Таку ж схему «співробітництва» росіяни практикують і в інших країна, зазначає видання Главком. Одним з елементів «гібридної війни», яку протягом останніх 20 років російські спецслужби ведуть проти України та її партнерів – країн західної демократії, є діяльність так званих російських культурних центрів.
Специфіка роботи російських спеціальних служб полягає в тому, що за допомогою «культурних центрів», що фінансуються і контролюються урядом РФ, вони намагаються сформувати в інформаційному полі країн Європи політичні групи підтримки, які б просували альтернативну проросійську думку.
Примітно, що одним із перших кроків президента РФ Путіна у цьому напрямку було розпорядження від 2 лютого 2010 року про створення «Фонду підтримки публічної дипломатії імені Горчакова». Цей фонд є російською неурядовою організацією зі штаб-квартирою у Москві. Офіційні завдання фонду: просувати зовнішньополітичні інтереси Росії, формувати за кордоном сприятливий для Росії громадський, політичний і діловий клімат; залучати до зовнішньополітичних процесів інститути громадянського суспільства.
З метою досягнення вищезазначених цілей фондом здійснюється фінансова підтримка ЗМІ та інформаційних ресурсів, орієнтованих на досягнення статутних цілей цієї організації.
Утім, як свідчать факти, реальна робота співробітників фонду суттєво відрізнялася від задекларованих цілей.
Так, у 2012 році Фонд Горчакова вперше згадується в звіті Бюро з захисту Сатверсме (Латвія) – військового інституту державної безпеки Латвії. У звіті бюро говориться, що Фонд Горчакова здійснює фінансову допомогу для заходів, метою яких є імітація підтримки громадянського суспільства. Варто зазначити, що бюро є головним органом щодо здійснення розвідувальних і контррозвідувальних функцій латвійської держави, а також захисту секретів НАТО і ЄС.
У березні 2013 року ще одна балтійська країна – Естонія – відмовила у в’їзді п’ятьом співробітникам фонду, які мали би взяти участь у роботі конференції «Балтійський діалог-2013». Свою відмову естонські чиновники обґрунтували тим, що «надана інформація, що підтверджує мету і умови запланованого перебування, була недостовірною».
За інформацією українських спеціальних служб, Фонд імені Горчакова виступає легальним прикриттям створення так званих «вербувальних центрів» і просунення інтересів російських спецслужб у культурно-політичне і фінансово-економічне життя країн, на території яких діють представництва організації.
На території України початок активної діяльності співробітників Фонду імені Горчакова припадає на період перебування при владі екс-президента України Віктора Януковича. В 2013 році у Києві, на базі одного зі столичних вузів, співробітники фонду організовують роботу «інформаційного центру», який організовує для студентів дипломатичні семінари і зустрічі.
Паралельно з цим, ведеться робота зі студентською молоддю. Кращим студентам співробітники Фонду обіцяють працевлаштування в урядових і неурядових структурах Російської Федерації. Крім обіцянок щодо працевлаштування у майбутньому, здійснювався відбір кращих українських студентів і фінансувався їх виїзд до РФ для участі у семінарах і форумах.
У лютому 2015 року співробітники Служби безпеки України закрили розташований в Києві російський фонд підтримки дипломатії імені А.М. Горчакова, звинувативши його співробітників у антидержавній пропаганді.
Цікавою і вельми показовою була реакція російської сторони на цей факт. У блозі на сайті Ради Федерації глава міжнародного комітету Костянтин Косачев написав: «Напередодні СБУ розповсюдила інформацію, що закрила за «антидержавну пропаганду» Фонд імені Горчакова, який працював у Києві на базі одного з вузів. Новина вже не дивує. Якщо вже цілу парламентську фракцію – «Опозиційний блок» – пропонують вольовим рішенням розпустити, а саму партію заборонити лише за те, що наважилися не підтримати одіозний законопроект про визнання Росії агресором».
Крім Фонду імені Горчакова, у країнах Європи під егідою російських посольств і під дипломатичним прикриттям успішно працюють й інші такі ж російські «центри культури і дружби».
В Італії такими центрами є «Росспівробітництво» і «Російський центр науки і культури». Цікаво, що обидві, формально незалежні одна від одної, структури очолює Олег Осипов, професійний журналіст, який більше 20 років пропрацював кореспондентом інформагентства ТАРС, як у Москві, так і за кордоном.
З 2010 року при посольстві Російської Федерації в Італії починає активну роботу представництво російського урядового агентства «Росспівробітництво», створеного з офіційними цілями зміцнення двосторонніх зв’язків між Італією і Росією в культурно-гуманітарній сфері, сприяння у встановленні контактів у галузі науки і спорту й надання підтримки співвітчизникам.
