Справа «вовчого суду» привела до конфлікту ВАКС та НАБУ

Справа "вовчого суду" привела до конфлікту ВАКС та НАБУ

Новий 2021 рік почався із публічного непорозуміння між Вищим антикорупційним судом і Національним антикорупційним бюро. Очікувалося, що два відомства працюватимуть заодно.

Вищий антикорсуд злі язики навіть називали філіалом НАБУ, зазначаєвидання «Судовий репортер». А тут антикорупційний суд дозволив собі – не підтримати клопотання детектива НАБУ у справі щодо суддів ОАСК. Пізніше він таки задовольнив його, але зробив це не з першого разу. І, додамо, що то була вже далеко не єдина подібна витівка, але, можливо, найбільш помітна через резонанс справи.

Це та сама історія, де записи розмов і брутальної лайки суддів ОАСК транслювалися на всю країну. За версією детективів, злочинна організація із представників судової влади ухвалювала замовні рішення у власних інтересах, а також в інтересах політичних і бізнесових кіл. Для цього налаштували схему з подання штучних адміністративних позовів від підставних громадських організацій чи адвокатів до свого ж суду з подальшим їх розглядом із наперед визначеним результатом.

На відео все було дуже переконливо, цікаво і обурливо. Однак суспільний інтерес – одне. А Кримінальний процесуальний кодекс – інше.

6 січня 2021 на Святвечір суддя антикорупційного суду Андрій Біцюк повернув детективу клопотання щодо продовження строків розслідування «плівок Вовка».

Суддя ВАКС Біцюк вирішив, що подане клопотання не відповідає вимогам КПК, оскільки в ньому не зазначено суті повідомленої підозри кожній конкретній особі – тобто що зробив конкретно Вовк, що Аблов, що Санін і т.п.

Через тиждень детектив і прокурор подали аналогічне клопотання вдруге. 10 томів матеріалів лягли на стіл судді Біцюка.

Чи змінився зміст документів точно не відомо, бо небайдужим громадянам їх читати не дають. А от, якщо вірити адвокатам підозрюваних, то клопотання таке саме і детектив помилок не виправив.

Як видно, із протоколу авторозподілу, системі не прийшлося обирати суддю – ним автоматично став Біцюк як закріплений за цим провадженням на стадії досудового слідства.

Як з’ясувалося, Вищий антикорупційний суд сам став заручником своїх принципів, запровадивши такий порядок, що кримінальна справа на етапі слідства закріплюється за одним суддею і тільки він розглядає всі можливі клопотання.

Тому в детектива НАБУ не було інших варіантів, окрім, як переконувати ще раз того самого суддю.

Ще в грудні минулого року Апеляційна палата ВАКС скасувала частину повідомлення про підозру ексголові Державної судової адміністрації.

Той самий суддя Біцюк у жовтні 2020 скасував повідомлення про підозру одному із фігурантів даної справи – адвокату Кравцю. Попри це, на титульному аркуші клопотання про продовження строків все ще вказаний список з усіх 11 підозрюваних, включно з Кравцем.

Детектив сказав, що це перелік всіх осіб, яким 17 липня 2020 повідомили про підозру. Мовляв, це потрібно для цілісної картини.

«Всі томи стосувалися всіх підозр, формувалися і сканувалися разом, то я їх разом і залишив. В цьому проблеми не бачу… У подальшому зазначено, що підозра в частині ст.351-2 [Кравцю]скасована ухвалами Вищого антикорупційного суду. Підозра за ст.255 закрита постановою прокурора», – пояснив детектив Шмітько.

У ст.351-2 ККУ йшлося про можливе втручання у діяльність Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфкомісії суддів. За цією ж статтею суд скасував підозру і ексголові ДСА Холоднюку.

