт. Все для перемоги» — організовує фінансування військових потреб: від форми і квадрокоптерів до сучасних ударних БПЛА. Активну участь у житті організації бере перший заступник керівника Адміністрації президента Сергій Кирієнко. До липня 2025 року фонд зібрав понад 54,5 млрд рублів ($691 млн) пожертв на «підтримку бійців СВО».
4. АТ «НВО «Обухівський завод» — входить до концерну «Алмаз-Антей», випускає комплекси протиповітряної оборони С‑300 і С‑400. Після повномасштабного вторгнення став центром виробництва легких дронів-розвідників «Добриня‑2».

Джерело: БРЦ. Зображення створено з використанням ШІ

Білоруські корені

Власником 95% російської фірми «Рустакт» є Павло Нікітін. Бізнесмен народився в Мінську і переїхав до Росії в 2000-х роках. За останні 20 років уродженець Білорусі став власником або співвласником приблизно 20 компаній, половина з яких продовжує працювати і сьогодні. Профіль їхньої діяльності — від риболовлі до складання бойових дронів-камікадзе.

Джерело: БРЦ. Зображення створено з використанням ШІ

«Рустакт» — не єдина компанія Нікітіна, яка має контракти з силовиками. Принаймні в трьох інших фірмах — ТОВ «Будгуд», ТОВ «Сантросс» і ТОВ «Системи РПР» — головними клієнтами виступають російське Міністерство внутрішніх справ і Росгвардія.

У 2010-му Нікітін відмовився від білоруського громадянства, але зв’язки з батьківщиною не розірвав. Тут він або його родичі володіють або керують щонайменше чотирма фірмами. Одна з них — гомельський «Завод Сантекс», який постачав китайські дрони «Рустакту». БРЦ знайшов згадку про те, що в 2018 році співвласником гомельської фабрики був брат-близнюк Павла — Єгор. Він на 2021 рік був громадянином Білорусі, чи так це зараз, ми не знаємо.

БРЦ додзвонився до Єгора Нікітіна, щоб запитати про поставки дронів до Росії. Той заперечував, що є одним із власників «Заводу Сантекс»: «У вас просто неправдива інформація. Неправдива», — після чого кинув слухавку. Його брат Павло, власник «Рустакта» і низки інших російських фірм, які працюють з силовими відомствами Росії, також кинув слухавку, не дослухавши питання журналіста до кінця. Письмові запити братам, а також листи фірмам, згаданим у цьому розслідуванні, на момент його публікації залишилися без відповідей.

Надійний союзник

Обидві частини розслідування БРЦ про постачання безпілотників до Росії показують, що білоруські фірми з перших днів війни виступають каналом для обходу обмежень на прямі поставки до РФ. Згідно з нашими підрахунками, 14 компаній з Білорусі в період з 2022 по 2025 роки продали Росії понад 20 тис. дронів загальною вартістю $34 млн. При цьому китайська компанія DJI, продукцію якої білоруські фірми реекспортували до Росії, у відповіді БРЦ запевнила, що контролює своїх дистриб’юторів і зобов’язує їх підписувати угоди про експортний контроль. Це дає надію, що потік дронів з Білорусі до Росії зменшиться.

Наприклад, під час роботи над цим розслідуванням ми з’ясували, що минулого року в Мінську закрився один з головних офіційних рітейлерів китайських дронів, а найбільший реекспортер коптерів DJI не продає безпілотники до Росії з квітня 2025 року. Щоправда, в телефонній розмові торговий представник цієї фірми запропонував нам придбати дрони іншої китайської компанії — Autel.

Автори: Яна Міцкевич, Ігор Кулей 

Джерело: БРЦ