24 листопада 2011 року в центрі Риму в Palazzo Santacroce був відкритий Російський центр науки і культури (РЦНК). На відкритті Центру глава представництва «Росспівробітництва» в Італії Олег Осипов зауважив, що «Російський центр науки і культури» в Римі – це тільки перша ластівка. Надалі ми плануємо розширювати діяльність і на інші області, де проживають великі громади наших співвітчизників. І ми націлені на Мілан, Венецію, Флоренцію і Неаполь».
Серед «організацій співвітчизників», які отримують організаційну і фінансову підтримку з боку РЦНК, – асоціація «Русское поле», яку очолює емігрантка з Росії Катерина Корнілкова.
Корнілкова регулярно відвідує окуповані проросійськими бойовиками українські міста Луганськ і Донецьк, де зустрічається з ватажками терористів. В Італії очолювана нею організація періодично проводить акції на підтримку так званих «Л/ДНР». Під час вуличних акцій активісти «Русского поля» поширюють серед італійців брехливу інформацію про те, що уряд у Києві займається геноцидом російськомовних жителів Донбасу.
Крім підтримки «організацій співвітчизників», РЦНК проводить тематичні семінари, на яких присутні представники італійських політичних партій і громадських організацій. Так, одним із постійних гостей цих заходів є активіст «Товариства партизан Італії» Сільвіо Марконі, член Партії комуністичного відродження Італії. Марконі відомий тим, що навесні 2016 року видав книгу «Донбас. Чорні нитки пам’яті видалені». Тираж книги Марконі був направлений до «ЛНР», де урочисто був розподілений серед місцевих бібліотек.
Активну політичну діяльність в Італії веде і дочка Осипова – Ірина, яка є президентом асоціації «РІМ» (Російська – італійська молодь). Асоціація проводить публічні акції на підтримку «ЛНР» і «ДНР». Сама Осипова тісно пов’язана з партією «Брати Італії» і є помічником глави партії Джорджії Мелоне.
«Брати Італії – Національний альянс» (Fratelli d’Italia – Alleanza Nazionale) – італійська політична партія націоналістично-консервативного спрямування. До лютого 2014 року мала назву «Брати Італії – Національний правий центр» (Fratelli d’Italia – Centrodestra Nazionale).
З 2014 року Осипова підтримує особисті контакти з Андреа Пальмері, який наразі перебуває в окупованому Луганську й організовує звідти візити своїх співвітчизників у «ЛНР».
У Луганську вже встигли побувати член «правої» партії «Брати Італії – Національний альянс» Марроне і депутат Європарламенту від Італії Елеонора Форенца.
На вуличних акціях, які проводить Осипова, зафіксована присутність місцевих активістів «Координаційної ради солідарності з Донбасом», засновником якої є Ораціо Марія Гнерре – політолог, лідер руху «Міленіум», головний редактор журналу «Номос». Свого часу, відповідаючи на питання про події на сході України, Гнерре зауважив, що «сенс конфлікту в Україні насправді очевидний. Центри влади Сполучених Штатів, які захищають однополярний світовий лад, намагаються оточити Росію з тим, щоб дозволити НАТО розширити свою військову потужність до кордонів Російської Федерації».
Після таких відповідей абсолютно невипадковою виглядає участь Гнерре у роботі «Міжнародного російського консервативного форуму», що проходив у Санкт-Петербурзі.
Іншим учасником форуму від Італії був іще один італійський друг Осипової – Лука Бертоні, представник партії «Ліга Півночі».
«Ліга Півночі» – північно-італійська сепаратистська партія, яка виступає за надання провінціям П’ємонт, Венето та Ломбардія незалежності, тобто створення нової держави зі столицею в Мілані. В складі партії – Луча Зайя, президент Венето, Роберт Кота, президент П’ємонту, і Роберто Мароні, міністр внутрішніх справ у четвертому кабінеті Сільвіо Берлусконі.
У 2015 році Маттео Сальвіні, лідер партії «Ліга Півночі», організував у Мілані конференцію, на яку запросив представників окупаційної влади Криму.
Колега Сальвіні по партії Паоло Грімольді ініціював створення в парламенті Італії групи «Друзі Путіна». Депутат партії «Рух п’яти зірок» Марта Гранде на засіданні палати депутатів Італії показувала сфабриковані картинки про українців і лякала італійських політиків українськими «фільтраційними таборами» для російськомовного населення.
В інтерв’ю кореспонденту «РИА Новости» в Римі Олександру Логунову голова комісії з міжнародних справ нижньої палати італійського парламенту Марта Гранде заявила, що «попри відомі проблеми, Італія і Росія повинні продовжувати працювати для зміцнення своїх зв’язків у стратегічних сферах, які століттями об’єднують наші країни».
