Як заклики Токаєва до миру збільшили постачання деталей для радарів російських окупантів у 8 разів

Нещодавні публічні заклики президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва до зупинки війни отримали вкрай специфічне матеріальне підтвердження. Поки на камери декларується прагнення до миру, єдине казахстанське підприємство Kaz Ceramics у вісім разів наростило експорт кераміки з оксиду берилію для росіян, наростивши обсяги до $8 мільйонів. Оскільки ця унікальна сполука є незамінним елементом для військових радарів і головок самонаведення ракет «Іскандер-М» та «Панцир-С1», казахстанська «багатовекторність» офіційно перейшла межу від торгівлі товарами подвійного призначення до прямого матеріально-технічного забезпечення військово-промислового комплексу агресора.

25 липня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час зустрічі з Володимиром Путіним запропонував йому зупинити війну в Україні. Тим часом російські військові заводи закуповують у Казахстані всю кераміку з оксиду берилію, яка є незамінною для військових радарів, з’ясував The Insider. Експорт виробів із цієї хімічної сполуки до Росії зріс у кілька разів після початку повномасштабної війни. З огляду на характер діяльності заводів-одержувачів, цей продукт не має жодного іншого призначення, крім військового.

Розвідано, але не розроблено

Росія володіє одними з найбільших розвіданих запасів берилію у світі. Перші родовища мінералів, що містять берилій, були відкриті в країні ще у XVII столітті. Наразі лише зареєстрованих державою родовищ — 35. Однак Росія донедавна не розробляла їх і не вела видобутку. Тому раптово вона опинилася в ситуації імпортозалежності від поставок оксиду берилію.

Причому з початком військових дій попит на неї в країні зріс у кілька разів. До початку повномасштабної війни до Росії з Казахстану ввозилося берилієвої кераміки на 1 млн доларів на рік, а у 2025 році — приблизно на 8 млн доларів.

Єрмаковське родовище в Бурятії, багате на флюорит-берилієві руди

У Росії робляться спроби розвинути власне виробництво, але поки що безрезультатно. Налагодження виробництва оксиду берилію вважається одним із пріоритетних завдань державної політики у сфері технологій нових матеріалів та речовин.

Виробляти вітчизняну кераміку для ОПК обіцяв саратовський «Базальт». Однак чи вдалося реалізувати цей проєкт — невідомо (а з металевим берилієм підприємство успішно працює).

Розробку родовища берилію мали розпочати у 2026 році в Бурятії, обіцяли місцеві власті.

Навіщо військовим потрібен оксид берилію?

Кераміка з оксиду берилію вирізняється високою теплопровідністю. Це найтеплопровідніший матеріал серед усіх діелектриків після алмазу. Більше того, кераміка з цього сполучення є міцною та жаростійкою.

Потужна високочастотна техніка — як вакуумна, так і твердотільна — потребує розсіювання та відведення надлишкового тепла. Причому елементи, що розсіюють тепло, мають бути діелектриками. Це робить берилієву кераміку незамінною в якості підкладок для надвисокочастотних транзисторів та інтегральних схем.

Такі радіодеталі потрібні для різних радарів — як наземних, так і тих, що, наприклад, розташовані в головках самонаведення ракет.

Берилієва кераміка також має високу хімічну та радіаційну стійкість, є прозорою для мікрохвиль, ультрафіолетового та рентгенівського випромінювання. Кілька десятиліть тому берилій використовували навіть у побутових мікрохвильових печах, але потім перестали це робити через високу токсичність.

З берилієвої кераміки виготовляють ізолятори-тепловідводи та підкладки для потужних транзисторів і мікросхем, вікна та ізолятори СВЧ-печей, конструктивні елементи лампи біжучої хвилі для радарів та інших потужних СВЧ-випромінювачів. Наприклад, берилієві деталі використані в лампі біжучої хвилі потужністю 1,2 кВт, про створення якої з гордістю повідомляють у НПП «„Істок“ імені Шокіна».

Поряд із клістронами та твердотільною електронікою такі лампи використовуються як джерело СВЧ-випромінювання у військовій продукції. Зокрема, компанія «Істок» розробила головки самонаведення для ракет «повітря–повітря» та для зенітно-ракетних комплексів. СВЧ-прилади для систем С-400, «Тор», «Бук», «Куб», зенітного корабельного комплексу «Кинжал», ЗРПК «Панцир» також створені компанією «Істок».

Хто продає оксид берилію і хто його купує

Усю кераміку з берилію для Росії виробляє єдине казахстанське підприємство — Kaz Ceramics. Саме воно або його підрозділ «Зеніт-К» і реалізує цю продукцію.

