Пробація — досить поширений вид покарання в багатьох розвинених державах. В Україні схожий концепт працює в межах іспитового строку разом із позбавленням волі. Та вже незабаром «перевиховання» може стати окремим видом покарання, який призначатиме суд.
У виданні hromadske спільно з адвокатом Дмитром Никифоровим розібралися, як працюватиме пробаційний нагляд та хто зможе на нього розраховувати.
Які взагалі є види кримінальних покарань?
В Україні є 12 різних видів покарань за кримінальні правопорушення. Цей перелік не змінювався відтоді, як у 2001 році ухвалили Кримінальний кодекс.
Штраф, громадські роботи, обмеження та позбавлення волі — основні види покарань, які найчастіше застосовує суд на практиці. Є ще спеціальні, які стосуються службових обмежень, однак їх застосовують лише в певній категорії кримінальних правопорушень — щодо військовослужбовців.
Пробаційний нагляд — це щось нове?
Це вид покарання, який передбачає, що людина, яка вчинила правопорушення, за рішенням суду не потрапляє до вʼязниці, а натомість опиняється під наглядом органів пробації.
В Україні цей вид покарання не діяв. Але незабаром це зміниться, адже парламент ухвалив відповідний закон. Та загалом це не є чимось новим для України. Насправді зараз працює схожа система, але дещо в іншому форматі.
Адвокат Дмитро Никифоров пояснює, що якщо, наприклад, людина вчинила крадіжку, і суд призначає їй рік позбавлення волі та застосовує іспитовий строк в один рік, то саме тут «включається» функція пробаційного нагляду.
Так, протягом року щонайменше раз на місяць така людина приходить реєструватися (відмічатися) до органу пробації, де фахівці проводять із нею соціальну та психологічну роботу, щоб запобігти рецидиву.
Навіщо додали новий вид покарання?
Чимало засуджених після звільнення з вʼязниці повторно порушують закон. Відбувається певний коловорот: людина вчинила злочин, «відсиділа» за нього, вийшла на волю — і знову вчинила злочин. На утримання таких засуджених держава витрачає кошти платників податків, а ситуація з рівнем злочинності не сильно змінюється.
Як вважає адвокат Дмитро Никифоров, українська система правосуддя не в усьому «прописує» покарання, що відповідає вчиненому правопорушенню. Наприклад, за повторну крадіжку на суму понад 268,41 гривні, вчинену протягом року після попередньої, порушник може отримати реальне позбавлення волі. Це, як вважає експерт, «нонсенс і абсолютна невідповідність тому, що вчинено».
Як це працює за кордоном?
Більшість європейських розвинених країн також мають пробаційний нагляд у їхніх правових системах. Єдина відмінність — він «включається» на різних стадіях.
Так, у деяких країнах, зокрема в Хорватії та Швейцарії, працівники органів пробації мають наглядати за дотримання прав людини ще під час її затримання, аби та не зазнала шкоди.
Є й інший підхід. Скажімо, в Іспанії пробація «включається» тоді, коли підозрюваний опиняється в тимчасовому ізоляторі. Функція пробації — стежити за дотриманням прав затриманого, зокрема щоб умови його утримання відповідали європейським стандартам.
І третя концепція, найбільш поширена, працює, зокрема, у Німеччині та Швеції. Вона передбачає, що людині, яка вчинила злочин, дають шанс виправитися без реального позбавлення волі. Органи пробації наглядають за людиною після оголошення вироку та намагаються запобігти вчиненню нових злочинів. Саме цей підхід і планують запровадити в Україні.
Що пропонують у законі?
Український суд може отримати альтернативу вироку щодо людини, засудженої за певні кримінальні правопорушення. Основна мета такого покарання — не позбавити людину свободи, а надати їй шанс виправитися і не вчиняти повторних правопорушень. У «перевихованні» допомагатиме спеціальна пробаційна служба.
У проєкті закону парламентарі виокремили пробаційний нагляд як окремий вид покарання, який суд зможе призначати на строк від одного до п’яти років.
Кому зможуть призначити нове покарання?
У законопроєкті визначені чіткі випадки, коли такий вид покарання може застосовуватися. І, так, ідеться не про всі кримінальні злочини, а лише про певні категорії.
Йдеться про передбачені окремими частинами статей КК України кримінальні правопорушення проти життя і здоров’я людини, проти власності, у сфері порушення трудових прав й у сфері обігу наркотичних речовин. Повний перелік оприлюднював Мінʼюст.
Адвокат Дмитро Никифоров припускає, що пробаційний нагляд суди будуть призначати переважно людям, які вчинили кримінальне правопорушення вперше, адже це могла бути випадковість. А от якщо йтиметься про повторне порушення, то це значно зменшить можливість застосування такого виду покарання.
Як працюватиме пробаційний нагляд?
Людина, якій призначили пробаційний нагляд, має періодично з’являтися до органу пробації. Суд автоматично обмежує їй можливість виїзду за кордон.
Також суд може накласти додаткові обов’язки, як-от: пройти курс лікування, влаштуватися на роботу, не спілкуватися з певними людьми (якщо, наприклад, це стосується домашнього насильства).
Пробаційний нагляд буде призначатися на строк від одного до п’яти років. Якщо ж засуджений порушить вимоги, визначені судом, покарання змінять на жорсткіше.
Коли запрацює закон та чи буде вдалим?
27 вересня президент Володимир Зеленський підписав відповідний закон. Після цього документ буде опублікований на сайті «Голос України» та запрацює через пів року.
На думку адвоката Дмитра Никифорова, цей закон сприятиме помʼякшенню української системи покарання, у чому давно була потреба.
Водночас він зауважив і мінуси. Зокрема те, що до обов’язків людини, якій суд призначить пробаційний нагляд, входитиме заборона виїзду за межі країни без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Також закон не передбачає можливості дистанційного відвідування органів пробації та дистанційної роботи з інспектором пробації.
«Якщо цей недолік усунути, я думаю, система працюватиме значно краще», — резюмує експерт.
Автор: Вікторія Коломієць
Джерело: hromadske