У квітні 2016 року депутат парламенту Венеції від партії «Ліга Півночі» Стефано Вальдегамбері, автор резолюції №15 «Про визнання права кримчан на самовизначення» і сенатор Паола де Пін без узгодження з українською стороною перебували на території анексованого РФ Криму, де брали участь у роботі Ялтинського економічного форуму. Під час візиту до окупованого Стефано Вальгамбері заявив, що антиросійські санкції завдали великої шкоди італійській області Венето, тому час подумати про стягнення з України шкоди. «Я думаю, що скоро потрібно буде вимагати з України компенсацію за шкоду, заподіяну нам антиросійськими санкціями», – заявив він.
Вальгамбері зазначив, що збиток від санкцій, заподіяний тільки одній області Венето, оцінюється в 1 млрд євро. На думку Вальгамбері, санкції не мають ніякого сенсу, однак поки зусилля з їх скасування успіхом не увінчалися.
У липні 2016 року Італію відвідав один з керівників самопроголошеної «Федерації профспілок ЛНР» Андрій Кочетов. В Італії цей діяч мав низку зустрічей із функціонерами Партії комуністичного відродження Італії. Тоді ж було досягнуто домовленості про візит у Луганськ Елеонори Флоренна та Сільвіо Марконі.
Партія комуністичного відродження (Partito della Rifondazione Comunista) заснована в 1991році при переході Італійської комуністичної партії на позиції соціал-демократії. Голова – Паоло Ферреро. Партія входить в об’єднання «Європейські ліві» (на рівні ЄС), деякий час брала участь в роботі об’єднання «Європейські антикапіталістичні ліві». В Європарламенті входить до фракції «Об’єднаних європейських лівих – Північних зелено-лівих». Брала участь в обох кабінетах Романо Проді (1996-1998, 2006-2008). Друкований орган партії – газета Liberazione.
14 грудня 2016 року в Турині при спробі відкриття «консульства ДНР» в Італії були присутні представники правих і націоналістичних партій і рухів: член регіонального парламенту від партії «Брати Італії» Мауріціо Марроне, член регіонального парламенту від партії «Ліга Півночі» Джіанна Джанчіа, член парламенту від партії «Вперед, Італія» Джилберто Пічетт, член національного парламенту від партії «Брати Італії» Гаетано Настрой, член європейського парламенту від партії «Вперед, Італія» Алберто Чіріо.
«Консульство ДНР» в Італії нібито мали очолити два громадянина Італії: Мауриціо Марроне і Елізео Бертолазі.
Варто зазначити, що група італійських депутатів від провладної Демократичної партії направила парламентський запит до уряду з вимогою офіційно відреагувати на діяльність так званого «представництва ДНР в Італії». Свою ініціативу депутати-лівоцентристи оприлюднили 16 січня 2016 року на прес-конференції в Турині. У запиті до прем’єр-міністра Італії, МЗС та МВС парламентарії вимагали відповіді: чи відкриття «представництва ДНР» не суперечить зовнішній політиці Італії та ЄС і які заходи вживатиме уряд.
7 лютого 2017 року депутат парламенту Італії Акілле Тотара передав прем’єр-міністру Італії Паоло Джентоліні «звернення» ватажків «народних рад» «ЛДНР» стосовно мирного врегулювання ситуації і припинення війни на Донбасі.
Показовим є той факт, що у березні 2017 року керівництво партії «Ліга Півночі» та російська партія «Єдина Росія» підписали угоду про взаємодію для сприяння економічному та культурному співробітництву.
Першими ластівками цього «співробітництва» стала ціла низка антиукраїнських акцій в Італії. Так, у Венеції відбувся мітинг на підтримку так званих «Л/ДНР». На початку березня 2017 року у Вероні відбулася антиукраїнська конференція, в рамках якої була організована фотовиставка про події на сході України. Трактування подій було виключно з проросійської точки зору і носило відверто провокаційний антиукраїнський характер.
6 липня 2017 року в Мілані в будівлі парламенту регіону Ломбардії проходила антиукраїнська конференція за участі депутата парламенту регіону Ломбардія Вітторіо Песато та генерального консула Російської Федерації в Мілані Олександра Нурідзаде. Тема конференції – війна на сході України та недотримання українською стороною Мінських угод. Серед запрошених – науковий дослідник університету Серена Джусті, журналісти Франческо Таяні, Себастіанo Капуто. Себастіано Капуто у квітні 2017 року перебував із візитом в окупованому Луганську.
12 липня 2017 року в Римі в Palazzo Montecitorio, в якому засідає Палата депутатів Італії, відбулася конференція, яка проходила під антиукраїнськими гаслами. Для участі у заході були запрошені італійські депутати від партії «Брати Італії», а саме: Акілле Тотара, Мауріціо Марроне та Даніеле Макріс, який позиціонує себе, як «президент Італійського центру культури» самопроголошеної «ЛНР».