17 липня 2020 року тодішній заступник Генерального прокурора Андрій Любович склав і підписав повідомлення про підозру, в тому числі, за ч. 1 ст. 255 КК України (участь у злочинній організації) низці суддів Окружного адмінсуду Києва та іншим фігурантам цієї справи у редакції статті 2001 року. Хоча ще 27 червня 2020 набула чинності нова редакція статті 255 Кримінального кодексу.

Пізніше прокурор закрив провадження в частині статті 255 щодо, зокрема, адвокатів Кравця і Кротюка саме з посиланням на п.4 ч.1 ст. 284 ККУ – набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою. Захисник Кротюка навіть оскаржував це рішення в суді, кажучи, що справу закрито з нереабілітучих обставин.

Але зміст клопотання про строки детектив не редагував. У документах НАБУ Кротюк і Кравець і далі фігурують у контексті злочинних домовленостей суддів Вовка, Аблова та компанії.

Перед повторним засіданням щодо строків 14 січня журналісти «Слідство.Інфо» опублікували інформацію з посиланням на джерела у правоохоронних органах, що голова Вищого антикорупційного суду Олена Танасевич 23 грудня побувала на передноворічній вечірці у Київському інституті інтелектуальної власності та права НУ «Одеська юридична академія», президентом є колишній нардеп від Партії регіонів Сергій Ківалов. Гостями свята були також прославлені на всю країну голова Конституційного суду Олександр Тупицький і голова Окружного адмінсуду Павло Вовк.

Детектив намагається вручити повістку Вовку

На вечірку завітали і детективи НАБУ, які намагалися вручити Вовку повістку у судове засідання. Вовк вийшов із будівлі без верхнього одягу поспішив до машини, не бажаючи говорити з детективом і відмовившись взяти повістку. Чи не помітили раптом на тій вечірці детективи і голову Вищого антикорупційного суду історія змовчує.

Саме після невдачі із продовженням строків розслідування у справі «плівок Вовка» і перед розглядом повторного клопотання про строки інформація про можливу присутність судді Танасевич на сумнівній вечірці стала надбанням громадськості. Раніше про дозвілля голови Вищого антикорсуду ми нічого не знали.

12 січня, начебто після запиту журналістів, Вищий антикорупційний суд, імовірно, готуючись до майбутніх запитань, опублікував у себе на сайті новину, що буде проводити онлайн-лекцію для студентів Київського інституту інтелектуальної власності та права НУ «Одеська юридична академія»

«Через карантинні обмеження, яких зазнає увесь світ через пандемію COVID, Вищий антикорупційний суд також був вимушений припинити особисте спілкування суддів із студентами та школярами. Проте, ми намагаємось віднайти альтернативні шляхи здійснення просвітницької діяльності.

Так, наприкінці грудня минулого року відбулася робоча зустріч голови ВАКС Олени Танасевич із директором Київського інституту інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія» Василем Феликом і представниками студентського самоврядування. Мова йшла про організацію онлайн-лекцій для студентів вишу. Перша віртуальна зустріч на тему «Особливості застосування кримінального та кримінального процесуального законодавства України в кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов’язаних із ними злочинів» вже запланована на 20 січня цього року», – йшлося у публікації.

Після появи статті про суддівську вечірку ВАКС пояснив, що 23 грудня 2020 голова суду Танасевич мала робочу зустріч із директором Інституту, результатом якої стала домовленість про проведення циклу онлайн-лекцій із суддями ВАКС.

Саме на такій сканадальній ноті Вищий антикорупційний суд став повторно розглядати клопотання НАБУ про продовження строків розслідування «плівок Вовка.

Біцюку заявили три відводи – від підозрюваного та адвокатів. Під сумнів поставили результати авторозподілу справи і неупередженість судді.