Кераміку закуповували військові заводи та їхні суміжні підприємства, про більшість з яких відомо, що вони беруть участь у розробці та виробництві потужної високочастотної техніки. У 2022–2025 роках це були такі підприємства:

• «Фазотрон-ВМЗ» (що не підпадає під західні санкції) виробляє вироби М411146 для ракет 9М723 «Іскандер-М» (це ВЧ-випромінювач, що захищає «Іскандери» від засобів ППО).
• АТ «Науково-дослідний інститут напівпровідникових приладів» (під санкціями ЄС та США) — виготовляє компоненти для авіаційних ракет Х-59М2/М2А (телевізійна головка самонаведення), лазерну напівактивну головку самонаведення та блок керування «розумного» артилерійського пострілу «Краснополь-М2», компоненти бойової машини 72В6 ЗРПК «Панцир-С1».
• АТ «Фрязинський завод потужних транзисторів» (підпадає під санкції США та України).
• ОКБ «Плутон» (не підпадає під санкції).
• Підприємство НПП «„Істок“ імені Шокіна» (що перебуває під санкціями США, ЄС, Канади та України) — один із основних розробників військової СВЧ-техніки, зокрема радарів для «Панциря», «Бука» та для комплексів С-300 і С-400, а також широкосмугових підсилювачів СВЧ у комплексі радіолокаційного керування озброєнням Ш-121 для винищувача Су-57.
• ВЗПП-С (підпадає під санкції США, ЄС та України).
• АТ «Центральне конструкторське бюро апаратобудування» (під санкціями).
• Науково-дослідний інститут електронної техніки (під санкціями).
• АТ «НПП Завод „Іскра“» (Ульяновськ, під санкціями) — виробляє компоненти для ракет Х-59М2/М2А та бойової машини 72В6 ЗРПК «Панцир-С1».
• НПП «Алмаз» (що перебуває під санкціями США, ЄС, Канади та України) — виробляє радари 92Н6Е, 96Л6Е для С-400.
• АТ «НДІ вимірювальних приладів — Новосибірський завод імені Комінтерну» (що перебуває під санкціями США, ЄС та України) виробляє РЛС для систем ППО.
• ВАТ «Завод ім. В.А. Дегтярьова» (що перебуває під санкціями США, ЄС, Канади та України) виробляє ракети 9М333 для комплексу «Стрела-10М3».
• АТ НПП «Контакт» (під санкціями).
• АТ НПП «Пульсар» (під санкціями).
• ТОВ НПП «Металургія» (під санкціями).

Казахстанські ЗМІ раніше повідомляли про постачання підкладок з берилію для білоруського заводу «Інтеграл». Це одне з небагатьох підприємств у межах сфери впливу Кремля, яке продовжує виробляти мікросхеми для російських військових виробів, наприклад, для ракет Х-101 та «Іскандер-К». При цьому зазначається, що продукція казахстанського заводу — це саме готові керамічні вироби (підкладки), які можна застосувати лише для якоїсь конкретної мікросхеми або транзистора, але не для чогось іншого.

Саме на поставки до Білорусі чомусь відреагували казахстанські правоохоронці. Вони порушили кримінальну справу, в результаті якої суд визнав генерального та комерційного директорів підприємства винними у контрабанді та незаконній підприємницькій діяльності (обидва потрапили під амністію). Суд, по суті, визнав кераміку з берилію «продукцією подвійного призначення», хоча захист наполягав на повністю мирному характері діяльності «Інтеграла».

The Insider неодноразово писав про те, що Казахстан постачає до Росії важливі промислові товари: тантал і хром, високоточні вимірювальні прилади, верстати. Однак у всіх цих випадках йшлося про товари, мирне призначення яких було очевидним хоча б теоретично. Крім того, ці товари досить часто купували перекупники або роздрібні продавці. Або вони просто ставали частиною загальнопромислового переозброєння як для цивільних, так і для військових цілей.

Що стосується кераміки з оксиду берилію, яка постачається до Росії, то з огляду на характер виробництва її отримувачів, мова йде практично вперше про однозначно військові товари, призначені, зокрема, для наступальних озброєнь. Можна також згадати, що на початку повномасштабного вторгнення Казахстан протягом нетривалого часу постачав до Росії дрони відомих китайських фірм (дрони були цивільними, але, очевидно, вони призначалися для військових потреб). Однак ці поставки були швидко припинені.

Компанія Kaz Ceramics не відповіла на телефонні дзвінки та письмові запити журналістів The Insider.

Джерело: The Insider