11 лютого 2019 року проросійські сили оголосили про відкриття в італійській Вероні так званого «представництва ДНР».
За словами керівника «представництва» Пальмаріно Дзоккателлі, воно «має відповідний мандат МЗС ДНР», а сам він неодноразово відвідував ОРДЛО, а також сприяв візитам на окуповані регіони України італійських політиків.
Відкриття «представництва ДНР» у Вероні українські дипломати назвали «ганебною дією» і «антиукраїнською провокацією місцевих проросійських сил», сценарій якої був написаний «кремлівськими ляльководами».
Президент України Володимир Зеленський закликав італійську владу закрити «представництва ЛДНР». Під час зустрічі в Римі з прем’єр-міністром Італії Джузеппе Конте Зеленський заявив: «Я звернувся до прем’єр-міністра з тим, щоб були закриті незаконні офіси «ДНР» та «ЛНР», які відкрилися у кількох містах Італії. Ми отримали інформацію, що найближчим часом ще одне представництво може відкритися в Калабрії. Він все це записав, сказав, що розбереться. Все буде по закону, чесно. Після цього він мені передзвонить. Я буду чекати не на слова, а на дії».
Примітно, що проведення антиукраїнських конференцій і акцій відбувається на тлі затримання італійськими правоохоронцями українського військовослужбовця Віталія Марківа за підозрою у причетності до загибелі у 2014 році на Донбасі журналіста Роккеллі.
За даними італійських правоохоронних органів, Марків причетний до подій 24 травня 2014 року. В той день в районі села Андріївка поблизу Слов’янська Донецької області під мінометний вогонь потрапила група іноземних журналістів. Італійський фоторепортер Андреа Роккеллі та його російський перекладач Андрій Миронов загинули. Першими про факт загибелі журналістів повідомили представники так званої «Донецької народної республіки» на своїй сторінці у Твіттері.
Тіла загиблого італійського журналіста і його російського перекладача були перевезені у Слов’янськ, який на той момент контролювався проросійськими бойовиками. За інформацією з відкритих джерел, Роккеллі та Миронов загинули від осколкових поранень, які отримали внаслідок мінометного обстрілу.
Поліція Італії кваліфікує кримінальне провадження як навмисне вбивство.
Варто зазначити, що Роккеллі і його перекладач Миронов відвідали так звану «сіру зону» без погодження цього візиту із офіційною владою України, а сама територія, на якій перебували загиблі журналісти, на той момент не контролювалася Збройними силами України. Таким чином, військовослужбовці ЗСУ не могли знати про час і місце знаходження Роккеллі і Миронова у так званій «сірій зоні». Враховуючи незаконний характер перебування журналістів на цій території, вони також не могли відповідати за життя і безпеку вищезазначених осіб.
Звертає на себе увагу і той факт, що підозру Віталію Марківу [M1] висунула прокуратура міста Павія (регіон Ломбардія). Ломбардія є територією, на якій панівне становище у політичному житті належить сепаратистській партії «Ліга Півночі». Остання, до речі, була ініціатором голосування в місцевому парламенті резолюції «Визнання принципу самовизначення Криму і зняття санкцій з Росії».
Прийнята резолюція уповноважує раду Ломбардії взаємодіяти з національним урядом задля відновлення діалогу з Росією, зміни європейськими інституціями взаємин з РФ.
Відновленням такого діалогу можна вважати той факт, що наприкінці березня поточного року 14 літаків Іл-76 військово-космічних сил РФ приземлилися на італійській авіабазі «Практика-лі-Маре», що неподалік Риму. Військове відомство РФ повідомило: цей караван доставив спецтехніку і обладнання начебто для боротьби з коронавірусом. Прибули й військові спеціалісти, які одержали наказ проводити дезінфекційні роботи.
Одночасно із цим конвоєм в Росії спецслужби РФ розгорнули масштабну інформаційну кампанію. В італійських ЗМІ з’явилися публікації про те, що «тільки Росія надає допомогу братньому європейському народові», натомість «західні країни відвернулися від Італії».
Варто нагадати і те, що цьогоріч в Італії з візитом побував міністр оборони РФ Сергій Шойгу. «Італія – «давній надійний партнер», – заявив поплічник Путіна під час зустрічі з очільником військового відомства Італії Лоренцо Гуеріні.
Отже, на Апеннінах ФСБ дуже легко працювати, плести свою підступну павутину.
Не протидіяти цій антиукраїнській вакханалії російських «агентів впливу» – грати на боці ворога, основним завданням якого є зрив інтеграційних процесів України в європейські економічні та політичні структури.
Автор: Дмитро Снєгирьов; «Главком»