Адвокат Кротюк – єдиний із підозрюваних з’явився на судове засідання, щоб особисто заявити відвід Біцюку. На його думку, скарги і клопотання у цій справі розподілялися на суддю Біцюка незаконно. Це стало можливим завдяки особливому порядку, який затвердили на зборах суддів ВАКС. Було запроваджено принцип, що коли кримінальне провадження вперше потрапляє до суду, то його розподіляють на випадкового суддю. Але всі наступні клопотання, заяви, скарги у цій справі вже не передаються на авторозподіл, а надходять тільки цьому судді. Кротюк вважає, що це суперечить положенню про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджене Радою суддів.

Відводи не задовольнили і суддя Біцюк продовжив строк слідства ще на два місяці, як і просило НАБУ. Попри те, що тиждень тому на це клопотання дивитися не хотів. Хоча, мабуть, з українськими судами мало чому можна дивуватися.

Ситуацію рятувало те, що суддя прилюдно не зачитував повний текст ухвали. А у реєстрі їх не публікують через таємницю досудового розслідування. Так само, як не опубліковані рішення про скасування підозри адвокату Кравцю і часткове скасування підозри ексголові ДСА Холоднюку.

Відтак громадськості черговий раз треба вірити на слово, що суддя через тиждень обґрунтовано може вважати інакше.

Зрештою, останнє рішення точно не остаточне у цій справі.

Строк досудового розслідування спливає, а з ним і таємниці. Сподіваємося, що розгляд справи по суті буде публічним у тому ж Вищому антикорупційному суді. Бо плівки плівками, а суд ще буде дивитися на законність збирання доказів і чи є там склад злочину.

Що розслідували майже два роки?

Адвокат Моісєєва, яка захищає ексголову ДСА Холоднюка, у засіданні нарікала, що під час допитів ніхто не встановлював обставини справи. З її слів, про Зеновія Васильовича (Холоднюка), у 10 томах майже нічого нема і справа майже повністю присвячена судді Вовку. Під час спілкування з працівниками Окружного адмінсуду детективів, виглядає, цікавило тільки одне – чи дізналися вони раніше про обшук і як готувалися до його проведення. Колишню помічницю нардепа Ківалова, а нині народну депутатку від ОПЗЖ, Антоніну Славицьку детектив НАБУ нібито спитав, від кого вона народила дитину… Моісєєва каже, що до встановлення фактів захоплення влади не дійшло. Попри це том матеріалів адвокат прочитала із задоволенням, хоч це і не стосувалося теми розслідування.

Із пояснень детектива Шмітька, додаткового часу потребують експертизи записів із кабінету голови ОАСК. Інститут Бокаріуса 16 грудня 2020 року дав відповідь, що з огляду на складність експертиз їм знадобиться понад 90 днів. А всього незавершених експертиз більше 10. По деяким очікуються результати на початку 2 кварталу 2021 року.

Записи НСРД складають більше 16 тисяч годин розмов. І складання стенограм цих розмов ще не завершено. «Шляхом математичних розрахунків, біля 670 днів одній людині цілодобово треба їх прослуховувати, а ще надрукувати…», – пояснював прокурор Олег Макар.

Детектив не може сказати крайню дату завершення розслідування, враховуючи виняткову складність справи. НАБУ хотіло б і більше часу, але наразі вдалося вмовити керівництво Генпрокуратури погодити лише продовження на 2 місяці.

Крім того, фактором є поведінка самих підозрюваних, які, за версією обвинувачення, всіляко ухилялися від слідства і навіть оголошувалися у розшук.

НАБУ розшукувало голову ОАСК Павла Вовка, його заступника Володимира Келеберду, суддів цього суду Олексія Огурцова, Ігоря Качура і Ігоря Погрібніченка, а також членів ВККС Міколу Сіроша та Сергія Остапця. Підстава – систематичне ігнорування повісток НАБУ і суду, а також неявки на допити.

Ще одна причина – коронавірус, на який нібито хворіли свідки і тому їх викликали на допити по декілька разів. Також у процесі розслідування виникла необхідність допиту додаткових свідків, одночасного допиту свідків та потерпілих тощо.

Автор: Ірина Салій, «Судовий репортер»

Читайте также: